Постанова

від 09.12.2024 по справі 904/1256/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1256/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Іванчук Віталій Ярославович (в залі суду) - від ПАТ "БАНК ВОСТОК" - адвокат, ордер серія АЕ № 1310250 від 24.06.2021р.

від позивача: Лабатюк Ярослав Ммхайлович (поза межами приміщення суду) - від Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного Банку України - довіреність № 19-0008/40441 від 09.06.2023р.

представники третіх осіб - 1,2 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/1256/24 (суддя Красота О.І.)

за позовом: Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", м. Дніпро

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м. Слов`янськ, Донецька область

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Київ

про стягнення збитків.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 у справі №904/1256/24, у даній справі, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

02.07.2024 від Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/1256/24 відмовлено у задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" про стягнення з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 500,00 грн.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Додаткову угоду від 03.04.2024 укладено Відповідачем та Адвокатським об`єднанням до Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021, у той час, як до заяви про ухвалення додаткового рішення додано Договір № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021.

Господарським судом встановлено, що Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн. та рахунок від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн. також складені на підставі Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021.

Однак, як зазначено судом першої інстанції, будь-яких доказів від Відповідача стосовно існування Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021 заява не містить, як і не містять такої додатки до неї.

При цьому, ордер серія АЕ № 1278848 від 16.04.2024 на ім`я Іванчука В.Я., який брав участь під час розгляду справи, видано на підставі саме Договору № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021, крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення надано той самий ордер серія АЕ № 1278848 від 16.04.2024 на ім`я Іванчука В.Я.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог Відповідача про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 500,00 грн.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 по справі №904/1256/24 та ухвалити нове додаткове рішення, яким стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ВОСТОК" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 500,00 грн, у зв`язку з представництвом інтересів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК ВОСТОК" по справі № 904/1256/24.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Як з`ясувалось під час розгляду заяви про ухвалення Додаткового рішення Банком при укладенні Додаткової угоди від 03.04.2024 з Адвокатським об`єднанням було допущено технічну помилку (описку) в результаті якої помилково зазначено невірний номер та дату ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ до якої укладалась відповідна додаткова угода від 03.04.2024, а саме, замість вірних номеру та дати ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ: «№24/06/2021 від 24.06.2021 року» було помилково зазначено невірні номер та дату вказаного договору: «№25/06/2021 від « 25» червня 2021 року».

Висновки суду першої інстанції на думку Банку є помилковими та не відповідають обставинам справи. Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021 дійсно не було укладено між Банком та Адвокатським об`єднанням. Разом з тим при укладенні додаткової угоди від 03.04.2024 до договору про надання правової допомоги №24/06/2021 від 24.06.2021 року було допущено технічну помилку (описку) у номері та даті договору про надання правової допомоги, що однак не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу яка надавалась за вказаним договором про надання правової допомоги.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

06.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду представником позивача подано письмові пояснення щодо апеляційної скарги, за змістом яких зазначено наступне.

Додаткову угоду від 03.04.2024 до Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021, якою й було узгоджено представництво інтересів Відповідача у даній справі, фактично було укладено до договору, якого взагалі не існує, та який не долучався до матеріалів справи № 904/1256/24.

На думку позивача, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо того, що зазначення невірного номеру договору обумовлюється технічною помилкою не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до статті 76 ГПК України такий доказ не може вважатися належним, адже із наданих Відповідачем доказів понесення витрат не вбачається за можливе прослідкувати зв`язок між наданими ним послугами та документальним їх оформленням.

КНПФ НБУ звертає увагу суду апеляційної інстанції, що укладення Додаткової угоди від 10.07.2024 року до Договору про надання правової допомоги № 24/06/2021 від 24.06.2021 року, якою було внесено відповідні зміни щодо реквізитів договору, жодним чином не впливає на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки такі зміни (укладення додаткового угоди) мали місце уже після винесення додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року у справі № 904/1256/24 і не оцінювалися судом першої інстанції.

Позивач додатково наголошує на неспівмірності заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та неналежного доведення факту понесення судових витрат.

Позивач зауважує, що строк дії Договору № 25/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021 року встановлений до 24.06.2023 року включно (п. 7.1. Договору). Жодних відомостей щодо продовження строку його дії у долучених Банком документах не міститься, що свідчить про те, що строк дії Договору припинився. Відсутні відповідні положення й у Додатковій угоді від 03.04.2024 року до Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021.

За доводами позивача, закінчення строку дії договору про надання правової допомоги свідчить про відсутність у Адвокатського об`єднання правових підстав продовжувати надавати Банку правову допомогу, а тому відшкодування витрат, пов`язаних із її наданням не вбачається за можливе.

КНПФ НБУ наголошує, що не зазначення ні у Договорі № 25/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021 року, ні у Додатковій угоді від 03.04.2024 року до нього фіксованої вартості послуг Адвокатського об`єднання або ж вартості однієї години роботи останнього для подальшого обрахунку вартості робіт виходячи з фактично витраченої кількості часу, свідчить про неможливість відшкодування судових витрат з огляду на недодержання однієї з імперативних вимог господарського процесуального законодавства.

КНПФ НБУ вважає розмір витрат на правову допомогу у сумі 80 500,00 гривень неспівмірним з обсягом наданих Адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт у даній справі та вважає такий розмір істотно завищеним.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Чус О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/1256/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/1256/24.

02.08.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Іванова О.Г., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 08.08.2024, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Мороза В.Ф., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/1256/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 17.12.2024 об 11:00 годин.

На виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду справи та у зв`язку з вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження та повернення раніше визначеного судді Іванова О.Г. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2024 року, здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів по справі № 904/1256/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2024 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванов О.Г., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2024 у справі № 904/1256/24, а саме дату та час судового засідання, вважати за вірне: 09.12.2024 об 11:30 год.

09.12.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

02.07.2024 від Відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 500,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Відповідач подав до заяви про ухвалення додаткового рішення:

- Договір № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021, укладений між Відповідачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ПРАВА СПРАВА" (Адвокатське об`єднання);

- Додаткову угоду від 03.04.2024 до Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021;

- розрахунок розміру витрат Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги по справі № 904/1256/24 від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн.;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн., складений на підставі Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021;

- рахунок від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн., складений на підставі Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021;

- ордер серія АЕ № 1278848 від 16.04.2024, який видано на підставі Договору про надання правової допомоги № 24/06/2021 від 24.06.2021.

Зазначені вище докази подані Відповідачем в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Додаткову угоду від 03.04.2024 укладено Відповідачем та Адвокатським об`єднанням до Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021, у той час, як до заяви про ухвалення додаткового рішення додано Договір № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021.

Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн. та рахунок від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн. також складені на підставі Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021.

При цьому, ордер серія АЕ № 1278848 від 16.04.2024 на ім`я Іванчука В.Я., який брав участь під час розгляду справи, видано на підставі саме Договору № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021, крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення надано той самий ордер серія АЕ № 1278848 від 16.04.2024 на ім`я Іванчука В.Я.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

16.04.2024 Відповідач разом з першою заявою по суті, а саме у відзиві на позов зазначив, що: «… Орієнтовний розмір понесених ним судових витрат складає 90 000,00 грн. Остаточний розмір понесених Відповідачем судових витрат та докази, що їх підтверджують, буде подано суду в окремій заяві протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення згідно зі ст. 129 ГПК України…».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що відповідачем дотримано вимоги частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України в частині надання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, 02.07.2024 від Відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 500,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Відповідач подав до заяви про ухвалення додаткового рішення:

- Договір № 24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021, укладений між Відповідачем (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ПРАВА СПРАВА" (Адвокатське об`єднання);

- Додаткову угоду від 03.04.2024 до Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021;

- розрахунок розміру витрат Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК", пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги по справі № 904/1256/24 від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн.;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн., складений на підставі Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021;

- рахунок від 01.07.2024 на суму 80 500,00 грн., складений на підставі Договору про надання правової допомоги № 25/06/2021 від 25.06.2021;

- ордер серія АЕ № 1278848 від 16.04.2024, який видано на підставі Договору про надання правової допомоги № 24/06/2021 від 24.06.2021.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд виходить з того, що в межах цієї справи відповідач отримував правову допомогу від Адвокатського об`єднання "ПРАВА СПРАВА".

Докази понесення витрат на правову допомогу були надані до суду в передбачений законом строк. Так, згідно розрахунку розміру витрат ПАТ «БАНК ВОСТОК» пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги по справі № 904/1256/24 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ПАТ «БАНК ВОСТОК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ТОВ «ТРІУМФ», Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення збитків від 01.07.2024 р., акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.07.2024 р. та рахунку від 01.07.2024 р. Адвокатським об`єднанням було надано правову допомогу Позивачу вартістю 80 500,00 грн.

Неточності в зазначеному номері договору та його даті в поданих до господарського суду документах, а саме: Додатковій угоді від 03.04.2024, акті приймання-передачі правової допомоги від 01.07.2024, рахунку від 010.07.2024, колегія суддів вважає технічною опискою, яка не спростовує факт надання правничої допомоги у справі та понесення відповідачем таких витрат.

Так, згідно пункту 1 договору №24/06/2021 про надання правової допомоги від 24.06.2021, клієнт доручив, а Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пункту 2.8. договору передбачено, що для надання юридичної допомоги клієнту, Адвокатське об`єднання призначає наступних адвокатів:

- Поліщук Анатолій Ігорович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3394, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 14.07.2017 року, т. НОМЕР_1, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- Іванчук Віталій Ярославович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3431, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 31.08.2017 року, т. НОМЕР_2, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Дидюк Петро Віталійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3911, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 08.10.2018 року, т. НОМЕР_3, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3;

Юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт сплачує на підставі відповідних додаткових угод до даного договору (п. 5.1. договору).

Даний договір укладений на строк до 24.06.2023 (включно) та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1. договору).

Пунктом 7.3. договору сторони передбачили, що після закінчення дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвання, попередивши про це іншу сторону за два місяці.

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 03.04.2024 сторони погодили, що клієнт оплачує отриману правову допомогу протягом 60 календарних днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі №904/1256/24 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ПАТ «БАНК ВОСТОК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ТОВ «ТРІУМФ», Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення збитків. Обсяг та вартість наданої правової допомоги підтверджується розрахунком розміру витрат пов`язаних з отриманням професійної правової допомоги за актом приймання-передачі наданої правової допомоги і сплачується Клієнтом згідно виставлених Адвокатським об`єднанням рахунків (п. 2 Додаткової угоди).

Пунктом 3 Додаткової угоди сторони визначили, що у разі оскарження рішення суду по справі №904/1256/24 в апеляційному, касаційному порядку правова допомога оплачується в строк не пізніше 60 днів з моменту постановлення судом апеляційної, касаційної інстанції остаточного судового рішення.

Згідно поданого відповідачем розрахунку розміру витрат ПАТ «Банк Восток» пов`язаних з професійною правовою допомогою по справі №904/1256/24, вартість за одну годину роботи становить 3 500,00 грн.

Так, Адвокатським об`єднанням «Права Справа» була надана правова допомога ПАТ «Банк Восток» на загальну суму 80 500,00 грн (23 години витраченого часу) на наступні послуги:

- Збір доказів по справі, підготовки, складення та подання відзиву по справі № 904/1256/24 (кількість витрачених годин - 12, загальний розмір витрат 42 000,00 грн);

- Складення та подання заперечень (на відповідь на відзив) по справі № 904/1256/24 (кількість витрачених годин - 8, загальний розмір витрат 28 000,00 грн);

- Представництво інтересів в судових засіданнях 25.04.2024, 18.06.2024, 27.06.2024 по справі №904/1256/24 (кількість витрачених годин - 3, загальна вартість робіт 10 500,00 грн)».

Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 01.07.2024, сторони погодили між собою надану Адвокатським об`єднанням правову допомогу відповідачу на суму 80 500,00 грн.

01.07.2024 Адвокатським об`єднанням «Права Справа» виставлено рахунок ПАТ «Банк Восток» вказану вище суму.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Враховуючи зміст виставленого АО «Права Справа» розрахунку ПАТ «Банк Восток», колегія суддів констатує, що сторони погодили адвокатський гонорар у формі погодинної оплати.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відповідно, розподілу підлягає 80 500,00 витрат на професійну допомогу, понесених позивачем.

Разом з тим, вищевказані докази не є безумовною підставою для для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначену розмірі, оскільки розмір понесених витрат має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно абзаців 2,3 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019р.у справі №922/445/19, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дослідив надані відповідачем відповідні докази, на підставі яких дійшов висновку, що заявлена сума витрат не відповідає критерію розумності понесених відповідачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в місцевому господарському суді, а тому вимога адвоката позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, свобода сторін у визначенні розміру гонорару на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Стосовно змісту детального опису робіт, Велика Палати Верховного Суду у пунктах 139-147 постанови від 22.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила наступне:

«Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.»

При цьому, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 наведене наступне: «Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Наведене підтверджується численною усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ до суду не подавався, а Верховний Суд брав до уваги те, що такий детальний опис робіт (наданих послуг) міститься в інших наданих стороною доказах та визнавав достатніми надані стороною докази в їх сукупності (серед яких був відсутній детальний опис робіт (наданих послуг) як окремий документ) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу (постанови та додаткові постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 910/18954/17, від 16 червня 2021 року у справі 3 904/1672/19, від 18 червня 2020 року у справі № 873/91/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 911/1006/19, від 07 липня 2020 року у справі № 914/1002/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 910/11361/19 та інші).

В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У вже згаданій справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Відповідно, витрати на «Збір доказів по справі, підготовки, складення та подання відзиву по справі № 904/1256/24 (кількість витрачених годин - 12, загальний розмір витрат 42 000,00 грн); Складення та подання заперечень (на відповідь на відзив) по справі № 904/1256/24 (кількість витрачених годин - 8, загальний розмір витрат 28 000,00 грн); Представництво інтересів в судових засіданнях 25.04.2024, 18.06.2024, 27.06.2024 по справі №904/1256/24 (кількість витрачених годин - 3, загальна вартість робіт 10 500,00 грн)» підлягають частковому задоволенню на суму 52 500,00 грн із заявлених до стягнення 80 500,00 грн оскільки загальний час на "складення та подання відзиву по справі № 904/1256/24 (кількість витрачених годин - 12 та складення та подання заперечень (на відповідь на відзив) по справі № 904/1256/24 (кількість витрачених годин - 8", тобто 20 годин є неспіврозмірним для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Так, справа не викликала суспільного інтересу під час її розгляду; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження, а отже, підготовка відзиву по справі та заперечень на відповідь на відзив не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи. Співрозмірними тратами часу в контексті спірних правовідносин є, на переконання колегії суддів 8 та 4 години, відповідно.

Враховуючи вказані вище критерії при визначенні розміру відшкодування відповідачу понесених ним витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача, колегія суддів вважає, що адвокатом відповідача не доведено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактичним обсягом виконаних ним робіт (наданих послуг).

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, обставини, викладені у заяві відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, наданих заявником документів в їх сукупності, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності судових витрат, враховуючи заперечення позивача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог ПАТ «Банк Восток» щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 52 500,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, стаття 275. Повноваження суду апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З урахуванням вищевикладеного, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/1256/24 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» на нього підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ВОСТОК" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/1256/24 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/1256/24 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (адреса 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9 ЄДРПОУ 34880663) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (адреса 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24 ЄДРПОУ 26237202) 52 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 21.02.2025.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус