Ухвала

від 21.02.2025 по справі 906/222/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"21" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/222/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглянувши заяву виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури про забезпечення позову від 14.02.2025 №52/1-1579вих-25 у справі

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙАГРО-2020";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСИСТЕМИ"

про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельними ділянками, зобов`язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради звернувся до Господарського суд Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙАГРО-2020" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСИСТЕМИ" про:

- визнання недійсним договору про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) із кадастровими номерами: 1823484600:05:000:0092 площею 113,0999 га; 1823484600:06:000:0049 площею 39,5732 га; 1823484600:05:000:0093 площею 91,2494 га; 1823484600:09:000:0072 площею 10,7351 га; 1823484600:07:000:0074 площею 28,3339 га; 1823484600:06:000:0050 площею 61,5413 га; 1823484600:05:000:0096 площею 11,9317 га; 1823484600:07:000:0079 площею 5,3720 га; 1823484600:05:000:0100 площею 21,4821 га; 1823484600:04:000:0003 площею 157,7464 га; 1823484600:05:000:0101 площею 25,2038 га, укладеного 22.04.2024 між СТОВ "КРАЙАГРО-2020" та ТОВ "ТЕХСИСТЕМИ";

- зобов`язання СТОВ "КРАЙАГРО-2020" та ТОВ "ТЕХСИСТЕМИ" повернути на користь держави в особі Малинської міської ради земельні ділянки з кадастровими номерами: 1823484600:05:000:0092 площею 113,0999 га; 1823484600:06:000:0049 площею 39,5732 га; 1823484600:05:000:0093 площею 91,2494 га; 1823484600:09:000:0072 площею 10,7351 га; 1823484600:07:000:0074 площею 28,3339 га; 1823484600:06:000:0050 площею 61,5413 га; 1823484600:05:000:0096 площею 11,9317 га; 1823484600:07:000:0079 площею 5,3720 га; 1823484600:05:000:0100 площею 21,4821 га; 1823484600:04:000:0003 площею 157,7464 га; 1823484600:05:000:0101 площею 25,2038 га.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваний договір емфітевзису укладено незаконно особою, яка не мала права розпорядження спірними земельними ділянками, поза волею їх власника - Малинської міської ради, що перешкоджає останньому розпоряджатись цими земельними ділянками та отримувати в місцевий бюджет орендну плату в разі їх передачі в оренду, а, крім того, зміст окремих умов оспорюваного договору (п.1.4) суперечить принципу добросовісності. За таких обставин ТОВ "ТЕХСИСТЕМИ" на підставі оспорюваного правочину користується земельними ділянками комунальної власності незаконно.

Разом із позовною заявою виконувач обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури подав заяву про забезпечення позову від 14.02.2025 №52/1-1579вих-25, згідно з якою просив заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об`єктів нерухомого майна, до набрання законної сили рішенням у справі про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), а саме такими земельними ділянками: 1823484600:05:000:0092 площею 113,0999 га; 1823484600:06:000:0049 площею 39,5732 га; 1823484600:05:000:0093 площею 91,2494 га; 1823484600:09:000:0072 площею 10,7351 га; 1823484600:07:000:0074 площею 28,3339 га; 1823484600:06:000:0050 площею 61,5413 га; 1823484600:05:000:0096 площею 11,9317 га; 1823484600:07:000:0079 площею 5,3720 га; 1823484600:05:000:0100 площею 21,4821 га; 1823484600:04:000:0003 площею 157,7464 га; 1823484600:05:000:0101 площею 25,2038 га.

Суд встановив, що дана заява відповідає вимогам ст.139 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши вказану заяву від 14.02.2025 №52/1-1579вих-25, суд зазначає таке.

Положеннями ст.136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п.4, 10 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Слід зазначити, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Так, прокурор у заяві про забезпечення позову зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження відповідних земельних ділянок призведе до необхідності залучення до участі у справі інших осіб, до затягування розгляду справи, утруднить або унеможливить забезпечення своєчасності, повноти та ефективності захисту порушених інтересів держави, за захистом яких він звернувся до суду. Зазначене також може призвести до неможливості виконання судового рішення, у випадку задоволення судом позову у даній справі. Прокурор відмітив, що КСП "КСАВЕРІВСЬКЕ" та СТОВ "КРАЙАГРО-2020", внаслідок незаконних дій яких порушено інтереси держави та територіальної громади, неодноразово вчинялися дії, направлені на унеможливлення та/або утруднення витребування на користь законного власника - Малинської міської ради спірного нерухомого майна - земельних ділянок та їх використання.

Надаючи оцінку запропонованому прокурором заходу забезпечення позову на предмет його доцільності, адекватності та співмірності, господарський суд, зважаючи на викладені у заяві обставини, предмет позову та специфіку правовідносин, що виникли між сторонами, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме спірних земельних ділянок, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, у разі задоволення позову у даній справі.

Суд також приймає до уваги, що, відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Згідно з п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", підставою для відмови у державній реєстрації є те, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

З аналізу наведених норм слідує, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Отже, на переконання суду, заборона здійснення реєстраційних дій щодо відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме спірних земельних ділянок, є обґрунтованим, адекватним, співмірним із заявленими прокурором вимогами заходом забезпечення позову, який у той же час є тимчасовим і застосовується з метою уникнення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки, визначені ч.2 ст.136 ГПК України.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19).

На підставі викладеного, оцінивши доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, ймовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав, за захистом яких прокурор звернувся до суду, у разі невжиття такого заходу забезпечення, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури від 14.02.2025 №52/1-1579вих-25 про забезпечення позову у визначений ним спосіб.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву виконувача обов`язків керівника Коростенської окружної прокуратури про забезпечення позову від 14.02.2025 №52/1-1579вих-25 задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/222/25 вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об`єктів нерухомого майна, а саме таких земельних ділянок:

1823484600:05:000:0092 площею 113,0999 га;

1823484600:06:000:0049 площею 39,5732 га;

1823484600:05:000:0093 площею 91,2494 га;

1823484600:09:000:0072 площею 10,7351 га;

1823484600:07:000:0074 площею 28,3339 га;

1823484600:06:000:0050 площею 61,5413 га;

1823484600:05:000:0096 площею 11,9317 га;

1823484600:07:000:0079 площею 5,3720 га;

1823484600:05:000:0100 площею 21,4821 га;

1823484600:04:000:0003 площею 157,7464 га;

1823484600:05:000:0101 площею 25,2038 га.

3. Стягувачем за даною ухвалою є Коростенська окружна прокуратура (вул. Героїв Чорнобиля, 10, м. Коростень, Житомирська обл., 11501, код ЄДРПОУ Житомирської обласної прокуратури 02909950).

Боржником за даною ухвалою є: суб`єкти державної реєстрації, визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в тому числі, але не виключно: державні реєстратори Міністерства юстиції України, приватні та державні нотаріуси, які здійснюють діяльність на території України, та інші суб`єкти, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-які інші особи, наділені функціями державного реєстратора.

4. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає обов`язковому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

5. Дана ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет", за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

Друк:

1 - у справу,

2 - в.о. керівника Коростенської окружної прокуратури (рек.);

- Житомирській обласній прокуратурі (до ел.каб.);

- позивачу, відповідачу-1 (до ел.каб.);

- відповідачу-2 - ТОВ "ТЕХСИСТЕМИ" на ел.пошту: aya.chayka@gmail.com.