Ухвала

від 21.02.2025 по справі 906/193/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"21" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/193/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П., розглянувши заяву представника позивача ФОП Гаврилко Наталії Вікторівни адвоката Олександра Андрешкова про забезпечення позову від 19.02.2025 (вх. г/с №01-44/506/25 від 20.02.2025) у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод"

про стягнення 951 963, 11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області ухвалою суду від 13.02.2025 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження за позовом Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" про стягнення 951963,11грн, перше підготовче засідання призначив на 10.03.2025 о 10:00.

Суд ухвалою від 13.02.2025 повернув без розгляду по суті заяву Фізичної особи-підприємця Гаврилко Наталії Вікторівни про забезпечення позову (вх. г/с №01-44/426/25 від 12.02.2025) з підстав недоплати судового збору за вжиття трьох самостійних заходів такого забезпечення.

20.02.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача ФОП Гаврилко Н.В. адвоката Олександра Андрешкова від 19.02.2025 (вх. г/с №01-44/506/25 від 20.02.2025) про забезпечення позову (далі за текстом - Заява про забезпечення позову від 19.02.2025).

Заява про забезпечення позову від 19.02.2025 оплачена судовим збором згідно платіжної інструкції №№7P44-EX43-27P5-4TAX від 31.01.2025.

Заява про забезпечення позову від 19.02.2025 мотивована обставинами невиконання ТОВ "Поромівський маслосирзавод" зобов`язання з оплати основної винагороди виконавця в розмірі 7% від суми гранту - 559978,30грн в порушення умов Договору №337 про надання інформаційних послуг. Незважаючи на обов`язковість виконання договірного зобов`язання здійснити оплату у строк, визначений у п.9.2 цього Договору, Відповідач усілякими можливими способами намагається уникнути виконання свого обов`язку після отримання від Позивача листа від 30.12.2024, рахунку на оплату та претензії від 03.01.2025. За прострочення грошового зобов`язання тривалістю 14 днів нарахована пеня в розмірі 391984,81грн. В загальному сума стягнення за позовом складає 951963,11грн.

Позивач наголошує, що відкрите небажання Відповідача виконувати грошове зобов`язання створює об`єктивні підстави вважати, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення коштів у розмірі 951963,11грн, останній вчинятиме дії, спрямовані на його невиконання, що позбавить Позивача ефективно відновити порушене майнове право. За умови неможливості Позивачу самостійно встановити достатність / недостатність у Відповідача грошових коштів на всіх його рахунках у всіх банківських установах для виконання зобов`язання зі сплати коштів у загальній сумі 951963,11грн на користь Позивача на підставі рішення суду про присудження, слід вважати достатніми підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача у межах ціни позову.

На підставі викладених мотивів, Позивач просить Суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Відповідачу у розмірі 951963,11грн, які обліковуються на банківських рахунках, та будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.У разі задоволення позову про стягнення грошових коштів, Відповідач матиме безумовну можливість виконати рішення, за умови наявності в нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Заява про забезпечення позову від 19.02.2025 підлягає частковому задоволенню. Мотиви Суду.

1. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд враховує, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

2. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (такого висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 20.09.2022 у справі №916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22 та інших).

Згідно з частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

4. Суд також зауважує на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

5. Арешт коштів на рахунках означає, що гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість ними розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір (постанови Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20, від 21.01.2022 у справі №910/5079/21).

До викладеного, Суд враховує також усталену судову практику Верховного Суду про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

6. Разом з тим Суд зазначає, що предметом спору за цим позовом є грошові кошти на загальну суму 951963,11грн, з яких: 559978,30грн - заборгованість за Договором №337 про надання інформаційних послуг від 30.10.2024 та 391 984,81грн - пеня за прострочення цієї оплати.

Суд лише частково вважає слушними доводи Позивача про те, що виконання судового рішення у справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів.

Суд вважає справедливим та таким, що відповідає принципу пропорційності ( ст. 15 ГПК України) забезпечити позов лише в сумі 559978,30грн, яка є заборгованістю за Договором №337 про надання інформаційних послуг від 30.10.2024.

Застосований Судом захід забезпечення позову гарантуватиме виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та ефективний захист, а відтак ефективне відновлення порушеного майнового права Позивача на отримання винагороди за надані послуги.

7. Суд також приймає до уваги, що Відповідач вправі на підставі статті 145 ГПК України звернутись до Суду з вмотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, якщо вважати їх, зокрема, неспівмірними чи такими, що порушують його майнове право, або внаслідок виявлення нових обставин, які усувають необхідності забезпечення позову. Такою обставиною може бути добровільне погашення боргу в безспірній сумі.

8. Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскільки Суду не може ідентифікувати банківські та інші фінансові установи, у яких Відповідач зберігає грошові кошти тощо, обов`язок пред`явлення ухвали суду про забезпечення позову покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача ФОП Гаврилко Н.В. адвоката Олександра Андрешкова про забезпечення позову від 19.02.2025 (вх. г/с №01-44/506/25 від 20.02.2025) задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" (вул. Заводська, буд. 8, с. Поромівка, Житомирського р-ну, Житомирської області, код ЄДРПОУ 45530920) у межах суми 559978,30грн, що містяться на рахунках у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, що будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

3. Стягувачем за цією ухвалою суду є: Фізична особа-підприємець Гаврилко Наталія Вікторівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за цією ухвалою суду є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поромівський маслосирзавод" (вул. Заводська, буд. 8, с. Поромівка, Житомирського р-ну, Житомирської області, код ЄДРПОУ 45530920).

4. Оригінальний примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, направити стягувачу, копію ухвали - боржнику через систему "Електронний суд".

Ухвала суду про забезпечення позову підписана та набрала законної сили - 21.02.2025 та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 21.02.2025 у справі № 906/193/25 становить три роки.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (в Ел. каб) та паперовій формі (рек. з повідомл), РНОКПП НОМЕР_1

3- відповідачу (рек. з повідом), код ЄДРПОУ 45530920