Рішення

від 20.02.2025 по справі 904/4870/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2025р. Справа № 904/4870/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістіклакіфлоу», м. Кривий Ріг

До: Приватного підприємства «Сармат», смт. Широке

Про стягнення 2 449 492,23грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Крісак М.В. (адвокат);

Від відповідача: Шаповал Д.В. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Логістіклакіфлоу» (позивач) 04.11.24 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП «Сармат» (відповідач) про стягнення 2 449 492,23грн. (в т.ч.: 300 000,00грн. - основний борг; 42 619,14грн. - 3% річних; 188 987,72грн. - інфляційні витрати та 1 917 885,38грн. - штраф). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з перевезення вантажів №26/03-24 від 26.03.24р. в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з перевезення. У позовній заяві позивачем вказано про очікувані витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.24р. відкрито провадження у справі № 904/4870/24 за правилами загального позовного провадження.

ТОВ «Логістіклакіфлоу» (позивач) в заяві від 05.12.24 р. зменшив розмір позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем основної заборгованості та просив суд стягнути з відповідача 42 619,14грн. - 3% річних; 188 987,72грн. - інфляційних витрат та 1 917 885,38грн. штрафу.

ПП «Сармат» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи про не встановлення умовами договору порядку та строків платежів, що за відсутності доказів направлення позивачем вимог про сплату на адресу відповідача відповідно до вимог ст.530 ЦК України свідчить (на його переконання) про ненастання обов`язку оплати. Також наполягав на тому, що директором підприємства не укладалася та не підписувалася додаткова угода №1 від 30.05.24р. до договору про надання послуг з перевезення вантажів №26/03-24 від 26.03.24р., саме якою змінено відповідальність за несвоєчасну оплату замовником послуг та встановлено , що за прострочення строків оплати наданих послуг замовник сплачує перевізнику штраф при затримці більше 10 календарних днів, наступних за днем строку оплати суми грошового зобов`язання у розмірі 50% непогашеної суми боргу. При цьому відповідачем не заявлявся зустрічний позов про визнання недійсною цієї додаткової угоди , а лише заявлялися клопотання про витребування від позивача для огляду оригіналу цієї додаткової угоди та про призначення по справі судової почеркознавчої та технічної експертизи з метою встановлення, чи дійсно цю додаткову угоду підписував саме директор ПП «Сармат», та чи дійсно ця додаткова угода посвідчена відтиском печатки підприємства. Клопотання про витребування оригіналу додаткової угоди було задоволено судом цей доказ був оглянутий в судовому засіданні по справі за участю представників позивача та відповідача. Одночасно суд не знайшов достатньо правових підстав для призначення по справі судових експертиз (оскільки цією додатковою угодою також змінювалася вартість послуг з перевезення на певний час, а після її укладання сторонами без зауважень складалися акти виконаних робіт вже з урахуванням зменшеної вартості , відповідачем здійснювалася оплата вартості послуг з урахуванням цих змін, а остаточна оплата вартості послуг була здійснена відповідачем вже після відкриття провадження у цій справі. Тобто , між сторонами не існувало спору стосовно обсягу, ціни та загальної вартості наданих позивачем послуг за цим договором, а конклюдентні неодноразові дії ПП «Сармат» свідчать про схвалення цієї додаткової угоди).

Також відповідач не погоджувався з розрахунком позовних вимог , наданих позивачем ,та вказував на ту обставину, що штраф може нараховуватися лише за період після укладання додаткової угоди №1 від 30.05.24р. (а не за весь час дії договору, як вказував позивач); окрім того наводив зауваження щодо проведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних. Заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу (у разі задоволення позовних вимог), посилаючись на складний фінансовий стан підприємства; тощо.

Під час розгляду справи відповідачем також заявлялось клопотання про колегіальний розгляд справи (яке було відхилено судом); відвід судді Васильєву О.Ю. (який також було визнано необґрунтованим та відхилено).

Також, 10.02.25р. до канцелярії суду від імені директора ТОВ «Логістіклакіфлоу» - Обійдихати О.В. надійшла нотаріально посвідчена заява від 07.02.25 р. про відмову від позову. В цій заяві також повідомлялося, що заявник не підписував додаткову угоду №1 від 30.05.24р. до договору №26/03-24 від 26.03.24р. про надання послуг з перевезення вантажів та не уповноважував на її підписання будь-яку іншу особу. Окрім того, вказувалося, що Обійдихата О.В. не підписував договір № 0209-1від 02.09.24 р. із АО «Бейгул та партнери» та нікого не уповноважував на його підписання .

Одночасно, від імені директора ТОВ «Логістіклакіфлоу» - Обійдихати О.В. до суду було подано нотаріально посвідчену заяву від 07.02.25р., в якій вказано, що він не підписував та не уповноважував будь-кого підписувати додаткову угоду №1 від 30.05.24р. до договору №26/03-24 від 26.03.24р. про надання послуг з перевезення вантажів.

Також від імені директора ТОВ «Логістіклакіфлоу» - Обійдихати О.В. до суду подано нотаріально посвідчену заяву від 07.02.25р., в якій вказано, що він, як керівник товариства не підписував та нікого не уповноважував підписати договір про надання правничої допомоги № 0209-1 від 02.09.24 р. з АО «Бейгул та партнери».

В той же час, 11.02.25 р. через систему «Електронний суд» від імені директора ТОВ «Логістіклакіфлоу» - Обійдихати О.В. надійшло клопотання, в якому зазначено, що з інформації в особистому кабінеті Електронного суду було встановлено, що до матеріалів справи № 904/4870/24 невідомими особами через Укрпошту були направлені заяви від імені ТОВ «Логістіклакіфлоу» про відмову від позову , про не підписання додаткової угоди та про не підписання договору про надання правової допомоги. У зв`язку з чим гр. ОСОБА_1 заявив, що ці заяви були підписані ним під примусом та факти, викладені в них, не відповідають дійсності. За цим фактом ним було подано до органів поліції відповідну заяву про вчинення злочину невідомими особами. Враховуючи вищевикладене, заявник просив суд залишити без розгляду заяви про відмову від позову; про не підписання ним додаткової угоди №1 від 30.05.24р. до договору №26/03-24 від 26.03.24р. про надання послуг з перевезення вантажів та про не підписання договору про надання правничої допомоги № 0209-1 від 02.09.24 р. з АО «Бейгул та партнери». До цього клопотання додано копію заяви гр. ОСОБА_1 до органу поліції та копію його пояснень стосовно обставин підписання ним вищезазначених нотаріально посвідчених заяв. Зазначені обставини щодо підписання вищенаведених заяв під примусом були підтверджені особисто гр. ОСОБА_1 під час судового засідання по цій справі. Враховуючи вищевикладене, судом було не прийнято відмову позивач від позову, викладену в цих заявах та продовжено розгляд справи відповідно до вимог чиннного законодавства України.

Ухвалою суду від від 23.01.25 р. закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на 13.02.25р. о 10:20год., а в подальшому оголошено перерву до 20.02.25 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

26.03.24 р. між ПП «Сармат» (замовник) та ТОВ «Логістіклакіфлоу» (перевізник) укладено договір № 26/03-24 про надання послуг з перевезення вантажів, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується за плату та за заявками замовника надавати послуги з перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України, а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги та здійснювати їх оплату (п.1.1.). Надання послуг здійснюється на підставі заявок на перевезення вантажу (п.2.1.). У розділі 3 договору сторони узгодили ціну договору , вартість послуг та порядок розрахунків. Так, згідно з п.3.1. вартість послуг складає 120,00грн. за тонну вантажу з ПДВ. Відповідно до п.3.3. оплата послуг здійснюється кожні 10 календарних днів.

Загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг, зазначених у всіх підписаних сторонами актах наданих послуг (п.3.4.). Датою виконання зобов`язань перевізника за цим договором є дата підписання сторонами акту наданих послуг (п.3.6.). Основними документами для визначення обсягів (кількості) наданих послуг за цим договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін та товарно-транспортна накладна (п.3.7.). Відповідно до п.3.9. акт наданих послуг готує перевізник і передає на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт наданих послуг кожні 10 календарних днів з моменту отримання або в той же строк надати мотивовану відмову від його підписання.

Замовник здійснює оплату фактично наданих послуг перевізника на підставі заявок і специфікацій, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника (п.3.12.).

Відповідно до п.5.3. за прострочення строків оплати наданих послуг замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, оплату якої прострочено, за кожен день такого прострочення .

Зміна цього договору можлива тільки за взаємною згодою сторін, про що сторони складають додаткову угоду або інший документ, або за рішенням суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.8.3.) (т.1,а.с.14-16).

Відповідно до специфікації №1 від 26.03.24 р. (додаток до договору) сторони узгодили, що вартість послуг з перевезення вантажу починаючи з 26.03.24 р. складає 120,00 грн. з ПДВ за 1 т (т.1, а.с.18).

Згідно до специфікації №2 від 12.04.24 р. (додаток до договору) сторони погодили, що вартість послуги вантажних перевезень автомобільним транспортом піску за маршрутом: м. Вільногірськ - м. Кривий Ріг з 12.04.24 р. складає 378,00 грн. за 1 т (т.1, а.с.18. зв.бік).

30.05.24 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору, відповідно до якої змінили п.3.1. договору, виклавши його наступній редакції: «Вартість послуг в період з 1 червня 2024 р. по 7 червня 2024 р. складає 115, 00 грн. за 1 т вантажу з ПДВ». Також було змінено п.5.3. договору, виклавши його в наступній редакції: «За прострочення строків оплати наданих послуг замовник сплачує перевізнику штраф при затримці більше 10 календарних днів , наступним за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 50% непогашеної суми боргу». Всі інші умови і положення договору , що не зазнали впливу додаткової угоди, залишаються незмінними , а сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. (т.1, а.с.17).

На виконання умов цього договору ТОВ «Логістіклакіфлоу» (первізник) надано ПП «Сармат» (замовник) послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом в період з 31.03.24 р. по 15.07.24 р. загальною вартістю 12 809 884,95 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами (актами, тощо) та не заперечується відповідачем.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконував не належним чином оплата здійснювалася ним безсистемно, з порушенням встановлених договором строків . Станом на час звернення з цим позовом до суду (04.11.24 р.) заборгованість відповідача складала 175 000,00 грн. та була остаточно сплачена ПП «Сармат» вже після відкриття провадження у цій справі : згідно п/і №4454 від 08.11.24 р. в розмірі 75 000,00 грн. (т.1,а.с.215) та згідно п/і № 4560 від 13.11.24 р. в розмірі 100 000,00 грн. (т1, а.с.215. зв.бік ) Спір щодо обсягів, вартості наданих послуг та часу кінцевого розрахунку між сторонами відсутній.

Але звертаючись з цим позовом, позивач наполягає на тому, що відповідач несвоєчасно розраховувався за надані ним послуги з перевезення відповідно до умов вищенаведених договору та додаткової угоди до нього , а тому просить суд стягнути з ПП «Сармат» передбачений умовами додаткової угоди №1 від 30.05.24 р. до цього договору штраф за затримку сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 50% непогашеної суми боргу ,який за розрахунками позивача складає 1 917 885,38 грн.; 42 619,14грн. - 3% річних та 188 987,72грн. - інфляційних витрат.

Як зазначалося вище, ПП «Сармат» заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджував про те, що умовами договору не встановлено порядок та строки оплати послуг; а відтак слід застосовувати приписи ст. 530 ЦК України щодо оплати цих послуг лише після отримання відповідної вимоги (рахунків на оплату) від ТОВ «Логістіклакіфлоу», але позивач не надав доказів направлення таких рахунків на адресу відповідача, отже на переконання відповідача ,строк оплати ще на настав.

Натомість, позивач вважає, що умовами договору передбачено , що оплата послуг повинна здійснюватися кожні 10 календарних днів, що достатньо для розуміння такого строку оплати.

У даному випадку для прийняття обґрунтованого та законного рішення у справі суду слід розтлумачити спірну умову договору стосовно строків оплати за надані послуги з перевезення вантажів. Відповідно до частини першої ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій ст. 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Здійснюючи тлумачення спірних умов договору відповідно до першого рівня , на думку суду не вдається чітко витлумачити зміст правочину за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

В той же час, порівнюючи різні частини /пункти договору як між собою, так і зі змістом правочину в цілому: п 3.3. (оплата здійснюється кожні 10 календарних днів); п. 3.4. (загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг , визначених у всіх підписаних сторонами актах наданих послуг); п. 3.6. (датою виконання зобов`язань перевізника за цим договором є дата підписання сторонами акту наданих послуг); п.3.7. (основними документами для визначення обсягів (кількості) наданих послуг за цим договором є акт наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін та товарно-транспортна накладна); п.3.9 (акт наданих послуг готує перевізник і передає на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний підписати акт наданих послуг кожні 10 календарних днів з моменту отримання або в той же строк надати мотивовану відмову від його підписання); п.4.1.8. (перевізник зобов`язаний надавати замовнику акт наданих послуг разом з іншою товарносупроводною документацією товарно-транспортні накладні, рахунки, тощо) на вантаж не пізніше 5 робочих днів з дати прибуття вантажу до пункту призначення); з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні ( що цей договір є оплатним договором про надання послуг, який не містить умов щодо передплати, а оплата наданих послуг пов`язується з їх фактичним обсягом, який фіксується шляхом підписання обома сторонами відповідних актів здачі-приймання послуг; несистемною оплатою відповідачем вартості наданих позивачем послуг на протязі всього строку дії цього договору (навіть за відсутності виставлення позивачем рахунків на оплату, оскільки саме відповідач здійснював навантаження та розвантаження вантажу у надані позивачем автомобілі, а тому був достеменно обізнаний з вартістю цих послуг за кожним окремим актом); відсутністю між сторонами спору стосовно обсягів , ціни та вартості наданих послуг; суд вважає, що у сукупності вищенаведені пункти договору дають змогу розтлумачити умови договору щодо строків та порядку оплати наступним чином: оплата за надані послуги повинна здійснюватися замовником (відповідачем) кожні 10 календарних днів з моменту укладання договору за фактично надані послуги в ці дні (обсяг яких та вартість відображена у відповідних актах наданих послуг, які підписані обома сторонами), тобто на кожний 11 календарний день на протязі всього строку надання послуг відповідно до цього договору, навіть за відсутності відповідного рахунку на оплату.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює заперечення відповідача стосовно неузгодженості сторонами під час укладання вищенаведеного договору про надання послуг з перевезення вантажів умов щодо строків та порядку оплати за надані послуги.

Не погоджуючись з позовними вимогами, ПП «Сармат» також стверджував, що директором підприємства не укладалася та не підписувалася додаткова угода №1 від 30.05.24р. до договору про надання послуг з перевезення вантажів №26/03-24 від 26.03.24р., саме якою змінено відповідальність за несвоєчасну оплату замовником послуг та встановлено, що за прострочення строків оплати наданих послуг замовник сплачує перевізнику штраф при затримці більше 10 календарних днів, наступних за днем строку оплати суми грошового зобов`язання у розмірі 50% непогашеної суми боргу.

Але суд критично оцінює ці заперечення відповідача з наступних підстав: згідно до акту службової перевірки щодо факту неправомірного використання факсиміле керівника ПП «Сармат» печатки підприємства від 09.12.24 р. комісія ПП «Сармат» дійшла до наступних висновків: 1) за результатами службової перевірки не вдалося встановити особу, що безпосередньо проставила факсиміле керівника та печатку підприємства у додатковій угоді №1 від 30.05.24 р. до договору № 26/03-24 від 26.03.24 р.; 2) комісія дійшла висновку, що головний бухгалтер Кірсанова Н.М. неналежно організувала роботу бухгалтерії, внаслідок чого невстановленою особою було використане факсиміле керівника ПП «Сармат» та печатку підприємства без відома та дозволу керівника для підписання додаткової угоди №1 від 30.05.24 р. до договору № 26/03-24 від 26.03.24 р. (т.7, а.с.30). Отже , ПП «Сармат» стверджує , що додаткова угода, якою змінені на певний період часу вартість послуг, вид та розмір відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг, дійсно завірена відтиском печатки підприємства та наявним факсиміле керівника підприємства.

Також, суд враховує, що після укладання сторонами цієї додаткової угоди ПП «Сармат» без будь-яких зауважень підписувало акти наданих послуг (з новою - зменшеною зі 120, 00 грн. до 115,00 грн. ціною) та сплачувало грошові кошти на користь позивача, навіть після відкриття провадження у цій справі, з урахуванням такого зменшення. Окрім того, слід врахувати, що між сторонами відсутній спір щодо вартості наданих позивачем послуг за цим договором. Зазначені обставини свідчать про те, що ПП «Сармат» беззаперечно був обізнаний з укладанням цієї додаткової угоди та своїми подальшими конклюдентними діями підтвердив дійсність цієї додаткової угоди. А відтак, судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі почеркознавчої експертизи підпису від імені директора ПП «Сармат» та відтиску печатки підприємства на додатковій угоді №1 від 30.05.24 р. до договору № 26/03-24 від 26.03.24 р.

В той же час, суд погоджується з правовою позицією відповідача стосовно того, що дія додаткової угоди №1 від 30.05.24р. до договору № 26/03-24 від 26.03.24 р. розповсюджується виключно на час після набрання нею чинності (тобто після 30.05.24 р.) та не має ретроспективи на період часу дії цього договору, що передував її укладанню. А тому, штрафні санкції за несвоєчасну оплату послуг відповідно до її умов, розраховані позивачем з початку дії цього договору та до часу звернення з позовом до суду, слід обмежити строком дії саме цієї додаткової угоди . При цьому судом було встановлено розмір заборгованості відповідача за фактично надані позивачем послуги в період дії цієї додаткової угоди в сумі 2 220 845,55 грн., що відповідає і розрахункам відповідача , викладених на вимогу суду у відзиві на позов. Отже, на підставі зміненого умовами додаткової угоди виду відповідальності, розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2 220 845,55 грн. х 50% = 1 110 422,78 грн.

Судом з урахуванням заперечень відповідача проведено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних витрат ,наданого позивачем , підстав для його корегування не встановлено .

Суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій , обґрунтоване посиланням на складний фінансовий стан підприємства та наявність значної дебіторської заборгованості. оскільки вважає, що відповідачем не надано достатньо належних доказів на підтвердження цих обставин.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених сторонами під час розгляду цієї справи, суд на підставі приписів ст.129 ГПК України, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 20 130,45 грн. витрат на сплату судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та 24 983,36 грн. витрат на професійну правничу допомогу (також пропорційно розміру задоволених позовних вимог та враховуючи, що позивачем у позовній заяві було наведено попередній розмір цих витрат). Що ж стосується заяви (клопотання) відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн., суд відповідно до вимог ч.9 ст.129 цього Кодексу , враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій саме відповідача (несвоєчасна оплата наданих послуг), покладає на ПП «Сармат» понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 231, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі в частині позовних Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістіклакіфлоу» до Приватного підприємства «Сармат» про стягнення 175 000,00грн. заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2.Позовні вимоги задовольнити часткового, стягнути з відповідача - Приватного підприємства «Сармат» (53700, смт. Широке Дніпропетровської області, вул. Соборна, буд. 114; код ЄДРПОУ 31037360) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістіклакіфлоу» (50086, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 81А, оф. 300; код ЄДРПОУ 45094000): 1 110 422,78грн. - штрафу , 42 619,14грн. - 3% річних, 188 987,72грн. - інфляційних втрат, 20 130,45 грн. - витрат на сплату судового збору та 24 983,36 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 21.02.25р.

Cуддя Васильєв О.Ю.