Рішення

від 06.02.2025 по справі 904/5613/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5613/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Білій К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2

до фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3

про стягнення 1 826 200,00грн.

Представники сторін:

від позивача: Ходаш Артем Олегович, самопредставництво

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути 1 826 200,00грн., що складають суму штрафу за договорами поставки №13 від 19.02.2024р. та №16 від 19.02.2024р.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи підвідомчість спору господарському суду, позивач послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 та вказав, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Ухвалою суду від 02.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2025 о 12:30год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2025р. надсилалася відповідачу на адресу: АДРЕСА_2 .

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 15.01.2025р. з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2025р. була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні, в тому числі відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Отже, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд визнав, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позову заяву і доказів, однак відповідач цього не зробив.

Ухвалою суду від 23.01.2025р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.02.2025р. о 15:00год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ФОП Степановим Євгенієм Олександровичем (ІПН НОМЕР_3 ) було укладено договір поставки №13 від 19 лютого 2024 року на постачання сітки гладкої 100*100*6 (2х4) у кількості 29 500,00м2.

Пунктом 1.1 у відповідності до цього Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання поставити сітка гладка для улаштування фортифікаційного обладнання оборонних рубежів ДК21:2015:44310000-6 «Вироби з дроту (далі по тексту разом«Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти поставлений Товару і оплатити його в терміни і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2. загальна вартість договору на моменту щодо його укладення 5 605 000,00грн. (п`ять мільйонів шістсот п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до видаткової накладної від 20.02.2024р. №1 було здійснено оплату за поставлений товар відповідно до платіжної інструкції від 20.02.2024р. №3 на суму 5 605 000,00грн., однак кошти не було зараховано на розрахунковий рахунок Відповідача у зв`язку з не проведенням операції банком отримувача (відповідача) АТ «Універсал банк».

У зв`язку з зазначеним 05.03.2024р. укладено додаткову угоду №13/1 та розірвано договір у зв`язку з постачанням товару, який не відповідає заявленій якості, що є предметом договору.

Відповідно до накладної повернення постачальнику №1 від 05.03.2024р. відповідачу було повернуто товар у повному обсязі, а саме сітки гладкої 100*100*6(2х4) у кількості 29 500,00м2.

Як встановлено матеріалами справи, між військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та ФОП Степановим Євгенієм Олександровичем (ІПН НОМЕР_3 ) було укладено договір поставки №16 від 19 лютого 2024 року на постачання дроту (ГОСТ т/о (ф4мм вага-1т)) у кількості 86,00т.

Згідно з пунктом 1.1. у відповідності до цього Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання поставити дріт для улаштування фортифікаційного обладнання оборонних рубежів ДК21:2015:44310000-6 «Вироби з дроту (далі по тексту разом «Товар»), а Покупець зобов`язаний прийняти поставлений Товару і оплатити його в терміни і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2 загальна вартість договору на моменту щодо його укладення 3 526 000,00грн. (три мільйони п`ятсот двадцять шість тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до видаткової накладної від 20.02.2024р. №3 було здійснено оплату за поставлений товар відповідно до платіжної інструкції від 20.02.2024 №6 на суму 3 526 000,00грн., однак кошти не було зараховано на розрахунковий рахунок Відповідача у зв`язку з не проведенням операції банком отримувача (відповідача) АТ «Універсал банк».

Відповідно до платіжної інструкції від 20.02.2024р. №6 після штампу «ОПЛАЧЕНО», підписів та печаток військової частини НОМЕР_1 зазначено, що «повернуто надавачем платіжних послуг отримувача: 28.02.2024 14:22 RR04», також, повернення коштів на розрахунковий рахунок позивача підтверджується випискою з рахунку від 28.02.2024.

У зв`язку з зазначеним 05.03.2024 укладено додаткову угоду № 16/1 та розірвано договір у зв`язку з постачанням товару, який не відповідає заявленій якості, що є предметом договору.

Відповідно до накладної повернення постачальнику №2 від 05.03.2024 відповідачу було повернуто товар у повному обсязі, а саме дріт (ГОСТ т/о (ф4мм вага-1т)) у кількості 86,00т.

Згідно з пунктом 4.1 договорів покупець до моменту відвантаження Товару направляє Постачальнику засобами факсимільного чи електронного зв`язку довіреність (обидві сторони). До отримання копії довіреності Постачальник має право не відвантажувати (постачати) Продукцію.

Відповідно до пункту 5.1 договорів сторони зобов`язуються виконати в повному обсязі всі свої зобов`язання, передбачені в інших статтях цього Договору.

Пунктом 6.1 розділу 6 договорів «Відповідальність сторін» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Відповідно до пункту 7.1 розділу 7 договорів всі суперечки і розбіжності, що виникають в ході виконання цього Договору, вирішуються Сторонами шляхом переговорів. Під «переговорами» Сторони не мають на увазі обов`язковість досудового врегулювання спорів. Досудове врегулювання спорів є обов`язковим для Сторін.

Терміном дії Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов`язання відповідно до цього Договору (п.9.1. Договорів).

Відповідно до пунктів 9.2. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану .

Позивач зазначив, що на виконання вимог статті ст. 222 Господарського кодексу України 08.09.2024р. на адресу Відповідача було направлено претензії про стягнення штрафних санкцій за вихідним №9/91-983 на суму 1 121 000,00грн. по договору №13 від 19 лютого 2024 року та №9/91-981 про стягнення штрафних санкцій на суму 705 200,00грн. по договору №16 від 19 лютого 2024 року.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до отриманої відповіді від 10.09.2024 (вхідний № 1819/9-91 від 25.09.2024) відповідач підтверджує факт укладення договорів, поставки товару в повному обсязі згідно умов договору. Однак, відповідач зазначає, що при оплаті за поставлений товар кошти банком отримувача (відповідача) АТ «Універсал банк» були повернуті позивачу у зв`язку з непройденим фінансового контролю. Відповідач жодним чином не підтверджує зазначене твердження відповідними документами, причин повернення коштів позивачу невідомо.

Також, у відповіді зазначено, що при підписанні додаткової угоди було допущено технічну помилку, що товар не відповідає якості, замість того, що не пройшов фінансовий моніторинг в банку АТ «Універсал банк», та розірваний за згодою сторін, внести зміни до договору для виправлення допущеної помилки на сьогоднішній день неможливо оскільки ФОП Степанов Євгеній Олександрович припинило свою діяльність.

Підстав для розірвання укладеного договору у зв`язку з непроходженням контрагента фінансового моніторингу не урегульовано ні умовами договорів від 19.02.2024 №13 та від 19.02.2024 № 16, ні жодними іншими нормативно-правовими актами.

Позивач зазначає, що на даний час заборгованість відповідача складає 1 826 200,00грн., які просить стягнути з відповідача.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до видаткової накладної №1 від 20.02.2024р. позивачем було здійснено оплату за поставлений товар сітка гладка 100*100*6 (2х4) платіжною інструкцією від 20.02.2024 №3 на суму 5 605 000,00 грн.

Однак, як вбачається з зазначеною вище накладної, гроші були повернуті надавачем платіжних послуг отримувача 28.02.024р. о 14:20год. (а.с.8).

Відповідно до накладної повернення постачальнику №1 від 05.03.2024 відповідачу було повернуто товар у повному обсязі, а саме сітки гладкої 100*100*6(2х4) у кількості 29 500,00м2.

У зв`язку з чим 05.03.2024р. сторони підписали Додаткову угоду №13/1 до Договору №13 від 19.02.2024р., пунктом 3 якої передбачено, що з моменту підписання цієї додаткової угоди Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями (а.с.9).

Пунктом 1 Додаткової угоди №13/1 передбачено, що у зв`язку з поставкою товару який не відповідає заявлені якості, що є предметом договору, згідно пункту 7.1 сторони дійшли згоди розірвати свої зобов`язання згідно цього Договору.

Відповідно до видаткової накладної №3 від 20.02.2024р. позивачем було здійснено оплату за поставлений товар дріт ГОСТ т/о (ф 4мм, вага-1т) платіжною інструкцією від 20.02.2024р. №6 на суму 3 526 000,00грн. (а.с.14)

Однак, як вбачається з зазначеною вище накладної, гроші були повернуті надавачем платіжних послуг отримувача 28.02.024р. о 14:22год. (а.с.15).

Відповідно до накладної повернення постачальнику №2 від 05.03.2024 відповідачу було повернуто товар у повному обсязі, а саме дріт (ГОСТ т/о (ф4мм вага-1т)) у кількості 86,00т.

У зв`язку з чим 05.03.2024р. сторони підписали Додаткову угоду №13/1 до Договору №13 від 19.02.2024р., пунктом 3 якої передбачено, що з моменту підписання цієї додаткової угоди Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями (а.с.9).

Пунктом 1 Додаткової угоди №16/1 передбачено, що у зв`язку з поставкою товару який не відповідає заявлені якості, що є предметом договору, згідно пункту 7.1 сторони дійшли згоди розірвати свої зобов`язання згідно цього Договору.

Щодо пункту 1 додаткових угод №13/1 та №16/1 відповідач у своїй відповіді від 10.09.2024р. зазначав, що при підписанні додаткової угоди було допущено технічну помилку, що товар не відповідає якості, замість того, що не пройшов фінансовий моніторинг в банку АТ «Універсал банк», та розірваний за згодою сторін, внести зміни до договору для виправлення допущеної помилки на сьогоднішній день неможливо оскільки ФОП Степанов Євгеній Олександрович припинило свою діяльність.

Таким чином, встановивши те, що сплачені позивачем гроші повернулись на його рахунок, що підтверджується матеріалами справи, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення 1 826 200,00грн. у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача відповідачем на момент відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Судовий збір з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 130, 191, 202, 233, 236-238, 240, 241, 365, 366 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.02.2025

Суддя С.П. Панна