Ухвала

від 20.02.2025 по справі 911/585/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/585/25

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» (09183, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Озерна, вулиця Липки, будинок 2, код: 37122524)

до

Фермерського господарства Скиби Віталія Григоровича «Відродження» (09332, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Ожегівка, вул. Шевченка, будинок 36, код: 23573603)

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області 13.02.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» про витребування від Фермерського господарства Скиби Віталія Григоровича «Відродження» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» 1718,82 тонн зерна сушеної кукурудзи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на підставі укладених між позивачем та відповідачем договорів щодо надання послуг з приймання, сушіння, очищення та відвантаження кукурудзи протягом грудня 2022 року-лютого 2023 року позивач передав, а відповідач прийняв кукурудзу у кількості 6144,400 тон, в подальшому відповідачем повернуто з сушіння позивачу кукурудзи 4425,58 тон. Позивач зазначає, що відповідач з квітня 2023 року без належної правової підстави володіє 1718,62 тон зерна кукурудзи, чим порушуються права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в лист з відповідним переліком додатків або довідка про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету іншого учасника справи.

При цьому, зі змісту такого опису має бути наявною можливість встановлення тотожності пакету документів, що було направлено на адресу відповідача та пакету документів, що було направлено на адресу суду.

В якості доказів надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками, позивачем надано опис вкладення у лист від 11.02.2025 № 0311511078500.

Перевіривши дотримання позивачем норм Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що наданий позивачем опис вкладення від 11.02.2025 не може бути прийнятий в якості належного доказу направлення позовної заяви з додатками відповідачу, оскільки в переліку документів зазначеному в описі вкладення відсутня позовна заява.

За змістом ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ч. 1, пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних вимог немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Позивачем при звернені до суду із розглядуваним позовом заявлено вимогу про витребування від Фермерського господарства Скиби Віталія Григоровича «Відродження» 1718,82 тонн зерна сушеної кукурудзи.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі мають вартісну оцінку та носять майновий характер.

Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від вартості майна, що підлягає витребуванню.

Як вбачається з платіжної інструкції від 23.01.2025 № 52, наданої в якості доказу сплати судового збору, позивачем при звернені до суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3028 гривень.

Тобто позивачем надано докази сплати судового збору, як за вимогу немайнового характеру.

При цьому, позивач не надав доказів вартості зерна сушеної кукурудзи за 1 тону, тому суд позбавлений можливості встановити вартість спірного майна, та зазначити точну суму судового збору, яку необхідно доплатити.

Відтак, суд робить висновок про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Зважаючи на викладене вище у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Озерна-Агро» залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду:

- доказів вартості зерна сушеної кукурудзи за 1 тону;

- докази сплати судового збору у розмірі 1,5% від вартості майна, що підлягає витребуванню, як за вимогу майнового характеру;

- доказів надсилання на адресу відповідача позовної заяви.

3. Зобов`язати позивача подати докази надсилання на адресу відповідача додатково поданих до суду доказів та письмових пояснень, поданих на виконання цієї ухвали (ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

4. Попередити позивача про те, що у разі якщо виявлені недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала складена та підписана 20.02.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Р.М. Колесник