Ухвала

від 21.02.2025 по справі 914/1594/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.02.2025Справа № 914/1594/19

За заявою:ОСОБА_1 , Львівська обл., с. Боянецьпро:відвід суддіу справі:№914/1594/19за позовом:Червоноградської міської ради Львівської області, найменування якої змінено на Шептицьку міську раду, Львівська обл., м. Шептицькийдо відповідача:Фізичної особи-підприємця Воляник Галини Василівни, Львівська обл, с. Боянецьза участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», Львівська обл., м. Шептицький Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів про:зобов`язання привести будівлю у попередній стан Суддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1594/19 за позовом Червоноградської міської ради Львівської області до фізичної особи-підприємця Воляник Галини Василівни, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», Львівська обл., Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про зобов`язання привести будівлю у попередній стан.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позов Червоноградської міської ради Львівської області задоволено повністю.

Зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР «ЧМБТІ» від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2 (в тому числі будівля кафе площею 9,1 м2, відпочинковий майданчик площею 50,6 м2) шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Червоноградської міської ради Львівської області 1`921,00 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення 26.12.2019 Господарським судом Львівської області видані відповідні накази.

Станом на 21.01.2025 в провадженні Господарського суду Львівської області перебуває на розгляді скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх. №3916/24 від 23.10.2024 та вх. №4113/24 від 07.11.2024), а також скарги про визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу виконавчої служби та зобов`язання вчинити дії (вх. №4314/24 від 20.11.2024).

Розгляд вказаних скарг призначено на 28.02.2025.

19.02.2025 ОСОБА_1 подано до суду письмову заяву про відвід судді Крупника Р.В. (вх. №4519/25).

Розглянувши вказану заяву та ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд зазначає наступне.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із частиною 1 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Приписами пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У заяві про відвід заявниця посилається на такі обставини:

- при ухваленні рішення від 27.11.2019 у справі судом проігноровано аргументи заявниці, а також залишено поза увагою обставини, які мали значення для вирішення спору. Зокрема, суд не взяв до уваги, що заявниця є користувачем земельної ділянки, співвласником будинку №12 та прибудинкової території, прав позивача вона не порушувала. Суд неправильно встановив відомості про земельну ділянку, на якій знаходиться належне заявниці майно, неправильно кваліфікував його, не взяв до уваги аргументи третіх осіб, не перевірив наскільки достовірно складено акт робочою групою виконавчого комітету міської ради, не встановив, чи вийшла заявниця за зовнішні межі будівлі 12 Б, поверховості будинку, а також, з яких матеріалів виготовлена спірна споруда

- в ухвалі від 01.07.2024 у справі неправильно встановлено загальну площу будівлі 12 Б, не встановлено бездіяльності органу ДВС;

- суддя відмовив у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду, не надавши жодних пояснень.

Вказане вище, за твердженнями заявниці, призвело до знищення її майна. Зважаючи на це, вона запропоновувала судді Крупнику Р.В. взяти самовідвід, а також заявила про відвід судді Крупника Р.В.

Оцінюючи доводи заявниці, суд враховує, що незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок №1 (2001) КРЄС про стандарти незалежності судових органів та незмінюваності суддів).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Додатково і на доповнення до цього ставлення судді до справи має важливе, проте не вирішальне значення. Вирішальною є можливість об`єктивного підтвердження таких фактів (наприклад, рішення у справі ЄСПЛ «Ferrantelli and Sanyangelo v. Italy», постанова від 07.08.1996, збірник 1996-ІІІ, с. 951-52, параграф 58, та рішення у справі «Wettstein v. Switzerland», № 33958/96, параграф 44).

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006).

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що для відводу судді заявниця повинна навести реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов`язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді.

Слід зазначити, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Разом з тим, частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що така фактично зводиться до незгоди ОСОБА_1 з ухваленими судом судовими рішеннями у справі №914/1594/19, а саме:

1) з рішенням від 27.11.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020;

2) з ухвалою від 01.07.2024, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, якою:

- залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 вх. №2107/24 від 30.05.2024, скаргу вх. №2231/24 від 10.06.2024 в частині вимоги про зобов`язання державного виконавця скласти акт та винести постанову про закінчення виконавчого провадження;

- відмовлено у задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 вх. №2231/24 від 10.06.2024;

3) ухвалою від 13.02.2025 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду (вх. №3336/24 від 06.09.2024).

Заявницею не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до статей 35, 36, 38), а лише надається оцінка діям судді, вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду суддею Крупником Р.В. позовної заяви, скарг ОСОБА_1 на бездіяльність органу ДВС, заяви про роз`яснення рішення суду), що прямо суперечить вимогам частини 4 статті 35 ГПК України,

Зважаючи на це, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Крупника Р.В.

При цьому суд вважає, що підстави для самовідводу у даній справі відсутні та звертає увагу на те, що ні чинним ГПК України, ні Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, не передбачено право суду (судді) уникати здійснення правосуддя в порядку та спосіб визначений Конституцією України та чинним ГПК України.

Згідно із частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Слід зазначити, що заява про відвід надійшла до суду більше ніж за 3 робочі дні до наступного засідання, а саме до:

- засідання із розгляду скарг ОСОБА_1 на дії державного виконавця (вх. №3916/24 від 23.10.2024 та вх. №4113/24 від 07.11.2024), яке призначене на 28.02.2025;

- засідання із розгляду скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу виконавчої служби та зобов`язання вчинити дії (вх. №4314/24 від 20.11.2024), яке призначене на 28.02.2025.

Зважаючи на це, суд вважає за необхідне передати заяву ОСОБА_1 (вх. №4519/25 від 19.02.2025) про відвід судді Крупника Р.В. у справі №914/1594/19 на автоматизований розподіл справи між суддями з метою вирішення питання про відвід в іншому складі суду.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 46, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 вх. №4519/25 від 19.02.2025 про відвід судді Крупника Р.В. у справі №914/1594/19 визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №914/1594/19 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід судді Крупника Р.В., у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.

СуддяКрупник Р.В.