Рішення

від 11.02.2025 по справі 910/13714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.02.2025Справа № 910/13714/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКЕЛСАН СЕРВІС"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 363 482,50 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКЕЛСАН СЕРВІС" з вимогою про стягнення штрафних санкцій за державним контрактом № 21/2-345-VDK-24 від 15.06.2024 року в розмірі 3 363 482,50 грн., з яких 1 648 482,50 грн. пені та 1 715 000 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за контрактом, не здійснив поставку продукції у встановлені строки.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.11.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

22.11.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що він листами повідомив позивача про настання для нього форс-мажорних обставин, що призвело до зміщення запланованих строків постачання, що в свою чергу підтверджується Експертним висновком №В-389/04 від 08.08.2024, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою. Також відповідач повідомив, що оскільки він не є виробником обумовленого договором товару, а тому уклав договори поставки з іншими контрагентами, які не виконали вчасно свій обов`язок з поставки товару. Вказав, що він невчасно виконав взяті на себе зобов`язання за договором через незалежні від нього обставини, які носять непереборний характер, внаслідок чого не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій. На переконання відповідача, розмір неустойки є неприпустимим та несправедливим, враховуючи відсутність вини товариства у затримці поставки товару.

27.11.2024 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

27.11.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах заперечував.

05.12.2024 відповідач подав суду клопотання про долучення доказів.

11.12.2024 відповідач подав клопотання зменшення розміру неустойки на 90%, до 336 348,25 грн.

У судовому засіданні 14.01.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 11.02.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2024 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено Державний контракт на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони № 21/2-345-VDK-24, згідно умов якого виконавець зобов`язався поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари для потреб безпеки і оборони (товар), найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому Контракті та в Специфікації товарів (Додаток 1 до Контракту) (Специфікація), для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим Контрактом. Комплектність товару наведено в Додатку 2 до Контракту.

За умовами п. 2.1 Контракту вартість (ціна) товару за цим Контрактом на момент його підписання зафіксована сторонами в Специфікації на підставі комерційної пропозиції виконавця. Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) товару за цим Контрактом враховані всі податки та збори, інші витрати виконавця, пов`язані з виконанням цього Контракту, а також прибуток виконавця.

Загальна вартість (ціна) товару за цим Контрактом становить 24 500 000 грн. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим Контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 2.6 Контракту передбачено, що оплата замовником поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки товару впродовж 15 банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 банківських днів з дати його надходження. Оплата здійснюється на підставі належним чином оформленого виконавцем рахунку на оплату, до якого додаються підписаний сторонами Акт приймання-передачі товару за Контрактом, видаткова накладна, (за умови наявності (надходження) бюджетних асигнувань (коштів) на рахунку замовника).

Відповідно пункту 3.2 Контракту товар поставляється виконавцем відповідно до умов DDP Україна, місце знаходження отримувача, визначеного державним замовником, згідно з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2020 року. Точне місце поставки буде повідомлено замовником виконавцю не менше ніж за 3 робочих дні до планової дати поставки. Сторони погодили, що товар може поставлятися партіями. Розмір кожної партії виконавець погоджує завчасно із замовником до початку відвантаження.

Про час відвантаження товару виконавець повідомляє замовника за 10 календарних днів (п. 3.3 Контракту).

У пункті 3.4 Контракту вказано, що датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за Контрактом.

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами цього Контракту не пізніше строку, визначеному в Специфікації.

Згідно п. 4.2 Контракту в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення строку дії Контракту шляхом внесення змін до цього Контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в Специфікації, з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього Контракту.

У пункті 7.2 Контракту сторонами було погоджено види порушень та санкції за них. Зокрема передбачено, що у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У пунктах 7.7, 7.8 Контакту вказано, що сторона не несе відповідальності за порушення Контракту, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона не несе відповідальності за порушення Контракту, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Контракту. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом, якщо це невиконання або неналежне виконання сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У відповідності до п. 7.9 Контракту під обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) розуміються надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами Контракту, обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

- непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника, в тому числі, але не виключно: збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо;

- умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

У разі виникнення та у максимально короткий час (не пізніше 5 календарних днів) після виникнення причин, що призвели до форс-мажорних обставин, постраждала сторона повинна у письмовому вигляді з детальним описом ситуації проінформувати іншу сторону про такі обставини або причини, якщо в силу дії таких причин постраждала сторона частково або повністю неспроможна виконувати свої обов`язки і зобов`язання за Контрактом. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього Контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, який видається Торгово-промисловою палатою України (п. 7.10 Контракту).

У пункті 7.12 Контракту сторонами погоджено, що продовження строку (терміну) виконання зобов`язань постачання товару можливе у випадку настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Контрактом у разі, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б цей Контракт, або уклали б його на інших умовах. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Контракту він може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Контрактом є документ (висновок) про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна у максимально короткий час (не пізніше 5 календарних днів) з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про настання істотної зміни обставин вона позбавляється права посилатися на ці обставини, навіть при наявності відповідного висновку про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України.

Контракт набирає чинності з дати укладання додаткової угоди про взяття бюджетних зобов`язань та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного виконання (п. 11.1 Контракту).

Специфікацією товарів (Додаток 1 до Контракту) визначено обов`язок відповідача здійснити постачання позивачу у термін до 05.08.2024 товару у кількості 200 комплектів за ціною 122 500 грн за комплект, загальною вартістю 24 500 000,00 грн без ПДВ.

21.06.2024 сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Контракту, в якій на виконання п. 2.2. Контракту, Замовник підтвердив обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за загальним фондом у 2024 році, що становить 24 500 000,00грн.

13.08.2024 позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 11/2-9626 щодо необхідності сплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов Контракту.

25.10.2024 позивач звернувся повторно з уточненою претензією по факту поставки всієї партії Товару до відповідача вих. № 11/2-14159 щодо необхідності оплати штрафних санкцій за неналежне виконання умов державного контракту.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було передано, а позивачем прийнято обумовлений контрактом товар, зокрема, 47 комплектів 02.10.2024, 50 комплектів 04.10.2024, 103 комплекти 21.10.2024, що підтверджується актами приймання-передачі товару за державним контрактом №№ 9 від 02.1024, 10 від 04.10.2024, 11 від 21.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасної поставки замовнику товару, у зв`язку з цим наявні правові підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 3 363 482,50 грн., з яких 1 648 482,50 грн. пені та 1 715 000 грн. штрафу.

Відповідач не заперечує проти прострочення поставки товару, при цьому зазначає, що невиконання ним зобов`язань у передбачений державним контрактом строк відбулось внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) / істотної зміни обставин, що підтверджується експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №В-389/04 від 08.08.2024.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи означені положення чинного законодавства вбачається, що форс-мажорні обставини можуть не лише унеможливлювати виконання зобов`язання в цілому, а й обумовлювати неналежне виконання зобов`язання, в тому числі прострочення його виконання.

Верховний Суд аналізував окремі аспекти, пов`язані з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), зокрема щодо тягаря доказування наявності непереборної сили, предмета (обсягу) доказування, відсутності у форс-мажорних обставин преюдиційного характеру, повідомлення іншої сторони про форс-мажор, наслідків неповідомлення або несвоєчасності такого повідомлення.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №В-389/04 від 08.08.2024 встановлено:

7.1. Згідно представленим на дослідження документам та керуючись ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Черкаська торгово-промислова палата підтверджує настання у ТОВ "МАКЕЛСАН СЕРВІС", істотної зміни обставин з 05.08.2024 року, які впливають на можливість виконання Виконавцем своїх обов`язків за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №21/2-345-VDK-24 від 15.06.2024 року.

7.2. Сталася істотна зміна обставин, яка має об`єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ "МАКЕЛСАН СЕРВІС" і має прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом порушення ТОВ "МАКЕЛСАН СЕРВІС" своїх зобов`язань за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №21/2-345-VDK-24 від 15.06.2024 року, між ТОВ * МАКЕЛСАН СЕРВІС" та ДП МОУ "Агенція оборонних закупівель на постачання 200 штук - Безпілотних авіаційних комплексів DJ MAVIC 3Е та об`єктивно унеможливлює їх виконання ТОВ " МАКЕЛСАН СЕРВІС".

Отже, на думку експерта, є підстави для перегляду сторонами умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №21/2-345-VDK-24 від 15.06.2024 року, в частині перенесення строків поставки товару - безпілотних авіаційних комплексів DJ MAVIC ЗЕ - до 31.10.2024.

Таким чином, у експертному висновку експерт дійшов висновку про наявність істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України, які впливають на можливість виконання виконавцем своїх обов`язків за правочином, та відповідно визначив, що наявні підстави для перегляду строку поставки за Контрактом.

При цьому, у експертному висновку зазначається, що він проведений на підставі ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", у відповідності до якої регіональні торгово-промислові палати мають право "проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців"; "надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги пов`язані із захистом прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України"; та "здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України".

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право, зокрема:

- проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;

- надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов`язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України;

- здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Щодо повноважень проводити незалежну експертизу, то із наведеної норми вбачається, що остання підлягає проведенню за дорученням державного органу та може стосуватись питань економіки, зовнішньоекономічних зв`язків та інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців. Натомість із самого Експертного висновку вбачається, що замовником експертизи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс", а не державний орган.

Щодо надання послуг за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, то із контексту положень Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" законодавець під такими послугами розумів подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва; організацію взаємодії між суб`єктами підприємницької діяльності, координацію їх взаємовідносин з державою в особі її органів; участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців - громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі; надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через медіа, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців; сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва; надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям; встановлення і розвиток зв`язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об`єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій; сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об`єднань підприємців; виконання інших завдань, передбачених її статутом (ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Тобто положення Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" жодним чином не визначають торгово-промислові палати експертними установами та не наділяють компетенцією із проведення експертиз на замовлення суб`єкта господарювання, що не виключає права ТПП надавати висновки.

В наведеному аспекті слід звернути увагу, що за інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у Черкаської торгово-промислової палати відсутні у переліку такі види діяльності як 72.20 Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, на відміну від, наприклад, Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яке дійсно являється експертною установою. Натомість основним видом діяльності Черкаської торгово-промислової палати значиться 94.11 Діяльність організацій промисловців і підприємців.

В розумінні законодавства висновки (в тому числі, науково-практичні) є відмінним поняттям від експертного висновку та до цих документів і осіб, які проводять дослідження, законодавець встановлює відмінні вимоги.

Суд акцентує увагу на тому, що, в експертному висновку експерт дійшла висновку про неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" своїх зобов`язань з поставки товару у термін до 05.08.2024 внаслідок настання істотних умов та обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наведені повноваження торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) виключно шляхом видачі сертифікату також визначені у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішення Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5).

Тобто Черкаська торгово-промислова палата мала право засвідчити настання для Товариства з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" форс-мажорних обставин (у разі об`єктивної наявності таких обставин) під час виконання державного контракту виключно шляхом видачі відповідного Сертифікату.

Частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Питання права - це висновки про правову кваліфікацію обставин та існування підстав для настання певних юридичних наслідків.

З наведеного висновується, що Черкаська торгово-промислової палати могла встановити факт зміни для суб`єкта господарювання обставин шляхом складення відповідного звіту, висновку тощо (однак не експертного висновку), проте питання істотності чи неістотності зміни обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України, а також наявності / відсутності підстав для перегляду встановленого Контрактом терміну поставки є виключно витаннями права, які не можуть бути предметом висновку експерта, а тим більше фахівця регіональної торгово-промислової палати.

Разом з тим, висновок експерта може бути наданий: державною спеціалізованою установою; судовим експертом (який не є працівником такої установи); іншим фахівцем з відповідної галузі знань. При проведенні експертизи іншим фахівцем з відповідної галузі знань у такої особи повинне бути документальне підтвердження наявності спеціальних знань.

Державними спеціалізованими установами є: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що Черкаська торгово-промислова палата не є державною спеціалізованою експертною установою, а в Реєстрі атестованих судових експертів (розміщено на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України) відсутня інформація про Кононець Людмилу Костянтинівну. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у Кононець Людмили Костянтинівни спеціальних знань з питань, які нею досліджувались у експертному висновку.

Частиною 6 статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Експертний висновок не містить жодної інформації про освіту, спеціальність Кононець Людмили Костянтинівни, а також щодо наявності у неї свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, стажу експертної роботи, наукового ступеня, вченого звання, посади експерта.

Частиною 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Жодного зазначення в Експертному висновку про те, що Кононець Людмила Костянтинівна попереджена (обізнана) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок не міститься.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку, що Черкаська торгово-промислова палата не являється експертною установою, матеріали справи не містять доказів наявності у Кононець Людмили Костянтинівни статусу експерта та / або наявність у неї спеціальних знань для проведення експертного дослідження, у Черкаської торгово-промислової палати відсутні повноваження проводити експертизи на замовлення суб`єктів господарювання з питань права (на що не уповноважені жодні експерти), неналежне оформлення Експертного висновку, яке б дозволяло трактувати даний документ як такий, що складений за наслідками проведення експертизи.

Однак, суд може розцінювати наданий експертний висновок, як сертифікат Черкаської торгово-промислової палати про настання для Товариства з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" форс-мажорних обставин під час виконання Контракту (хоча даний документ не оформлений як Сертифікат ТПП у розумінні Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішення Президії ТПП України від 18.12.2014 №44 (5).

На переконання відповідача та Кононець Л.К. у експертному висновку зазначено про настання для Товариства з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" форс-мажорних обставин / істотну зміну обставин під час виконання Контракту, що обумовлено:

- напруженою ситуацією у відносинах Китайської Народної Республіки та Євросоюзу, що спричиняє затримки поставок безпілотних літальних апаратів до Євросоюзу для забезпечення прямих поставок в Україну,

- забороною міжнародних платежів на користь нерезидентів КНР;

- проблеми у виробництві випуску батареї "Intelligent Flight Battery", яка є основним необхідним компонентом комплектуючих для безпілотних літальних апаратів, обсяги виробництва якої на сьогоднішній день є значно меншими від запиту на їх випуск, що спричинило затримку у виробництві самого товару.

- ускладнення логістики готового товару згідно до складу позивача.

Разом з тим, суд вважає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Крім того, суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо відсутності його вини у затримці поставки товару, у зв`язку із настанням обставин, які зумовили порушення договірних зобов`язань між ТОВ "Макелсан Сервіс" та його контрагентами, з огляду на наступне.

Статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладені відповідачем та його контрагентами договори поставки (як до укладення Контракту, так і після) і обставини замовлення товару та його постави, жодним чином не могли забезпечити виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" належним чином своїх зобов`язань перед Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" з поставки товару у термін до 05.08.2024.

Разом з тим, із наданих відповідачем доказів не вбачається, що відповідачем та його контрагентами було вжито всіх можливих заходів для належного виконання своїх зобов`язань, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" саме уклало договори із контрагентами на умовах, які не дозволяли виконати перед позивачем зобов`язання до 05.08.2024, тобто неможливість виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем у погоджений у державному контракті строк зумовлена діями самого відповідача.

Відповідач не зміг обґрунтовано пояснити яким чином він очікував належно виконати свої зобов`язання перед позивачем за Контрактом з огляду на дати укладення правочинів з контрагентами, строки поставки товару за такими правочинами та загальновідомими термінами поставки товарів із Китайської Народної Республіки до України через країни Європи.

Наведене спростовує доводи відповідача, що порушення зобов`язань за Контрактом відбулось з незалежних від його волі та невідворотних обставин, оскільки саме відповідачем та його контрагентами вчинені дії, які унеможливлювали постачання товару позивачу до 05.08.2024 - укладено правочини із значно пізнішим терміном поставки спірного товару.

Отже, відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з позивачем державний контакт, усвідомлював, що кінцевою датою поставки товару є дата, визначена у додатку №1 до договору, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

Також наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" та його контрагентами обставини, не підтверджені жодними іншими доказами окрім як листів самих цих осіб, вони існували на дату укладення позивачем та відповідачем Контракту, а отже жодної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, не мало місця, а тим більше істотної.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №В-389/04 від 08.08.2024 є неналежним, недопустимим та недостовірним у розумінні ст.ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України.

А тому наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" обставини не свідчать про настання для відповідача форс-мажорних обставин чи про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні державного контракту.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 7.2 Контракту сторонами, зокрема було погоджено, що у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а у разі порушення строків поставки товару понад тридцять днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд, перевіривши розрахунки встановив пені та штрафу, встановив, що останні є обґрунтованими та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 1 648 482,50 грн. пені та 1 715 000 грн. штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки на 90%.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі № 917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Відповідач обґрунтовує клопотання про зменшення неустойки виникненням для нього істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за державним контрактом, однак суд, враховуючи положення ст.ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №В-389/04 від 08.08.2024 є неналежним, недопустимим, недостовірним доказом, який підтверджує обставини вказані відповідачем.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення неустойки є необґрунтованими, а викладені в ньому обставини не підтверджуються жодними доказами.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макелсан Сервіс" (04207, м. Київ, вул. Лук`яненка Левка, буд. 21, код 45135962) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, код 44725823) 1 648 482 (один мільйон шістсот сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 50 коп. пені, 1 715 000 (один мільйон сімсот п`ятнадцять тисяч) грн. штрафу, 40 361 (сорок тисяч триста шістдесят одну) грн. 79 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21.02.2025.

Суддя О.М.Ярмак