ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2025м. ДніпроСправа № 904/1089/24 (336/1427/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Ільєнко В.Ю., розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." (49000, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4, офіс 58; ідентифікаційний код 04691644)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальчуків" (49050, місто Дніпро, вулиця Ольгерда Бочковського (Грязнова), будинок 1; ідентифікаційний код 37805957)
про усунення перешкод у користуванні через скасування реєстраційних дій
в межах розгляду справи про банкрутство №904/1089/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва-1" (49000, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4, офіс 39; ідентифікаційний код 34775925)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." (49000, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4, офіс 58; ідентифікаційний код 04691644)
про визнання банкрутом
Представники:
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Позивач ОСОБА_2 (поза межами приміщення суду) - Представник позивача (адвокат)
Від відповідача: представник не з`явився (в залі суду)
Від третьої особи: представник не з`явився (в залі суду)
СУТЬ СПОРУ:
До Шевченківського районного суду міста Запоріжжя 12.02.2024 від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." (далі - відповідач) надійшла позовна заява про усунення перешкод у користуванні через скасування реєстраційних дій.
14.02.2024 ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 21 березня 2024 року о 15.00.
04.06.2024 ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 червня 2024 року о 09-00 годині в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
23.07.2024 ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя клопотання арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича про передачу за підсудністю цивільної справи - задоволено. Цивільну справу № 336/1427/24, провадження №2/336/1464/2024 передано до Господарського суду Дніпропетровської області в провадженні якого перебуває господарська справа № 904/1089/24 про банкрутство ТОВ «Дніпровськпромбуд».
18.09.2024 постановою Запорізького апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2024 року у цій справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04.12.2024 у справі №336/1427/24 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд.", в інтересах якого діє арбітражний керуючий Шевцов Євген Вікторович задоволено, скасовано Постанову Запорізького апеляційного суду від 18.09.2024, ухвалу Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 23.07.2024 залишено в силі, справу №336/1427/24 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа №904/1089/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд.".
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2024, матеріали справи №336/1427/24 передано на розгляд судді Примака С.А. в провадженні якого перебуває справа №904/1089/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд.".
Ухвалою господарського суду від 17.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
До господарського суду 27.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 17.12.2024.
14.01.2025 ухвалою господарського суду прийнято до свого провадження справу №336/1427/24 до розгляду в межах справи №904/1089/24. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повторним проведенням підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на 28.01.2025 на 11:00. Запропоновано учасникам справи подати до суду: відповідачу: протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали підготувати відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву та надіслати його оригінал суду, а копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи; протягом 5 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив (за наявності) надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої шостої статті 165 та статті 167 ГПК України. Позивачу: у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати суду, а також усім учасникам справи відповідь на відзив з урахуванням вимог частин третьої шостої статті 165 та статті 166 ГПК України. Третій особі протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі підготувати відповідно до вимог статі 169, 170 ГПК України письмові пояснення по справі та їх оригінал суду, а копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи. Учасникам справи при поданні заяв по суті справи надати суду докази на підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників для перевірки судом дотримання строку подачі відповідних заяв, а також докази надсилання на адресу інших учасників справи заяв, що подаються до суду.
28.01.2025 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2025 на 12:50.
07.02.2025 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
В судовому засіданні 18.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що він разом з дружиною проживає та зареєстрований у гуртожитку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 96.
У зазначений гуртожиток позивач вселився як працівник ЗОВО «Битрадіотехніка», в серпні 1987 року він був переведений на роботу до СМП - 528 тресту «Дніпротрансбуд». Вселення і реєстрація відбувались без видачі ордерів не видавались і договори найму не укладались.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України №12/12-АО від 11.11.1994 року Державний спеціалізований трест транспортного будівництва «Дніпротрансбуд» був перетворений у відкрите акціонерне товариство «Дніпровськпромбуд.». На підставі згаданого наказу, відповідно до вимог статті 93 Господарського кодексу України в редакції від 16.01.2003 року на баланс ВАТ «Дніпровськпромбуд» було передано майно гуртожитку по вул. Фортечна, 96 у м.Запоріжжі на праві колективної власності.
Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2011 року у справі №26/417/10 за ТОВ «Дніпровськпромбуд» визнано право приватної власності на приміщення гуртожитку. Рішенням Апеляційного господарського суду Донецької області від 07.09.2011 року за апеляцією регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області рішення у справі №26/417/10 було скасоване як незаконне. В задоволені вимог ТОВ «Дніпровськпромбуд» про визнання права власності на зазначене майно відмовлено у повному обсязі. Згідно постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2011 року за касаційною скаргою ТОВ «Дніпровськпромбуд» рішення апеляційного суду у справі №26/417/10 залишено без змін, у задоволені позову ТОВ «Дніпровськпромбуд» в визнанні права власності на гуртожиток за адресою м. Запоріжжя, вул. Фортечна,9б відмовлено остаточно.
Були проведені реєстраційні дії - реєстрація зміни права власності на нерухоме майно (номер запису:3550 в книзі:15). Власником зазначено ТОВ «Дніпровськпромбуд», а форма власності змінено з колективної на приватну.
23.01.2017 року Господарським судом Запорізької області було винесено рішення за позовом ТОВ «Дніпровськпромбуд» до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради ТОВ «Дніпровськпромбуд», про визнання приміщень нежитловими та визнання на них права власності про відмову у позову в повному обсязі. В апеляційному порядку рішення не оскаржувалось.
07.07.2017 року за заявою директора ТОВ «Дніпровсьтрансбуд», державний реєстратор Ткаліч Вікторія Олегівна, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, на підставі скасованого рішення Господарського суду Запорізької області від 19.01.2011 року у справі №26/417/10 підтвердила право приватної власності ТОВ «Дніпровськпромбуд» на гуртожиток та змінила статус майна з гуртожитку на громадський будинок.
В подальшому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017 року у справі №904/9399/17 була затверджена мирова угода, укладена між ТОВ «Дніпровськпромбуд» та ТОВ «Управління будївництва-1» відповідно до якої в рахунок погашення заборгованості гуртожиток було передано у власність ТОВ «Управління будівництва-1». Зазначене рішення ніким не оскаржувалось. Потім гуртожиток перейшов у власність ТОВ «Адоніс», а згодом до ТОВ «Ковальчуків». Наразі власником гуртожитку є ТОВ «Ковальчуків».
На підставі ст. ст. 16, 391, 395, 396 ЦК України, позивач просить суд:
- скасувати державну реєстрацію права власності на будівлю гуртожитку літ.А-5, інв. №004 у м. Запоріжжя, вул. Фортечна (колишня Грязнова), 96 за ТОВ «Дніпровськпромбуд» від 12.04.2011 року, номер запису: 3550 у книзі: 15;
- скасувати державну реєстрацію права власності на громадський будинок літ. А-5, інв. №004 у м. Запоріжжя, вул. Фортечна (колишня Грязнова), 96 за ТОВ «Дніпровськпромбуд» від 07.07.2017 року, номер запису про право власності: 21279771.
06.03.2024 від ТОВ "Дніпровськпромбуд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у даному спорі неналежні Позивач та Відповідач, у Позивача не є порушеними цивільні права та законні інтереси та просить відмовити у задоволенні позовної заяви про усунення перешкод у користуванні через скасування реєстраційний дій.
25.03.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що він є титульним власником майна, як мешканець гуртожитку, ним пред`явлено саме негаторний позов та просить задовольнити позовну заяву.
28.01.2025 до господарського суду від ліквідатора ТОВ "Дніпровськпромбуд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
07.02.2025 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач позбавлений можливості отримати одер, укласти договір найму житла та його приватизації та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, господарський суд зазначає наступне.
За змістом ст. 129 Житлового кодексу України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Тобто ордер є єдиним можливим документом, який підтверджує факт законності вселення до відповідної кімнати гуртожитку.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що йому не видавався Ордер та Договір найму не укладався. Також вказані документи відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Приватноправовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Відповідно до статті 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
У статті 345 ЦК України закріплено право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 52 ЖК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, а у випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення.
У частині першій статті 58 ЖК України визначено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Як зазначалося раніше, позивачем не було надано ду суду ордер на вселення у гуртожиток.
Ордер на вселення у жиле (зокрема й службове) приміщення не є правовстановлюючим документом на надане для вселення житло; лише отримання особою такого документа не призводить до виникнення у неї права на користування тим приміщенням, що у ньому зазначено.
Права щодо жилого приміщення виникають у особи в силу фактичного вселення її у певне приміщення, здійсненого на підставі чинного ордера та наступного укладення договору найму жилого приміщення щодо такого житла.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні через скасування реєстраційних дій, ОСОБА_1 не навів наявності у нього права на користування жилим приміщенням, ані ордеру на вселення, ані договору найму жилого приміщення до суду не надано.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 та багатьох інших.
При цьому, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до державного реєстру прав.
Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц та від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 та від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (п. 98).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 також звернула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №1952-IV право власності підлягає державній реєстрації.
Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.
Господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 не надав до суду доказів на підтвердження порушення його прав, а задоволення заявлених вимог про скасування державної реєстрації права власності ТОВ Дніпровськпромбуд. не тягне за собою виникнення у позивача будь-яких речових прав на спірне приміщення.
Крім того, у позовній заяві, ОСОБА_1 посилається на ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Також позивач зазначає, що відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Господарський суд зазначає, що предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення порушень, не поєднаних з позбавленням володіння. Підставою негаторного позову є обставини, що обгрунтовують право позивача на користування і розпорядження майном, а також підтверджують, що поведінка третьої особи створює перешкоди у здійсненні цих правомочностей. Обов`язком власника не є доказування неправомірності дій відповідача. Вони припускаються такими, доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки.
Право на негаторний позов мають власник, а також титульний власник, що володіють річчю, але позбавлені можливості користуватися чи розпоряджатися нею.
Разом з тим, позивач не навів яким чином наявність реєстраційних записів, скасування яких є предметом позову, поновить будь-які права ОСОБА_1 , адже він не є власником житлового приміщення та ним не було надано до суду жодних доказів правомірності вселення у житлове приміщення.
Крім того, на теперішній час власником громадського будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 є ТОВ "Ковальчуків", право власності якого на вказаний будинок позивачем не оскаржується.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Дніпровськпромбуд., третя особа - ТОВ Ковальчуків, про усунення перешкод у користуванні через скасування реєстраційних дій.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд." (ідентифікаційний код 04691644) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальчуків" (ідентифікаційний код 37805957) відмовити повністю.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.02.2025.
Суддя С.А. Примак
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125341376 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні