Рішення

від 11.02.2025 по справі 182/8900/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025м. ДніпроСправа № 182/8900/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Нікополь, Дніпропетровської обл., який діє в інтересах держави України в особі Першотравневської сільської ради с. Першотравневе Нікопольського району, Дніпропетровської області та виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, с. Першотравневе, Нікопольський р-н, Дніпропетровської обл.

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро;

відповідача-2: фізичної особи ОСОБА_1 , с. Полинівка, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл.;

відповідача-3: Фермерського господарства Дніпровські чорноземи с. Полинівка, Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл.;

відповідача-4: Фермерського господарства "ФЕРМЕР-ПАРК", с. Поливанівка (з), Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл.

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку площею 52,2251 га

Представники:

від прокуратури: Міщук Н.П., службове посвідчення, прокурор;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: Міссон Д.В., витяг з ЄДР, представник;

від відповідача-2: Гук О.О., ордер, адвокат.

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4: Гук О.О., ордер, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, який діє в інтересах держави в особі Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, фізичної особи ОСОБА_1 , Фермерського господарства Дніпровські чорноземи про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку.

У грудні 2019 року керівник Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави України в особі Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства Дніпровські чорноземи (далі - ФГ Дніпровські чорноземи) про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позов мотивований тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 вересня 2018 року № 4-3766/15-18СГ Лошкарівській об`єднаній територіальній громаді передано у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1222986900:01:004:0041 загальною площею 52,2251 га для ведення фермерського господарства на території Лошкарівської об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту.

Того ж дня, 27 вересня 2018 року, підписано акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки.

13 вересня 2019 року на підставі вказаних документів здійснено державну реєстрацію права власності за територіальною громадою села Лошкарівка в особі виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради на означену земельну ділянку, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис за № 33271694.

Незважаючи на те, що спірна земельна ділянка фактично була передана територіальній громаді села Лошкарівка в особі виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради за актом приймання-передачі 27 вересня 2018 року, в якому на виконання вимог статті 117 ЗК України зазначено про те, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді ОСОБА_1 , виконавчим комітетом жодних заходів, направлених на отримання договорів оренди, не здійснено, підстав та законності їх укладання не перевірено.

Прокурор зазначав, що Нікопольська місцева прокуратура вивчила стан дотримання вимог законодавства при отриманні на території Нікопольського району Дніпропетровської області громадянами та юридичними особами земельних ділянок для ведення фермерського господарства і встановила, що наказом Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № ДН/1222986900:01:004/00001118 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерською господарства на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 52,2251 га, в тому числі рілля - 52, 2251 га, кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 (01.02) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

На виконання вказаного наказу 28 березня 2014 року Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Прокурор зазначав, що 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області клопотання про надання згоди на передачу цієї земельної ділянки в суборенду.

Листом від 24 квітня 2017 року № Я-3651/0-1857/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало ОСОБА_1 згоду на передачу спірної земельної ділянки в суборенду.

У січні 2019 року державний реєстратор Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області зареєстрував договір суборенди земельної ділянки від 02 лютого 2017 року № 01/17 строком дії до 24 квітня 2063 року між ОСОБА_1 та ФГ Дніпровські чорноземи за № 30338540.

Позивач вважав незаконним та таким, що підлягає скасуванню, наказ Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року ДН/1222986900:01:004/00001118 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, а укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 28 березня 2014 року № 28/03/14/3-ДО, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , та договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га, укладений 02 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Дніпровські чорноземи, недійсними.

Відповідачі не дотримались встановленого статями 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство порядку отримання земельних ділянок. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не пересвідчилося в дійсності волевиявлення ОСОБА_1 створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство Ясківим Іваном Васильовичем не створено та запис про його реєстрацію відсутній.

Уклавши договір оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, а через певний час, а саме 02 травня 2017 року передав отриману в оренду землю в суборенду ФГ Дніпровські чорноземи.

У порушення вимог статті 7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував розмір земельної ділянки з урахуванням можливостей її обробітку.

28 березня 2014 року Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 уклали ще два договори оренди земельних ділянок площею 15,9403 га та 77,2701 га.

Це свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав для ведення фермерського господарства три окремі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані в різних місцях на території трьох сільських рад, загальною площею 145,4355 га.

За фактом заволодіння шахрайським шляхом правом оренди зазначених земельних ділянок 23 жовтня 2019 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за № 42019041490000107 за частиною першою статті 190 КК України.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2021 року у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року апеляційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області залишено без задоволення, а рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2021 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2021 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2024 касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави України в особі Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області задоволено.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року скасовано.

Провадження у справі за позовом керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави України в особі Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства Дніпровські чорноземи про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 182/8900/19 вирішено задовольнити заяви заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури та в.о. керівника Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави України в особі Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області і виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Справу № 182/8900/19 за позовом керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави України в особі Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства Дніпровські чорноземи про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку передати для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 справу № 182/8900/19 передано на розгляд судді Рудь І.А.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 25.04.2024.

Ухвалою суду від 25.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.06.2024.

16.05.2024 відповідачем-2 (фізична особова ОСОБА_1 ) подано відзив на позов та заяву про застосування строків позовної давності, в якому останній вказує на те, що:

- чинним законодавством України (на час виникнення спірних відносин) було передбачено, що фізичні особи мають право отримати земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, у порядку, передбаченому ст. 123 (ч. 2 ст. 134) Земельного кодексу України;

- відведення спірної земельної ділянки відповідачу-2 в оренду та винесення оскаржуваного наказу, відбувалося з дотриманням вимог ст. 123 ЗК України, ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство», та інших вимог ЗК України, ЗУ «Про землеустрій», ЗУ Про державний земельний кадастр», а також інших законних і підзаконних нормативно-правових актів.

Таким чином, на думку відповідача-2, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 (Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) при винесенні оскаржуваного наказу, провів не формальну перевірку, а повно та всебічно з`ясував обставини, пересвідчився у волевиявленні та відповідному бажанні відповідача-2 щодо ведення фермерського господарства разом з іншими членами своєї сім`ї, достовірно поданої заявником інформації та документів. Відповідач -1 розглянув проект землеустрою на предмет відповідності вимогам чинного земельного законодавства, виключив обставини, з яких заява не підлягала задоволенню, та виніс наказ про затвердження проекту землеустрою та надання у користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, законодавчо обґрунтований, процесуально передбачений, та в межах компетенції відповідача-1;

- відповідними нормативно-правовими актами не встановлено будь-яких строків, впродовж яких відповідач-2 мав би зареєструвати фермерське господарство після набуття ним права користування земельною ділянкою, відведеною з цією метою;

08.09.2020 ОСОБА_1 заснував фермерське господарство «Фермер Парк» (код ЄДРПОУ 43803459);

- позивач вказує, що відповідач-2 без створення фермерського господарства та після оформлення договору оренди передав спірну земельну ділянку в суборенду до фермерського господарства «Дніпровські Чорноземи», втім залишає поза увагою таке: 1) відповідач-2 разом із членами своєї родини створили фермерське господарство «Дніпровські Чорноземи» (відповідач-3), засновником та головою господарства є рідна донька відповідача-2; 2) фермерське господарство «Дніпровські Чорноземи» було створено до звернення позивача до суду у 2020 році; 3) ОСОБА_1 увійшов до складу членів фермерського господарства «Дніпровські Чорноземи», членом якого він є і на даний час. Відповідач-3 додатково сплачує нарахований податок з доходів фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%) від суми податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку за договором оренди до відповідного місцевого бюджету.

З огляду на викладене, відповідач-2 вважає, що оскаржуваний наказ і договір оренди/суборенди є правомірними, прийнятими відповідачем-1 у межах та на підставі наявних повноважень, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи заву про застосування строків позовної давності, відповідач-2 вказує на те, що прокурору було відомо про порушення прав держави, що в 2014 році, подаючи в 27.12.2019 позовну заяву до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, прокурор фактично визнав, що порушення прав держави щодо спірної земельної ділянки відбулося з моменту прийняття розпорядження, тобто з 21.03.2014.

23.05.2024 прокурором через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив відповідача-2 та заперечення на заяву відповідача-2 про застосування строків позовної давності, в яких останній вказує таке:

- відповідач-2 протягом 5 років, після отримання у 2010 році у власність земельну ділянку площею 4,7921 для ведення фермерського господарства, повторно у 2014 році звернувся до ГУ Держземагентства у Дніпропетровській області та у порушення вимог ст.ст. 7,8,12 ЗУ «Про фермерське господарство», ст.ст. 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, отримав в оренду на поза конкурсній основі ще три земельні ділянки, у тому числі спірну земельну ділянку, загальним масивом понад 145 га для ведення фермерського господарства.

При цьому, на момент подання прокурором позову у даній справі, ОСОБА_1 жодного фермерського господарства так і не створив, а передав вказані чотири земельні ділянки в суборенду ФГ «Дніпровські чорноземи» та емфітевзис ТОВ «Агрофірма» Кільчень»;

- ОСОБА_1 , у порушення вимог ст.ст. 1,7, 8, 12 ЗУ «Про фермерське господарство», надав неналежні докази щодо наявності у нього матеріальних ресурсів з можливістю обробітку спірної земельної ділянки, а ГУ Держгеокадастру не здійснило належну перевірку поданих ОСОБА_1 документів;

- ОСОБА_1 був лише членом, а не засновником ФГ «Дніпровські чорноземи» та не міг повторно в 2014 році отримати інші земельні ділянки, у тому числі спірну, поза конкурсом для ведення фермерського господарства, а повинен був прийняти участь у земельних торгах, із сплатою відповідних коштів до бюджету.

В запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності прокурор вказує на те, що саме з 31.01.2019 у прокурора були наявні достовірні дані про відсутність у ОСОБА_1 намірів на створення фермерського господарства, оскільки спірну земельну ділянку він передав в суборенду.

На підставі чого, прокурор вважає, що ним не пропущено строк позовної давності із зверненням з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.06.2024 підготовче засідання відкладено на 18.07.2024.

У судовому засіданні 18.07.2024 представник відповідача-3 (ФГ «Дніпровські Чорноземи») надав до суду відзив на позовну заяву (пояснення) та заяву про застосування строків позовної давності.

Зміст та правова позиція яких, подібні до доводів та заперечень, викладених відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву, та в заяві про застосування строків позовної давності.

У підготовчому засіданні прокурор заявила, що станом на 18.07.2024 дізналась про внесення змін до спірного договору, а тому просить витребувати відповідні документи у відповідачів-2, 3.

Ухвалою суду від 18.07.2024 підготовче засідання відкладено на 13.08.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції за участю представників відповідачів 1 та 2.

12.08.2024 прокурором через систему "Електронний суд" подано клопотання від 12.08.2024 №61-3657вих-24 про залучення Фермерського господарства "ФЕРМЕР ПАРК" у якості співвідповідача у даній справі.

Того ж числа, прокурором подано заяву від 12.08.2024 №61-3658вих-24 про зміну предмету позову, в якій останні вказує на те, що 15.08.2022 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про перехід права оренди спірної земельної ділянки від ОСОБА_1 до ФГ «Фермер Парк» на підставі статуту від 04.09.2020.

Крім того, 02.04.2024 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі договору про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 02.12.2023 внесено запис про розірвання договору суборенди земельної ділянки кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га №01/17 від 02.05.2017 укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та Фермерським господарством Дніпровські чорноземи (код ЄДРПОУ 40171304).

Крім того, прокурором до суду подані заперечення на заяву відповідача-3 про застосування строків позовної давності, в яких останній повторно наголошує на тому, що саме з 31.01.2019 у прокурора були наявні достовірні дані про відсутність у ОСОБА_1 намірів на створення фермерського господарства, оскільки спірну земельну ділянку він передав у суборенду.

На підставі чого, прокурор вважає, що ним не пропущено строк позовної давності із зверненням з даним позовом.

12.08.2024 від відповідача-3 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення по справі та заява про застосування строків позовної давності, що аналогічні за змістом раніше поданому відповідачем-3 відзиву на позов та заяві про застосування строків позовної давності, які були подані до суду 18.07.2024.

Крім того, 12.08.2024 відповідач-2 та відповідач-3, на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2024, надали документи, що підтверджують внесення змін до спірного договору, а саме:

1. Договір про розірвання Договору суборенди земельної ділянки від 02.12.2023 року;

2. Витяг з Державного реєстру речових прав від 05.04.2024 року.

Ухвалою суду від 13.08.2024 прийнято до розгляду в межах даної справи заяву про зміну предмета позову від 12.08.2024 №61-3657вих-24 Нікопольської окружної прокуратури; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Фермерське господарство "ФЕРМЕР-ПАРК" с. Поливанівка (з), Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл. Крім того, застосовано розумні строки при розгляді даної справи; підготовче засідання відкладено на 26.09.2024.

23.08.2024 від відповідача-1 (Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області) через систему "Електронний суд" подано відзив на позов, в якому останній вказує на те, що:

- оскаржуваний наказ та договір оренди/суборенди є правомірними, прийнятими у межах та на підставі наявних повноважень, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог;

- встановлені судами, під час розгляду даної справи обставини, які впливають на правильне вирішення спору, фактично не змінились від часу звернення до суду з первинним позовом, а надана судами правова оцінка спірних правовідносин в частині їх відповідності нормам чинного законодавства має бути прийнята до уваги Господарським судом Дніпропетровської області під час розгляду справи.

27.08.2024 від Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій остання зазначає, що Першотравневська сільська рада та виконавчий комітет Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області позовні вимоги Нікопольської окружної прокуратури підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

29.08.2024 через систему "Електронний суд" від Нікопольської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якому прокуратура просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, звертає увагу суду на те, що доводи відповідача-1 про надання судами правової оцінки спірним правовідносинам щодо їх відповідності нормам чинного законодавства не відповідають дійсності.

25.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-4 ФГ «Фермер -Парк» надійшов відзив на заяву прокурора про зміну предмету позову, в якому останній вказує на те, що після державної реєстрації прав і обов`язків орендаря земельної ділянки ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га від 28.03.2014 за №28/03/14/3-ДО на ФГ «Фермер Парк», останнє стало користувачем вказаної земельної ділянки, а права й обов`язки орендаря цієї земельної ділянки за договором оренди землі перейшли до цього господарства.

Таким чином, на думку відповідача-4, ФГ «Фермер -Парк» є належним користувачем даної земельної ділянки до якого перейшли права й обов`язки як орендаря, тобто з дотриманням норм законодавства та судових роз`ярень Верховного суду.

26.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-4 надійшла заява про застосування строків позовної давності у даній справі.

Ухвалою суду від 26.09.2024 підготовче засідання відкладено на 05.11.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції. Крім того, зобов`язано прокурора уточнити суб`єктний склад позивачів (їх найменування), надати докази на підтвердження, а також уточнити прохальну частину позовної заяви.

18.10.2024 прокурором через систему "Електронний суд" подано клопотання про заміну позивачів в порядку процесуального правонаступництва, а саме:

- залучити Першотравневську сільську раду (код ЄДРПОУ 03315885, вул. Гагаріна, 23, с. Першотравневе, Нікопольського району, Дніпропетровської області) правонаступником Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області у справі № 182/8900/19.

- залучити виконавчий комітет Першотравневської сільської ради (код ЄДРПОУ 41784088, вул. Гагаріна, 23, с. Першотравневе, Нікопольського району, Дніпропетровської області) правонаступником виконавчого комітету Лошкарівської сільської Нікопольського району, Дніпропетровської області ради у справі № 182/8900/19.

На підтвердження клопотання прокурор долучив до матеріалів справи відповідні докази.

Того ж числа, прокурором подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить суд:

1. Визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області №ДН/1222986900:01:004/00001118 від 27.03.2014 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, та надано в оренду гр. ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 52,2251 га, в тому числі (рілля 52,2251 га), кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 (01.02.) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Нікопольського району Дніпропетровської області.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га від 28.03.2014 за №28/03/14/3-ДО, який 25.04.2014 державним реєстратором Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кузнецовою М.О. зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 5489521).

3. Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га №01/17 від 02.05.2017 укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та Фермерським господарством Дніпровські чорноземи (код ЄДРПОУ 40171304).

4. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) та Фермерське господарство ФЕРМЕР ПАРК (код ЄДРПОУ 43803459) повернути Першотравневській сільській раді (код ЄДРПОУ 03315885) земельну ділянку загальною площею 52,2251 га, кадастровий номер 1222986900:01:004:0041, яка розташована на території Нікопольського району Дніпропетровської області.

5. Стягнути з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Дніпропетровської області (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800).

Крім того, прокурором надано до суду заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, поданою відповідачем-4, та відповідь на відзив Фермерського господарства "ФЕРМЕР-ПАРК".

05.11.2024 відповідачем-2 через систему "Електронний суд" подано клопотання про витребування доказів та пояснення на заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою суду від 05.11.2024 здійснено заміну позивача-1 Лошкарівську сільську раду Нікопольського району Дніпропетровської області у справі на її правонаступника - Першотравневську сільську раду та заміну позивача-2 виконавчий комітет Лошкарівської сільської Нікопольського району, Дніпропетровської області у справі на її правонаступника - виконавчий комітет Першотравневської сільської ради. Крім того, судом прийнято до розгляду в межах даної справи заяву про зміну предмета позову від 18.10.2024 №б/н Нікопольської окружної прокуратури. Підготовче засідання відкладено на 28.11.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.

22.11.2024 прокурором через систему "Електронний суд" подана заява про визнання поважними причини пропуску строків позовної давності та їх поновлення, в якій прокурор повторно наголошує на тому, що до з моменту укладання договору суборенди - 31.01.2019, у останнього у повній мірі були відсутні підстави на оскарження в судовому порядку договору оренди земельної ділянки від 28.03.2014, з огляду на відсутність достовірного підтвердження відсутності намірів у ОСОБА_1 на створення фермерського господарства.

26.11.2024 відповідачем-2 через систему "Електронний суд" подана заява про долучення, в якому останній просить поновити представнику ОСОБА_1 та ФГ ФЕРМЕР ПАРК адвокату Гуку О.О. строк на подання доказів та просить долучити до матеріалів справи адвокатський запит від 13.11.2024 року, відповідь на адвокатський запит від 19.11.2024 року, нотаріально засвідчену заяву свідка від 19.11.2024 року.

27.11.2024 Першотравневською сільською радою через систему "Електронний суд" подана заява про визнання поважними причини пропуску строків позовної давності для звернення до суду керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

У судовому засіданні 28.11.2024 представник відповідача-2 просив залишити раніше подану заяву про витребування доказів без розгляду.

Без виходу до нарадчої кімнати, судом задоволено заяву представника віповідача-2 та залишено клопотання про витребування доказів без розгляду.

Ухвалою суду від 28.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

У призначене засідання 19.12.2024 позивачі 1,2 та відповідач-3 явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Присутні представники сторін не заперечують щодо розгляду справи по суті за відсутності позивачів 1,2 та відповідача-3.

Ухвалою суду від 19.12.2024 розгляд справи відкладався до 23.01.2025.

У судовому засіданні, що відбулося 23.01.2025 оголошувалась перерва до 11.02.2025.

11.02.2025 від відповідача-3 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У призначене судове засідання 11.02.2025 позивачі 1, 2 та відповідач 3 явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі представників позивачів 1, 2 та відповідача 3.

У судовому засіданні 11.02.2025 прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, представники відповідачів: 1, 2, 4 заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзивах на позов.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів: 1, 2, 4, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27 вересня 2018 року № 4-3766/15-18СГ Лошкарівській об`єднаній територіальній громаді (правонаступником якої є Першотравневська об`єднана територіальна громада) передано у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1222986900:01:004:0041 загальною площею 52,2251 га для ведення фермерського господарства на території Лошкарівської об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту. Того ж дня, 27 вересня 2018 року, підписано акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки.

13 вересня 2019 року на підставі вказаних документів здійснено державну реєстрацію права власності за територіальною громадою села Лошкарівка в особі виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради на означену земельну ділянку, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис за № 33271694.

Незважаючи на те, що спірна земельна ділянка фактично була передана територіальній громаді села Лошкарівка в особі виконавчого комітету Лошкарівської сільської ради за актом приймання-передачі 27 вересня 2018 року, в якому на виконання вимог статті 117 ЗК України зазначено про те, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді ОСОБА_1 , виконавчим комітетом жодних заходів, направлених на отримання договорів оренди, не здійснено, підстав та законності їх укладання не перевірено.

Так, Нікопольською місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання вимог законодавства при отриманні на території Нікопольського району Дніпропетровської області громадянами та юридичними особами земельних ділянок для ведення фермерського господарства і встановила, що наказом Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року № ДН/1222986900:01:004/00001118 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерською господарства на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 52,2251 га, в тому числі рілля - 52, 2251 га, кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 (01.02) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

На виконання вказаного наказу 28 березня 2014 року Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Прокурор зазначає, що 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 подав до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області клопотання про надання згоди на передачу цієї земельної ділянки в суборенду.

Листом від 24 квітня 2017 року № Я-3651/0-1857/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало ОСОБА_1 згоду на передачу спірної земельної ділянки в суборенду.

У січні 2019 року державний реєстратор Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області зареєстрував договір суборенди земельної ділянки від 02 лютого 2017 року № 01/17 строком дії до 24 квітня 2063 року між ОСОБА_1 та ФГ Дніпровські чорноземи за № 30338540.

Прокурор, звертаючись з даним позовом, вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, наказ Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 27 березня 2014 року ДН/1222986900:01:004/00001118 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, а укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 28 березня 2014 року № 28/03/14/3-ДО, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , та договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га, укладений 02 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Дніпровські чорноземи, недійсними, з огляду на таке.

Відповідачі не дотримались встановленого статями 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство порядку отримання земельних ділянок, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не пересвідчилося в дійсності волевиявлення ОСОБА_1 створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство ОСОБА_1 не створено та запис про його реєстрацію відсутній.

Уклавши договір оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 не створив фермерського господарства, а через певний час - 02 травня 2017 року передав отриману в оренду землю в суборенду ФГ Дніпровські чорноземи.

У порушення вимог статті 7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_1 належним чином не обґрунтував розмір земельної ділянки з урахуванням можливостей її обробітку.

28 березня 2014 року Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 уклали ще два договори оренди земельних ділянок площею 15,9403 га та 77,2701 га.

На думку прокурора, це свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав для ведення фермерського господарства три окремі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані в різних місцях на території трьох сільських рад, загальною площею 145,4355 га.

На підставі чого, за фактом заволодіння шахрайським шляхом правом оренди зазначених земельних ділянок 23 жовтня 2019 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування за № 42019041490000107 за частиною першою статті 190 КК України.

Крім того, під час розгляду даної справи, прокурором було змінено предмет позову, на підставі встановлених наступних фактів.

15.08.2022 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про перехід права оренди спірної земельної ділянки від ОСОБА_1 до ФГ «Фермер Парк» на підставі статуту від 04.09.2020.

При цьому, згідно листа ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області №вих-10/11341 від 08.08.2024 встановлено, що згідно з електронно-обліковою системою "Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів", відсутня інформація щодо реєстрації сільськогосподарської техніки за фермерським господарством "Фермер Парк", код ЄДРПОУ 43803459.

Крім того, 02.04.2024 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі договору про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 02.12.2023 внесено запис про розірвання договору суборенди земельної ділянки кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га №01/17 від 02.05.2017 укладений між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та Фермерським господарством Дніпровські чорноземи (код ЄДРПОУ 40171304).

Таким чином, прокурор посилається, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про надання йому в оренду спірної земельної ділянки, Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області не провело належну перевірку та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією, з метою отримання прибутку на земельній ділянці. Крім того, ОСОБА_1 при зверненні з заявою про надання в оренду земельної ділянки не підтвердив наявність в нього необхідної матеріально - технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо).

А відтак, на думку прокурора, оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог ст. 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, ст.ст. 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", у зв`язку з чим останній підлягає визнанню його незаконним та скасуванню як такий, що виданий в порушення ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (далі - Закон), а укладені договори оренди та суборенди - визнанню недійсними та зобов`язанням повернути спірні земельні ділянки у відання Першотравневській сільській раді. Зазначені обставини стали підставами для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.

Також, прокурор наголошує на тому, що строки позовної давності у даному випадку останнім не пропущені, оскільки ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в суборенду за договором суборенди від 02.05.2017, який державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області було зареєстровано лише 31.01.2019 за № 30339677.

Крім того, Нікопольська місцева прокуратура не знала та не могла знати про наявність порушень вимог законодавства до моменту отримання матеріалів з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 20.11.2019, тобто після надходження вищевказаних наказів, листа погодження суборенди та договору суборенди до місцевої прокуратури, то строк позовної давності не пропущено.

Відповідачами 2, 3, 4 подані заяви про застосування строку позовної давності, які обґрунтовані тим, що прокурору було відомо про порушення прав держави, що в 2014 році, подаючи в 27.12.2019 позовну заяву до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, прокурор фактично визнав, що порушення прав держави щодо спірної земельної ділянки відбулося з моменту прийняття розпорядження, тобто з 21.03.2014.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Щодо вимог прокурора в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області №ДН/1222986900:01:004/00001118 від 27.03.2014 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Шевченківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, та надано в оренду громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 52,2251 га, в тому числі (рілля 52,2251 га), кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 (01.02.) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Нікопольського району Дніпропетровської області, господарський суд зазначає таке.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 констатовано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі, якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.

Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

У даній справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, визначивши його відповідачем-1.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 7.9).

Крім того, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 51), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.67), від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.13), від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 (пункт 180), від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (пункт 143) сформульований усталений правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи, оскільки зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 викладений висновок про те, що позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що в цій частині позовних вимог, прокурором обрано неефективний спосіб захисту, у зв`язку з чим вимога про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області №ДН/1222986900:01:004/00001118 від 27.03.2014 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, варто зауважити, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області №ДН/1222986900:01:004/00001118 від 27.03.2014 Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки було відмовлено з підстав неефективності обраного способу захисту порушеного права, то позовна давність до цих вимог не може бути застосована.

Щодо вимог прокурора в частині визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 28.03.2014 за №28/03/14/3-ДО та договору суборенди земельної ділянки №01/17 від 02.05.2017, а також зобов`язання ОСОБА_1 та Фермерське господарство ФЕРМЕР ПАРК повернути Першотравневській сільській раді земельну ділянку загальною площею 52,2251 га, кадастровий номер 1222986900:01:004:0041, яка розташована на території Нікопольського району Дніпропетровської області, господарський суд зазначає таке.

Ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Так, відповідно до положень ст. ст. 22, 31, 93, 124 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди.

За правилом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Ч. 2 ст. 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ст. 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно іззакономземельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею, матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України (ст. 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України "Про фермерське господарство" (Закон) є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Згідно з преамбулою Закону цей Закон визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Ст. 1 Закону (в редакції, що була чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно з абз. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності, з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності, з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Таким чином, спеціальний Закон України "Про фермерське господарство" визначав обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених ст.123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (ст. 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації.

Таким чином, за змістом ст. 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", заява громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою ст.7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

В іншому випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 525/1225/15-ц від 24.04.2019.

Закон України "Про фермерське господарство" передбачав, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми даного Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство", без проведення земельних торгів, діючим законодавством України, як на момент прийняття оспорюваного рішення, так і на даний час, не передбачена.

Таким чином, передача громадянину земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснюється без проведення земельних торгів (аукціону) тоді, коли земельна ділянка передається громадянину, який виявив бажання займатися фермерським господарством саме для створення фермерського господарства та реєстрації його у встановленому законом порядку, а не для розширення земельного банку вже існуючого фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.10.2022 у справі 922/1830/19, та від 15.01.2020 у справі № 627/1351/18 наголошено, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акту на право власності на земельну ділянку або укладанням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для реєстрації останнього, натомість відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, фермерське господарство, для створення якого відповідач-2 отримав у довгострокову оренду спірну земельну ділянку, станом на момент розгляду справи в установленому законом порядку не зареєстровано, натомість земельну ділянку він передав в суборенду вже існуючому фермерському господарству "Дніпровські чорноземи" для розширення земельного банку останнього, а в подальшому Фермерському господарству "Фермер-Парк", на підставі статуту від 04.09.2020, на підставі чого господарський суд дійшов висновку, про визнання спірних договорів недійсними, як таких, що укладені з порушенням передбаченої ЗК України та ЗУ "Про фермерське господарство" процедури отримання ОСОБА_1 у користування на умовах оренди спірної земельної ділянки, що є підставою визнання їх недійсними відповідно до ст. 215 ЦК України.

Стаття 216 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки недійсного правочину. Так, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Господарський суд зауважує, що в цьому випадку має місце саме застосування односторонньої реституції, оскільки двостороння реституція неможлива в силу законодавчої заборони повернення орендної плати, передбаченої ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи, що наявні підстави для визнання недійсними договорів оренди від 28.03.2014 за №28/03/14/3-ДО та суборенди від 02.05.2017 №01/17 землі відповідно до ст. 215 ЦК України, то позовна вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку є обґрунтованою.

Згідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, суд зазначає про правомірність вимог прокурора при зверненні до господарського суду з даним позовом.

Разом з тим, відповідачами 2, 3, 4 у справі подано заяви про застосування позовної давності, що були підтримані у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (постанови Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №6-1852цс16, Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, постанова Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17).

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).

Таким чином, навіть у разі, коли прокурор звертається до суду не як самостійний позивач, а в інтересах повноважного органу, якщо прокурор мав об`єктивну можливість довідатися про порушення прав раніше такого органу, строк позовної давності починає обрахуватись саме з такого моменту.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. При цьому, держава в такому випадку може нести ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 348/1237/15-ц, від 10 травня 2018 року по справі № 914/1708/17).

Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Як було встановлено вище, позов про визнання незаконним наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №ДН/1222986900:01:004/00001118 від 27.03.2014 та визнання недійсним основного договіру оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222986900:01:004:0041 площею 52,2251 га від 28.03.2014 за №28/03/14/3-ДО, на підставі якого вже в подальшому був укладений договір суборенди №01/17 від 02.05.2017, та повернення орендованої земельної ділянки прокурором подано 27.12.2019, - тобто, майже, через 5 років з моменту прийняття спірного наказу та укладення на його підставі відповідного договору оренди.

При цьому, прокурор наголошує на тому, що строки позовної давності у даному випадку останнім не пропущені, оскільки Ясків І.В. передав спірну земельну ділянку в суборенду за договором суборенди від 02.05.2017, який державним реєстратором Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області було зареєстровано лише 31.01.2019 за № 30339677.

Крім того, Нікопольська місцева прокуратура не знала та не могла знати про наявність порушень вимог законодавства до моменту отримання матеріалів з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 20.11.2019, тобто після надходження вищевказаних наказів, листа погодження суборенди та договору суборенди до місцевої прокуратури, то строк позовної давності не пропущено.

Разом з тим, відповідно до змісту норм Цивільного кодексу України, якими врегульовано позовну давність, та правової позиції Верховного Суду щодо їх застосування, позивач (у даному випадку, прокурор) має не лише вказати, коли йому фактично стало відомо про порушене право, але й довести неможливість дізнатися про вказане порушення раніше зазначеної ним дати.

Ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, на час видачі спірних наказів ГУ Держземагентства) визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

За приписами ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на момент прийняття спірного наказу), виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Таким чином, прокуратурою систематично здійснюється моніторинг законності розпорядження земельними ділянками і у разі виявлення порушень чинного законодавства направляються позови до суду.

Тобто, прокурор не був позбавлений можливості, з використанням повноважень, передбачених Законом України "Про прокуратуру", як чинним до 14.10.2014 так і після, своєчасно отримати від відповідного суб`єкта владних повноважень (у даному випадку - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області) необхідну для подання позову інформацію.

Будь-яких доказів ухилення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від надання такої інформації прокурору, матеріали справи не містять.

Водночас, прокурором не наведено жодного мотивування - чому із таким запитом прокуратура звернулася лише у кінці 2019 року, і які об`єктивні обставини перешкоджали направити відповідний запит раніше та раніше звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.

Відтак, у органів прокуратури, починаючи з квітня 2014 року були усі правові підстави та можливості з`ясувати всі обставини та звернутися з відповідним позовом в межах строку позовної давності, що прокурором зроблено не було.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 922/3589/21.

Щодо визнання поважності причин пропуску прокурором строку позовної давності, суд зазначає про таке.

В позовній заяві та в поданому клопотанні прокурором не наведено будь-якого фактичного та правового обґрунтування пропуску строку позовної давності та необхідності захисту порушеного права, у зв`язку з таким пропуском. Не надано також в обґрунтування зазначених обставин будь-яких доказів.

За таких обставин, суд не вважає поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні відповідного клопотання останнього.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за прокурором.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути земельну ділянку площею 52,2251 га відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.02.2025.

Суддя І.А. Рудь