Постанова

від 10.02.2025 по справі 922/2985/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2985/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон"

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (вх. №68 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2985/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (вул. Сухумська, будинок 24, офіс 8, місто Харків, Харківська обл., 61145)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон" (просп. Ново-Баварський, будинок 118, місто Харків, Харківська обл., 61020)

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон", в якій просить суд:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" (місцезнаходження: ПРОСПЕКТ НОВО-БАВАРСЬКИЙ, будинок 118, місто Харків, Харківська обл., 61020; ідентифікаційний код: 42727326) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" (вул.Сухумська, будинок 24, офіс 8, місто Харків, Харківська обл., 61145; ідентифікаційний код: 42878058):

- основний борг (неповернуту передоплату) в розмірі 1 591 560,00грн (один мільйон п`ятсот дев`яносто одна тисяча п`ятсот шістдесят гривень нуль копійок),

- пеню в розмірі 1 033 205,87грн (один мільйон тридцять три тисячі двісті п`ять гривень вісімдесят сім копійок),

- 3% річних в сумі 133 999,13грн (сто тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень тринадцять копійок),

- інфляційні втрати в сумі 647 055,23грн (шістсот сорок сім тисяч п`ятдесят п`ять гривень двадцять три копійки);

- зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, трьох процентів річних на суму основного боргу починаючи з 24.08.2024 (враховуючи, що у позові вже здійснено нарахування трьох процентів річних до 23.08.2024) до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України за наведеною позивачем у позові або іншою (на розсуд суду) формулою;

- видати наказ (після набрання рішенням законної сили).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено здійснення поставок за Договором №1712/20 від 17.12.2020, натомість позивач не надав до суду доказів на підтвердження своєї позиції.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 72 000,00 грн; в іншій частині заяви - відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ТОВ "Новобаварський бетон" у зв`язку з тим, що Актом підтверджується надання послуг на суму 72 000,00 грн, а це відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, водночас гонорар успіху у сумі 34058,20 грн не був необхідним у зв`язку з розглядом справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" з відповідним рішенням не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Також заявник скарги просить скасувати рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області по справі №922/2985/24 від 24.12.2024 р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що:

- у позивача наявні підстави вважати документи, подані відповідачем, підробленими; за візуальним співставленням підписів вбачається, що підписи зі сторони позивача є різними; на ВН та ТТН відсутня печатка підприємства; директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" звернувся до відділу поліції №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області і до ГУНП в Харківській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон" злочинних дій відносно заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також щодо введення суду в оману шляхом подання завідомо недостовірних та підроблених доказів з корисливих мотивів;

- у матеріалах справи відсутні мотивування та висновки суду щодо підстав відмови у задоволенні клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи;

- сума товару згідно поданих відповідачем ВН та ТТН перевищує суму, яку вимагає стягнути позивач. Загальна сума даних ВН та ТТН 1 599 960,00, а позивач просить стягнути 1 591 560,00;

- суд першої інстанції не мав враховувати відзив відповідача від 18.10.2024 та клопотання про долучення доказів від 05.11.2024, які містять в додатках ВН та ТТН, адже строк на подачу таких документів був порушений.

Апелянт також просить призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, на розгляд якому поставити питання викладені у резолютивній частині апеляційної скарги; зупинити провадження у даній справі.

В обґрунтування вимог про скасування додаткового рішення заявник скарги зазначає наступне:

- заявлена сума судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги була з самого початку значно завищена представником відповідача;

- надані представником відповідача документальні докази (Акт від 13.12.2024 прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором №30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024) не доводить необхідності понесених судових витрат у справі;

- розмір витрат на оплату послуг адвокатів Відповідача не відповідає вимогам щодо співмірності зі складності даної справи, яка не була ускладнена значною кількістю нових доказів, витраченим адвокатами часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; відповідач не обґрунтував необхідності у залученні одночасно двох адвокатів;

- правнича допомога, яка зазначена в пунктах 1-4 Акту від 13.12.2024 прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором № 30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, є невиправданою та вказана з завищеним обсягом часу витраченої на неї; процесуальні документи, які готувались представниками відповідача, були дуже лаконічними, без зазначення аналізу судової практики Верховного Суду по аналогічним справам, а вся аргументація відповідача в суді першої інстанції зводилась до того, що поставка за Договором була здійснена в повному обсязі і позивач до подання позовної заяви не пред`являв претензій на адресу відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено її до розгляду на 10.02.2025.

У судове засідання від 10.02.2025 з`явилися представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон".

На початку судового засідання колегія суддів встановила, що від представника позивача надійшло клопотання про прийняття доказів, які не були подані до суду першої інстанції (вх.№1810 від 08.02.2025).

Представник позивача просить долучити до матеріалів справи: копію листа начальника ВП №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області полковника поліції №603/119-65/01/14-2024 від 19.12.2024; копію заяви (повідомлення) про кримінальні правопорушення, вчинені невстановленими службовими особами (невстановленою службовою особою) ТОВ «НБ» і громадянином ОСОБА_1 , яку 13.01.2025 ОСОБА_2 надіслав засобами поштового зв`язку на адресу відділу поліції №3 ГУПН в Харківській області; копію ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.01.2025 по справі №639/371/25; копію адвокатського запиту адвоката Артема Бєлокриницького до відділу поліції №1 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області; копію опису вкладення до цінного листа з календарним штемпелем поштового зв`язку від 29.01.2025, накладну від 29.01.2025 №0113304137192 та фіскальний чек від 29.01.2025; роздруківку з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» з результатом трекінгу поштового відправлення за трек-номером 011330413719.

На думку позивача, зазначені докази підтверджують факт непідписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" видаткових накладних та товаро-транспортних накладних.

За змістом статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Представник позивача під час апеляційного провадження зазначав, що він не міг заявити вказаного клопотання до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що на момент ухвалення рішення таких доказів ще не існувало.

Однак, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 16.04.2024 у справі № 922/331/23, від 27.01.2025 у справі № 910/14503/23).

Отже, у зв`язку з тим, що надані докази не існували на момент прийняття оскаржуваного рішення господарського суду і не розглядались судом першої інстанції, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" про долучення додаткових доказів. Таким чином, колегія суддів не приймає вищевказані нові докази на стадії апеляційного перегляду та розгляд справи здійснює без їх врахування.

Також представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" просив призначити судову почеркознавчу експертизу.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (ч.1).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі № 904/5077/21).

Отже, як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування, експертиза призначається виключно за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Позивач зазначає, що за простим візуальним співставленням підписів, які виконані ОСОБА_2 на поданих разом із позовом документах (зокрема, на наявних у матеріалах справи ВН від 01.12.2021 №1417 на суму 35 820,00 грн. і ТТН від 01.12.2021 № Р1417; на ВН від 01.12.2021 №1418 на суму 35 820,00 грн. і ТТН від 01.12.2021 № Р1418), із тими підписами, які виконані на поданих представником відповідача ВН і ТТН (їх копіях) - вбачається, що дані підписи є різними. Однак, на думку колегії суддів, відповідне є суб`єктивною думкою позивача і не може бути підставою для висновку про необхідність проведення експертизи.

Посилання позивача на те, що на відміну від поданих разом із позовом ВН і ТТН, на поданих представником відповідача разом із відзивом ВН і ТТН відсутня печатка ТОВ «БК «ВОРОБЙОВІ ГОРИ» (ТЕПЕРІШНЄ НАЙМЕНУВАННЯ: ТОВ «БК «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС»), також, на думку колегії суддів, не свідчать про сумнівність доказів, поданих відповідачем, оскільки, відповідно до ст.58-1 ГК України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Водночас, підприємство не зобов`язане проставляти відтиск печатки на первинному документі, якщо правила складання такого документа прямо цього не передбачають, а тому підприємство самостійно вирішує здійснювати свою діяльність з печаткою чи без неї (відповідну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 911/2502/22). Позивачем не наведено посилань на норми чинного законодавства, якими було б передбачено обов`язковість проставлення відтиску печаток на видаткових та товарно-транспортних накладних. Тому із тих обставин, що на деяких накладних відтиск печатки наявний, а на інших відсутній, не вбачається, що накладні без відтиску печатки є підробленими (як про це стверджує позивач).

Позивач вказує, що директором ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» (попереднє найменування: ТОВ "БК "ВОРОБЙОВІ ГОРИ") - ОСОБА_2 в своїй заяві було повідомлено Господарський суд Харківської області, що він не підписував ВН і ТТН, які подані до суду стороною відповідача у справі №922/2985/24, відповідна нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 від 12.11.2024 р. наявна в матеріалах даної справи №922/2985/24 та подавалась разом з клопотанням про приєднання до матеріалів справи письмового доказу від 18.11.2024 р.; ОСОБА_2 звернувся до відділу поліції №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області і до ГУНП В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення відносно вчинення службовими особами ТОВ "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" злочинних дій відносно заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах (ч.5 ст. 191 КК України), а також щодо введення суду в оману, шляхом подання завідомо недостовірних та підроблених доказів з корисливих мотивів (ч. 2 ст. 384 КК України), відповідна копія заяви з доказами її відправлення наявна в матеріалах даної справи №922/2985/24 та подавалась разом з клопотанням про приєднання до матеріалів справи письмових доказів від 14.11.2024 р.

Також позивач зазначає, що його представником 14.10.2024 р. та 12.11.2024 р. подавались до суду клопотання про витребування оригіналів документів у справі №922/2985/24, а саме поданих відповідачем вищевказаних ВН та ТТН, у зв`язку з тим, що справжність даних документів викликають сумніви; представником позивача 31.10.2024 р. подавалось до суду клопотання про призначення у справі №922/2985/24 судової почеркознавчої експертизи поданих відповідачем вищевказаних ВН та ТТН; представником позивача 17.11.2024 р. для підтвердження наявності заборгованості у ТОВ "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" перед ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» подавались до суду 17.11.2024 р. разом з клопотанням про приєднання до матеріалів справи письмових доказів: довідка від 13.11.2024 за вих.№13/11 за підписом керівника ТОВ «БК «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» Сергія ШУГОЛЯ з даними бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «БК» (код ЄДРПОУ: 42727326) по договору поставки від 17.12.2020 №1712/20 за період з 17.12.2020 по 13.11.2024; оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 17.12.2020 13.11.2024 по контрагенту: «НБ ТОВ» за договором поставки від 17.12.2020 №1712/20; картка рахунку 631 за 17.12.2020 13.11.2024 по контрагенту: «НБ ТОВ» за договором поставки від 17.12.2020 №1712/20 та матеріальний звіт ТОВ «БК «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» за період 17.12.2020 13.11.2024 по будівельним ділянкам (форма №М-19) разом із двома вкладними листами до форми №М-19; представником позивача 26.11.2024 р. подавалось до суду заперечення проти заяви свідка відповідача - ОСОБА_1 , мотивовані тим, що заява свідка не є належним доказом, позаяк на її підставі не можна встановити факту передачі (поставки) товару; в заяві свідка взагалі не зазначено про отримання позивачем товару; заява свідка підписана ОСОБА_1 , який за твердженням відповідача, був керівником підприємства відповідача в період з 30.08.2021 по 14.04.2023, тоді як надані відповідачем (представником відповідача) ВН і ТТН підписані іншими особами (відмінними від ОСОБА_1 , який підписав заяву свідка).

Стосовно цих доводів колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи дійсно містяться вищезазначені документи, на які посилається позивач. Разом з тим, нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 не є показаннями (заявою) свідка, що можуть бути враховані при розгляді справи, оскільки вона не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань тобто не відповідає вимогам до заяви свідка, встановленим ч.2 ст.88 ГПК України.

Натомість заява свідка ОСОБА_1 вищевказаним вимогам відповідає. Посилання позивача на те, що заява свідка підписана ОСОБА_1 , який, за твердженням відповідача, був керівником підприємства відповідача в період з 30.08.2021 по 14.04.2023, тоді як надані відповідачем (представником відповідача) ВН і ТТН підписані іншими особами також не можуть бути визнані належними доводами та підставою для проведення експертизи, оскільки позивачем не наведено жодних норм чинного законодавства, якими було б встановлено, що видаткові та товарно-транспортні накладні можуть підписуватися виключно керівником підприємства, а також не доведено, що керівник підприємства не міг бути обізнаним про поставки товару, які здійснювалися у спірний період.

Також позивач зазначає, що сума товару згідно поданих відповідачем ВН та ТТН перевищує суму, яку вимагає стягнути позивач, що, на його думку, вказує на факт сумнівності даних документів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" звертався до ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС», щодо здійснення оплати за нібито надлишково поставлений товар, що непрямо можливо могло б свідчити про справжність даних ВН та ТТН.

Щодо вказаних доводів, колегія суддів вважає, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях стосовно можливих дій відповідача, вчинення або невчинення яких є його правом.

Водночас позивач не надав документів податкового обліку, які містили б об`єктивні дані щодо наявності або відсутності вказаних поставок, зокрема, підтверджували б невключення до податкового кредиту сум перевищення вартості отриманого товару над сумою попередньої оплати.

Як вбачається із заяв та клопотань, поданих позивачем до суду першої інстанції, із документів бухгалтерського обліку (що є внутрішніми документами самого позивача), а також із заперечень щодо змісту заяви свідка ОСОБА_1 позивач сумнівається у достовірності наданих відповідачем доказів, однак переконливих аргументів на підтвердження зазначених сумнівів ним не було надано до суду першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до змісту частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Як уже зазначалося, позивачем не наведено нормативного обґрунтування його тверджень про наявність сумнівів у достовірності наданих відповідачем первинних документів (видаткових та товарно-транспортних накладних), зокрема, не доведено невідповідності цих документів законодавчо встановленим вимогам.

Окрім того, позивач просив провести саме почеркознавчу судову експертизу, наполягаючи на тому, що директор ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» (попереднє найменування: ТОВ "БК "ВОРОБЙОВІ ГОРИ") ОСОБА_2 не підписував ВН і ТТН, які подані до суду стороною відповідача у справі №922/2985/24.

Проте, на думку колегії суддів, встановлення почеркознавчою експертизою обставин чи належить підпис на вказаних накладних безпосередньо ОСОБА_2 не має вирішального значення для розгляду даного спору, оскільки у відповідності до звичаїв ділового обороту такий підпис від імені ТОВ "БК "ВОРОБЙОВІ ГОРИ" міг бути вчинений іншим працівником зазначеного товариства, відповідальним за приймання товару.

Як обґрунтовано зазначав відповідач у запереченнях на аналогічне клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, з яким позивач звертався до суду першої інстанції, у даному випадку підлягає доказуванню сам факт поставки, а не належності чи неналежності підпису.

Тобто належність підпису іншій особі не може бути визнано обставиною, що беззаперечно свідчила б про те, що поставки фактично не здійснювалися і що накладні було підроблено враховуючи також, що позивачем не надано доказів відсутності господарських операцій з поставки товару на суми, що вказані в цих накладних.

Отже, позивачем у клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи не доведено необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (що визначено законодавцем у ч.1 ст.99 ГПК України як неодмінна умова для призначення експертизи).

Колегія суддів також не вбачає в даній справі взаємної суперечливості доказів, яка б могла бути усунута шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки, як уже зазначалося, всі надані позивачем документи складено ним в односторонньому порядку, а письмові та усні пояснення зводяться до заперечення факту поставок товару за накладними, наданими відповідачем.

Відповідно, зазначені докази та пояснення будуть оцінюватися судом апеляційної інстанції в ході розгляду спору по суті, у сукупності з іншими матеріалами справи, згідно зі стандартом доказування «вірогідність доказів», визначеним у ст.79 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що призначення судової експертизи - це процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. Отже, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п.43, ECHR 2000-VI).

Відтак, безпідставне призначення судової експертизи (за відсутності належного обґрунтування необхідності для вчинення такої процесуальної дії судом) є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.02.2022 у справі № 911/731/18.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується учасниками справи, 17.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВОРОБЙОВІ ГОРИ» (теперішнє найменування - ТОВ «БК «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС») (далі Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобаварський бетон» (далі Постачальник) укладено Договір поставки №1712/20 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору на умовах даного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Предметом поставки є залізобетонні вироби (далі за текстом «Товар») (пункт 2.1. Договору).

Ціна Товару та загальна вартість Товару за даним Договором визначається у Специфікації (або у Специфікаціях) та/або рахунках Постачальника (пункт 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що постачання Товару здійснюється протягом 14 календарних днів після перерахування Покупцем на рахунок Постачальника попередньої оплати за Товар у розмірі 100 (сто) відсотків ціни Товару, визначеної у Специфікації, якщо інші умови не визначені Специфікацією, рахунками Постачальника або додатковими угодами.

Підставою внесення оплати за Товар є рахунок Постачальника (пункт 5.2. Договору).

Форма розрахунків: безготівкова, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 5.3. Договору).

Згідно з п. 5.4. Договору датою оплати за Товар вважається день зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Поставка здійснюється на умовах: СРТ (Інкотермс 2010) (пункт 6.1. Договору).

За положеннями п. 6.2. Договору перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент підписання Покупцем товарно-транспортних документів на Товар.

Завантаження, транспортування та розвантаження Товару за цим Договором здійснюється силами та за рахунок Постачальника (пункт 9.1. Договору).

Відповідно до пункту 10.2. Договору одночасно з передачею партії товару Постачальник передає Покупцеві оформлені відповідно до чинного законодавства України товарно-транспортні документи, а саме: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок, а також (на вимогу Покупця) документ, який підтверджує якість Товару.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.13.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від виконання своїх обов`язків за даним договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.13 Договору).

Договір підписано директором ТОВ "НБ" Герасимовим М.К. та директором ТОВ "БК "Воробйові гори" Шуголем С.В. та скріплено печатками сторін.

В матеріалах справи міститься рахунок на оплату від 07.10.2021 №342 на загальну суму (з ПДВ) 1 663 200,00 грн, у якому визначено таке:

1) найменування товару: ПБ46.12-8; кількість: 6 шт.; ціна без ПДВ: 2 375,00 грн; сума без ПДВ: 14 250,00 грн;

2) найменування товару: ПБ47.12-8; кількість: 12 шт.; ціна без ПДВ: 2 458,33 грн; сума без ПДВ: 29 500,00 грн;

3) найменування товару: ПБ74.12-8; кількість: 12 шт.; ціна без ПДВ: 4 891,67 грн; сума без ПДВ: 58 700,00 грн;

4) найменування товару: ПБ75.12-8; кількість: 258 шт.; ціна без ПДВ: 4 975,00 грн; сума без ПДВ: 1 283 550,00 грн;

разом: 1 386 000,00 грн; сума ПДВ: 277 200,00 грн; всього з ПДВ: 1 663 200,00 грн; всього найменувань: 4; на суму: 1 663 200,00 грн.

Платіжним дорученням від 11.10.2021 №495 ТОВ «БК «ВОРОБЙОВІ ГОРИ» перерахувало на рахунок ТОВ «НБ» 1 200 000,00 грн (призначення платежу: "Часткова оплата за матеріали зг.рах. на оплату №342 від 07.10.2021 р., дог. 1712/20 від 17.12.2020 р. у сумі 1000000,00 грн., ПДВ - 20% 200000,00 грн.").

Платіжним дорученням від 18.10.2021 №507 ТОВ «БК «ВОРОБЙОВІ ГОРИ» перерахувало на рахунок ТОВ «НБ» 263 200,00 грн (призначення платежу: "Часткова оплата за матеріали зг.рах. на оплату №342 від 07.10.2021 р., дог. 1712/20 від 17.12.2020 р. у сумі 219333,33 грн., ПДВ - 20% 43866,67 грн.").

Платіжним дорученням від 19.10.2021 №511 ТОВ «БК «ВОРОБЙОВІ ГОРИ» перерахувало на рахунок ТОВ «НБ» 200 000,00 грн (призначення платежу: "Часткова оплата за матеріали зг.рах. на оплату №342 від 07.10.2021 р., дог. 1712/20 від 17.12.2020 р. у сумі 1666666,67 грн., ПДВ - 20% 33333,33 грн.").

Тобто, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату в загальній сумі 1663200,00 грн.

Позивач у суді першої та апеляційної інстанції наполягав на тому, що він як покупець виконав свої зобов`язання за Договором щодо попередньої оплати за товар, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо поставки на адресу позивача всього замовленого та оплаченого Товару здійснив лише частково на суму 71 640,00 грн.

На підтвердження вказаного позивач до позовної заяви додав копії видаткових та товарно-транспортних накладних, а саме:

1) ВН від 01.12.2021 №1417 на суму 35 820,00 грн і ТТН від 01.12.2021 №Р1417;

2) ВН від 01.12.2021 №1418 на суму 35 820,00 грн і ТТН від 01.12.2021 №Р1418.

Позивач вказує на те, що товар відповідачем на решту суми попередньої оплати не поставлений, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість з повернення попередньої оплати, яка становить 1 591 560,00 грн.

Крім того, із посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов`язань, позивачем на суму попередньої оплати нараховано пеню в розмірі 1 033 205,87 грн, 3% річних в розмірі 133 999,13 грн та інфляційні втрати в розмірі 647 055,23 грн.

Ухвалою від 29.08.2024 господарський суд Харківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №922/2985/24, встановивши відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Вказаною ухвалою було призначено підготовче засідання на 25.09.2024.

Як вбачається з матеріалів справи та відомостей програми «Діловодство господарського суду», ухвала від 29.08.2024 надійшла до електронного кабінету ТОВ «Новобаварський бетон» 29.08.2024 о 18:20 год.

У судовому засіданні 25.09.2024 було постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 15 жовтня 2024 року.

09.10.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон" надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.10.2024), в якому представник відповідача заперечує проти позову у повному обсязі, зокрема посилаючись на те, що відповідач здійснив поставку за спірним договором на загальну суму 1 588 020 гривень в 2022 році. На підтвердження вказаних обставин відповідач додав до відзиву видаткові та товарно-транспортні накладні на поставку товару за період: січень лютий 2022 року.

У відзиві відповідач також зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить: 1 година роботи адвоката 6 000 грн. (приблизно 20 годин 60 000 грн.), гонорар успіху, передбачений договором з адвокатом у розмірі 1 % від ціни позову.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку подання відзиву відповідач зазначив, що у зв`язку з відсутністю попиту та збройною агресією РФ підприємство не веде діяльність; у зв`язку з постійними обстрілами району місцезнаходження підприємства усі документи були перевезені до віддаленого підвального приміщення безсистемно; оскільки в позові мова йде про відносини, які склались більше 3 років тому, пошук документів зайняв значний час враховуючи ще й перерви на необхідність перебувати в укриттях.

31.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» через систему «Електронний суд» до господарського суду надійшло клопотання про призначення у справі №922/2985/24 судової почеркознавчої експертизи (документ сформований в системі «Електронний суд» 31.10.2024), в якому представник позивача просив суд: визнати поважними причини ненадання позивачем до суду експертного висновку у строки, встановлені для подання доказів, призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8- А).

05.11.2024 відповідач додатково надав до матеріалів справи видаткові та товарно-транспортні накладні на підтвердження поставок у січні лютому 2022 року та просив долучити їх до справи, посилаючись на поважність причин ненадання вказаних доказів разом із відзивом на позовну заяву, а саме, на ті обставини, що підприємство під час війни не веде діяльність і що всю документацію було перевезено до віддаленого приміщення із району, який постійно обстрілюється, що ускладнило своєчасний пошук документів.

У судовому засіданні 05.11.2024 господарським судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в клопотанні представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, відкладено підготовче засідання на 19.11.2024.

Розглянувши спір по суті, господарський суд рішенням від 10.12.2024 відмовив у задоволенні позову, прийнявши до уваги доводи відповідача щодо здійснення ним поставок товару та визнавши надані відповідачем докази (зокрема, видаткові та товарно-транспортні накладні) належними й допустимими.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом спору у справі №922/2985/24 є стягнення з ТОВ «Новобаварський бетон» на користь ТОВ «Будівельна компанія «Євробудкомплекс» заборгованості за договором поставки №1712/20 від 17.12.2020.

Згідно з ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Здійснення позивачем попередньої оплати у сумі 1663200,00 грн згідно з договором підтверджується матеріалами справи та не заперечується її учасниками.

Позивач стверджує, що поставку товару відповідачем було здійснено лише на суму 71 640,00 грн, згідно з видатковими накладними від 01.12.2021 №1417 та №1418, у зв`язку з чим ТОВ "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" просить стягнути з відповідача різницю між сумами 1663200,00 грн та 71 640,00 грн, а саме - 1 591 560,00 грн. Факт подальших поставок товару (у січні та у лютому 2022 року) позивач вважає непідтвердженим.

Разом з тим, наданими відповідачем до суду першої інстанції доказами підтверджується, що на виконання Договору поставки від 17.12.2020 No1712/20 здійснювались систематичні поставки залізобетонних виробів. Вказане підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, наданими відповідачем, а саме:

- ВН від 04.01.2022 №31 на суму 35820,00 грн і ТТН від 04.01.2022 №Р31;

- ВН від 06.01.2022 №104 на суму 41790,00 грн і ТТН від 10.01.2022 №104;

- ВН від 10.01.2022 №105 на суму 35820,00 грн;

- ВН від 11.01.2022 №106 на суму 41790,00 грн і ТТН від 11.01.2022 №106;

- ВН від 11.01.2022 №107 на суму 35820,00 грн і ТТН від 11.01.2022 №107;

- ВН від 13.01.2022 №108 на суму 41790,00 грн і ТТН від 13.01.2022 №108;

- ВН від 13.01.2022 №109 на суму 41790,00 грн і ТТН від 13.01.2022 №109;

- ВН від 14.01.2022 №110 на суму 35820,00 грн і ТТН від 14.01.2022 №110;

- ВН від 14.01.2022 №111 на суму 35820,00 грн і ТТН від 14.01.2022 №111;

- ВН від 17.01.2022 №112 на суму 41790,00 грн і ТТН від 17.01.2022 №112;

- ВН від 17.01.2022 №113 на суму 29850,00 грн і ТТН від 17.01.2022 №113;

- ВН від 19.01.2022 №114 на суму 35820,00 грн і ТТН від 19.01.2022 №114;

- ВН від 19.01.2022 №115 на суму 29850,00 грн і ТТН від 19.01.2022 №115;

- ВН від 25.01.2022 №116 на суму 23880,00 грн і ТТН від 25.01.2022 №116;

- ВН від 25.01.2022 №117 на суму 23880,00 грн і ТТН від 25.01.2022 №117;

- ВН від 28.01.2022 №40 на суму 41790,00 грн і ТТН від 28.01.2022 №Р40;

- ВН від 29.01.2022 №41 на суму 41790,00 грн і ТТН від 29.01.2022 №Р41;

- ВН від 31.01.2022 №42 на суму 35820,00 грн і ТТН від 31.01.2022 №Р42;

- ВН від 04.02.2022 №84 на суму 35820,00 грн і ТТН від 04.02.2022 №84;

- ВН від 04.02.2022 №85 на суму 41790,00 грн і ТТН від 04.02.2022 №85;

- ВН від 07.02.2022 №86 на суму 35820,00 грн і ТТН від 07.02.2022 №86;

- ВН від 07.02.2022 №87 на суму 41790,00 грн і ТТН від 07.02.2022 №87;

- ВН від 07.02.2022 №88 на суму 41790,00 грн і ТТН від 07.02.2022 №88;

- ВН від 08.02.2022 №89 на суму 35820,00 грн і ТТН від 08.02.2022 №89;

- ВН від 08.02.2022 №90 на суму 35820,00 грн і ТТН від 08.02.2022 №90;

- ВН від 09.02.2022 №91 на суму 29850,00 грн і ТТН від 09.02.2022 №91;

- ВН від 09.02.2022 №92 на суму 35820,00 грн і ТТН від 09.02.2022 №92;

- ВН від 10.02.2022 №93 на суму 41790,00 грн і ТТН від 10.02.2022 №93;

- ВН від 10.02.2022 №94 на суму 29850,00 грн і ТТН від 10.02.2022 №94;

- ВН від 10.02.2022 №95 на суму 29850,00 грн і ТТН від 10.02.2022 №95;

- ВН від 14.02.2022 №96 на суму 41790,00 грн і ТТН від 14.02.2022 №96;

- ВН від 14.02.2022 №97 на суму 41790,00 грн і ТТН від 14.02.2022 №97;

- ВН від 14.02.2022 №98 на суму 41790,00 грн і ТТН від 14.02.2022 №98;

- ВН від 15.02.2022 №99 на суму 41790,00 грн і ТТН від 15.02.2022 №99;

- ВН від 16.02.2022 №100 на суму 41790,00 грн і ТТН від 16.02.2022 №100;

- ВН від 16.02.2022 №101 на суму 41790,00 грн і ТТН від 16.02.2022 №101;

- ВН від 17.02.2022 №60 на суму 35820,00 грн і ТТН від 17.02.2022 №60;

- ВН від 21.02.2022 №68 на суму 41790,00 грн і ТТН від 21.02.2022 №68;

- ВН від 21.02.2022 №69 на суму 29850,00 грн і ТТН від 21.02.2022 №69;

- ВН від 22.02.2022 №70 на суму 41790,00 грн і ТТН від 22.02.2022 №70;

- ВН від 22.02.2022 №71 на суму 41790,00 грн і ТТН від 22.02.2022 №71.

- ВН від 23.02.2022 №102 на суму 29850,00 грн і ТТН від 23.02.2022 №102;

- ВН від 23.02.2022 №103 на суму 41790,00 грн і ТТН від 23.02.2022 №103.

Видаткові накладні містять посилання на Договір № 1712/20 від 17.10.2020 та рахунку на оплату № 342 від 07.10.2021, а також підписи постачальника (представника ТОВ "НБ") та директора ТОВ "БК "Воробйові гори" Шуголя С.В.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції не мав враховувати відзив відповідача від 18.10.2024 та клопотання про долучення доказів від 05.11.2024, які містять в додатках ВН та ТТН, адже строк на подачу таких документів був порушений.

Відповідно до матеріалів справи, відзив на позовну заяву дійсно було подано після закінчення строку, встановленого судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначеним обставинам суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав оцінки.

Проте, як вбачається з відзиву та клопотання про долучення доказів, відповідачем наведено пояснення щодо причин пропуску встановлених строків із посиланням на те, що у зв`язку з постійними обстрілами району місцезнаходження підприємства усі документи були перевезені до віддаленого підвального приміщення і що пошук документів зайняв значний час, враховуючи ще й перерви на необхідність перебувати в укриттях. Зазначені причини колегія суддів вважає поважними. Окрім того, ці докази було подано в межах здійснення підготовчого провадження, завданням якого є, зокрема, з`ясування заперечень проти позовних вимог (п.2 ч.1 ст.177 ГПК України). Отже, на думку суду апеляційної інстанції, надані відповідачем докази підлягають врахуванню при вирішенні даного спору.

Позивач в суді першої та апеляційної інстанції заперечував достовірність наданих відповідачем доказів, наполягаючи на тому, що директор ТОВ "БК "Воробйові гори" Шуголь С.В. не підписував видаткові та товарно-транспортні накладні, надані відповідачем. Також позивач в апеляційній скарзі зазначає, що місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про проведення відповідної судової почеркознавчої експертизи протокольною ухвалою, без мотивування причин такої відмови.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що у задоволенні вказаного клопотання місцевий господарський суд дійсно відмовив у судовому засіданні 05.11.2024 протокольною ухвалою, без зазначення у процесуальних документах (в ухвалі або в рішенні) причин такої відмови.

Водночас, як було встановлено Східним апеляційним господарським судом при розгляді аналогічного клопотання, поданого до суду апеляційної інстанції, підстави для проведення судової почеркознавчої експертизи в даній справі відсутні, оскільки факт підписання або непідписання спірних видаткових та товарно-транспортних накладних особисто Шуголем С.В. не є обставиною, що беззаперечно свідчила б про відсутність здійснення поставок товару за договором у січні та лютому 2022 року за наданими відповідачем накладними.

В апеляційній скарзі позивач також не погоджується з тим, що місцевий господарський суд врахував заяву свідка ОСОБА_1 (який в період з 30.08.2021 по 01.04.2023 працював на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобаварський бетон") про те, що ТОВ БК ВОРОБЙОВІ ГОРИ вело будівництво, на виконання вказаного замовлення постійно здійснювались фактичні реальні поставки будівельних матеріалів з кінця 2021 року по кінець лютого 2022 року бетонних плит з території підприємства ТОВ НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН, директором якого він на той час був. Свідок також зазначає, що на підтвердження вказаних поставок між ТОВ НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН та ТОВ БК ВОРОБЙОВІ ГОРИ було складено видаткові накладні, складались відповідні товарно-транспортні накладні, які після фактичної поставки передавались підписаними з боку ТОВ БК ВОРОБЙОВІ ГОРИ на користь ТОВ НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН; крім того, за весь період дії договору та роки після оплати ніяких претензій щодо того, що поставка не була виконана, від ТОВ БК ВОРОБЙОВІ ГОРИ на користь ТОВ НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН не надходило в будь-який формі.

На думку апелянта, даний документ не може підтвердити факт отримання товару і в самій заяві не зазначено про факт отримання позивачем товару.

Проте такі твердження не узгоджуються зі змістом відповідної заяви свідка, яка відповідає вимогам ст.88 ГПК України, і в якій зазначено саме про здійснення фактичних реальних поставок товару відповідачем позивачеві з кінця 2021 року по кінець лютого 2022 року.

Відповідно до ч.2 ст.87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Водночас, як зазначено Верховним Судом у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19, у разі наявності дефектів первинних документів та/або невизнання стороною факту постачання товару, що має місце у спірних правовідносинах, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Як було встановлено вище, факт здійснення поставок за договором у січні лютому 2022 року відображено у видаткових та товарно-транспортних накладних, наданих відповідачем до суду першої інстанції, а вищевказана заява свідка додатково підтверджує відповідні обставини і також переконливо свідчить про здійснення цих поставок.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак позивач, стверджуючи про наявність у відповідача заборгованості з повернення попередньої оплати в розмірі 1 591 560,00 грн, водночас не довів наявності підстав для заперечень щодо достовірності наданих відповідачем доказів на підтвердження здійснення поставок на вказану суму.

Апелянт зазначає, що загальна сума наданих відповідачем ВН та ТТН становить 1 599 960,00 грн, а позивач у своєму позові звернувся з проханням стягнути з відповідача основний борг (неповернуту передоплату) у меншому розмірі - 1 591 560,00 грн, і що в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" звертався до ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДКОМПЛЕКС» щодо здійснення оплати за нібито надлишково поставлений товар, що непрямо можливо могло б свідчити про справжність даних ВН та ТТН.

Проте, на думку колегії суддів, відповідні твердження ґрунтуються виключно на припущеннях, окрім того, у матеріалах справи відсутні також і докази звернення позивача до відповідача з приводу не здійснення останнім у січні лютому 2022 року поставок товару, за який було внесено значну суму попередньої оплати іще у жовтні 2021 року.

Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у cправі № 916/2492/21.

Отже, керуючись зазначеним стандартом доказування, враховуючи, що між сторонами тривалий час існували договірні стосунки, в межах яких здійснювалася оплата товару та його поставка (зазначені обставини не заперечуються позивачем, який визнавав факт поставки, зокрема, за видатковими накладними від 01.12.2021 №1417 та №1418), з огляду на надання відповідачем належним чином оформлених видаткових та товарно-транспортних накладних за січень лютий 2022 року, а також заяви свідка на підтвердження факту вказаних поставок, тоді як позивач не підтвердив належними та допустимими доказами своїх заперечень проти цього факту (надавши лише заяви, клопотання, внутрішні документи бухгалтерського обліку тощо, тобто докази, складені самим позивачем в односторонньому порядку) колегія суддів дійшла висновку про те, що факт поставки товару за наданими відповідачем накладними скоріше був (мав місце), аніж не був.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено здійснення поставок за Договором поставки № 1712/20 від 17.12.2020, тоді як позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень,

Отже, позовна вимога про стягнення основного боргу в розмірі 1 591 560,00 грн задоволенню не підлягає. Відповідно, слід відмовити і у задоволенні похідних вимог: про стягнення пені в розмірі 1 033 205,87 грн, 3% річних в сумі 133 999,13 грн, інфляційних втрат в сумі 647 055,23 грн, про зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, трьох процентів річних на суму основного боргу.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 у справі № 922/2985/24 у зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Посилання апелянта на те, що місцевим господарським судом було прийнято до уваги відзив та клопотання про долучення доказів, подані відповідачем з порушенням установлених судом строків, а також на те, що у клопотанні позивача про проведення судової експертизи було відмовлено протокольною ухвалою без зазначення причин такої відмови на думку колегії суддів, не можуть бути визнані підставами для задоволення вимог апелянта, оскільки, як уже зазначалося, відповідне не призвело до прийняття господарським судом неправильного рішення.

Тому, враховуючи, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишено без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги в частині оскарження рішення господарського суду, судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2985/24, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Переглянувши вказане рішення в апеляційному порядку, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що воно підлягає залишенню без змін.

Як вбачається з заяви відповідача, поданої до суду першої інстанції у межах установленого законом строку, ТОВ "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" просило суд ухвалити додаткове рішення про стягнення суми 280 551,33 грн з метою вирішення питання щодо судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги.

Заявник надав до господарського суду Договір №30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, укладений між ТОВ НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН в особі директора М. К. Герасимова (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ WISE LAW GROUP (АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ) в особі Керуючого партнера Захарова Павла Валентиновича.

Відповідно до п. 1 Договору, КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених п.1.2. Договору. АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ, на підставі звернення КЛІЄНТА, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги у господарській справі № 922/2985/24. На підтвердження факту надання АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ КЛІЄНТУ юридичних послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт прийому- передачі наданих послуг.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, розмір гонорару визначається в залежності від обсягу виконаних АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ послуг згідно Акту прийому-передачі наданих послуг з розрахунку 6000 гривень за 1 людино-годину. При цьому послуги АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ рахуються як 1 людино-година 1 година роботи незалежно від того, скільки адвокатів АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ одночасно бере участь у судових засіданнях (один чи більше), здійснюючи представництво інтересів КЛІЄНТА. Сторони домовилися про те, що якщо послуги надавалися менше 1 години (приміром, судове засідання тривало менше 1 години), то цей часовий період рахується як 1 людино-година (пункт 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.6 Договору у випадку вирішення господарської справи, вказаної в п. 1.2 цього Договору, на користь Клієнта тобто у разі досягнення АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄНАННЯМ позитивного або частково позитивного результату на користь Клієнта, що включає в себе: залишення позову без розгляду, закриття провадження по справі, відмову у задоволенні позовних вимог (незалежно від набрання рішенням законної сили чи наступного його скасування судом апеляційної чи касаційної інстанції), окрім суми згідно п. 4.2 цього Договору, Клієнт сплачує АДВОКАТСЬКОМУ ОБ`ЄДНАННЮ гонорар успіху в розмірі 1 % від ціни позову у відповідній справі за кожну інстанцію окремо.

Правова допомога відповідачу надавалась адвокатом Захаровим П.В. на підставі ордеру серії ВІ № 1198849 від 30.09.2024, виданого адвокатським об`єднанням ВАЙЗ ЛО ГРУП, та адвокатом Ус М.В. на підставі ордеру серії ВІ № 1067152 від 23.09.2024, виданого адвокатським об`єднанням ВАЙЗ ЛО ГРУП.

13 грудня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН в особі директора М. К. Герасимова (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ WISE LAW GROUP (АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ) в особі Керуючого партнера Захарова Павла Валентиновича складено Акт прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором № 30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, відповідно до якого Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв такі юридичні послуги:

1.Інтерв`ювання Клієнта (його керівника), вивчення та детальний правовий аналіз документації Клієнта, збір додаткової необхідної для надання належної правової допомоги інформації та документації, уточнення та підсумкове узагальнення фактичних обставин спору у справі № 922/2985/24 тривалістю 3 години вартістю 18 000,00 грн.

2.Підготовка, складання та подання до суду Відзиву на позовну заяву, аналіз релевантної судової практики тривалістю 4 години вартістю 24 000,00 грн.

3.Консультування клієнта з приводу підготовки заяви свідка тривалістю 1 година вартістю 6000,00 грн.

4.Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях: 19 листопада 1 година, 26 листопада 1 година, 04 грудня 1 година, 10 грудня 1 година, всього 4 години вартістю 24 000,00 грн.

5.Оплата Клієнтом гонорару успіху за вирішення на користь Клієнта 1 відсоток від ціни позову (3 405 820.23 грн) вартістю 34 058,20 грн.

Всього згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг №1 Адвокатське об`єднання надало Клієнту послуги на суду 106 058,20 грн.

Як уже зазначалося, місцевий господарський суд у додатковому рішенні визнав підтвердженим розмір витрат на правову допомогу, зазначених у п. 1-4 вказаного Акту (у загальній сумі 72000,00 грн), а щодо «гонорару успіху» в розмірі 34 058,20 грн (п.5 акту) вказав, що такий гонорар не був необхідним у зв`язку з розглядом справи.

Позивач в апеляційній скарзі не погоджується із зазначеним додатковим рішенням в частині задоволення заяви відповідача про розподіл витрат на правову допомогу.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як було встановлено вище, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, і після ухвалення рішення суду у встановлений законом строк звернувся з заявою про розподіл таких витрат, до якої додано відповідні докази на підтвердження їх розміру.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (таку правову позицію викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у додаткові постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №906/1514/23 тощо). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що заявлена сума судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги була з самого початку значно завищена представником відповідача.

Стосовно наведеного аргументу колегія суддів зазначає, що відповідач дійсно заявив до стягнення з позивача 280 551,33 грн витрат на правову допомогу, тоді як згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг №1 Адвокатське об`єднання надало Клієнту послуги на суду 106 058,20 грн.

Однак місцевий господарський суд надав належну оцінку вказаним обставинам, зазначивши, що сума фактичних витрат відповідача на правову допомогу є меншою від заявленої що і стало підставою для задоволення відповідної заяви не в повному обсязі, а частково.

Апелянт також стверджує, що розмір витрат на оплату послуг адвокатів відповідача не відповідає вимогам щодо співмірності зі складності даної справи, яка не була ускладнена значною кількістю нових доказів, витраченим адвокатами часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; відповідач не обґрунтував необхідності у залученні одночасно двох адвокатів.

Стосовно залучення одночасно двох адвокатів, колегія суддів зазначає, що, як було встановлено вище, відповідно до пункту 4.1 Договору №30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024, послуги Адвокатського об`єднання рахуються як 1 людино-година 1 година роботи незалежно від того, скільки адвокатів Адвокатського об`єднання одночасно бере участь у судових засіданнях (один чи більше), здійснюючи представництво інтересів клієнта.

Тобто кількість адвокатів, які представляють інтереси відповідача, відповідно до умов договору, не впливає на розмір його витрат на правову допомогу.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з твердженнями заявника скарги про те, що справа не була ускладнена значною кількістю нових доказів. Натомість, як встановлено вище, відповідач на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог надав до господарського суду значний обсяг первинних документів (видаткових та товарно-транспортних накладних), а також заяву свідка, і з посиланням на ці докази господарський суд відмовив у задоволенні позову.

Тому твердження апелянта про те, що процесуальні документи, які готувались представниками відповідача, були дуже лаконічними, без зазначення аналізу судової практики Верховного Суду по аналогічним справам, а вся аргументація відповідача в суді першої інстанції зводилась до того, що поставка за Договором була здійснена в повному обсязі і позивач до подання позовної заяви не пред`являв претензій на адресу відповідача також, на думку колегії суддів, не є підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення, оскільки саме ця лаконічні аргументи відповідача місцевий господарський суд визнав належними доводами, і в ході апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції погодився із вказаними висновками.

Колегія суддів також вважає, що встановлена зазначеним Договором вартість за годину роботи адвоката (6000 гривень за 1 людино-годину), так само як вказана в Акті кількість часу, витраченого адвокатами на виконання кожного виду робіт, не є завищеними. Переконливих доводів, які б спростовували вказаний висновок, заявником скарги не наведено, а саме, ним не аргументовано, в чому, на його погляд, полягає завищення, про яке зазначено в апеляційній скарзі.

Отже, на думку колегії суддів, вартість витрат на правову допомогу, зазначена у п. 1 - 4 Акту прийому-передачі наданих послуг №1 за Договором № 30/09 про надання правової допомоги від 30.09.2024 у загальній сумі 72000,00 грн, відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також із ціною позову як це передбачено вищенаведеними вимогами ст.126 ГПК України.

Апелянт у скарзі не зазначає, який розмір витрат відповідача на правову допомогу, на його думку, є розумним, а натомість просить повністю відмовити у задоволенні заяви представника ТОВ "НОВОБАВАРСЬКИЙ БЕТОН" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, незважаючи на те, що факт надання відповідної правової допомоги підтверджується матеріалами справи і не заперечується заявником скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги також і в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2985/24 - в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване додаткове рішення прийнято з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Отже, додаткове рішення господарського суду в даній справі підлягає залишенню без змін

Керуючись статтями 13, 76-79, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЄВРОБУДКОМПЛЕКС" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 у справі № 922/2985/24 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі № 922/2985/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.02.2025

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян