Постанова

від 18.12.2024 по справі 904/1926/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1926/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від кредитора (АТ КБ «Приватбанк»): Харицька А.М. (поза межами суду);

арбітражний керуючий: Шевченко В.Є. (в залі суду);

від кредитора (ПрАТ «СК «Інгосстрах»): Демченко С.В. (в залі суду);

уповноважена особа засновників боржника: Федорко В.А.;

інші учасники не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги уповноваженої особи учасників (засновників) боржника ОСОБА_1 та Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 (суддя Первушин Ю.Ю., повний текст ухвали складено 05.08.2024) у справі № 904/1926/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 4, код ЄДРПОУ 32307678)

про визнання грошових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1926/23 заяву Foundation investment s.r.o (Чеська республіка, Корунни 588/4, Виногради, 120 00 Прага 2) від 02.08.2024 (вх. суду №36855/24) про заміну кредитора у справі №904/1926/23 - задоволено.

Заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) від 02.08.2024 (вх. суду №36856/24) про заміну кредитора у справі №904/1926/23 - задоволено.

Замінено Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) (Первісний кредитор) на його правонаступника - Foundation investment s.r.o (Чеська республіка, Корунни 588/4, Виногради, 120 00 Прага 2) (Новий кредитор) на 5 000 000,00 грн. (п`ять мільйонів гривень 00 копійок) (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство КБ "ПриватБанк", в якій просять скасувати ухвалу суду від 05.08.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Foundation investment s.r.o про заміну кредитора у справі №904/1926/23.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми ст.196, 236 ГПК України та ст.45 КУзПБ, оскільки здійснено розгляд заяви про заміну кредитора на правонаступника без виклику сторін, без судового засідання.

Посилається на постанови Верховного Суду, у яких останній неодноразово зазначав про існування універсального та сингулярного правонаступництва (постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 925/436/22, від 12.08.2021 у справі №910/4288/20). В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Отже, з аналізу вище викладеного слідує, що заява про заміну кредитора на правонаступника має бути розглянута в судовому засіданні з викликом учасників, оскільки суд має вирішити ряд важливих питань, а також забезпечити можливість іншим кредиторам та розпоряднику майна висловити свої зауваження та заперечення щодо підстав виникнення правонаступництва.

Суд першої інстанції порушив норми ст.45 КУзПБ, оскільки постановив оскаржувану ухвалу без позиції розпорядника майна щодо заяви про заміну кредитора на правонаступника.

Судом порушено норми ч. 5 ст. 242 ГПК України, оскільки не направлено оскаржувану ухвалу всім учасникам справи №904/1926/23.

05.03.2024 в межах справи №904/1926/23 про банкрутство ТОВ «Боріваж» було відкрито відокремлене провадження у справі №904/875/24 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Боріваж» та ПрАТ «СК «Інгосстрах» про визнання недійсними:

- Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, укладеної між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж»;

- Додаткової угоди від 01.08.2018 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, укладеної між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж»;

- Додаткової угоди від 29.08.2019 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 року, укладеної між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж»;

- Додаткової угоди від 05.01.2021 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, укладеної між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Боріваж».

Таким чином, за результатами розгляду справи №904/1926/23 (904/875/24), з урахуванням вимог ст.216 ЦК України, буде вирішено чи наявне у ПрАТ «СК «Інгосстрах» право вимоги до ТОВ «Боріваж». Отже, АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що розгляд заяв про заміну кредитора на правонаступника мав бути зупинений до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/1926/23 (904/875/24), оскільки результати розгляду даної справи встановлять чи відбувся перехід права вимоги до ТОВ «Боріваж» від первісного до нового кредитора, не врахувавши даних обставин судом першої інстанції було порушено норми ст. 227 ГПК України.

Заявниками подано до суду незавірені ксерокопії Договору про відступлення права вимоги №02/05/2024-ІС від 02.05.2024, Акту прийому-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02/05/2024-ІС від 02.05.2024, Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 з Додатковою угодою від 01.08.2018 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 29.08.2019 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 05.01.2021 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, а також надано переклади документів (виписок) з чеської на українську мову без нотаріального посвідчення перекладу, які не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що заяви ПрАТ «СК «Інгосстрах» та Foundation investment s.r.o. про заміну кредитора на правонаступника мали бути залишені без руху.

Звертає увагу, що згідно Акту прийому передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02/05/2024-ІС від 02.05.2024 Foundation investment s.r.o було отримано належним чином засвідчені копії документів, при цьому ксерокопії надані до суду не містять жодного засвідчення, що є підставою вважати, що Договір про відступлення права вимоги не було виконано.

Також, не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, звернулась уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю Боріваж) Федорко Віолетта Андріївна, в якій просить скасувати ухвалу суду від 05.08.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання заяв про заміну кредитора у справі №904/1926/23.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено документи, на підставі яких ПрАТ «СК «Інгосстрах» частково відступило компанії Foundation investment s.r.o право вимоги до ТОВ «Боріваж» у справі про банкрутство №904/1926/23.

Зокрема, зі змісту заяви компанії Foundation investment s.r.o про заміну кредитора на правонаступника, а також із самої заяви ПрАТ «СК «Інгосстрах» вбачається, що заявниками було додано копії документів без їх належного засвідчення.

Так, заявниками подано до суду не засвідчені ксерокопії Договору про відступлення права вимоги №02/05/2024-1С від 02.05.2024, Акту прийому-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02/05/2024-ІС від 02.05.2024, Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 з Додатковою угодою від 01.08.2018 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 29.08.2019 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 05.01.2021 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, а також надано переклади документів (виписок) з чеської на українську мову без нотаріального посвідчення перекладу, які не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів.

Тобто, у випадку подання до суду великої кількості копій документів (додатків до заяви в даному випадку), засвідченню підлягає кожна копія окремого документу.

Згідно з наявною судовою практикою, зокрема вираженою в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі 904/8549/17, незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте, недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Отже, всупереч зазначеним вимогам законодавства, суд першої інстанції постановив ухвалу за відсутності в матеріалах справи саме належним чином засвідчених письмових доказів, на підставі яких ПрАТ «СК «Інгосстрах» частково відступило компанії Foundation investment s.r.o. право вимоги до ТОВ «Боріваж» та якими заявники обґрунтовують подані до суду заяви про заміну кредитора на правонаступника. Відтак, суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів у справі.

Більше того, жодних розрахунків за Договором про відступлення права вимоги №02/05/2024-1С від 02.05.2024 між компанією Foundation investment s.r.o. та ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснено не було.

Зауважує, що обидва заявники, як Foundation investment s.r.o. так і ПрАТ «СК «Інгосстрах» подали заяви про заміну кредитора правонаступником з однієї поштової адреси та в один день - 02.08.2024 та майже в один час.

Таким чином, ПрАТ «СК «Інгосстрах» не лише відправило заяву в один час і в один день із Foundation investment s.r.o, що свідчить про узгодженість їхніх дій, але й так само повідомило не всіх учасників справи про банкрутство ТОВ «Боріваж» про наявність обставин, які впливають на затверджений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2024 у справі №904/1926/23 реєстр вимог кредиторів.

Дана обставина прямо свідчить про порушення, як ПрАТ «СК «Інгосстрах», так і компанією Foundation investment s.r.o. встановленого процесуальним законодавством порядку подачі процесуальних документів, зокрема в частині надсилання копій процесуальних документів іншим учасникам справи.

Таким чином, позбавлення учасників справи, зокрема, АТ КБ «ПриватБанк» (забезпечений кредитор у справі) можливості ознайомитися із заявами ПрАТ «СК «Інгосстрах» та Foundation investment s.r.o є прямим порушенням процесуальних прав таких учасників справи. Адже, такі дії очевидно направлені на позбавлення АТ КБ «ПриватБанк» процесуальної можливості надати свої заперечення та докази, що грубо суперечить принципам змагальності і рівності сторін у процесі.

Також залишається досить дивним, що саме незадовго до відкриття провадження у справі №904/3199/24 про банкрутство ТОВ «Агро Комплект», ПрАТ «СК «Інгосстрах» відступає частину прав вимоги до ТОВ «Боріваж» тій самій компанії, що й кредитор ТОВ «Агро Комплект» у справі про банкрутство ТОВ «Боріваж», і саме ПрАТ «СК «Інгосстрах», яке ініціювало процедуру банкрутства обох компаній як ТОВ «Агро Комплект», так і ТОВ «Боріваж».

Вважає, що суд повинен забезпечити належний розгляд заяви про заміну кредитора на правонаступника з викликом усіх учасників процесу, включаючи боржника, кредиторів та розпорядника майна, щоб дати їм можливість висловити свої заперечення та зауваження щодо підстав і обставин правонаступництва.

Однак, зі змісту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 року по справі №904/1926/23 вбачається, що заяви про заміну кредитора на правонаступника було розглянуто в судовому засіданні без виклику учасників справи.

При цьому, попри те, що зі змісту статті 44 КУзПБ вбачається, що розпорядник майна зобов`язаний розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку, суд розглянув заяву Foundation investment s.r.o раніше, ніж її отримав розпорядник майна - арбітражний керуючий Шевченко В.Є.

Таким чином, суд першої інстанції допустив суттєві порушення процесуального та матеріального права, зокрема статей 196 і 236 Господарського процесуального кодексу України та статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Ліквідатор ТОВ «Боріваж» арбітражний керуючий Шевченко В.Є. у відзивах на апеляційні скарги просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Зауважив, що станом на теперішній час Господарським судом Дніпропетровської області справа №904/875/24 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» розглядається, рішення по справі не прийнято, вимоги банку не визнано такими, що підлягають задоволенню. Тому, припущення банку, що позовні вимоги будуть задоволені є передчасними і тому не повинні прийматися до уваги судом.

Апелянтами в апеляційних скаргах не наведено доводів та не надано доказів, які права апелянтів чи інших кредиторів порушено при постановлені Господарським судом Дніпропетровської області ухвали від 05.08.2024.

Апелянти в апеляційних скаргах висловлюють свою незгоду з законною та обґрунтованою ухвалою суду першої інстанції від 05.08.2024, викладають особисті думки та міркування, але не наводять та не надають жодного аргументу або доказу, якими б спростовував законні висновки Господарського суду Дніпропетровської області викладені в ухвалі від 05.08.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.08.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 04.10.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

11.10.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» залишено без руху через неподання доказів направлення скарги компанії Foundation investment s.r.o (Чеська республіка, Корунни 588/4, Виногради, 120 00 Прага 2) та належних доказів направлення скарги боржнику ТОВ «Боріваж» за його відповідною адресою. Скаржнику наданий строк (5 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18.10.2024 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновлено строк на подання апеляційної скарги для уповноваженої особи засновників (учасників) боржника; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю Боріваж) Федорко Віолетта Андріївна (вх.40251) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1926/23; розгляд справи № 904/1926/23 призначено у судовому засіданні на 18.12.2024.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1926/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.12.2024; приєднано апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу суду від 05.08.2024 до апеляційної скарги уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" Федорко Віолетти Андріївни на цей же процесуальний документ для розгляду в одному апеляційному провадженні.

В судовому засіданні 18.12.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (49006, місто Дніпро, проспект Пушкіна, будинок 4, код ЄДРПОУ 32307678).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж". Визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 26 840,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 60 300,00 грн. суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 46 032 384,44 грн суми основного боргу (4 черга задоволення). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 10.10.2023. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шевченка Віталія Євгеновича (свідоцтво № 1231 від 24.07.2013, адреса: 49008, місто Дніпро, вулиця Театральна, будинок 2).

20.06.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 5 368,00 грн (1 черга задоволення), 105 267 870, 21 грн (4 черга задоволення).

07.08.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про часткову відмову від кредиторських вимог задоволено. Прийнято часткову відмову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" від кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" за Угодою про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, в частині 2 825 001,13 - 80 % річних за період з 24.04.2023 по 21.05.2023 (28 днів). Визнано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" кредитором по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" в розмірі 5 368,00 грн. (1 черга задоволення), 102 442 869,08 грн (4 черга задоволення).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2023 у справі №904/1926/23 за підсумками попереднього судового засідання внесено до реєстру вимог кредиторів розглянуті господарським судом Дніпропетровської області в справі №904/1926/23 грошові вимоги кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" (код ЄДРПОУ 32307678), а саме:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2, код ЄДРПОУ 33248430) в розмірі 92 508,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 148 475 253,52 грн суми основного боргу (4 черга задоволення).

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект" (49000, місто Дніпро, вулиця Ольги княгині, будинок 22, код ЄДРПОУ 39205544) в розмірі 5 368,00 грн. (1 черга задоволення), 5 151 629 033,08 грн (4 черга задоволення).

- Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) в розмірі 5 368,00 грн (1 черга задоволення), 250 606 983,59 грн (4 черга задоволення з правом вирішального голосу на зборах комітеті кредиторів), 248 857 753,74 грн (4 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах комітеті кредиторів), 76 113 991,90 грн (6 черга задоволення).

Окремо внесено до реєстру грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк в розмірі 4 429 813 536, 15 грн, як забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", для позачергового задоволення вимог.

Визнані судом вимоги кредитора Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" виникли на підставі наступних угод: Угода про добровільне погашення від 31.08.2016 з Додатковою угодою від 01.08.2018 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 29.08.2019 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 05.01.2021 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016.

Не погодившись, зокрема, із ухвалою від 03.10.2023 до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк, в якій просило скасувати ухвалу від 03.10.2023 за результатами попереднього судового засідання в частині внесення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Боріваж" грошові вимоги ТОВ "Агро Комплект" в сумі 5 151 629 033,08 грн.

В той же час, через пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 та від 03.10.2023 у справі №904/1926/23.

Постановою Верховного Суду від 22.02.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023 залишено без задоволення, ухвалу (в частині оскарження грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Комплект") залишено без змін.

Згідно з пунктом 4 статті 75 ГПК України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, виходячи з вищевикладеного, ухвали суду від 24.04.2023, 20.06.2023, 07.08.2023 та 03.10.2023 по справі №904/1926/23, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення, а встановлені ними обставини, зокрема, щодо визнаних грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 92 508,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 148 475 253,52 грн суми основного боргу (4 черга задоволення) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" повторного доведення не потребують.

02.08.2024 до господарського суду від Foundation investment s.r.o. (Чеська Республіка, Корунни 588/4, Виногради, 120 00 Прага 2) надійшла заява (вх. суду №36855/24) про заміну кредитора по справі №904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (ЄДРПОУ 33248430) на правонаступника - Foundation investment s.r.o. (Чеська Республіка, Корунни 588/4, Виногради, 120 00 Прага 2).

02.08.2024 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (код ЄДРПОУ 33248430) надійшла заява (вх. суду №36856/24) про заміну кредитора по справі №904/1926/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (ЄДРПОУ 33248430) на правонаступника - Foundation investment s.r.o. (Чеська Республіка, Корунни 588/4, Виногради, 120 00 Прага 2).

Як свідчать матеріали справи, 02.05.2024 між Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (Первісний кредитор), та Foundation investment s.r.o. (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС (далі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1 Договору про відступлення У порядку та на умовах, визначених даним Договором та чинним в Україні законодавством, Сторона-1 відступає, а Сторона-2 набуває частку права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю БОРІВАЖ (надалі іменується Боржник) у розмірі 5 000 000,00 гривень (п`ять мільйон гривень 00 копійок), що еквівалентно 117873,65 Євро відповідно до офіційного курсу гривні до Євро, встановленого НБУ на дату укладання цього договору, яка виникла на підставі наступних бухгалтерсько-фінансових та правових документів Сторони-1 (надалі іменується Основні договори), а саме:

- Договір страхування кредитів №16/04/05-01 К від 05.04.2016 укладений між ПрАТ СК Інгосстрах та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк (надалі за текстом ПАТ КБ ПриватБанк, АТ КБ ПриватБанк, Страхувальник);

- Кредитний договір №Б038 Г/С від 28.12.2006 (разом з усіма додатками, додатковими угодами і додатковими договорами до нього) підписаний між ТОВ Боріваж (ідентифікаційний код 32307678) та АТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний 14360570);

- Страховий акт №1547 БК від 22.08.2016, складений ПрАТ СК Інгосстрах;

- Угода про добровільне погашення від 31.08.2016 з Додатковою угодою від 01.08.2018 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 29.08.2019 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 05.01.2021 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016;

- Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2023 в справі №904/1926/23; в результаті чого Сторона 2 стає Первісним кредитором за Основними договорами на суму у розмірі 5 000 000,00 гривень (п`ять мільйон гривень 00 копійок), що еквівалентно 117873,65 Євро відповідно до офіційного курсу гривні до Євро, встановленого НБУ на дату укладання цього договору. Сторона-1 також підтверджує, що грошові зобов`язання Боржника перед Стороною-1 на момент укладення цього Договору не виконані.

Відповідно до пункту 2 Сторони погодили, що за цим Договором до Сторони-2 переходить право вимагати (замість Сторони-1) від Боржника та від солідарних Боржників, належного та реального виконання обов`язку, визначеного в пунктах 1.1. та 1.2 цього Договору в загальній сумі 5 000 000,00 гривень (п`ять мільйон гривень 00 копійок), що еквівалентно 117873,65 Євро відповідно до офіційного курсу гривні до Євро, встановленого НБУ на дату укладання цього договору, а Сторона-1 втрачає зазначене право вимоги до Боржників. В тому числі Сторона-1 відступає Стороні-2 право вимоги, яке виникло або може виникнути у майбутньому у зв`язку з невиконанням Боржниками своїх зобов`язань.

Згідно з пунктом 3 Договору про відступлення моментом переходу права вимоги Сторони-1 за Основним договором до Сторони-2 є момент підписання цього Договору.

У пункті 4 Договору про відступлення передбачено, що Сторона-1 зобов`язується передати Стороні-2 належним чином засвідчені копії всіх відповідних документів, які підтверджують право вимоги, що відступається за цим Договором та інформацію, яка є важливою для його реалізації, в день укладання Сторонами цього Договору.

02.05.2024 за Актом прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС ПрАТ СК Інгосстрах передало, а компанія Foundation investment s.r.o прийняла документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Оригінал Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 та оригінал Акту прийому - передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 заявник - ПрАТ "Страхова компанія"Інгосстрах" долучив до заяви про заміну кредитора правонаступником (вх. суду №36856/24).

Виносячи оскаржувану ухвалу від 05.08.2024 про заміну кредитора у справі, якою замінено Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (Первісний кредитор) на його правонаступника - Foundation investment s.r.o (Новий кредитор) на 5 000 000,00 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, господарський суд виходив з того, що з 02.05.2024 компанія Foundation investment s.r.o набула право грошової вимоги до ТОВ "Боріваж" у розмірі 5 000 000,00 гривень. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що компанія Foundation investment s.r.o є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" щодо набуття права вимоги до Боржника на вищезазначену суму.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не визначено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.05.2024 між Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (Первісний кредитор), та Foundation investment s.r.o. (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС (далі за текстом - договір).

Відповідно до пункту 1 Договору про відступлення у порядку та на умовах, визначених даним Договором та чинним в Україні законодавством, Сторона-1 відступає, а Сторона-2 набуває частку права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю БОРІВАЖ (надалі іменується Боржник) у розмірі 5 000 000,00 гривень.

02.05.2024 за Актом прийому-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС ПрАТ СК Інгосстрах передало, а компанія Foundation investment s.r.o прийняла документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Оригінал Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 та оригінал Акту прийому - передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 заявник - ПрАТ "Страхова компанія"Інгосстрах" долучив до заяви про заміну кредитора правонаступником (вх. суду №36856/24).

Тобто, господарським судом були досліджені оригінали Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 та Акту прийому-передачі документів до нього під час розгляду клопотання про заміну кредитора.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що з 02.05.2024 компанія Foundation investment s.r.o набула право грошової вимоги до ТОВ "Боріваж" у розмірі 5 000 000,00 гривень на підставі Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024.

Колегія суддів зауважує, що об`єктом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції в частині задоволені заяви про заміну кредитора ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" на його правонаступника компанію Foundation investment s.r.o. Предметом розгляду є заяви про заміну кредитора на його правонаступника компанію Foundation investment s.r.o.

Вирішення питання про заміну сторони зобов`язання здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 ГПК, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони зобов`язання (учасника справи) до іншої особи на підставі правочину.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, за умови, що він містить дані щодо права вимоги, яке набувається за договором, а також можливо встановити момент набуття права вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що оригінал Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 та оригінал Акту прийому - передачі документів до цього Договору один із заявників (ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах") долучив до клопотання про заміну кредитора правонаступником.

Судом першої інстанції були досліджені оригінали цих документів під час розгляду клопотання про заміну кредитора.

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2 383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року у справі №759/2328/16-ц зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

Тлумачення статей 215 та 216 ЦК України свідчить, що учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину.

Колегія суддів зауважує, що станом на момент апеляційного оскарження жодним учасником справи про банкрутство не оскаржено Договір про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024.

Щодо відсутності оплати за Договором відступлення слід зауважити, що відповідно до п. 3 Договору про відступлення моментом переходу права вимоги Сторони-1 за Основним договором до Сторони-2 є момент підписання цього Договору.

Відповідно ж до п. 6 Договору кінцевий термін сплати компенсації Стороною-2 Стороні-1 - не пізніше 31 грудня 2026 року включно.

Таким чином, станом на дату розгляду клопотання про заміну кредитора правонаступником, так само як і станом на дату апеляційного перегляду строк виконання зобов`язань ще не настав. Тому, відсутність оплати за Договором про відступлення права вимоги не може бути причиною для визнання його недійсним.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що скаржники апеляційних скарг окрім власних суб`єктивних сумнів (відсутність оплати за договором) не надали жодних доказів щодо недійсності Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024, тому з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, презумпції чинності правочину, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова ОП КЦС ВС від 05.12.2022 у справі№ 753/8945/19)

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником.

Отже, підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 910/12257/13 Верховний Суд звернув увагу, що питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Порядок розгляду заяви та вирішення судом про процесуальне правонаступництво визначений Господарським процесуальним кодексом України. Суд зауважив, що поряд з цим, існує відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами Кодексу України з процедур банкрутства, і процесуальним правонаступництвом упозовномупровадженні, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України.

У постанові від 03.10.2023 у справі № 908/2609/17 Верховний Суд також зазначив, правонаступником кредитора, до якого перейшли усі права та обов`язки, вважається особа з моменту прийняття ухвали судом про здійснення заміни кредитора на його правонаступника.

Ураховуючи наведені висновки щодо порядку заміни кредитора правонаступником у справі про банкрутство, вбачається, що така заміна повинна відбуватися на підставі ст. 43 КУзПБ, а не ст. 52 ГПК України.

Отже, процесуальний закон, у такому випадку, передбачає певну стадійність, яка полягає у тому, що заміна кредитора правонаступником має передувати набуття його попередником (первісним кредитором) статусу учасника у справі про банкрутство, а саме - конкурсного кредитора, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою).

Як було зазначено ухвалами господарського суду від 24.04.2023, 20.06.2023, 07.08.2023 та 03.10.2023 по справі №904/1926/23 визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 92 508,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 148 475 253,52 грн суми основного боргу (4 черга задоволення) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22.02.2024, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 та від 03.10.2023 у справі №904/1926/23.

З огляду на що зазначені ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2023, 20.06.2023, 07.08.2023 та 03.10.2023 по справі №904/1926/23 є чинними.

Верховний Суд неодноразово зазначав про існування універсального та сингулярного правонаступництва (постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 925/436/22, від 12,08.2021 у справі №910/4288/20)

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).

Враховуючи вищевикладене, а саме:

- визнання ухвалами господарського суду від 24.04.2023, 20.06.2023, 07.08.2023 та 03.10.2023 по справі №904/1926/23 грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" в розмірі 92 508,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 148 475 253,52 грн суми основного боргу (4 черга задоволення) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", які не скасовано та є чинними;

- презумпцію правомірності Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024, відповідно до якого з 02.05.2024 компанія Foundation investment s.r.o набула право грошової вимоги до ТОВ "Боріваж" у розмірі 5 000 000,00 гривень;

- не оскарження цього Договору в судовому порядку жодним учасником справи про банкрутство,

господарський суд дійшов правильного висновку, що компанія Foundation investment s.r.o є правонаступником ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" щодо набуття права вимоги до Боржника у розмірі 5 000 000,00 грн.

Посилання заявників апеляційних скарг на недотримання господарським судом вимог ст.196, ст. 236 ГПК України та ст. 45 КУзПБ є необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.

Заміна кредитора у справі про банкрутство відбувається відповідно до вимог ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства і заміна сторони її правонаступником може здійснюватися на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Крім того, у ст.43 КУзПБ не визначено взагалі, що при розгляді заяви про заміну кредитора є обов`язковим призначати розгляд заяв про заміну сторони правонаступником в судовому засіданні і повідомляти також про це інших кредиторів.

Господарським судом Дніпропетровської області було досліджено подані до суду клопотання ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" та компанії Foundation investment s.r.o, додатки до них і визнано, що виклик учасників справи в судове засідання для розгляду зазначених заяв не є обов`язковим. Суд першої інстанції належним чином надав оцінку доказам щодо переходу права грошової вимоги від ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" до компанії Foundation investment s.r.o.

Колегія суддів констатує, що заява про заміну кредитора його правонаступником не розглядалася в порядку ст. 45 КУзПБ, оскільки зазначені вимоги кредитора ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" вже були визнані судом і затверджені, а також внесені до реєстру вимог кредиторів згідно черговості задоволення.

Оскільки предметом клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство не були заяви про визнання грошових вимог конкурсних чи забезпечених кредиторів, тому відсутні підстави для застосування до процедури розгляду цього клопотання вимог ч. 6 ст. 45 КУзПБ щодо розгляду клопотання саме у судовому засіданні.

Стверджуючи про порушення судом апеляційної інстанції ст. 43 КУзПБ, скаржники не наводять аргументів, як саме розгляд справи не в судовому засіданні або без пропозиції розпорядника майна вплинув на законність прийнятого по суті судового рішення, зокрема щодо розміру права вимог, які набув новий кредитор компанія Foundation investment s.r.o, та дати набуття права вимоги.

Скаржниками також не доведено невідповідності обсягу переданих правонаступнику прав тим, що мав його правопопередник, а апеляційні скарги не містять аргументів щодо того, які істотні докази не було досліджено судом чи оцінені з порушенням вимог процесуального закону.

У частині 3 ст. 277 ГПК України перелічені випадки порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

В той же час, такої обов`язкової підстави для скасування судового рішення, як розгляд заяви про заміну кредитора на правонаступника не у судовому засіданні, за відсутності прямої вимоги про це ані у Кодексі України з процедур банкрутства, ані у Господарському процесуальному кодексі України, частина 3 ст. 277 ГПК України не містить.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Разом з цим, скаржниками не доведено того, що розгляд заяви про заміну кредитора ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" на його правонаступника - компанію Foundation investment s.r.o з наступним направлення оскарженої ухвали всім учасникам справи призвело б до іншого результату судового розгляду, а відтак, не вбачаються підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду з наведених скаржниками підстав.

На підставі викладеного, навіть якщо погодитися із доводами заявників апеляційних скарги про необхідність розгляду заяви про заміну кредитора на правонаступника в судовому засіданні, оскільки розгляд цієї заяви без виклику сторін не призвів до неправильного вирішення клопотання, то, відповідно, це порушення процесуального закону (за доводами апелянтів), все одно не може бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, яким правильно вирішено справу.

Доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції порушив норми ст. 45 КУзПБ, оскільки постановив оскаржувану ухвалу без позиції розпорядника майна щодо заяви про заміну кредитора на правонаступника, є безпідставними, оскільки вимогами ст. 44 КУзПБ (обов`язки розпорядника майна у процедурі розпорядження майном боржника) не передбачено обов`язку арбітражного керуючого, який на момент постановлення ухвали від 05.08.2024 виконував повноваження розпорядника майна ТОВ «Боріваж», подавати до Господарського суду Дніпропетровської області згоду або заперечення на клопотання про заміну кредитора на правонаступника.

Крім того, зауваження банку про те, що арбітражний керуючий Шевченко В.Є. отримав зазначене клопотання лише 06.08.2024 через відділення Укрпошти, є недоречними, оскільки клопотання компанії Foundation investment s.r.o та ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" про заміну кредитора на правонаступника подані до Господарського суду Дніпропетровської області 02.08.2024 через «Електронний суд» ЄСІТС і тому зазначені клопотання було отримано всіма учасниками справи про банкрутство, зокрема, і арбітражним керуючим Шевченко В.Є. в день їх реєстрації судом, тобто 02.08.2024.

Щодо впливу на обов`язки арбітражного керуючого при заміні кредитора на його правонаступника, то відповідно до змісту ухвали від 05.08.2024 судом було зазначено, що необхідно вести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів банкрута.

Доводи апелянтів щодо надання до суду не засвідчених копій документів, доданих до заяв про заміну кредитора спростовуються наступним.

Частиною 4 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2022 №925/677/20 зазначено, що Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Як підтверджено матеріалами справи до заяви компанії Foundation investment s.r.o. окрім копій засвідчених Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 та Акту приймання-передачі документів до цього Договору, надані копії документів, переданих за актом приймання-передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024, зокрема:

- Договір страхування кредитів №16/04/05-01 К від 05.04.2016, укладений між ПрАТ СК Інгосстрах та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк (надалі за текстом ПАТ КБ ПриватБанк, АТ КБ ПриватБанк, Страхувальник);

- Кредитний договір №Б038 Г/С від 28.12.2006 (разом з усіма додатками, додатковими угодами і додатковими договорами до нього) підписаний між ТОВ Боріваж (ідентифікаційний код 32307678) та АТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний 14360570);

- Страховий акт №1547 БК від 22.08.2016, складений ПрАТ СК Інгосстрах;

- Угода про добровільне погашення від 31.08.2016 з Додатковою угодою від 01.08.2018 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 29.08.2019 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016, Додатковою угодою від 05.01.2021 до Угоди про добровільне погашення заборгованості від 31.08.2016 (т. 2 а.с. 93-156).

З огляду на те, що компанією Foundation investment s.r.o. разом із заявою надано вищезазначений пакет документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок (58) та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, то такі процесуальні дії компанії Foundation investment s.r.o. свідчать про подання нею копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Більш того, оригінал Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 та оригінал Акту прийому - передачі документів до Договору про відступлення права вимоги №02-05/2024-ІС від 02.05.2024 ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» було долучено до заяви про заміну кредитора правонаступником (вх. суду №36856/24).

В описовій частині оскаржуваної ухвали господарського суду від 05.08.2024 зазначено, що «Крім того, у поданій до суду заяві заявник - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» на підставі частини 2 статті 92 ГПК України просив суд повернути під розписку представникові заявника оригінали документів після дослідження їх судом.

Відповідно до статті 92 Господарського процесуального кодексу України оригінали письмових доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.

Оскільки судом досліджено матеріали справи, в тому числі й оригінали документів, надані заявником, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» та повернути оригінали письмових доказів, а засвідчені судом копії залишити в матеріалах справи.».

Отже, Господарському суду Дніпропетровської області було надано оригінали документів і суд дослідив саме оригінали, тому доводи апелянтів про не засвідчення копій документів, ніяким чином не впливають на зміст оскаржуваної ухвали та законність укладеного Договору відступлення права вимоги, а тому не прийматися колегією суддів до уваги.

На підставі викладеного доводи заявників апеляційних скарг про те, що заяви кредиторів про заміну кредитора потрібно було залишити без руху, так як додатки до клопотань не було завірено належним чином, спростовуються матеріалами справи.

Щодо твердження АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про те, що розгляд заяв про заміну кредитора на правонаступника має бути зупинений до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/1926/23 (904/875/24) про визнання недійсним правочинів боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Чинним законодавством України не передбачено можливості зупинення розгляду заяв, клопотань та інших процесуальних документів в межах провадження у справах про банкрутство, так само як і в позовних провадженнях до набрання законної сили рішення в іншій справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду .

Тобто, ст. 227 ГПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження саме у справі, тобто у всій справі, а не в якійсь частині, і у тільки у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. При цьому суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не зазначено, в чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи 904/1926/23 до вирішення іншої справи - 904/1926/23 (904/875/24). У суду були наявні всі документи, які дозволили йому розглянути клопотання про заміну кредитора правонаступником.

Колегія суддів зауважує, що заміна кредитора з ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" на компанію Foundation investment s.r.o. не впливає на розмір кредиторських вимог, черговості задоволення, а також погашення цих вимог на користь АТ КБ «ПриватБанк» та інших кредиторів.

Заявниками апеляційних скарг не надано доводів та аргументів, яким чином заміна кредитора на його правонаступника впливає на права та обов`язки інших кредиторів та самого боржника ТОВ «Боріваж».

Інші доводи заявників апеляційних скарг, зокрема:

- про те, що обидва заявники, як Foundation investment s.r.o. так і ПрАТ «СК «Інгосстрах» подали заяви про заміну кредитора правонаступником з однієї поштової адреси та в один день;

- про те, що незадовго до відкриття провадження у справі №904/3199/24 про банкрутство ТОВ «Агро Комплект», ПрАТ «СК «Інгосстрах» відступає частину прав вимоги до ТОВ «Боріваж» тій самій компанії, що й кредитор ТОВ «Агро Комплект» у справі про банкрутство ТОВ «Боріваж», і саме ПрАТ «СК «Інгосстрах», яке ініціювало процедуру банкрутства обох компаній як ТОВ «Агро Комплект», так і ТОВ «Боріваж»,

з огляду на об`єкт апеляційного оскарження та предмет розгляду заяви про заміну кредитора на його правонаступника, не впливають на законність та правильність оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк» та уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю Боріваж) Федорко Віолетти Андріївни є необґрунтованими, доводи, що наведені в них, не підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, розширюють та доповнюють їх, не змінюючи сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скаргах і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників (засновників) боржника ОСОБА_1 (вх.41250) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1926/23 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (вх.40695) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1926/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 у справі №904/1926/23 залишити без змін.

Судові витрати уповноваженої особи учасників (засновників) боржника ОСОБА_1 та Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" за подання апеляційних скарг на ухвалу суду покласти на заявників апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.255 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 20.02.2025.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков