Рішення

від 17.02.2025 по справі 916/5268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5268/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Дерік М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Кілійської міської ради (68300, Одеська область, Ізмаїльський район, місто Кілія, вулиця Миру, будинок 57)

до відповідача: Приватного підприємства "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер" (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Кілія, вул.Східна, будинок 12)

про стягнення 91 683,47 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Горячова Т. В. довіреність №203/12/25 від 14.01.2025;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог Кілійської міської ради.

2.12.2024 Кілійська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю у сумі 99 874,70 грн, пеню у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення у сумі 299,62 грн, інфляційні втрати у сумі 688,89 грн, штраф у розмірі 100% річної орендної плати у сумі 90 694,26 грн, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.12.2024 суд відкрив провадження у справі № 916/5268/24 за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на "08" січня 2025 р. о 11:00.

06.01.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення на ухвалу Господарського суду Одеської області 09.12.2024 а також клопотання про залучення Головного управління ДПС в Одеській області в якості зацікавленої особи на стороні позивача та про витребування з Державного земельного кадастру відомостей щодо нормативної грошової оцінки.

08.01.2025 в судове засідання сторони не з`явилися. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою від 8.01.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення Головного управління ДПС в Одеській області в якості зацікавленої особи на стороні позивача з огляду на його необґрунтованість.

Крім того, суд ухвалою від 8.01.2025 витребував у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у строк до 23.01.2025 відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 5122310100:02:009:0049) станом на 2023 та 2024 рік у формі Витягу та Довідки, а також пояснення щодо розрахунку НГО (формула та вихідні дані).

27.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про залучення документів до матеріалів справи.

28.01.2025 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли документи на виконання ухвали суду від 08.01.2025.

Протокольною ухвалою від 29.01.2025 суд оголосив перерву в судовому засідання до 10.02.2025 о 14:30.

10.02.2025 в судове засідання з`явився представник позивача, відповідач в судове засідання не з`явився.

В телефонному режимі відповідач повідомив, що сплатив заборгованість по орендній платі. Представник позивача зазначив, що з приводу сплати заборгованості відповідачем є відомості, але немає офіційного підтвердження.

Протокольною ухвалою суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.02.2025 о 15:30.

10.02.2025 до суду від відповідача надійшла квитанція від 7.02.2025 на суму 99 874 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб з серпня 2023 року по жовтень 2024 року».

У судове засідання 17.02.2025 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

У судовому засіданні 17.02.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, відповідно до якої суд закрив провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за землю у сумі 99 874 грн.

Крім того, судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1 Доводи Кілійської міської ради.

Між Приватним підприємством "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер" в особі Маленка Андрія Павловича та Бесчасної Марини Миколаївни та Кілійською міською радою в особі міського голови Бойченка Павла Івановича був укладений договір оренди землі від 20 серпня 2019 року б/н, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення і обслуговування цілого комплексу виробничих, службових, підсобних будівель та споруд загальною площею 1,1239 га кадастровий номер 5122310100:02:009:0049, яка знаходиться за адресою: м.Кілія, вул.Челюскіна, 12 (нова назва вул.Східна, 12) строком на 49 років.

Згідно з п.9 договору оренди землі від 20 серпня 2019 року орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Кілійської міської ради виключно у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Розмір орендної плати за перший рік становить 61 755,68 грн.

Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п.п.3 п.11 договору орендна плата за земельні ділянки приватної власності, земельні ділянки несільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності вноситься щомісячно до 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором. Стягується пеня у розмірі 0,3 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

З інформації, наданої відділом з питань земельних відносин, екології та природних ресурсів виконавчого комітету Кілійської міської ради, позивачем було встановлено, що станом на О1.11.2024 у відповідача виникла заборгованість за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року включно по орендній платі за землю згідно до договору оренди землі від 20 серпня 2019 року б/н (зі змінами) та додаткової угоди, укладеної від 07.04.2023, а саме, заборгованість по орендній платі 99 874,70 грн, пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення, яка складає 299,62 грн, інфляційні втрати в разі невиконання або несвоєчасного проведення грошових розрахунків за весь час прострочення 688,89 грн (відповідно до ст.625 ЦК України) та штраф у розмірі 100% річної орендної плати 90 694,26 грн.

Всього за 2023 рік, з серпня 2023 року по грудень 2023 року включно - заборгованість по орендній платі за землю склала 24 296,20 грн, інфляційні втрати 76,70 грн.

Всього за 2024 рік, з січня 2024 року по жовтень 2024 року включно - заборгованість по орендній платі за землю склала 75 578,50 грн, інфляційні втрати 612,19 грн.

Всього за 2023 - 2024 роки пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення склала 299,62 грн, штраф у розмірі 100% річної орендної плати 90 694,26 грн.

З огляду на вищенаведені обставини позивачем, з метою досудового урегулювання спору, було направлено на адресу відповідача претензію за вих.40044112/24 від 06.08.2024 про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 20 серпня 2019 року б/н.

Водночас, на вказану претензію відповідач не відповів, при цьому, станом на теперішній час заборгованість не сплачена, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю у сумі 99 874,70 грн, пеню у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення у сумі 299,62 грн, інфляційні втрати у сумі 688,89 грн, штраф у розмірі 100% річної орендної плати у сумі 90 694,26 грн.

3.2 Доводи Приватного підприємства "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер".

Відповідачем не було викладено правову позицію останнього у процесуальних документах, водночас, останнім на підтвердження сплати позивачу заборгованості з орендної плати надано суду квитанцію від 7.02.2025 на суму 99 874 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб з серпня 2023 року по жовтень 2024 року».

Крім того, у судовому засіданні 29.01.2025 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що розмір штрафних санкцій є надмірним.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

20 серпня 2019 року між Маленко А.П. та Бесчастною М.М. (Орендар) та Кілійською міською радою (Орендодавець) був укладений договір оренди землі (а.с.9-16), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення і обслуговування цілого комплексу виробничих, службових, підсобних будівель та споруд загальною площею 1,1239 га кадастровий номер 5122310100:02:009:0049, яка розташована за адресою: м.Кілія, вул.Челюскіна, 12 (нова назва вул.Східна, 12) (п.1, п.2 договору).

Договір укладено на 49 років (п.8 договору).

Згідно з п.9 договору орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Кілійської міської ради виключно у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати за перший рік становить 61 755,68 грн.

Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Підпунктом 3 пункту 11 договору передбачено, що орендна плата за земельні ділянки приватної власності, земельні ділянки несільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності вноситься щомісячно до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.

Згідно з п.14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі 0,3 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (п.43 договору).

Невід`ємними частинами договору є: ?копія витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; ?копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; ?копії паспортів орендарів; ?копії облікової картки платників податків; ?копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Матеріали справи також містять витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.07.2018, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 2 058 522,55 грн (а.с.17), витяг з Державного земельного кадастру від 12.07.2018 про земельну ділянку щодо земельної ділянки загальною площею 1,1239 га кадастровий номер 5122310100:02:009:0049, що належить до комунальної власності (а.с.18-22), копії паспортів орендарів та ?копії облікової картки платників податків (а.с.23-28) та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.29-32).

7.04.2023 між Кілійською міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер" було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі б/н від 20.08.2019 (а.с.35), відповідно до якої було змінено сторону договору Орендаря на Приватне підприємство "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер" та викладено преамбулу у відповідній редакції, а також було викладено реквізити сторін у новій редакції відповідно.

Вказана додаткова угода підписана обома сторонами.

Позивачем також надано суду розрахунок заборгованості (а.с.44), з якого вбачається, що станом на О1.11.2024 у відповідача виникла заборгованість за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року включно по орендній платі за землю згідно до договору оренди землі від 20 серпня 2019 року б/н (зі змінами) та додаткової угоди, укладеної від 07.04.2023, загалом у сумі 99 874,70 грн, а саме:

- всього за 2023 рік, з серпня 2023 року по грудень 2023 року включно - заборгованість по орендній платі за землю склала 24 296,20 грн, при цьому, позивачем нараховано інфляційні втрати відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України у сумі 76,70 грн;

- всього за 2024 рік, з січня 2024 року по жовтень 2024 року включно - заборгованість по орендній платі за землю склала 75 578,50 грн, інфляційні втрати 612,19 грн;

Всього за 2023 - 2024 роки пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення склала 299,62 грн, штраф у розмірі 100% річної орендної плати 90 694,26 грн.

При цьому, у вказаному розрахунку зазначено, що згідно з п.9 договору оренди землі від 20.08.2019 орендна плата за рік складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, річна орендна плата за 2023 рік складає 2 058 522,55 грн*3%=61755,68 грн (1 міс. - 61755,68грн/12=5146,30 грн).

Орендна плата за 2024 розрахована на основі витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за №HB-5100515162024 від 18.03.2024, яка складає 3 023 141,91 грн. Таким чином, орендна плата за 2024 р. складає 3023141,91*3%= 90694,26 грн (1 міс. - 90694,26грн/12=7557,85 грн).

Матеріали справи містять витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №HB-5100515162024 від 18.03.2024, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5122310100:02:009:0049 становить 3023141,91 грн (а.с.45).

На вимогу суду листом від 27.01.2025 ГУ Держгеокадастр в Одеській області повідомив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5122310100:02:009:0049 за 2023 рік складає 2 876 899,52 грн (витяг №НВ-5100080742023), за 2024 рік 3 023 141,91 грн (витяг №HB-5100515162024) (а.с.133-137).

6.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію щодо необхідності сплати суми заборгованості разом з інфляційними втратами та пенею, у якій позивач також повідомив про намір звернутися до суду з відповідними вимогами у разі несплати відповідачем коштів у місячний строк (а.с.36-38).

Позивачем також надано суду лист ГУ ДПС в Одеській області від 9.09.2024 щодо відсутності станом на 6.09.2024 у відповідача податкового боргу та неподання ним податкової звітності (а.с.46).

Відповідачем надано суду квитанцію від 7.02.2025 на суму 99 874 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб з серпня 2023 року по жовтень 2024 року» у якості доказу сплати заборгованості з орендної плати за договором 20.08.2019 (а.с.143).

5. Позиція суду.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендар, в свою чергу, відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про оренду землі", зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди землі від 20.08.2019 (в редакції додаткової угоди від 7.04.2023), в силу умов якого відповідач прийняв на себе зобов`язання сплачувати плату за землю.

Згідно з п.9 договору орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок виконавчого комітету Кілійської міської ради виключно у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати за перший рік становить 61 755,68 грн.

Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Як встановлено судом з розрахунку заборгованості (а.с.44), здійсненого позивачем на підставі п.9 договору, станом на О1.11.2024 у відповідача виникла заборгованість за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року включно по орендній платі за землю згідно до договору оренди землі від 20 серпня 2019 року б/н (зі змінами) та додаткової угоди, укладеної від 07.04.2023, загалом у сумі 99 874,70 грн, а саме: за 2023 рік 24 296,20 грн, за 2024 рік 75 578,50 грн. При цьому, при розрахунку плати за 2024 рік позивач виходив з того, що нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки становила 3 023 141,91 грн.

При цьому, на вимогу суду листом від 27.01.2025 ГУ Держгеокадастр в Одеській області повідомив, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5122310100:02:009:0049 за 2023 рік складає 2 876 899,52 грн (витяг №НВ-5100080742023), за 2024 рік 3 023 141,91 грн (витяг №HB-5100515162024) (а.с.133-137), з огляду на що суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже було встановлено судом, відповідачем надано суду квитанцію від 7.02.2025 на суму 99 874 грн з призначенням платежу «орендна плата з юридичних осіб з серпня 2023 року по жовтень 2024 року» у якості доказу сплати заборгованості з орендної плати за договором 20.08.2019 (а.с.143).

Враховуючи встановлені судом обставини, а також те, матеріали справи не містять доказів сплати залишку заборгованості з орендної плати у сумі 70 коп., та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення 70 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат, пені та штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі 0,3 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд встановив його помилковість в частині здійснення нарахувань на загальну суму заборгованості замість нарахування пені у розмірі 0,3 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення відповідно до п.14 договору, водночас, враховуючи межі позовних вимог, суд доходить висновку про правомірність нарахування пені у вказаній сумі та задоволення вимог про стягнення пені у сумі 299,62 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає його правильним в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 688,89 грн такими, що також підлягають задоволенню.

Як вже було зазначено судом, окрім можливості нарахування пені за невиконання грошового зобов`язання за договором, сторонами також погоджено нарахування штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати.

Штрафом, відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. по справі №917/194/18).

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок суми штрафу у розмірі 90 694,26 грн, суд вважає його правильним.

Поряд з цим, суд також зауважує, що ч.1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Оцінюючи можливість зменшення суми штрафу, суд враховує, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано, а заявлений розмір штрафу є неспівмірним із сумою основного боргу.

Суд також враховує, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, а також те, що практично вся сума заборгованості зі сплати орендної плати за землю (за виключенням 70 коп.) була ним погашена під час розгляду справи.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваного штрафу є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру штрафу до 10 000 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми штрафу компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача штрафу у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та суми пені також певною мірою компенсує можливі негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарське товаровиробниче підприємство "Агровиробник-Лідер" (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Кілія, вул.Східна, будинок 12) на користь Кілійської міської ради (68300, Одеська область, Ізмаїльський район, місто Кілія, вулиця Миру, будинок 57) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 70 коп., пеню у сумі 299 /двісті дев`яносто дев`ять/ грн 62 коп., інфляційні втрати у сумі 688 /шістсот вісімдесят вісім/ грн 89 коп., штраф у сумі 10 000 /десять тисяч/ грн, судовий збір у сумі 3 028 /три тисячі двадцять вісім/ грн.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 лютого 2025 р.

Суддя Ю.М. Щавинська