Рішення

від 18.02.2025 по справі 904/5056/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5056/24

за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ", м.Кам`янське, Дніпропетровська область

до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня №9", м.Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 4 951 644, 42 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Вереніч Д.Е.

Представники:

від позивача: Муромцева О.Ф.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня № 9" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 4 951 644, 42 грн., з яких: 2 010 902, 23 грн. - заборгованість за поставлену теплову енергію, 1 889 844,05 грн. - пеня, 153 245, 00 грн. - 3% річних, 727 653, 14 грн. - інфляційні втрати, 170 000,00 грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором про постачання теплової енергії № 86т/21/1 від 25.11.2021 року та Договором про постачання теплової енергії №86т/23/1 від 10.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі №904/5056/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач явку повноважного представника в засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (а.с. 79, 103, 116).

16.01.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні на 18.02.2025 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 18.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши зміст та підстави вимог позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2021 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Споживачем) укладено Договір про постачання теплової енергії №86т/21/1 (далі Договір-1).

10.11.2023 року між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Споживачем) укладено Договір про постачання теплової енергії №86т/23/1 (далі Договір-2).

За змістом умов наведених договорів, Виконавець зобов`язується поставити Споживачеві теплову енергію (товар) в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується прийняти і оплатити товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цими Договорами.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. Договорів найменування товару: код ДК 021-2015: 09320000-8- Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія). Теплова енергія поставляється Споживачу у кількості 567,64705 Гкал та 343, 816783 Гкал, відповідно.

Обсяги постачання теплової енергії можуть бути зменшені залежно від реального споживання або фінансування видатків та потреб Споживача (п. 1.4. Договорів).

Згідно п. 3.1. Договорів Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з плати за теплову енергію, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу теплової енергії, та обсягу спожитої теплової енергії.

Вартістю теплової енергії є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення договорів згідно рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 26.10.2021р. №817 та від 26.10.2023 №508.

Відповідно до п.п. 3.5., 3.6. Договорів розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої теплової енергії є календарний місяць. Виконавець формує та надає рахунок-фактуру та акт про спожиту теплову енергію на оплату теплової енергії споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту теплову енергію. Рахунок-фактура та акт про спожиту теплову енергію надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок-фактура та акт про спожиту теплову енергію може надаватися в електронній формі.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію. Двосторонній акт про спожиту теплову енергію споживач підписує і один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати. (п.п. 3.7., 3.8. Договорів).

На виконання умов Договору-1 у період з листопада по грудень 2021 року Позивач поставив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 2 219 343,58 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії №11-0001412, №11-0001421, №12-0001550. Відповідач за поставлену теплову енергію сплатив лише 455 695,87 грн., у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 1 763 647,71 грн.

На виконання умов Договору-2 у період з листопада по грудень 2023 року Позивач поставив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 496 254,94 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії №11-00086/2, №11-00086/3, №12-00086, №12-00086/1, №12-00086/3. Відповідач за поставлену теплову енергію сплатив лише 1 249 000,42 грн.. у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 247 254,52 грн.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 2 010 902,23 грн. (247 254,52 +1 763 647,71 = 2 010 900,23).

На час розгляду справи, доказів сплати Відповідачем заборгованості суду не надано.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 8.3. Договору-1 сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення терміну виконання зобов`язань. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за теплову енергію.

За порушення строків здійснення платежів по Договору-1, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за період прострочення з 01.01.2022 року по 05.11.2024 року в розмірі 1 838 530, 38 грн. (по кожному місяцю споживання окремо).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом7 розд. IX Прикінцеві положення ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності з 02.04.2020.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому карантин неодноразово було продовжено та постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24:00 30.06.2023.

Тобто, на період дії карантину шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій, який встановлено ч. 6 ст.232 ГК України, продовжено до закінчення такого періоду. Цей висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.02.2023 у справі №910/13704/21.

Отже, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 7 розд. IX Прикінцеві положення ГК України щодо кінцевої дати нарахування штрафних санкцій, розрахунок пені за Договором-1 має бути проведений за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 та становить суму 1 076 586, 95 грн. згідно наступного розрахунку:

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення580 079,0401.01.2022 - 20.01.2022209,000.0495 721,33580 079,0421.01.2022 - 02.06.202213310,000.05542 274,25580 079,0403.06.2022 - 30.06.202339325,000.137312 289,131 183 568,6701.02.2022 - 02.06.202212210,000.05579 120,751 183 568,6703.06.2022 - 30.06.202339325,000.137637 181,49Згідно п. 8.3. Договору-2 сторони погодили, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну виконання зобов`язань, 3% відсотків річних, індекс інфляції за весь час прострочення зобов`язання, та штраф в розмірі 10 000 встановлених законом неподаткових мінімумів доходів громадян.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за теплову енергію, при цьому нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано, та здійснюється Виконавцем за весь час прострочення Споживачем виконання грошового зобов`язання і до повного погашення ним заборгованості.

На підставі наведеного пункту Договору-2, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 51 331, 67 грн. за період прострочення з 01.02.2024 року по 05.11.2024 року. (по кожному місяцю споживання окремо) та штраф в розмірі 170 000,00 грн.

За підрахунками суду розмір пені та штрафу за Договором-2 здійснено арифметично правильно.

Отже, обґрунтований розмір пені за Договором-1 та Договором-2 складає 1 127 900, 60 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Подібні норми також містить частина третя статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Тобто, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20)).

Суд звертає увагу, що сума пені (1 127 900, 60 грн.) та штрафу (170 000,00 грн.) у даній справі, становить більше половини суми основного боргу (2 010 902, 23 грн.), а отже, заявлені до стягнення неустойка та штраф очевидно є неспівмірними, оскільки наслідки невиконання боржником зобов`язань вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

З огляду на викладене, а також враховуючи соціальну значущість Відповідача, що є комунальним підприємством, на яке покладено функції надання медичної допомоги населенню, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% до 563 950, 30 грн. та зменшити розмір штрафу на 50% до 85 000,00 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми матеріального закону, Позивач вимагає стягнення з Відповідача процентів річних від суми грошового зобов`язання з оплати послуги з постачання теплової енергії, розмір яких за період прострочення з 01.01.2022 по 05.11.2024 становить 153 245, 00 грн. Крім того, Позивач вимагає стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 727 653,14 грн. за період з січня 2022 року по жовтень 2024 року.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат та встановлено, що підрахунки здійснено арифметично правильно.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо здійснення своєчасної оплати за надані послуги постачання теплової енергії, є підставою для часткового задоволення позовних вимог в розмірі 3 540 750, 67 грн., з яких: 2 010 902, 23 грн. - заборгованість за поставлену теплову енергію, 563 950,30 грн. - пеня, 85 000,00 грн. штраф, 153 245, 00 грн. - 3% річних, 727 653, 14 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати пропорційно розміру вимог, який визнано судом обґрунтованими. Судові витрати пропорційно розміру вимог щодо стягнення пені, яка зменшена за ініціативою суду, покладаються на Відповідача.

В силу приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, та вимог у розмірі суми зменшеної судом неустойки, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційне підприємства Кам`янської міської ради Міська лікарня №9 (51917, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, пр-т Аношкіна, 72, код ЄДРПОУ 01985860) на користь Акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (51925, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) 2 010 902, 23 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 563 950,30 грн. пені, 85 000,00 грн. штрафу, 153 245,00 грн. 3% річних, 727 653, 14 грн. інфляційних втрат, 50 276,41 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.02.2025

Суддя О.В. Ліпинський