Рішення

від 11.02.2025 по справі 916/4065/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2025 р. Справа № 916/4065/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801),

до відповідача: Споживчого товариства Гранд Парк 24 (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 24; код ЄДРПОУ 40775116),

про стягнення 22422,84 грн та зобов`язання вчинити певні дії,

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Решитова Е.В., довіреність № 1-4041 від 26.08.2024;

від відповідача адвокат Пономаренко Ю.П., ордер серія ВН № 1251137.

Обставини справи.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" 13.09.2024 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Споживчого товариства Гранд Парк 24 з позовною заявою, в якій просить:

- Зобов`язати Споживче товариство Гранд Парк 24 в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 22422,84 грн;

- Стягнути з Споживчого товариства Гранд Парк 24 на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 22422,84 грн компенсації вартості відібраних у лютому, березні 2017 року без номінацій обсягів природного газу.

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 справу № 916/4065/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх. № 4160/24 від 16.09.2024), залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.09.2024 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4065/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.10.2024 об 11:00 год.

22 жовтня 2024 року до суду від Споживчого товариства Гранд Парк 24 надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 22.10.2024 суд протокольною ухвалою відзив на позовну заяву залишив без розгляду, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Судом встановлено, що відповідач на дату подання відзиву на позовну заяву не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв`язку з чим відзив на позовну заяву залишено без розгляду.

У підготовчому засіданні 22.10.2024 судом оголошено перерву до 14:05 год. 06.11.2024.

23 жовтня 2024 року до суду від Споживчого товариства Гранд Парк 24 надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій відповідач просить суд при розгляді справи № 916/4065/24 застосувати строк позовної давності. У задоволенні позовних вимог АТ "УКРТРАНСГАЗ" відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що заява про задоволення грошових вимог кредитора АТ "УКРТРАНСГАЗ" за вихідним № 101ВИХ-24-4638 від 29.07.2024 направлена 30.07.2024 на адресу юридичної особи ЛК СП "Гранд парк 24" з пропуском процесуальних строків, встановлених п. 5. ст. 105 ЦК України, що свідчить про звернення до неіснуючої юридичної особи та унеможливлює розгляд питання про визнання АТ "УКРТРАНСГАЗ" кредитором з включенням до проміжного ліквідаційного балансу СТ "ГРАНД ПАРК24", оскільки ліквідаційний баланс був поданий у січні 2022 року.

Крім того, відповідно до рішення загальних зборів членів Споживчого Товариства "ГРАНД ПАРК 24" (протокол № 2/2021 від 01.11.2021) встановлено строк для звернення кредиторів з грошовими вимогами на протязі двох місяців з дня оприлюднення рішення.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

23 жовтня 2024 року до суду від Споживчого товариства Гранд Парк 24 надійшла заява, в якій заявник просить суд при розгляді справи № 916/4065/24 застосувати строк позовної давності. У задоволенні позовних вимог АТ "УКРТРАНСГАЗ" відмовити у повному обсязі.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

06 листопада 2024 року до суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що за змістом положень частин 3, 4 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Вказані письмові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

06 листопада 2024 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суд від 06 листопад 2024 року призначено підготовче засідання у справі на 12:00 год. 03.12.2024. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/4065/24 на 30 днів.

02 грудня 2024 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення.

Вказані додаткові пояснення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/4065/24. Постановлено здійснити розгляд справи № 916/4065/24 по суті впродовж розумного строку. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2025 о 14:10 год.

21 січня 2024 року судове засідання у справі не відбулось, через відсутність електроенергії в Господарському суді Одеської області, що підтверджується відповідним актом суду.

Ухвалою суду від 21.01.2025 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.02.2025 об 11:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.02.2025 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у заявах про застосування позовної давності та поясненнях.

У судовому засіданні 11.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про час складення повного рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Споживчого товариства Гранд Парк 24 (ідентифікаційний код 40775116) є юридичною особою, яка створена 25.08.2005.

04 жовтня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1005561100002059691 про рішення засновників щодо припинення юридичної особи Споживчого товариства "Гранд Парк 24".

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" надіслало на адресу Споживчого товариства "Гранд Парк 24" заяву № 1001ВИХ-24-4638 від 29.07.2024 з грошовими вимогами, в якій просило, зокрема: визнати Акціонерне товариство "Укртрансгаз" кредитором Споживчого товариства "Гранд Парк 24"; включити до проміжного ліквідаційного балансу Споживчого товариства "Гранд Парк 24" грошові вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у сумі 22422,84 грн; забезпечити погашення грошових вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що споживче товариство Гранд Парк 24 ухилилось від отримання поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку, тому відправлення було повернуто за зворотною адресою, та отримано позивачем 16.08.2024.

Враховуючи ухилення боржника від розгляду, визнання та включення грошових вимог кредитора до проміжного ліквідаційного балансу, AT "Укртрансгаз" 13.09.2024 звернулось до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права шляхом зобов`язання боржника в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги АТ "Укртрансгаз" до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 22422,84 грн і стягнення з СП Гранд Парк 24 на користь АТ "Укртрансгаз" 22422,84 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий та березень 2017 року.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

За приписами частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно із частиною шостою статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною восьмою статті 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Суд установив, що 30 липня 2024 року АТ "Укртрансгаз" звернулося до ліквідаційної комісії СП "ГРАНД Парк 24" із заявою № 1001ВИХ-24-4638 від 29.07.2024, у якій просило, зокрема, визнати АТ "Укртрансгаз" кредитором СП "ГРАНД Парк 24" та включити до проміжного ліквідаційного балансу СП "ГРАНД Парк 24" грошові вимоги АТ "Укртрансгаз" у сумі 22422,84 грн.

Факт направлення боржнику зазначеної заяви підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти № 0102100001508 від 30.07.2024, фіскальним чеком про оплату послуг поштового зв`язку, відомостями із веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення № 0102100001508 (т. 1, а.с. 19-20). Однак доказів її розгляду в установленому порядку ліквідаційною комісією боржника матеріали справи не містять.

Наявність та розмір заборгованості СП "ГРАНД Парк 24" перед АТ "Укртрансгаз" в сумі 22422,84 грн підтверджена наступним.

АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 було оператором газотранспортної системи суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини першої статті 1 Законом України «Про ринок природного газу»). СП "ГРАНД Парк 24" було споживачем юридичною особою, яка отримувала природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (пункт 37 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до пункту 10 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» захищені споживачі побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

В розумінні наведеної норми СП "ГРАНД Парк 24" у спірний період було захищеним споживачем природного газу.

Для здійснення діяльності з виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, боржник, відповідно до «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, № 187 від 22.03.2017, № 867 від 19.10.2018, мав право у визначений період придбавати природний газ для всіх категорій споживачів у НАК «Нафтогаз України».

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017», від 04.10.2017 № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року», від 03.10.2018 № 717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року» покладено на НАК «Нафтогаз України» обов`язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювальних сезонів 2016/2017, 2017/2018, 2018/2019 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, у тому числі СП "ГРАНД Парк 24".

За результатом опрацювання поданих номінацій Кредитором встановлена відсутність поданих номінацій НАК «Нафтогаз України» у лютому та березні 2017 року в обсязі 3,781 тис. куб. метрів для споживача СП "ГРАНД Парк 24"

Разом з тим, кредитором встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 3,781 тис. куб. метрів у лютому, березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для боржника.

Вказані обсяги відбору боржником природного газу підтверджуються:

- Звітом про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз» між замовниками послуг транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року;

- Алокацією (звітом) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Одесагаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за березень 2017 року;

- Реєстром реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у лютому 2017 року;

- Реєстром реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплопостачальним підприємствам у березні 2017 року;

- Актом № 02-17-1609000475/748-Т наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.02.2017;

- Актом № 03-17-1609000475/748-Т наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 21.03.2017.

Відповідно до повідомлення постачальника НАК «Нафтогаз України» ціна на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 по грудень 2019 років за договорами постачання природного газу НАК «Нафтогаз України», зокрема, відповідно до Положення № 758 та на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», без ПДВ за 1 тис. куб. метрів складала у лютому та березні 2017 року для населення - 4942,00 грн.

Відповідно до пункту 17 Положення № 758 постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон України № 1730) підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі підприємства ПЕК), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною 2 цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно (ч. 4 ст. 8 Закону України № 1730).

Згідно з Положенням № 758 розмір компенсації складається із вартості відібраних Боржником без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів та згідно ч. 2 ст. 8 Закону № 1730 становить у лютому 2380 куб. м. вартістю 14114,35 з ПДВ та у березні 1401 куб. м. вартістю 8308,49 грн з ПДВ.

Таким чином, у лютому та березні 2017 року боржник мав договірні відносини з постачання природного газу з НАК «Нафтогаз України», проте постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу боржнику, внаслідок чого боржник у лютому, березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи з ресурсу кредитора обсягом 3,781 тис. куб. метрів, без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування, вартістю 22422,84 грн з ПДВ.

З метою забезпечення сталого функціонування ринку природного газу було прийнято Закон України від 14.07.2021 № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон № 1639-ІХ), який набрав чинності 29.08.2021. Законом № 1639-ІХ внесено зміни, в тому числі, до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон № 1730-VIII), який зокрема доповнено статтею 8 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1730-VIII підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:

- відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;

- послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно (частина четверта статті 8 Закону № 1730-VIII).

Таким чином, частиною другою статті 8 Закону № 1730-VIII встановлене імперативне нормативне регулювання правовідносин щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначено, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Відповідно до статті 2 Закону № 1730-VIII дія цього Закону поширюється на відносини з врегулювання заборгованості підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій. Також визначено порядок компенсації оплата протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року щомісяця рівними частинами, вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019.

Отже для стягнення грошових коштів на підставі Закону № 1730-VIII необхідна наявність таких умов:

1) учасники процедури: платник підприємства ПЕК; отримувач Оператор газотранспортної системи, який здійснював вказані функції до 31.12.2019;

2) період виникнення заборгованості з 01.12.2015 по 31.12.2019;

3) здійснення відбору природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій;

4) настання строку оплати з 1 жовтня 2021 року рівними частинами протягом 72 місяців.

Судом встановлено, що СП Гранд Парк 24 є споживачем, який використав відповідні обсяги природного газу у лютому та березні 2017 року.

АТ «Укртрансгаз» до 31.12.2019 виконувало функції Оператора газотранспортної системи відповідно до ліцензії серії АЕ № 194511 від 28.02.2013, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, кредитор і боржник є суб`єктами господарювання, відносини яких щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 01.12.2015 по 31.12.2019 без подання номінацій, унормовані Законом № 1730-VIII.

Згідно із частиною третьою статті 8 Закону № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Враховуючи те, що боржник здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 3,781 тис. куб. м. у лютому та березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується кредитору відповідно до порядку, встановленого частиною другою статті 8 Закону № 1730-VIII.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами частини першої статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Виходячи із указаних норм права, в силу вимог Закону № 1730-VIII у боржника (відповідача) виникло зобов`язання компенсувати кредитору вартість відібраних у лютому та березні 2017 року без номінацій обсягів природного газу.

Оскільки статтею 8 Закону № 1730-VIII встановлено, що компенсація позивачу має бути здійснена відповідачем за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивач врахував обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу, а також врахував ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

За розрахунками позивача, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у визначеному періоді у загальному розмірі 3,781 тис. куб. м. за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів загалом складає 22422,84 грн з ПДВ.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 107 ЦК України встановлено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, кредитор має право вимагати від юридичної особи, яка припиняється виконання не тільки тих зобов`язань строк виконання яких настав, а також і тих зобов`язань, строк виконання яких ще не настав (дострокового виконання).

Таким чином, СП «Гранд Парк 24» зобов`язаний сплатити АТ «Укртрансгаз» 22422,84 грн, яка включає в себе суму компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд дійшов до таких висновків.

Так, відповідач у заяві про застосування строків позовної давності зазначає, що "відповідно до рішення загальних зборів членів Споживчого Товариства «ГРАНД ПАРК 24» (протокол № 2/2021 від 01.11.2021) встановлено строк для звернення кредиторів з грошовими вимогами на протязі двох місяців з дня оприлюднення рішення. Заява про задоволення грошових вимог кредитора АТ «УКРТРАНСГАЗ» за вихідним № 101ВИХ-24-4638 від 29.07.2024 згідно залученої до матеріалів позовної заяви квитанції-накладної Укрпошти № 0102100001508 направлена 30.07.2024 на адресу юридичної особи ЛК СП «Гранд парк 24» з пропуском процесуальних строків, встановлених п. 5. ст. 105 ЦК, що свідчить про звернення до неіснуючої юридичної особи та унеможливлює розгляд питання про визнання АТ «УКРТРАНСГАЗ» кредитором з включенням до проміжного ліквідаційного балансу СТ «ГРАНД ПАРК 24», оскільки ліквідаційний баланс був поданий у січні 2022 року».

Суд зазначає, що вказане твердження відповідача суперечить чинному законодавству та актуальній судовій практиці, а отже, не може бути прийнято судом до уваги з огляду на таке.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (стаття 104 ЦК України).

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, яка ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом положень частин 3, 4 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, необґрунтованими є посилання відповідача на пропуск позивачем строку заявлення своїх грошових вимог, оскільки несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 922/2194/21, від 20.01.2020 у справі 922/416/19.

Матеріали справи не містять доказів погашення боржником суми боргу, як і доказів на підтвердження визнання заявленої кредиторської заборгованості ліквідаційною комісією боржника шляхом надсилання відповіді на заяву кредитора із грошовими вимогами та включення таких вимог до проміжного ліквідаційного балансу.

За приписами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Положеннями частини другої статті 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

Таким чином, в АТ Укртрансгаз, відповідно до частини другої статті 8 Закону № 1730-VIII, виникло право стягнути з СП Гранд Парк 24 кошти в розмірі 22422,84 грн в рахунок компенсації відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий та березень 2017 року.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 905/451/22.

Зокрема, перед Верховним Судом у справі № 905/451/22 постало питання чи відповідає належному способу захисту прав кредитора юридичної особи, яка перебуває в стані припинення (після прийняття засновниками (учасниками) рішення про ліквідацію юридичної особи), позов про стягнення суми грошових коштів, та чи підлягає в такому разі рішення суду про задоволення відповідного позову примусовому виконанню державною виконавчою службою або приватним виконавцем.

Об`єднана палата дійшла таких висновків:

"46. Відповідно до усталеної практики, якщо боржник не виконує грошове зобов`язання, то належною позовною вимогою є вимога кредитора про стягнення грошових коштів. Така вимога опосередковує такий спосіб захисту, встановлений законом, як примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України).

63. Отже позовна вимога про стягнення грошових коштів з боржника юридичної особи, яка перебуває у стані припинення, відповідає способу захисту, встановленому законом (примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України, частина 2 статті 20 ГК України)), і цей спосіб захисту є ефективним.

67. Тому об`єднана палата підкреслює, що норма частини першої статті 112 ЦК України стосується ліквідації тільки платоспроможної юридичної особи. Її слід застосовувати не у відриві, а разом з іншими положеннями ЦК України, зокрема, разом із частиною шостою статті 104, частиною третьою статті 110 ЦК України, тобто системно. Відповідно до частини шостої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом, а відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені КУзПБ. Отже, встановлена частиною першою статті 112 ЦК України черговість задоволення вимог кредиторів не може мати на меті задоволення вимог кредиторів певних черг і часткове незадоволення кредиторів інших черг чи їх незадоволення взагалі. Якщо юридична особа є платоспроможною, то підлягають задоволенню всі вимоги кредиторів, що виключає порушення їх прав. Тому об`єднана палата дійшла висновку, що частина перша статті 112 ЦК України має на меті врегулювати черговість добровільного задоволення боржником тих вимог кредиторів, які визнані ним самостійно, і не регулює задоволення вимог кредиторів за судовими рішеннями, які підлягають примусовому виконанню. Протилежне тлумачення зазначених законодавчих норм призвело би до порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) у світлі практики ЄСПЛ.

68. Об`єднана палата також звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. Цю частину слід застосовувати разом із частиною четвертою статті 112 ЦК України, відповідно до якої вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Отже, положення частини п`ятої статті 112 ЦК України щодо погашення вимог, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, застосовуються лише до вимог, які заявлені після спливу строку, встановленого для їх пред`явлення. До вимог, які заявлені вчасно, та вимог, які підлягають примусовому задоволенню на підставі судового рішення, правила про погашення вимог не застосовуються. Якщо у процедурі ліквідації юридичної особи з`ясується, що майна юридичної особи недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів, боржник зобов`язаний звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до частини третьої статті 110 ЦК України.

69. Виходячи з викладеного, статтю 112 ЦК України не можна тлумачити так, що вона забороняє примусове виконання судового рішення, ухваленого щодо боржника юридичної особи, яка перебуває у стані припинення. Такого регулювання стаття 112 ЦК України не містить (та й не може містити з огляду на статтю 6 Конвенції у світлі практики ЄСПЛ).

70. Натомість черговість, передбачена статтею 112 ЦК України, спрямована на те, щоб у разі виявлення під час добровільного задоволення боржником самостійно визнаних ним вимог ознак неплатоспроможності і подальшого порушення справи про банкрутство ризик незадоволення таких вимог був мінімальним саме для перших черг кредиторів, визначених цією статтею. Адже вимоги, визнані боржником самостійно, можуть бути необґрунтованими, що і перевіряється судом в межах справи про банкрутство. Водночас це не стосується вимог кредиторів за судовим рішенням у процедурі добровільної ліквідації, бо обґрунтованість цих вимог вже встановлена судом і не може ставитись боржником під сумнів в межах зазначеної процедури. Тому доти, доки ознаки неплатоспроможності боржника юридичної особи не встановлені, такі кредитори мають отримувати задоволення своїх вимог в загальному порядку у виконавчому провадженні. Але як тільки ознаки неплатоспроможності виявлені (наприклад, внаслідок добровільного визнання боржником нових вимог або стягнення грошових коштів судом на користь нових кредиторів), ліквідатор має звернутись до суду для порушення справи про банкрутство; тоді виконання судових рішень здійснюється в межах такої справи і в іншій черговості, ніж встановлена у статті 112 ЦК України, а саме в черговості, встановленій статтею 64 КУзПБ.».

Відповідно до статей 256, 257, 260 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, подання заяви про задоволення кредиторських вимог після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією свідчить лише про те, що такі вимоги мають бути задоволені з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Поряд з цим строк, встановлений ч. 5 ст. 105 ЦК України для заявлення вимог кредитора не є позовною давністю в розумінні статті 256 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви про застосування строків позовної давності.

Таким чином, доводи відповідача, викладені ним у заявах та поясненнях в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування власних правових позицій по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Споживче товариство Гранд Парк 24 (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 24; код ЄДРПОУ 40775116) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити грошові вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) до проміжного ліквідаційного балансу у сумі 22422,84 грн.

3. Стягнути з Споживчого товариства Гранд Парк 24 (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 24; код ЄДРПОУ 40775116) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) суму компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за лютий, березень 2017 року у розмірі 22422,84 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 20.02.2025.

Суддя Нікітенко С.В.