Рішення

від 17.02.2025 по справі 908/2365/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 Справа № 908/2365/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Фермерського господарства "Богдан-2014" (електронна пошта: fgbogdan-2014@ukr.net; advice.d@ukr.net; вул. Центральна, буд. 73, с. Морозівка, Запорізький район, Запорізька область, 70401; код ЄДРПОУ 42406080)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3; вул. Поштова, буд. 27/29, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40468354)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (електронна пошта: невідома; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: невідома)

про стягнення 285 152,11 грн. та розірвання договору суборенди земельної ділянки,

За участю представників сторін:

Від позивача: Левицька Ю.В., свідоцтво ЗП 001414 від 02.10.2017;

Від відповідача: Штабовенко Д.В., довіреність № б/н від 20.09.2024, ордер серії АР № 1199201 від 02.10.2024;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

04.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Богдан-2014" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" про стягнення 260 585,78 грн. та розірвання договору суборенди земельної ділянки.

04.09.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2365/24 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.10.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та вкотре запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

07.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

11.10.2024 від ТОВ "Єврошок" до суду надійшли додаткові пояснення з клопотанням про долучення доказів.

Крім цього, 15.10.2024 від ТОВ "Єврошок" до суду надійшов додаток до відзиву, в якому відповідач просить суд на підставі ст. 90 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати позивача надати відповіді на питання згідно переліку.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 № 908/2365/24 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 18.11.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою. Запропоновано сторонам подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

28.10.2024 від Фермерського господарства "Богдан-2014" через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Крім цього, 13.11.2024 від позивача до суду надійшли письмові заперечення на твердження відповідача.

15.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" через підсистему "Електроний суд" ЄСІКС надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач заперечив проти доводів позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2024 № 908/2365/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 09.12.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та запропоновано сторонам завчасно до призначеного судового засідання подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

02.12.2024 від Фермерського господарства "Богдан-2014" до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.12.2024 № 908/2365/24 прийнято до розгляду заяву Фермерського господарства "Богдан-2014" про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим предметом розгляду справи № 908/2365/24 є:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" на користь Фермерського господарства "Богдан-2014" заборгованості за договором суборенди земельної ділянки № 43 за період з 15.11.2022 по 14.11.2023 у розмірі 2 545,00 доларів США, що становить 105 490,25 грн. та за період з 15.11.2023 по 27.11.2024 у розмірі 2 635,64 доларів США, що становить 109 247,43 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 11.12.2023 по 03.09.2024 у розмірі 1 698,78 доларів США, що становить 70 414,43 грн., а загалом - 6 879,42 доларів США, що становить 285 152,11 грн.;

- розірвання договору суборенди земельної ділянки площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 43, укладений 31.10.2022 між ФГ "Богдан-2014" та ТОВ "Єврошок".

Крім цього, вищевказаної ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: невідома). Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.01.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

12.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" до суду надійшли додаткові пояснення, згідно з якими відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог.

30.12.2024 та 22.01.2025 від позивача та відповідача надійшли докази направлення копій позовної заяви з додатками, заяви про збільшення розміру позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді, заперечень та пояснень по суті спору на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 22.01.2025 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 17.02.2025 о 10 год. 30 хв.

17.02.2025 від Фермерського господарства "Богдан-2014" до суду надійшла заява по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 17.02.2025 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі зазначивши, що 31.10.2022 між ФГ "Богдан-2014" (Позивач, Орендар) та ТОВ "Єврошок" (Відповідач, Суборендар) укладений договір суборенди земельної ділянки № 43 (договір суборенди), відповідно до умов якого Орендар передав Суборендарю земельну ділянку площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області. 15.11.2022 було зареєстровано договір суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач користується земельною ділянкою, однак умови договору належним чином не виконує в частині сплати суборендної плати. Всупереч вимогам п. 5.1.1. Договору суборенди, суборендар не сплатив до 10.12.2023 плату за суборенду у розмірі 2 545 доларів США, що становить 105 490,25 грн. У зв`язку з порушенням умов договору в частині здійснення оплати за договором суборенди, позивачем на адресу відповідача 15.02.2024 направлено вимогу про сплату суборендних платежів, яка отримана відповідачем 28.02.2024. Проте, вказана вимога залишена ТОВ "Єврошок" без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим 22.03.2024 позивачем на адресу відповідача направлена вимога про розірвання договору суборенди, яка отримана відповідачем 25.03.2024. Однак, зазначена вимога також залишена ТОВ "Єврошок" без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Єврошок" на користь ФГ "Богдан-2014" заборгованість за договором суборенди у період з 15.11.2022 по 14.11.2023 у розмірі 2 545,00 доларів США, що становить 105 490,25 грн. та у період з 15.11.2023 по 27.11.2024 у розмірі 2 635,64 доларів США, що становить 109 247,43 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 11.12.2023 по 03.09.2024 у розмірі 1 698,78 доларів США, що становить 70 414,43 грн., а загалом - 6 879,42 доларів США, що становить 285 152,11 грн., а також розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 43, укладений 31.10.2022 між ФГ "Богдан-2014" та ТОВ "Єврошок".

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових пояснення вказавши, що отримавши вимогу про розірвання Договору суборенди, відповідач вважав Договір розірваним за ініціативою суборендаря, а отже припинив використання земельної ділянки. Отже, у зв`язку із несплатою орендної плати, позивач скористався своїм правом на розірвання Договору, а тому, з дати отримання вимоги про розірвання Договору (25.03.2024), він вважається розірваним. Позовні вимоги в частині розірвання Договору відповідач вважає незмістовними, адже відповідач жодним чином не заперечував проти його розірвання та станом на дату розгляду справи, земельну ділянку у своїй господарській діяльності не використовує, на підтвердження чого відповідач 11.10.2024 надав до суду заяву свідка ОСОБА_2 . Оскільки Договір із 25.03.2024 вважається розірваним, то нарахування орендної плати за період з 25.03.2024 по 03.09.2024 є неправомірним. Також, позивачем розраховано розмір пені у сумі 1 698,78 доларів США за період 293 дні, з 11.12.2023 до 03.09.2024. Проте, нарахування пені після отримання відповідачем вимоги про розірвання Договору є неможливим, а також, позивачем при проведенні розрахунку не враховано положення ч. 6 ст. 232 та ч. 2 ст. 343 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано та розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ. Відповідач надав власний розрахунок пені за період з 11.12.2023 по 25.03.2024 на загальну суму 9 162,06 грн. У додаткових поясненнях від 12.12.2024 відповідач зазначив про відсутність у матеріалах справи письмової згоди орендодавця земельної ділянки на передачу земельної ділянки в суборенду. З урахуванням викладеного, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача не погодився із запереченнями відповідача з підстав зазначених у відповіді на відзив зазначивши, що згідно з п. 7.1.2. Договору, цей договір також достроково припиняється за взаємною згодою сторін, що оформлюється у вигляді додаткової письмової угоди до договору, в судовому порядку за позовом однієї із сторін, а також в односторонньому порядку (якщо це право прямо передбачено Договором). Відповідач, отримавши листа Позивача про розірвання договору, мав надати відповідь, або проект додаткової угоди згідно якої б сторони погодились та підписали угоду про розірвання договору, яка була б невід`ємною частиною Договору суборенди. Крім того, розірвання договору несе відповідні правові наслідки, а саме, внесення в Єдиний державний реєстр нерухомого майна відповідних даних, які б свідчили про те, що договір розірвано. Твердження Відповідача, що Позивач скористався своїм правом на розірвання Договору, а тому, з дати отримання вимоги про розірвання Договору (25.03.2024), він вважається розірваним є хибним, оскільки Відповідач тлумачить положення п. 7.1.2 Договору на свою користь. Позивач не погоджується з контррозрахунком пені Відповідача. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача підтримав заперечення на відповідь на відзив посилаючись на заяву свідка ОСОБА_2 , який працює агрономом у ТОВ «Єврошок». У вказаній заяві гр. ОСОБА_2 повідомив, що з 25.03.2024 серед іншого земельна ділянка площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області у господарській діяльності ТОВ «Єврошок» не використовується. Натомість, використовується ФГ «Богдан-2014» для посіву власних агрокультур. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на поштову адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

06.01.2025 до суду повернулась ухвала від 09.12.2024 № 908/2365/24, яка надіслана на поштову адресу третьої особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Проте, вказана адреса зазначена у договорі оренди землі, кадастровий номер 2322187200:01:001:0043 від 01.11.2019.

У судовому засіданні 17.02.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство "Богдан-2014" (Позивач) є Орендарем земельної ділянки площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, на підставі договору оренди землі від 01.11.2019, укладеному між ОСОБА_1 (Орендодавець, власник земельної ділянки) та ФГ "Богдан-2014" (Орендар), строком на 15 років. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом № 199939395 від 12.12.2020.

31.10.2022 між Фермерським господарством "Богдан-2014" (Орендар, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврошок" (Суборендар, Відповідач у справі) укладений договір суборенди земельної ділянки № 43 (Договір суборенди), відповідно до умов якого Орендар передав Суборендарю земельну ділянку площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

15.11.2022 за ТОВ "Єврошок" зареєстровано право суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно строком до 31.10.2025, що підтверджується Витягом № 315355248 від 17.11.2022.

Предметом Договору суборенди є Земельна ділянка з цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,09 (п`ять цілих дев`ять сотих) га, кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, адреса місцезнаходження: Миколай-Пільська сільська рада, Запорізький район, Запорізька область, склад угідь: рілля. Нормативна грошова оцінка становить 153 982,14 грн.

Відповідно до пункту 5.1.1. Договору суборенди, за суборенду з суборендаря стягується щорічна фіксована орендна плата, яка складає 500 $ (п`ятсот американських доларів США) за 1 га земельної ділянки, - сума що підлягає сплаті у гривнях, визначається за комерційним курсом продажу американських доларів США за попередній день закриття платежів, встановленим на сайті https://privatbank.ua/rates-archive-.

Орендна плата не включає в себе суми податків (п. 5.1.2. договору).

Пунктом 5.1.3. Договору суборенди узгоджено, що вказана сума орендної плати сплачується протягом трьох робочих днів з моменту державної реєстрації договору суборенди за період з листопада поточного року по листопад наступного року, але не пізніше 10 грудня 2022 року поточного року. В наступні роки орендна плата сплачується не пізніше ніж 10 грудня поточного року.

Згідно з пунктом 5.1.4. Договору суборенди, орендна плата починає нараховуватися з дати реєстрації. Якщо суборендар припинив користування земельною ділянкою до моменту закінчення календарного року, орендна плата сплачується ним за такий рік пропорційно загальній кількості днів фактичного користування Земельною ділянкою у такому календарному році.

Відповідно до пункту 6.1.1. Договору суборенди, земельна ділянка передається на наступний строк: 3 роки (далі "Строк оренди").

Пунктом 7.1.1. Договору суборенди визначено, що договір автоматично припиняється у випадку настання однієї з наступних обставин:

(1) закінчення Строку суборенди; та/або

(2) розірвання або припинення Основного договору; та/або

(3) викуп Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому чинним законодавством України; та/або

(4) поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Суборендаря; та/або

(5) ліквідація Суборендаря; та/або

(6) смерть Суборендаря; та/або

(7) в інших випадках, що прямо передбачені цим Договором або чинним законодавством України.

Цей Договір також достроково припиняється за взаємною згодою Сторін, що оформлюється у вигляді додаткової письмової угоди до Договору, в судовому порядку за позовом однієї із Сторін, а також в односторонньому порядку (якщо це право прямо передбачено Договором) (пункт 7.1.2 Договору суборенди).

Відповідно до п. 7.1.3. Договору суборенди, у разі припинення або розірвання Договору суборендар зобов`язаний повернути Орендареві Земельну ділянку на умовах, визначених Договором. Суборендар не має права утримувати Земельну ділянку для задоволення своїх вимог до Орендаря. У разі невиконання Суборендарем обов`язку щодо умов повернення Орендареві Земельної ділянки, Суборендар зобов`язаний відшкодувати Орендарю завдані прямі збитки.

Після припинення Договору Сторони зобов`язуються негайно звернутися до державного реєстратора з метою проведення процедури державної реєстрації припинення Суборенди в Реєстрі нерухомості (пункт 7.1.5 Договору суборенди).

За змістом пункту 7.2.1. Договору суборенди на вимогу однієї із Сторін цей Договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі (1) невиконання Сторонами обов`язків, передбачених цим Договором; або (2) випадкового знищення чи пошкодження Земельної ділянки, яке істотно перешкоджає передбаченому Договором використанню Земельної ділянки; або (3) порушення положень Земельного кодексу України або інших нормативно-правових актів, що визначають порядок користування Земельною ділянкою.

Відповідно до п. 10.1. Договору суборенди за порушення умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. Застосування до винної Сторони заходів відповідальності не звільняє таку Сторону від належного виконання обов`язку, передбаченого Договором.

Відповідно до п. 10.2. Договору суборенди у випадку порушення Суборендарем строків виплати Орендної плати та/або сплати Орендної плати в іншому розмірі/обсязі, ніж передбачено умовами Договору, до Суборендаря застосовується пеня у розмірі 0,25 % (нуль цілих двадцять п`ять сотих відсотків) від розміру Орендної плати за звітний період за кожен день прострочення.

31.10.2022 між сторонами підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ФГ "Богдан-2014" передав, а ТОВ "ЄВРОШОК" прийняв земельну ділянку площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, ТОВ "ЄВРОШОК" прийняв у суборенду земельну ділянку, однак в порушення умов договору суборенду плату не сплатив.

Враховуючи положення пункту 5.1.1. Договору суборенди, розмір суборендної плати на рік визначається із розрахунку гривневого еквівалента 2 545,00 доларів США (500 доларів США х 5,09 га = 2 545,00 доларів США за земельну ділянку) - сума що підлягає сплаті у гривнях, визначається за комерційним курсом продажу американських доларів США за попередній день закриття платежів, встановленим на сайті https://privatbank.ua/rates-archive.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.11.2022 за ТОВ "Єврошок" зареєстровано право суборенди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно строком до 31.10.2025 згідно Витягу № 315355248 від 17.11.2022.

З урахуванням положень пунктів п.п. 5.1.3. та 5.1.4. Договору суборенди, суборендну плату за період з 19.11.2022 по 18.11.2023 у розмірі гривневого еквівалента 2 545,00 доларів США ТОВ «Єврошок» повинен був сплатити до 18.11.2022 включно.

Суборендну плата за період з 19.11.2023 по 18.11.2024 у розмірі гривневого еквівалента 2 545,00 доларів США ТОВ «Єврошок» повинен був сплатити до 10.12.2023 включно.

У зв`язку з порушенням умов договору в частині здійснення суборендної плати, 15.02.2024 ФГ "Богдан-2014" на адресу ТОВ «Єврошок» направлено вимогу про сплату суборендних платежів, яка отримана Відповідачем 28.02.2024 (що не заперечується ТОВ «Єврошок»).

У відповідь на вищевказану вимогу, ТОВ «Єврошок» на адресу ФГ "Богдан-2014" направлений гарантійний лист, в якому відповідач зазначив, що свої зобов`язання перед ФГ "Богдан-2014" щодо сплати орендних платежів за землі, у тому числі за земельну ділянку №2322187200:01:001:0043, зобов`язуються виконати до 30.04.2024.

Представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, як направлення відповідачем, так і отримання позивачем гарантійного листа, проте ні дати направлення цього листа, ні дати його отримання позивачем, жодна зі сторін зазначити не змогла.

22.03.2024 ФГ "Богдан-2014" на адресу ТОВ «Єврошок» направлено вимогу про розірвання договору суборенди № 43, яка була отримана Відповідачем 25.03.2024.

Проте, відповіді на вказану вимогу з боку ТОВ «Єврошок» матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також вбачається, що на підтвердження факту невикористання земельної ділянки відповідач 11.10.2024 надав до суду заяву свідка ОСОБА_2 .

У заяві свідка від 09.10.2024 ОСОБА_2 , справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Салтан В.В. за реєстровим номером 3073, зазначив таке:

"Я, ОСОБА_2 , працюю агрономом у ТОВ "ЄВРОШОК" (40468354) з 03 жовтня 2021 року. До моїх штатних обов`язків входить інспектування земельних ділянок, що використовуються підприємством ТОВ "ЄВРОШОК" для господарської діяльності з вирощування агрокультур.

З моменту укладення ТОВ "ЄВРОШОК" договорів суборенди № 43, № 44, № 45 від 31 жовтня 2022 р. із ФГ "Богдан-2014" я приступив до роботи на наступних земельних ділянках:

площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області;

площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0044, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області;

площею 6,99 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0045, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області;

та виконував свої обов`язки на них до 25 березня 2024 року.

Після цього, директором мого підприємства мені було повідомлено що ФГ "Богдан-2014" розірвало ці договори, а тому посів та вирощування нашим підприємством агрокультур відбуватись не буде.

Одночасно, 02 червня 2024 року, 08 липня 2024 року, 03 вересни 2024 року я також направлявся до Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області для інспекції стану вищезазначених земельних ділянок. Представниками ФГ "Богдан-2014" мені було повідомлено,що засівом цих земельних ділянок у 2024 році вони будуть займатись самостійно, для того щоб не було простою земельних ділянок.

Надалі, я також періодично відвідував ці земельні ділянки, та зміг на власні очі переконатись, що частина з них засіяна ФГ "Богдан-2014" соняшником, інші вільні від посіву. Таким чином, можу впевнено стверджувати, що ці земельні ділянки не використовувались ТОВ "ЄВРОШОК" з кінця березня 2024 р., натомість використовувались саме ФГ "Богдан-2014"».

З урахуванням викладеного, предметом розгляду справи є:

- стягнення з ТОВ "Єврошок" на користь ФГ "Богдан-2014" заборгованості за договором суборенди за період з 15.11.2022 по 14.11.2023 у розмірі 2 545,00 доларів США, що становить 105 490,25 грн., за період з 15.11.2023 по 27.11.2024 у розмірі 2 635,64 доларів США, що становить 109 247,43 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з 11.12.2023 по 03.09.2024 у розмірі 1 698,78 доларів США, що становить 70 414,43 грн., а загалом - 6 879,42 доларів США, що становить 285 152,11 грн.;

- розірвання договору суборенди земельної ділянки площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 43, укладений 31.10.2022 між ФГ "Богдан-2014" та ТОВ "Єврошок".

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення закріплені в ст. 509 Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 283 ГК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ч. 6 ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 3 ст. 760 ЦК України встановлено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

У частині 1 ст. 762 ЦК України закріплено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 8 ЗУ "Про оренду землі" визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з урахуванням положень пунктів п.п. 5.1.3. та 5.1.4. Договору суборенди, суборендну плату за період з 19.11.2022 по 18.11.2023 у розмірі гривневого еквівалента 2 545,00 доларів США ТОВ «Єврошок» повинен був сплатити до 18.11.2022 включно. Суборендну плату за період з 19.11.2023 по 18.11.2024 у розмірі гривневого еквівалента 2 545,00 доларів США ТОВ «Єврошок» повинен був сплатити до 10.12.2023 включно.

Стосовно посилання відповідача на заяву свідка - ОСОБА_2 від 09.10.2024 про припинення фактичного використання земельної ділянки та вимогу позивача про розірвання договору від 22.03.2024 та як наслідок, дострокового розірвання договору суборенди з дати отримання вимоги - 25.03.2024 суд зазначає, що припинення користування спірною земельною ділянкою повинно бути документально оформлено.

У матеріалах справи наявні докази передачі спірної земельної ділянки за Актом приймання-передачі від Орендаря (позивача) до Суборендаря (відповідача).

Проте доказів повернення цієї земельної ділянки від Суборендаря (відповідача) до Орендаря (позивача), як того вимагають умови договору у разі дострокового припинення або розірвання договору (п. п. 7.1.2, 7.1.3.), сторонами суду не надано.

На переконання суду, сам по собі факт не посіву та не вирощування агрокультур відповідачем на спірній земельній ділянці, без повернення земельної ділянки позивачеві та попереднього інформування про намір припинення використання земельної ділянки, не може вважатися припиненням фактичного користування земельною ділянкою, у розумінні п. 5.1.4. договору суборенди.

Протилежний підхід, означав би, що відповідач (суборендар) може в односторонньому порядку розірвати договір (і відповідно припинити оплату), навіть не інформуючи про це іншу сторону договору (орендаря, позивача), що суперечить принципу добросовісності,оскільки в такому випадку буде відсутня повага до інтересів іншої сторони договору.

Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Крім цього, судом не приймаються покази свідка викладені у заяві, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Враховуючи, що у п. 5.1.1 договору сторони погодили визначити суму що підлягає сплаті у гривнях за комерційним курсом продажу американських доларів США за попередній день закриття платежів, встановленим на сайті https://privatbank.ua/rates-archive, а станом на дату прийняття рішення у справі інформація щодо курсу продажу американських доларів США на вказаному сайті не збереглась, суд дійшов висновку про необхідність визначити суму за комерційним курсом продажу американських доларів США на сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua), який станом на 18.11.2022 становив 36,57 грн. за 1 долар США, станом на 10.12.2023 становив 36,67 грн. за 1 долар США.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум орендної плати за договором суборенди у період з 15.11.2022 по 14.11.2023 у розмірі 2 545,00 доларів США, що становить 105 490,25 грн. та у період з 15.11.2023 по 27.11.2024 у розмірі 2 635,64 доларів США, що становить 109 247,43 грн., з урахуванням положень пунктів п.п. 5.1.1, 5.1.3. та 5.1.4. Договору суборенди, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача у частині сплати суборенди за період з 19.11.2022 по 18.11.2023 у розмірі 2 545,00 доларів США, що становить 93 997,79 грн., за період з 19.11.2023 по 27.11.2024 у розмірі 2 635,64 доларів США, що становить 98 704,72 грн., а загалом 192 702,51 грн., з відмовою у стягненні 22 035,17 грн.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу вищевикладеного.

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.2. Договору суборенди передбачено, що у випадку порушення Суборендарем строків виплати Орендної плати та/або сплати Орендної плати в іншому розмірі/обсязі, ніж передбачено умовами Договору, до Суборендаря застосовується пеня у розмірі 0,25 % (нуль цілих двадцять п`ять сотих відсотків) від розміру Орендної плати за звітний період за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Також суд враховує, що за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №904/4156/18 від 10 грудня 2019 року зроблено висновок про те, що: можливість стягнення пені за неналежне виконання зобов`язань за договором має бути встановлена в договорі; строк нарахування пені сторонами може бути встановлений в договорі більше шести місяців; розмір пені у договорі може бути встановлено сторонами, проте, він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 11.12.2023 по 03.09.2024 на суму 70 414,43 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача у частині стягнення пені на суму 37 854,45 грн., з відмовою у стягненні 32 559,98 грн.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу вищевикладеного.

Стосовно вимоги про розірвання договору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом положень ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, положення як ГК України, так і ЦК України допускають односторонню відмову від договору у випадку якщо це передбачено договором, або законом.

Згідно п. 7.1.2 договору суборенди землі № 43 від 31.10.2022, цей Договір також достроково припиняється за взаємною згодою Сторін, що оформлюється у вигляді додаткової письмової угоди до Договору, в судовому порядку за позовом однієї із Сторін, а також в односторонньому порядку (якщо це право прямо передбачено Договором).

Належним чином дослідивши умови договору суборенди земельної ділянки № 43 від 31.10.2022 суд встановив, що в ньому відсутні умови, які надають право стороні договору в односторонньому порядку достроково розривати договір.

Отже, у спірному договорі сторонами не погоджено можливість дострокового розірвання договору позивачем у односторонньому порядку.

Таким чином вимогу позивача про дострокове розірвання договору суборенди № 43 від 31.10.2022, яка направлена на адресу відповідача 22.03.2024, суд вважає пропозицією відповідачу добровільно розірвати договір оренди, уклавши відповідну додаткову угоду, та яка не привела до автоматичного розірвання договору з моменту її отримання відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Крім цього, пунктом 7.1.5. Договору суборенди передбачено, що після припинення Договору Сторони зобов`язуються негайно звернутися до державного реєстратора з метою проведення процедури державної реєстрації припинення Суборенди в Реєстрі нерухомості.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідач, отримавши вимогу про дострокове розірвання договору оренди, відповіді на вимогу позивача не надав, як і не звертався до державного реєстратора із заявою про реєстрацію припинення договору суборенди. Також відповідач не вчиняв жодних дій, які б свідчили про повернення земельної ділянки позивачеві, або хоча б про інформування позивача про припинення використання земельної ділянки відповідачем з певного періоду часу.

Таким чином, суд констатує, що сторони, в передбачений положеннями ст.188 ГК України та умовами договору спосіб, не досягли згоди щодо розірвання договору суборенди земельної ділянки № 43 від 31.10.2022, а отже на час розгляду спору вказаний договір є діючим.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору…, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Аналогічний обов`язок міститься і в підпункті 4 пункту 4.4. Договору суборенди № 44 від 31.10.2022.

За змістом пункту 7.2.1. Договору суборенди на вимогу однієї із Сторін цей Договір може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі (1) невиконання Сторонами обов`язків, передбачених цим Договором.

Згідно із пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 р. по справі № 918/391/23.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач порушив свої зобов`язання зі сплати орендної плати за договором.

Таким чином, зважаючи на систематичну несплату ТОВ "Єврошок" орендної плати за користування земельною ділянкою, відсутність будь-яких оплат з моменту укладення договору і по час звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання Договору суборенди земельної ділянки № 43 від 31.10.2022.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна Сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на Сторони. Кожна Сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтоують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не Стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які Сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 5 189,08 грн. судового збору.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 12 600,00 грн. витрат на правову допомогу.

Суд зазначає, що питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу буде вирішено судом після надання позивачем відповідних доказів у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврошок" (вул. Поштова, буд. 27/29, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40468354) на користь Фермерського господарства "Богдан-2014" (вул. Центральна, буд. 73, с. Морозівка, Запорізький район, Запорізька область, 70401; код ЄДРПОУ 42406080) основну заборгованість у розмірі 192 702 (сто дев`яносто дві тисячі сімсот дві) грн. 21 коп., пеню на суму 37 854 (тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 45 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 189 (п`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 08 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Розірвати договір суборенди земельної ділянки № 43 від 31.10.2022 укладений між Фермерським господарством "Богдан-2014" вул. Центральна, буд. 73, с. Морозівка, Запорізький район, Запорізька область, 70401; код ЄДРПОУ 42406080) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврошок" (вул. Поштова, буд. 27/29, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 40468354) загальною площею 5,09 га кадастровий номер: 2322187200:01:001:0043, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2025.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.