Рішення

від 12.02.2025 по справі 905/1644/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2025 Справа №905/1644/23

За позовомПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»доТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція»простягнення 146 124 465,94 грнта за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція»доПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»простягнення 52 094 405,72 грн

Суддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Сухіна В.А.

за участю представників в режимі відеоконференції (за первісним позовом):

від позивача Тищенко А.І.

від відповідача Дворніков А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» про стягнення 94215793,51 грн, з яких: 91831281,29 грн - основний борг, 1209943,67 грн - 3% річних, 1174568,55 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов?язань зі сплати вартості наданих позивачем послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2350-03032 від 22.09.2022 за період червень-жовтень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.01.2024.

26.12.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.01.2024 клопотання відповідача про продовження процесуального строку задоволено та продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.01.2024 включно.

15.01.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022 в розмірі 47102403,77 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання позивачем за первісним позовом умов договору про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022 в частині оплати купленої балансуючої електричної енергії у грудні 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.01.2024 відкладено підготовче засідання на 06.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2024 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» про стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022 в розмірі 47102403,77 грн до спільного розгляду з первісним позовом.

02.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позову заяву, у якому останній зазначає, що додані до зустрічної позовної заяви рахунки-фактури не є первинними документами, оскільки вони не фіксують господарських операцій, розпоряджень або дозволів на проведення господарської операції. Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем за первісним позовом обрано неналежний спосіб захисту його інтересів. Також позивач за первісним позовом зазначає про відсутність у своїх діях вини та про наявність форс-мажорних обставин.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі на 12.03.2024.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022 у розмірі 1970534,81 грн за період січень-лютий 2024 року.

12.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача за первісним позовом надійшли додаткові докази, а саме: копія акту купівлі-продажу балансуючої електроенергії за підсумками лютого 2024 року.

Підготовче засідання, призначене на 12.03.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Левшиної Я.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.03.2024 підготовче засідання призначено на 03.04.2023.

03.04.2023 через систему «Електронний суд» від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення у справі №905/1644/23 на один рік з дня прийняття відповідного рішення. Клопотання обґрунтоване тим, що НЕК «Укренерго» не може спрямувати на виконання рішення у даній справі кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. Більше того, передбачені структурою тарифу кошти одночасно не перебувають у розпорядження НЕК «Укренерго», а мають бути отримані і витрачені за визначеними напрямками протягом 12 місяців, за умови 100% оплати послуг користувачами послуг - учасниками ринку електроенергії. Крім того, наявні виняткові обставини, які сторони не могли передбачити, укладаючи договір про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022, зокрема повномасштабне вторгнення Російської Федерації та масовані обстріли об?єктів енергетичної інфраструктури. Невідкладне виконання рішення у справі не є можливим, а спроба примусового стягнення з НЕК «Укренерго» коштів, не передбачених фінансовим планом, можливий арешт рахунків та інші заходи виконавчого провадження перешкоджатиме нормальній операційній роботі відповідача за зустрічним позовом як оператора системи передачі, ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, а також створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 прийнято до розгляду заяву відповідача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2024.

Судове засідання, призначене на 02.05.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Левшиної Я.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.05.2024 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.05.2024.

У зв`язку із перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці по вагітності та пологах з 20.05.2024 по 22.09.2024, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/35 від 21.05.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 справу №905/1644/23 передано на розгляд судді Хабарової М.В.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.05.2024 суддею Хабаровою М.В. прийнято справу №905/1644/23 до свого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.06.2024.

У судовому засіданні 04.06.2024 оголошено перерву до 30.07.2024.

26.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів, а саме даних з системи управління ринком щодо обсягу загального відпуску електроенергії в спірний період. Також відповідач за первісним позовом просить поновити строк для надання вказаних доказів.

Підготовче засідання 30.07.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням на території м. Харків сигналу «повітряна тривога».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.07.2024 призначено підготовче засідання у справі на 20.08.2024.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 20.08.2024 задоволено клопотання відповідача про долучення доказів та поновлення стоку на їх подання, поновлено строк на подання доказів, а також задоволено клопотання позивача за первісним позовом про долучення доказів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.09.2024.

03.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій останній просить стягнути з відповідача заборгованість за фактично надані послуги за період листопад-грудень 2023 року з врахуванням акту коригування за жовтень 2023 року у розмірі 133335180,91 грн, інфляційні втрати в розмірі 8315127,03 грн та 3% річних у розмірі 4474158 грн.

13.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якому останній зазначає, що позивачем за первісним позовом не надано належних доказів на підтвердження направлення рахунків на оплату, відповідно до вимог п. 2.7 Договору. Таким чином, зобов?язання з оплати за заявлений період не були порушені. Стосовно розрахунку суми боргу, наданого позивачем за первісним позовом, то він є необґрунтованим, перевірити суми не видається можливим. Крім того, як вбачається з розрахунку інфляційних втрат, позивач за первісним позовом застосував сукупний індекс інфляції, який не був заокруглений до десятих.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 17.09.2024 судом прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог; відкладено вирішення клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 10.10.2024.

18.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що посилання відповідача за первісним позовом про відсутність доказів належного виставлення актів та рахунків не відповідає дійсності, з врахуванням функціонування сервісу електронного документообігу та доступу відповідача до персонального кабінету в даній платформі. Крім того, позивач за первісним позовом наголошує, що відповідач за первісним позовом лише формально не згодний з наданими розрахунками заборгованості, проте не надає власних належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунки позивача.

19.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про зміну предмету позову, у якій останній просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 49072938,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 1962917,54 грн та 3% річних у розмірі 1058549,60 грн.

Підготовче засідання, призначене на 10.10.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці.

Ухвалою-повідомленням від 28.10.2024 призначено підготовче засідання у справі на 13.11.2024.

13.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі на один рік з дня ухвалення рішення. Заява мотивована тим, що підприємство постійно потерпає від масованих обстрілів, які в свою чергу призвели до призупинення його виробничої діяльності з 01.06.2024, а також до тяжкого фінансового стану.

13.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, у яких зазначає, що наведені відповідачем за первісним позовом обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду в даній справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність та вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв?язку з цим.

Підготовче засідання 13.11.2024 не відбулось у зв`язку з оголошенням на території м. Харків сигналу «повітряна тривога».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.11.2024 призначено підготовче засідання у справі на 04.12.2024.

04.12.2024 через систему «Електронний суд» до суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.12.2024 прийнято до розгляду заяву позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову, подану 19.09.2024; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом від 16.09.2024 про витребування оригіналів електронних доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.01.2025 у зв?язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці 15.01.2025, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.01.2025.

21.01.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відстрочення виконання рішення, в якому він наголошує на тому, що внаслідок постійних обстрілів та ракетних атак на підприємство останнє не має можливості повноцінно функціонувати і отримувати прибуток. З листопада 2024 року товариство втратило будь-який зв`язок з виробничим підприємством, повністю припинено всю виробничу діяльність, підприємство залишили останні працівники, яких було примусово евакуйовано з території проведення активних бойових дій. Наразі доля великого підприємства невідома, виробництво електричної і теплової енергії є неможливим.

10.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній повідомляє, що ним сплачено частину основної заборгованості за зустрічним позовом, а залишок несплаченого боргу становить 14479674,76 грн.

10.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за первісним позовом надійшли доповнення до заяви про відстрочення виконання рішення, в яких останній просить врахувати обставини (бойові дії), за яких відповідач був позбавлений можливості вести господарську діяльність та належним чином виконувати свої обов`язки з оплати грошових зобов`язань. Відповідач не мав можливості вплинути на такі обставини та попередити їх. Також відповідач має на обліку дебіторську заборгованість, якої достатньо для погашення заборгованості перед позивачем. За період відстрочки відповідач планує провести претензійно-позовну роботу для повернення дебіторської заборгованості, її накопичення та розрахуватися з позивачем.

В судових засіданнях з розгляду справи по суті 21.01.2025 та 11.02.2025 оглушувались перерви.

12.02.2025 до суду від позивача за зустрічним позовом надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом частково погашено заборгованість, станом на 11.02.2025 залишок його основної заборгованості становить 14479674,76 грн, в іншій частині зустрічного позову позивач просить закрити провадження у справі та повернути судовий збір в цій частині.

У судовому засіданні 12.02.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову.

22.09.2022 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі (ОСП), виконавець, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (користувач, відповідач за первісним позовом) укладеного Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2350-03032.

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП зобов?язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п. 1.2 Договору).

Під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (п. 1.3 Договору).

Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 2.1 Договору).

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 2.2 Договору).

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (п. 2.3 Договору).

Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 2.4 Договору)

Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги (п. 2.5 Договору).

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період (п. 2.6 Договору).

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (п. 2.7 Договору).

За відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача (п. 2.9 Договору).

Відповідно до п. 3.2.1 Договору одним із обов`язків користувача є своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.

Акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які інші повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур?єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 10.4 Договору).

Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п. 10.7 Договору).

Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 10.8 Договору).

Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою) (п. 10.10 Договору).

Цей Договір набирає чинності з 01.10.2022 і укладається на строк до 31.12.2022. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 12.1 Договору).

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2350-03032 від 22.09.2022 та додатки до нього підписані сторонами без заперечень. Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

На виконання умов п. 2.6 Договору відповідачем за первісним позовом листом №01-368 від 13.02.2023 повідомлений плановий обсяг надання послуги у 2023 році, тис.кВт*год, а саме: січень - 447500, лютий - 348700, березень - 384100, квітень - 354800, травень - 354200, червень - 359300, липень - 396200, серпень - 390800, вересень - 381100, жовтень - 397100, листопад - 377500, грудень - 379700.

Як зазначає позивач за первісним позовом у період червень-грудень 2023 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.09.2024) ним надані відповідачу за первісним позовом послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується актами надання послуги: від 30.06.2023 на суму 19017195,73 грн, від 31.07.2023 на суму 11109606,40 грн, від 31.08.2023 на суму 15286397,78 грн, від 30.09.2023 на суму 22152921,83 грн, від 31.10.2023 на суму 24265159,55 грн, від 13.03.2024 (акт коригування №ДУА_К-0001074 до акту надання послуги від 31.10.2023, відповідно до якого за жовтень 2023 року підлягає сплаті 24265167,11 грн), від 30.11.2023 на суму 23083237,96 грн, від 31.12.2023 на суму 18420654,10 грн.

Вказані акти надання послуг направлені відповідачу за первісним позовом через систему електронного документообігу Аскод та підписані представником відповідача (Боричевським А.М.) електронним підписом, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а також прінтскрінами з системи Аскод.

Як стверджує позивач за первісним позовом, в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.09.2024) становить 133335180,91 грн. Згідно наданих позивачем суду пояснень, вказана заборгованість виникла за послуги, які були надані в червні-грудні 2023 року.

Зважаючи на невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язання за Договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 133335180,91 грн.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерським управлінням, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» є - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. 2.5 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2350-03032 від 22.09.2022 сторонами було погоджено такий порядок та строки виконання зобов`язань з оплати отриманих послуг: розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35%|вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно).

Судом встановлено, що акти надання послуг надіслані позивачем в системі управління ринком (MMS) відповідачеві, дата відправлення документів (АСКОД онлайн відправлено) співпадає із датою доставлення цих документів до контрагента (АСКОД онлайн доставлено). Вказані акти підписані відповідачем, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а також відомостями з СУР (статус підпису контрагента - підписаний).

Враховуючи факт направлення/отримання вищевказаних документів в системі управління ринком відповідно до положень Договору, суд дійшов висновку, що акти надання послуг за спірний період вважаються погодженими, а послуги - прийнятими відповідачем.

Відповідач за первісним позовом не заперечує факт надання послуг, а також їх обсяг та вартість.

Судом відхиляється посилання відповідача на відсутність доказів виставлення рахунків, оскільки всі документи за спірними правовідносинами надсилаються за допомогою сервісу електронного документообігу та відповідач має доступ до персонального кабінету в даній платформі. Крім того, акти наданих послуг були підписані відповідачем за первісним позовом без зауважень та заперечень, а належних та допустимих доказів незгоди відповідача з розрахунками позивача за первісним позовом, доказів, що спростовують розрахунки позивача за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом не надано.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 133335180,91 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 8315127,03 грн та 3% річних у розмірі 4474158,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Суд зазначає, що Договором №2350-03032 від 22.09.2022 для розрахунку за ним встановлено два види обсягу послуги: плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.

Згідно вищенаведених умов договору, плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця та оплачується до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). У разі, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

При розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та у постановах Верховного Суду у справі №904/5899/21 та у справі №927/713/21).

Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання, і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами ст. 611, 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення нарахувань інфляційних втрат та відсотків річних у разі неналежного виконання боржником умов договору, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є кардинально не вірним, оскільки нарахування відбувається наростаючим підсумком, що включає попередні періоди, які не входять у спірний період. Таким чином, перевірити правильність нарахування штрафних санкцій на планові та фактичні платежі неможливо.

З огляду на це, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат окремо по плановим та фактичним платежам та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Отже, за червень 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у червні 2023 року становить 359300 МВт*год (тут та далі дані з листа №01-368 від 13.02.2023) на загальну суму 34867909,20 грн.

За умовами п. 2.5 Договору №2350-03032 від 22.09.2022 відповідач за первісним позовом мав здійснити оплату наступним чином:

1 платіж в розмірі 12203768,22 грн - до 12.06.2023 (10.06.2023 - вихідний);

2 платіж в розмірі 12203768,22 грн - до 20.06.2023;

3 платіж в розмірі 10460372,76 грн - до 30.06.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 12203768,22 грн за період 13.06.2023-17.07.2023 (15.07.2023 - вихідний день), на суму 12203768,22 грн за період 21.06.2023-17.07.2023 та на суму 10460372,76 грн за період 01.07.2023-17.07.2023 становлять 76804,92 грн та -112163,09 грн (дефляція) відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за червень 2023 згідно акту надання послуг від 30.06.2023 складає 195964,637 МВт*год на суму 19017195,73 грн.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати за період 18.07.2023-22.11.2023 (кінцева дата нарахування за розрахунком позивача за первісним позовом) на суму 19017195,73 грн становить 200071,32 грн та 73249,05 грн відповідно.

За липень 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у липні 2023 року становить 396200 МВт*год на загальну суму 45423537,60 грн.

1 платіж в розмірі 15898238,16 грн - до 10.07.2023;

2 платіж в розмірі 15898238,16 грн - до 20.07.2023;

3 платіж в розмірі 13627061,28 грн - до 31.07.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 15898238,16 грн за період 11.07.2023-15.08.2023, на суму 15898238,16 грн за період 21.07.2023-15.08.2023, на суму 13627061,28 грн за період 01.08.2023-15.08.2023 становлять 97816,17 грн та -95389,43 грн (дефляція) відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за липень 2023 року згідно акту надання послуг від 31.07.2023 складає 96901,877 МВт*год на суму 11109606,40 грн.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати за період 16.08.2023-22.11.2023 на суму 11109606,40 грн становлять 90398,72 та 201141,65 грн відповідно.

За серпень 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у серпні 2023 року становить 390800 МВт*год на загальну суму 44804438,40 грн.

1 платіж в розмірі 15681553,44 грн - до 10.08.2023;

2 платіж в розмірі 15681553,44 грн - до 21.08.2023 (20.08.2023-вихідний);

3 платіж в розмірі 13441331,52 грн - до 31.08.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 15681553,44 грн за період 11.08.2023-15.09.2023, на суму 15681553,44 грн за період 22.08.2023-15.09.2023, на суму 13441331,52 грн за період 01.09.2023-15.09.2023 становлять 95194,08 грн та -219541,75 грн (дефляція) відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за серпень 2023 року згідно акту надання послуг від 31.08.2023 складає 133333,314 МВт*год на загальну суму 15286397,78 грн.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати за період 16.09.2023-22.11.2023 на суму 15286397,78 грн становлять 85436,31 грн та 199334,63 грн відповідно.

За вересень 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у вересні 2023 року становить 381100 МВт*год на загальну суму 43692352,80 грн.

1 платіж в розмірі 15292323,48 грн - до 11.09.2023 (10.09.2023 - вихідний);

2 платіж в розмірі 15292323,48 грн - до 20.09.2023;

3 платіж в розмірі 13107705,84 грн - до 29.09.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 15292323,48 грн за період 12.09.2023-16.10.2023 (15.10.2023-вихідний), на суму 15292323,48 грн за період 21.09.2023-16.10.2023, на суму 13107705,84 грн за період 30.09.2023-16.10.2023 становлять 94985,99 грн та 426612,14 грн відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за вересень 2023 року згідно акту надання послуг від 30.09.2023 складає 193225,541 МВт*год на загальну суму 22152921,83 грн.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати за період 17.09.2023-22.11.2023 на суму 22152921,83 грн становлять 121992,80 грн та 288874,10 грн відповідно.

За жовтень 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у жовтні 2023 року становить 397100 МВт*год на загальну суму 45526720,80 грн.

1 платіж в розмірі 15934352,28 грн - до 10.10.2023;

2 платіж в розмірі 15934352,28 грн - до 20.10.2023;

3 платіж в розмірі 13658016,24 грн - до 31.10.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 15934352,28 грн за період 11.10.2023-15.11.2023, на суму 15934352,28 грн за період 21.10.2023-15.11.2023, на суму 13658016,24 грн за період 01.11.2023-15.11.2023 становлять 98038,36 грн та 127474,82 грн відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за жовтень 2023 року згідно акту надання послуг від 31.10.2023 складає 211649,218 МВт*год на загальну суму 24265159,55 грн.

Отже, 3% річних за період 16.11.2023-22.11.2023 на суму 24265159,55 грн становлять 13960,78 грн, інфляційні втрати не нараховуються.

Проте, актом коригування №ДУА_К-0001074 від 13.03.2024 скориговані фактичні обсяги за жовтень 2023 року, а саме збільшено обсяг спожитої електроенергії на 0,066 МВт*год, що в грошовому еквіваленті становить 7,56 грн. Таким чином, за жовтень 2023 року заборгованість становить 24265167,11 грн.

Отже, правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період 16.04.2024-01.09.2024 на суму 24265167,11 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.09.2024), що становить 276463,79 грн та 832314,45 грн відповідно.

За листопад 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у листопаді 2023 року становить 377500 МВт*год на загальну суму 43279620,00 грн.

1 платіж в розмірі 15147867,00 грн - до 10.11.2023;

2 платіж в розмірі 15147867,00 грн - до 20.11.2023;

3 платіж в розмірі 12983886,00 грн - до 30.11.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 15147867,00 грн за період 11.11.2023-15.12.2023, на суму 15147867,00 грн за період 21.11.2023-15.12.2023, на суму 12983886,00 грн за період 01.12.2023-15.12.2023 становлять 90709,34 та 75739,33 грн відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за листопад 2023 року згідно акту надання послуг від 30.11.2023 складає 201340,084 МВт*год на загальну суму 23083237,96 грн.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати за період 16.12.2023-01.09.2024 на суму 23083237,96 грн становлять 493912,87 та 1127722,31 грн відповідно.

За грудень 2023 року:

Плановий обсяг надання послуги у грудні 2023 становить 379700 МВт*год на загальну суму 43531845,60 грн.

1 платіж в розмірі 15236145,96 грн - до 11.12.2023 (10.12.2023-вихідний);

2 платіж в розмірі 15236145,96 грн - до 20.12.2023;

3 платіж в розмірі 13059553,68 грн - до 29.12.2023.

Таким чином, загальний розмір 3% річних та інфляційних втрат на суму 15236145,96 грн за період 12.12.2023-15.01.2024, на суму 15236145,96 грн за період 21.12.2023-15.01.2024, на суму 13059553,68 за період 30.12.2023-15.01.2023 становлять 94490,40 грн та 106653,02 грн відповідно.

Фактичний обсяг наданих послуг за грудень 2023 згідно акту надання послуг від 31.12.2023 складає 160671,395 МВт*год на загальну суму 18420654,10 грн.

Отже, 3% річних та інфляційні втрати за період 16.01.2024-01.09.2024 на суму 18420654,10 грн становлять 347274,63 грн та 822959,20 грн відповідно.

Здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за період червень-грудень 2023 року, суд зазначає, що їх загальний розмір становить 2277550,48 грн та 3854980,43 грн відповідно.

У зв`язку з частковим задоволенням первісного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 809216,34 грн.

Крім того, заява позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог містить також клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 91560,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом розглядались позовна вимога майнового характеру про стягнення 146124465,94грн.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 1059800,00*0,8=847840,00 грн.

Проте, при поданні даного позову позивачем за первісним позовом згідно платіжного доручення №В-8734 від 07.12.2023 сплачено судовий збір у розмірі 939400,00 грн.

Таким чином, 91560,00 грн судового збору сплачено позивачем надмірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначені положення Закону, суд дійшов висновку про необхідність повернення на користь позивача за первісним позовом з Державного бюджету України судового збору у розмірі 91560,00 грн.

Розглянувши зустрічний позов, суд зазначає наступне.

ПрАТ НЕК «Укренерго» (відповідач за зустрічним позовом, ОСП) виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) та є оператором системи передач ОСП.

ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» (позивач за зустрічним позовом, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.

Згідно з частиною першою ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Частиною 3 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

ПрАТ НЕК «Укренерго» було повідомлено ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування; ідентифікатор договору №2350-04015, дата акцептування 01.10.2022.

Судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція договору, що затверджена наказом НЕК «Укренерго» №598 від 20.10.2023.

Цей Договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому (п. 1.1 Договору).

За цим Договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку (п. 1.2 Договору).

Загальна вартість цього Договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору (п. 2.1 Договору).

Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку (п. 2.2 Договору).

Для розрахунків за цим Договором використовуються обсяги електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку ППБ (п. 3.1 Договору).

Виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку (п. 4.1 Договору).

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 4.2 Договору).

Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП (п. 4.3 Договору).

ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акту ППБ розглядає та повертає ОСП один примірник акту, підписаного зі своєї сторони. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним ППБ (п. 4.4 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання (п. 9.1 Договору).

Якщо жодна із сторін не звернулась до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 Договору).

На виконання умов Договору №2350-04015 від 01.10.2022 позивач за зустрічним позовом здійснив продаж відповідачу за зустрічним позовом балансуючої електричної енергії на загальну суму 49072938,58 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11.03.2024), що підтверджується рахунками-фактурами від 14.12.2023 за період 01.12.2023-10.12.2023 на суму 21018407,20 грн, від 26.12.2023 за період 11.12.2023-20.12.2023 на суму 26083996,57 грн, від 16.01.2024 за період 01.01.2024-10.01.2024 на суму 457275,00 грн, від 26.02.2024 за період 11.02.2024-20.02.2024 на суму 1513259,81 грн. Вказані рахунки були сформовані в Системі управління ринком, а також направлені на офіційні електронні адреси відповідача за зустрічним позовом.

Крім того, сторонами за допомогою електронного цифрового підпису був підписаний акт №БР/23/12-2350 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії згідно з Договором від 01.10.2022 №2350-04015.

Станом на момент розгляду справи заборгованість у розмірі 49072938,58 грн ПрАТ «НЕК «Укренерго» не сплачена, що і стало підставою для звернення із зустрічним позовом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Згідно з п. 46 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» небаланс електричної енергії - це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

За приписами ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Згідно із ч. 3 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

Діяльність у сфері балансуючого ринку також регулюється Правилами ринку, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила ринку).

Відповідно до пунктів 4.2.1- 4.2.3 глави 4.2 розділу І Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку до цих Правил, та включення до Реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до Реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.

Як встановлено судом вище між позивачем та відповідачем укладено договір про участь у балансуючому ринку від 01.10.2022 №2350-04015.

Відповідач обсяг поставленої позивачем у грудні 2023-лютому 2024 року балансуючої електричної енергії та факт наявності заборгованості по договору не заперечив.

Згідно з ч. 7 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Обов?язок адміністратора розрахунків щодо виставлення таких рахунків, стягнення та оплати платежів, здійснення фінансових розрахунків також закріплено у п. 6 ч. 3 ст. 52 Закону та пункті 1.8.1 глави 1.8 розділу І Правил ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виставлення рахунків та оплата платежів здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку (пункт 4.1 договору).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з пунктом 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає через СУР (систему управління ринком) платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

У розумінні положень пункту 1.2.1 глави 1.2 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку; система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

Згідно із пунктом 7.7.4 глави 7.7 Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Отже, Правилами ринку встановлено, що документом який породжує виникнення у відповідача обов`язку щодо оплати за придбану балансуючу електричну енергію згідно з договором є саме рахунок-фактура.

Виходячи з положень Правил ринку обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку, зокрема, між позивачем та відповідачем, в Системі наділений саме адміністратор розрахунків.

У розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії.

Тобто, відповідач як адміністратор розрахунків уповноважений на їх виставлення та оформлення, а чотириденний строк на оплату, визначений у пункті 7.7.4 Правил ринку починає свій перебіг з моменту виставлення рахунків.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом мав оплатити рахунок-фактуру від 14.12.2023 до 20.12.2023 включно, від 26.12.2023 - до 01.01.2024 включно, від 16.01.2024 - до 22.01.2024 включно та від 26.02.2024 - до 01.03.2024 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач за зустрічним позовом в порушення умов Договору своїх зобов?язань за Договором не виконав, за поставлену балансуючу електроенергію не розрахувався, у зв`язку з чим станом на дату подання зустрічного позову у нього утворилась заборгованість за грудень 2023-січень 2024 року у розмірі 49072938,58грн.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, відповідач за зустрічним позовом сплатив частину суми основного боргу після відкриття провадження у справі у розмірі 34593263,80 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

При цьому, закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Отже, із врахуванням того, що грошові кошти у розмірі 34593263,80 грн перераховані відповідачем за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом після прийняття зустрічної позовної заяви судом до розгляду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №905/1644/23 за зустрічним позовом в частині стягнення основного боргу у розмірі 34593263,80 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Стосовно заперечень відповідача за зустрічним позовом про неналежний спосіб захисту, який обраний позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

Частиною 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

Положення ч. 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

При цьому положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

За наведених обставин, відсутні й підстави стверджувати про обрання позивачем за зустрічним позовом неналежного способу захисту його порушених прав з огляду на заявлення ним вимоги про стягнення заборгованості, оскільки така вимога не суперечить ні нормам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ні нормам наведеної ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії». Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 зі справи №910/6636/21.

Стосовно посилань відповідача за зустрічним позовом про відсутність в його діях вини та спеціальний алгоритм розрахунків на балансуючому ринку суд зазначає наступне.

Норми ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Натомість, зазначеними положеннями Закону передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором. Зазначені висновки щодо застосування ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» викладені у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №910/18611/21.

В постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 зазначено, що твердження ПрАТ «НЕК «Укренерго» про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.

З приводу посилань відповідача на те, що строк виконання зобов`язань відповідача було продовжено на період дії воєнного стану, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Відповідно до пунктів 1.15.4., 1.15.7 Правил ринку учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов`язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв`язку повідомити ОСП та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про неможливість виконання прийнятих за цими Правилами зобов`язань позбавляє відповідного учасника ринку права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання вимог за цими Правилами. Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або відповідними територіальними відділеннями.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Водночас, форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Стороною договору має бути підтверджено не тільки факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тобто мають бути встановлені причинно-наслідкові зв`язки між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (зокрема, відповідний сертифікат Торгово-промислової палати).

Щодо посилань відповідача за зустрічним позовом на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, суд зазначає таке.

Так, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Однак, порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 за №40(3) (з наступними змінами).

Відповідно до ч.1 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

Отже, із вказаного можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті Торгово-промислової палати України.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Більш того, загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем за зустрічним позовом належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення залишку заборгованості в розмірі 14479674,76 грн в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 14479674,76 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за зустрічним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.09.2024) просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1058549,60 грн та інфляційні втрати у розмірі 1962917,54 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд зазначає, що він є арифметично не вірним, оскільки позивачем за зустрічним позовом помилково визначено початкову дату прострочення. Щодо розрахунку інфляційних втрат, то суд зазначає, що позивач фактично здійснює їх нарахування по серпень 2024 року, хоча кінцевою датою, до якої здійснюється нарахування штрафних санкцій, вказує 17.09.2024.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з вірно визначеною початковою датою прострочення та не виходячи за межі заявлених позивачем за зустрічним позовом періодів, суд зазначає, що 3% річних становлять 1058313,11 грн та інфляційні втрати 2384475,98 грн відповідно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухвалені рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Матеріали справи не містять відповідної заяви про збільшення позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1962917,54 грн підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем за зустрічним позовом.

У зв`язку з частковим задоволенням зустрічного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню судовий збір у розмірі 210010,86 грн.

В частині вимог щодо яких закрито провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв`язку з чим і результат вирішення спору відсутній, то при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору в даному випадку підлягають застосуванню положення п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №904/9628/17, від 19.02.2020 у справі №903/181/19.

За таких обставин, сума судового збору у розмірі 415119,17 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), сплачена за подання зустрічної позовної заяви, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Приписами ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі №910/16135/18 Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши про те, що аналіз даної норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов?язковому виконанню, тобто буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов?язання з такої сплати.

При цьому, зазначена норма Господарського процесуального кодексу України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що незважаючи на те, що формально зараховані, як зустрічні, можуть бути лише саме основні зобов?язання, проте, за аналогією вищевказаних ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, задля досягнення тієї ж мети, на яку направлені вищевказані статті, та з урахуванням наведених засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інших нарахувань.

Приймаючи до уваги часткове задоволення первісного позову на загальну суму 139467711,82 грн та часткове задоволення зустрічного позову на суму 17500905,41 грн, суд здійснює зустрічне зарахування в порядку ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в результаті якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 121966806,41 грн.

У зв`язку зі здійсненим судом зустрічним зарахуванням вимог за первісним та зу стрічним позовом, клопотання відповідача за зустрічним позовом про відстрочення виконання рішення суд залишає без розгляду.

Стосовно клопотання відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення у справі строком на один рік, суд зазначає наступне.

Клопотання відповідача за первісним позовом мотивовані тим, що підприємство постійно потерпає від масованих обстрілів, які в свою чергу призвели до призупинення його виробничої діяльності з 01.06.2024, а також до тяжкого фінансового стану. Відповідач за зустрічним наголошує на тому, що внаслідок постійних обстрілів та ракетних атак на підприємство (витяги з ЄДР кримінальних проваджень додані) останнє не має можливості повноцінно функціонувати і отримувати прибуток. З листопада 2024 року товариство втратило будь-який зв`язок з виробничим підприємством, повністю припинено всю виробничу діяльність, підприємство залишили останні працівники, яких було примусово евакуйовано з території проведення активних бойових дій. Наразі доля великого підприємства невідома, виробництво електричної і теплової енергії є неможливим.

10.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача за первісним позовом надійшли доповнення до заяви про відстрочення виконання рішення, в яких останній просить врахувати обставини (бойові дії), за яких відповідач був позбавлений можливості вести господарську діяльність та належним чином виконувати свої обов`язки з оплати грошових зобов`язань. Відповідач не мав можливості вплинути на такі обставини та попередити їх. Також відповідач має на обліку дебіторську заборгованість, якої достатньо для погашення заборгованості перед позивачем. За період відстрочки відповідач планує провести претензійно-позовну роботу для повернення дебіторської заборгованості, її накопичення та розрахуватися з позивачем.

Позивач за первісним позовом заперечує проти клопотання відповідача та зазначає, наведені відповідачем за первісним позовом обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду в даній справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність та вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв?язку з цим.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі Корнілов та інші проти України, заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00).

Таким чином, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Судом враховано, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався, станом на теперішній час воєнний стан не припинений. Укази Президента України затверджені відповідними законами Верховної Ради України.

Загальновідомим є факт, що зокрема на території Донецької області, внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії проти України, ведуться жорстокі бойові дії.

Неодноразово здійснювались масовані ракетні обстріли об`єктів енергетичної інфраструктури.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності є виробництво електроенергії (35.11).

Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ТЕС» від 24.05.2024 №110-ОД «Про тимчасове призупинення виробничої діяльності Товариства», з 01.06.2024 тимчасово призупиненою діяльність Товариства з виробництва електричної та теплової енергії.

На підтвердження скрутного матеріального становища відповідачем надано звіт про фінансовий результат за дев`ять місяців 2024 року, згідно з яким збиток склав 2178758 грн.

Наведені вище обставини вочевидь призвели до суттєвого погіршення фінансового становища відповідача, яке виникло в тому числі і внаслідок збройної агресії проти України, зокрема масованих ракетних обстрілів об`єктів енергетичної інфраструктури, а також проведення активних бойових дій в місті Курахове, що призвело до призупинення діяльності товариства.

Зазначені обставини суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання рішення в даній справі.

Дослідивши заперечення позивача проти задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення суду, суд вказує, що безумовно військова агресія істотно негативно впливає на всі підприємства, які ведуть господарську діяльність на території України. З огляду на систематичні та руйнівні ракетні обстріли енергетичної системи України, факт чого є загальновідомим та не потребує доведення, особливо істотно вказані обставини впливають на діяльність підприємств, що є учасниками ринку електричної енергії, у тому числі, й на позивача. Значення діяльності позивача, як оператора системи передачі, що включений до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є безумовно важливою для загального функціонування відповідного ринку. Однак твердження останнього, що надання відстрочки може порушити баланс інтересів сторін спору не є очевидним. Доказів, що затримка виконання рішення суду призведе до наявності збитків у позивача, які спричинять істотну зміну його матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду, матеріали справи не містять, на факт загрози банкрутства підприємства, на відміну від підприємства відповідача, позивач не посилається та відповідно не наводить належні докази.

Приймаючи до уваги вищевказані обставини, виходячи з загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи, що військова агресія проти України та проведення активних бойових дій в місті Курахове мали безпосереднім наслідком тимчасове призупинення діяльності відповідача, суд дійшов висновку про наявність виключних підстав для задоволення клопотання відповідача за первісним позовом про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованості у розмірі 133335180 (сто тридцять три мільйони триста тридцять п?ять тисяч сто вісімдесят) грн 91 коп., 3% річних у розмірі 2277550 (два мільйони двісті сімдесят сім тисяч п?ятсот п?ятдесят) грн 48 коп., інфляційних втрат у розмірі 3854980 (три мільйони вісімсот п?ятдесят чотири тисячі дев?ятсот вісімдесят) грн 43 коп.

2. В іншій частині первісного позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (85612, Донецька обл., м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ідентифікаційний код 43594541) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) судовий збір у розмірі 809216 (вісімсот дев`ять тисяч двісті шістнадцять) грн 34 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Зустрічний позов задовольнити в частині вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» заборгованості у розмірі 14479674 (чотирнадцять мільйонів чотириста сімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн 76 коп., 3% річних у розмірі 1058313 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч триста тринадцять) грн 11 коп., інфляційних втрат у розмірі 1962917 (один мільйон дев`ятсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот сімнадцять) грн 54 коп.

5. Закрити провадження у справі №905/1644/23 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 52094405,72 грн, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 34593263,80 грн.

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (85612, Донецька обл., м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ідентифікаційний код 43594541) судовий збір у розмірі 210010 (двісті десять тисяч десять) грн 86 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

8. Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (85612, Донецька обл., м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ідентифікаційний код 43594541) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) заборгованість у розмірі 121 966 806 (сто двадцять один мільйон дев`ятсот шістдесят шість тисяч вісімсот шість) грн 41 коп, відстрочивши виконання рішення на один рік з дати ухвалення рішення до 11.02.2026.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

10. Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 91560 (дев`яносто одна тисяча п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №В-8734 від 07.12.2023.

11. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» (85612, Донецька обл., м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ідентифікаційний код 43594541) судовий збір у розмірі 415119 (чотириста п`ятнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн 17 коп. сплачений згідно платіжної інструкції №3283726 від 12.01.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.02.2025

Суддя М.В. Хабарова