Рішення

від 21.02.2025 по справі 913/530/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Харків Справа № 913/530/24

Провадження №15/913/530/24

За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601)

до Комунального підприємства «Креміннатеплокомуненерго» (пров. Гастелло, буд. 21, м. Кремінна Луганської області, 92901)

про стягнення 60 175 грн 04 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України») 25.12.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Креміннатеплокомуненерго» (далі - КП «Креміннатеплокомуненерго») про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 26.09.2019 №6129/1920-ТЕ-20 у сумі 33 492 грн 74 коп., пені за період з 27.01.2020 по 11.03.2020 у сумі 31 грн 62 коп., 3% річних за період з 27.01.2020 по 31.10.2024 у сумі 4 643 грн 39 коп. та інфляційних втрат за період з лютого 2020 року по жовтень 2024 року в сумі 22 007 грн 29 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням КП «Креміннатеплокомуненерго» зобов`язань за договором постачання природного газу від 26.09.2019 №6129/1920-ТЕ-20 у частині своєчасної сплати поставленого в грудні 2019 - квітні 2020 року природного газу, у зв`язку з чим позивачем відповідно до п.7.2 договору нарахована пеня за період з 27.01.2020 по 11.03.2020 у сумі 31 грн 62 коп., а також згідно ст.625 Цивільного кодексу України - 3% річних за період з 27.01.2020 по 31.10.2024 у сумі 4 643 грн 39 коп. та інфляційні втрати за період з лютого 2020 року по жовтень 2024 року в сумі 22 007 грн 29 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2024 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується роздруківкою.

Також електронний примірник ухвали від 30.12.2024 направлявся відповідачеві на адресу електронної пошти: teplokrem@gmail.com, яка зазначена в договорі від 26.09.2019 №6129/1920-ТЕ-20 постачання природного газу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 30.12.2024.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: пров. Гастелло, буд. 21, м. Кремінна Луганської області, 92901.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в м. Кремінна Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до м. Кремінна Луганської області наразі є неможливим.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Кремінська міська територіальна громада за винятком сел. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області з 18.04.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.09.2019 між АТ «НАК «Нафтогаз України» як постачальником та КП «Креміннатеплокомуненерго» як споживачем укладений договір постачання природного газу №6129/1920-ТЕ-20 з додатковими угодами до нього, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У п.1.3 договору передбачено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений АТ «НАК «Нафтогаз України» на митну територію України.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 7,580 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях:

МісяцьОбсягЖовтень 20190,352Листопад 20191,136Грудень 20191,523Січень 20201,709Лютий 20201,490Березень 20201,256Квітень 20200,114Всього:7,580

Згідно з п.3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України АТ «НАК «Нафтогаз України» у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

У п.3.8 договору сторони передбачили, що приймання-передачі газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

Відповідно до п.3.9 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, що складений між споживачем та оператором ГРМ (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж) (пп.3.9.1 п.3.9 договору); інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до п.3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (пп.3.9.2 п.3.9 договору); підписані споживачем два примірники акту приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п.3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (пп.3.9.3 п.3.9 договору).

Згідно з п.3.11 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

Ціна за 1 000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п.11.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

22.10.2019 між сторонами укладені додаткова угода №1 до договору, 12.11.2019 - додаткова угода №2, 09.12.2019 - додаткова угода №3, 23.12.2019 - додаткова угода №4, 28.01.2020 - додаткова угода №5, 24.02.2020 - додаткова угода №6, 23.03.2020 - додаткова угода №7, 23.04.2020 - додаткова угода №8, у яких сторони визначали ціну за 1 000 куб. м природного газу на відповідний місяць.

На виконання вказаних умов договору позивач протягом листопада 2019 - квітня 2020 передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 51 074 грн 53 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, який останній оплатив частково в сумі 17 581 грн 79 коп., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 26.09.2019 №6129/1920-ТЕ-20 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт поставки позивачем природного газу відповідачеві у листопаді 2019 року - квітні 2020 року підтверджується актами приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 30.11.2019, від 31.12.2019, від 31.01.2020 від 28.02.2020, від 31.03.2020 та від 30.04.2020, які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Отже, позивачем доведено факт споживання у спірний період відповідачем природного газу на загальну суму 51 074 грн 53 коп.

У свою чергу відповідач оплатив поставлений природний газ у листопаді 2019 року повністю в сумі 7 581 грн 79 коп., у грудні 2019 року - поставлений на загальну суму 11 811 грн 18 коп. оплатив частково в сумі 10 000 грн 00 коп., а поставлений в січні 2020 року - квітні 2020 року - не оплатив.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Суд зауважує, що кожна щомісячна поставка позивачем відповідачеві природного газу є окремим зобов`язанням у розумінні приписів ст.509 ЦК України , яке має свій строк (термін) виконання.

При цьому суд бере до уваги наступне.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом ст.252 ЦК України вбачається, що строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Оскільки сторонами у п.5.1 договору визначено саме термін виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, суд, визначаючи початок періоду прострочення, керується вказаними висновками Верховного Суду.

Ураховуючи наведене, граничними термінами оплати поставленого позивачем відповідачеві у грудні 2019 року природного газу є 25.01.2020, у січні 2020 року - 25.02.2020, у лютому 2020 року - 25.03.2020, у березні 2020 року - 25.04.2020, у квітні 2020 року - 25.05.2020.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений у грудні 2019 року -квітні 2020 року природний газ у сумі 33 492 грн 74 коп.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 27.01.2020 по 11.03.2020 у сумі 31 грн 62 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.7.2 договору в разі прострочення споживачем оплати згідно п.п.5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів та договірних умов.

Отже, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 27.01.2020 по 11.03.2020 у сумі 31 грн 62 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.01.2020 по 31.10.2024 у сумі 4 643 грн 39 коп. та інфляційних втрат за період з лютого 2020 року по жовтень 2024 року в сумі 22 007 грн 29 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 27.01.2020 по 31.10.2024 у сумі 4 643 грн 39 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з лютого 2020 року по жовтень 2024 року в сумі 22 007 грн 29 коп.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач позовом не оспорив, доказів відсутності заборгованості не надав.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп. покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Підстав для здійснення судового контролю, передбаченого ч.5 ст.3451 ГПК України, судом не встановлено.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Креміннатеплокомуненерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Креміннатеплокомуненерго», пров. Гастелло, буд. 21, м. Кремінна Луганської області, 92901, ідентифікаційний код 33587903, на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість у сумі 33 492 грн 74 коп., пеню в сумі 31 грн 62 коп., 3% річних у сумі 4 643 грн 39 коп., інфляційні втрати в сумі 22 007 грн 29 коп. та судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720.

Відповідач: Комунальне підприємство «Теплосервіс» Станично-Луганської селищної територіальної громади, квартал Молодіжний, буд. 10 Б, смт Станиця Луганська (з) Щастинського району Луганської області, 93601, ідентифікаційний код 35259450.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 21.02.2025.

Суддя Сергій СМОЛА