Ухвала

від 21.02.2025 по справі 907/11/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про залишення позовної заяви без руху

"21" лютого 2025 р. м. Ужгород Справа №907/11/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства Європа, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області

про стягнення 232 260,40 грн різниці вартості поточного ремонту приміщення у будівлі кінотеатру, що знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Шевченка, 2, яка згідно з висновком експерта складала 595 900 грн, та зарахування різниці в сумі 363 639,60 грн в рахунок сплати орендної плати на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2023 у справі №907/346/22,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2025 позовну заяву Приватного підприємства Європа, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області б/н від 27.11.2024 (вх. №02.3.1-05/13/25 від 06.01.2025) залишено без руху відповідно до ст. 174 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.

Зокрема, позивачем, всупереч приписам п. 2, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не зазначено відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; вказано невірний код відповідача Свалявської міської ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; не обґрунтовано правових підстав для звернення до суду з вимогою про зарахування різниці в сумі 363 639,60 грн в рахунок сплати орендної плати на підставі рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2023 у справі №907/346/22 (нормативне обґрунтування заявленої позовної вимоги з покликанням на норми матеріального права та способу захисту); не подано доказів, що підтверджують вказані в позові обставини (документальних доказів у підтвердження факту надіслання на адресу відповідача листа-заяви №8 від 09.08.2022, посилання на який міститься в позовній заяві).

Крім того, в порушення норм п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, позивачем не подано документів, які підтверджують сплату судового збору за звернення до суду із 2-ма вимогами майнового характеру в розмірі 8938,50 грн, а натомість, долучено до матеріалів позовної заяви докази сплати судового збору в сумі 3483,91 грн.

Представник позивача на адресу суду надіслав заяву б/н від 04.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1166/25 від 06.02.2025), якою в самостійно обраний спосіб усунув виявлені судом недоліки позовної заяви та, зокрема, повідомив про відсутність у Приватного підприємства Європа електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

У даному контексті суд вважає за доцільне відзначити наступне.

Указом Президента України №231/2021 від 11.06.2021 затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 2023 роки (далі за текстом Стратегія).

За змістом підпункту 4.1.4. пункту 4 Розділу 4 Напрями та заходи Стратегії визначено, що з метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити, зокрема, розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у галузі інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування шляхом, у тому числі, впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу.

З 05.10.2021 в Україні розпочала функціонувати Єдина судова інформаційно телекомунікаційна система (далі ЄСІТС), яка до цього працювала в тестовому режимі, і реєстрація електронного кабінету не була обов`язковою.

За приписами ч. 7 ст. 151 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

05.10.2021 набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (далі за текстом Положення про ЄСІТС).

Таким чином, 05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС, а саме: Електронний кабінет, Електронний Суд, підсистеми відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті Голос України оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №908/3731/23).

Відповідне оголошення про початок роботи окремих модулів ЄСІТС було надруковане у газеті Голос України №168 (7668) від 04.09.2021 на 15 сторінці та на вебпорталі Судова влада України.

Слід зазначити, що першою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України не було передбачено обов`язку всіх юридичних осіб зареєструвати електронні кабінети; такий обов`язок встановлювався лише для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.

Водночас у подальшому, протягом 2023 року, до ч. 6 ст. 6 ГПК були внесені зміни двома Законами України.

Спочатку абзац 1 частини 6 статті 6 ГПК України був викладений у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами №3200-IX від 29.06.2023 (далі Закон №3200). Вказаний Закон передбачав, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Ця редакція набула чинності 18.10.2023.

Разом з тим, чинна редакція абзацу 1 частини 6 статті 6 ГПК України щодо обов`язку юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати електронні кабінети викладена в новій редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи №3424-IX від 19.10.2023 (далі Закон №3424), який набув чинності 04.11.2023. Ця редакція уточнила перелік осіб, для яких була обов`язковою реєстрація електронного кабінету (зокрема, виключені юридичні особи, створені за іноземним законодавством).

Як зазначалось судом попередньо, діюча редакція абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України встановлює, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно із правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.08.2024 у справі №908/3731/23, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система може ефективно та повноцінно функціонувати, якщо всі учасники справи будуть мати електронні кабінети, це дозволить значно пришвидшити процес обміну документами та робить його менш витратним як для учасників справи, так і для суду. Саме тому законодавець після певного перехідного етапу, коли реєстрація електронного кабінету була добровільною, перейшов до запровадження обов`язкової реєстрації електронних кабінетів для певних категорій осіб.

Наведені зміни до закону дозволяють зрозуміти логіку законодавця, спрямовану на те, щоб зробити комунікацію з судом та учасниками господарського процесу через ЄСІКС обов`язковою, а це можливо лише якщо всі юридичні особи та фізичні особи підприємці матимуть електронні кабінети (як обов`язковий реквізит, наприклад, рахунок у банку).

Електронний кабінет є сервісом, який розроблений та запропонований державою всім учасникам судових процесів. Особливістю повноцінного онлайн судочинства (електронного суду) є те, що особа учасник справи повинна мати можливість вчинити будь-які процесуальні дії онлайн, у режимі 24/7, без необхідності фізичного відвідування пошти, банку чи суду.

Крім того, в умовах воєнного стану багато юридичних осіб не знаходяться за своїми офіційними адресами (зазначеними у ЄДР, Статуті, укладених договорах), із огляду на що саме реєстрація електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, незалежно від свого реального місцезнаходження, що сприяє виконанню завдання господарського судочинства, а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У постанові від 30.08.2024 у справі №908/3731/23 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на тому, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України, внесених Законом №3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет.

Відтак, беручи до уваги те, що Приватне підприємство Європа є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, останнє відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України повинне зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

При цьому, абзацом 2 частини 6 статті 6 ГПК України встановлено, що процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

З аналізу положень частини 6 статті 6 ГПК України випливає, що незалежно від наявності в адвоката, який представляє відповідну юридичну особу, зареєстрованого електронного кабінета в ЄСІКС, така юридична особа аналогічно зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІКС (схожі за змістом висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №910/10537/23, від 23.11.2023 у справі №911/992/22, від 20.11.2023 у справі №909/1167/17, від 24.11.2023 у справі №910/18022/21 (913/882/21)).

Суд у даному контексті також наголошує, що зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього, зокрема, такі, як залишення позовної заяви без руху чи її повернення, залишення заяви/клопотання без розгляду тощо.

В даному випадку як позовна заява, так і заява про усунення її недоліків від імені позивача Приватного підприємства Європа підписана його уповноваженим представником адвокатом Козар М.М., в якого наявним є електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, однак приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України покладено обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету безпосередньо на юридичну особу, якою являється позивач, незалежно від наявності такого кабінету у його представника (адвоката).

Водночас із наявної в матеріалах справи відповіді на запит про отримання інформації щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи з кодом ЄДРЮОФОПтаГФ 32194259 (Приватне підприємство Європа) вбачається, що позивач не має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про повторне залишення позовної заяви Приватного підприємства Європа, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області б/н від 27.11.2024 (вх. №02.3.1-05/13/25 від 06.01.2025) без руху відповідно до ст. 174 ГПК України із наданням позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 7 днів із дня вручення даної ухвали шляхом надання суду доказів реєстрації позивачем Приватним підприємством Європа електронного кабінету в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків та наданням:

- доказів реєстрації позивачем Приватним підприємством Європа електронного кабінету в підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 7 днів із дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повна ухвала складена та підписана 21.02.2025.

Суддя Л.І. Пригара