Рішення
від 17.02.2025 по справі 918/949/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа № 918/949/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Кривецька-Люліч Тетяна Анатолівна;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Крук Віра Романівна.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Відповідач) про:

- визнання недійсною Додаткової угоди від 20.09.2023 № 3 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2023 № 14237-ВЦ, укладеного Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

- визнання недійсною Додаткової угоди від 18.12.2023 № 4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2023 № 14237-ВЦ, укладеного Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області кошти у сумі 125 450,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на те, що Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району проведено закупівлю UA-2022-12-26-003539-а, предметом якої є "Електрична енергія". За результатами проведення відкритих торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", з яким в подальшому укладено Договір від 13.01.2023 № 14237-ВЦ про постачання електричної енергії (далі - Договір) на суму 1 719 191,00 грн. Згідно з Додатком № 2 до Договору ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 4,25901 грн. без ПДВ. Відповідно до Додатку № 1 до Договору, датою початку постачання електричної енергії є 13.01.2023. У подальшому між сторонами підписано дві додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку:

- додатковою угодою від 20.09.2023 № 3 визначено, що ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 5,18847 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 21,8 %), вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2023 року.

- додатковою угодою від 18.12.2023 № 4 визначено, що ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 5,65881 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 32,8 %), вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з листопада 2023 року.

За період дії договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника два рази збільшено ціну за електричну енергію з 4,25901 грн* кВт/год до 5,65881 грн* кВт/год (понад 32,8 %).

Прокурор зазначає, що згідно з актами приймання-передачі електричної енергії Позивачем поставлено 143 710 кВт*год електричної енергії на загальну суму 859 925,18 грн, та відповідно до платіжних доручень Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району сплачені постачальнику. При цьому, Позивач повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 110 596 кВт*год кошти у розмірі 565 235,364 грн. (110 596 * 4,25901 + 20 % ПДВ). Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод мала місце переплата коштів у розмірі 125 450,36 грн. (690 685,73 - 565 235,364).

Також Прокурор зазначає, що додаткові угоди не відповідають вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому з огляду на положення статтей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 20.11.2024.

30.10.2024 до суду від Позивача надійшла заява, в якій він підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи без його участі.

Від представника Відповідача 05.11.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вважає позовну заяву безпідставною, та просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити.

За твердженням Відповідача, додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами відповідно до діючих на час укладення основного договору так і на час їх підписання Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників (далі - Особливості), передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Відповідач зазначає, що підписання кожної з додаткових угод здійснювалось відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.

Крім того, Відповідач вказує, що вимога Прокурора про перерахування ціни виникла після виконання договору, що заборонено законом. Внесення змін до додаткових угод здійснювалося за погодженням сторін, а тому вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Від Прокурора 18.11.2024 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

За твердженням Прокурора, оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на положення статтей 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів, відтак, сума в розмірі 125 450,36 грн. є такою, що надмірно сплачена Позивачем за договором та підлягає стягненню з Відповідача.

При цьому Прокурор зазначає, що додаткові угоди від 20.09.2023 №3 та від 18.12.2023 №4 до Договору розповсюджували свою дію з липня та листопада 2023 року, тобто фактично після постачання електричної енергії, та суперечать нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.11.2024 відкладено підготовче засідання на 12.12.2024.

Ухвалою суду від 12.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 16.01.2025

Ухвалою суду від 16.01.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2025.

Прокурор в судовому засіданні 17.02.2025 підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням відповіді на відзив.

Представник Відповідача у судовому засіданні 17.01.2025 підтримала позицію викладену у відзиві на позов, запереченнях та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у судове засідання 17.02.2025 не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 16.01.2025, до електронного кабінету Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району.

Протокольною ухвалою від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання та зупинення розгляду справи, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої статті 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи належне повідомлення Позивача про розгляд справи та заяву від 30.10.2024 про розгляд справи без участі його представника, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності Позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора у справі та представника відповідача. всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 13.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району (далі - Споживач) укладено Договір, умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу (код ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до пунктів 5.2-5.4 Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з пунктом 13.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2023 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (у тому числі повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання.

Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у цьому договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13.7 Договору умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". У якості документального підтвердження даних, сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" за відповідний розрахунковий період, які оприлюднюються ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" згідно законодавства або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.

Відповідно до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії Споживачу (додаток 1 до договору) підписаною споживачем - Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району 13.01.2023, початок постачання з 13.01.2023.

Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію № "По Факту - Тендер" (додаток 2 до договору) відповідно до якої ціна за електричну енергію (кВт*год) становить 4,25901 грн./кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача (грн./кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії за розрахунковий період, грн./кВт*год; Цп - ціна на послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн./кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн./кВт*год.

Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.

Згідно з пунктом 4 "Комерційної пропозиції", по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок-фактуру та/або Акт приймання-передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом __ робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акта приймання-передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, споживач зобов`язаний оплатити постачальнику остаточний рахунок та/або Акт приймання-передачі за спожиту електричну енергію, з урахуванням пункту 1 комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку та/або Акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 9 Комерційної пропозиції Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31.12.2023, а в частині виконання фінансових зобов`язань (у тому числі повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного його виконання. Даний договір, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної у цьому договорі.

Згідно з пунктами 2-4 Додатку 3 до Договору "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 1 719 191,00 грн., у тому числі ПДВ 286531,83333 грн. Зобов`язання за даним договором беруться в межах кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З матеріалів справи вбачається, що після укладення Договору сторони уклали дві додаткові угоди про внесення змін до Договору, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, а саме:

- додаткову угоду від 20.09.2023 № 3 якою визначено, що ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 5,18847 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 21,8 %), вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2023 року.

- додаткову угоду від 18.12.2023 № 4 якою визначено, що ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 5,65881 грн. без ПДВ (збільшено ціну на 32,8 %), вказана ціна починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з листопада 2023 року.

Додатковою угодою від 20.09.2023 № 3 до Договору передбачено, що відповідно до умов Договору та, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення Постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 31.07.2023), Сторони домовилися внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару в бік збільшення, зокрема:

1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,18847 грн./кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2023 року;

2. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її Сторонами та відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.07.2023.

Згідно з пунктами 2-4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 3 від 20.09.2023 "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 1 719 191,00 грн., в тому числі ПДВ 286 531,83333 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених Споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Додатковою угодою від 18.12.2023 № 4 до Договору передбачено, що у відповідності до умов Договору та, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення Постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 30.11.2023), Сторони домовилися внести зміни до Договору в частині зміни ціни за одиницю Товару в бік збільшення, зокрема:

1. Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,65881 грн./кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з листопада 2023 року.

Згідно з пунктами 2-4 Додатку 1 до Додаткової угоди № 4 від 18.12.2023 "Договірні величини споживання електричної енергії", ціна цього договору становить 1 719 191,00 грн., в тому числі ПДВ 286 531,83333 грн. Ціну Договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених Споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 19 постанови КМУ від 12.10.2022 №1178.

Враховуючи зазначене, внаслідок укладення додаткових угод ціну за 1 кВт*год збільшено без ПДВ з 4,25901 грн./кВт*год до 5,65881 грн./кВт*год (на 32,8% від первинної ціни).

Як зазначив Прокурор, спірні додаткові угоди № 3, № 4, якими змінено ціну за одиницю товару - електричну енергію, внаслідок чого вона була збільшена за 1 кВт*год з 4,25901 грн./кВт*год до 5,65881 грн./кВт*год, укладені з порушенням чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними. Разом з тим, оскільки вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену електричну енергію повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі про постачання електричної енергії споживачу від 23.11.2023 № 14237-ВЦ, а саме за 4,25901 грн./кВт*год без ПДВ.

Відповідно, грошові кошти в сумі 125 450,36 грн. підлягають стягненню, як такі, що були безпідставно одержані.

Згідно з актами прийняття-передачі товарної продукції відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 143 710 кВт*год, на загальну 859 925,18 грн. з ПДВ, а саме:

- Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2023 року № 480031714/1/1, обсяг - 7 386 кВт*год, на суму 37 748,48 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2023 року № 480031714/2/1, обсяг - 13 511 кВт*год, на суму 69 052,20 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2023 року № 480031714/3/1, обсяг - 12 217 кВт*год, на суму 62 438,77 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2023 року № 480031714/4/1, обсяг - 8 538 кВт*год, на суму 44 148,08 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2023 року № 480031714/5/1, обсяг - 8 998 кВт*год, на суму 46 526,66 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2023 року № 480031714/6/1, обсяг - 6 640 кВт*год, на суму 34 333,94 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2023 року № 480031714/7/1, обсяг - 6 222 кВт*год, на суму 38 739,18 грн. з ПДВ;

- Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2023 року № 480031714/8/1, обсяг - 6 604 кВт*год, на суму 41 117,59 грн. з ПДВ;

- Акт прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2023 року № 480031714/9/1, обсяг - 11 345 кВт*год, на суму 70 635,84 грн. з ПДВ;

- Акт прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2023 року № 480031714/10/1, обсяг - 13 327 кВт*год, на суму 82 976,08 грн. з ПДВ;

- Акт прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2023 року № 480031714/11/1, обсяг - 20 542 кВт*год, на суму 139 491,92 грн. з ПДВ.;

- Акт прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2023 року № 480031714/12/1, обсяг - 28 380 кВт*год, на суму 192 716,44 грн. з ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень Позивачем перераховано Відповідачу кошти за електричну енергію на загальну суму 859 925,18 грн, зокрема: від 13.02.2023 № 40 на суму 37 748,48 грн; від 14.03.2023 № 127 на суму 69 052,20 грн; від 12.04.2023 № 194 на суму 62 438,77 грн; від 18.05.2023 № 268 на суму 44 148,08 грн; від 09.06.2023 № 308 на суму 46 526,66 грн; від 12.07.2023 № 379 на суму 34 333,94 грн; від 09.08.2023 № 422 на суму 38 739,18 грн; від 11.09.2023 № 477 на суму 41 117,59 грн; від 18.10.2023 № 555 на суму 70 635,84 грн; від 14.11.2023 № 622 на суму 82 976,08 грн; від 11.12.2023 № 683 на суму 139 491,92 грн; від 27.12.2023 № 741 на суму 192 716,44 грн.

У той же час, Позивач відповідно до укладеного Договору повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 110 596 кВт*год за період з квітня по грудень 2023 року кошти в розмірі 565 235,364 (110 596 х 4,25901 + 20% ПДВ), однак з урахуванням укладення оспорюваних додаткових угод фактично було сплачено 690 685,73 грн.

За таких обставин, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 125450,36 грн. (690 685,73 - 565 235,364).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами третьою та п`ятою статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частин першої, третьої, четвертої та сьомої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини четвертої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району, вказав, що відповідно до Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району, останній є виконавчим органом Березівської сільської ради. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району є уповноваженим органом у сфері освіти та обов`язків Березівської сільської ради, як засновника, щодо управління закладами освіти. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України в Сарненському районі, печатку та власні рахунки.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань , відомості про юридичну особу - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради (код ЄДРПОУ 441070028) внесено до реєстру 19.01.2021, організаційно-правова форма - орган місцевого самоврядування.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради є стороною спірного правочину, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України. Враховуючи, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради є стороною оспорюваного правочину, та особою, за рахунок якої Відповідачем набуто стягувані грошові кошти, саме останнє підлягає визнання Позивача як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокуратурою встановлено, що зазначеним органом не вжито заходів, у тому числі щодо звернення до суду з відповідним позовом для повернення бюджетних коштів, сплачених ТОВ "РОЕК" за постачання електроенергії.

Суд погоджується з доводами Прокурора щодо правомірності визначення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради позивачем у справі, як суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, і в особі яких прокурор може звертатися до суду.

Судом враховано, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради є стороною правочинів. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару.

Сарненська окружна прокуратура листом від 10.04.2024 № 53/2-543ВИХ-24 звернулася до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради, з проханням про надання інформації щодо вжитих заходів до стягнення безпідставно сплачених коштів за незаконними додатковими угодами, причини їх невжиття, а також намірів реалізувати вказані повноваження.

У відповідь на вказаний лист прокуратури, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради листом від 13.05.2024 № 153/01-15 повідомило, що бюджетом відділу не передбачені видатки на 2024 рік на оплату судового збору, Також в штаті Березівської сільської ради відсутній фаховий спеціаліст з питань претензійної роботи. Виходячи з наведеного та згідно із статтею 19, пунктом 3 статті 131-1 Конституції України останній просить Сарненську окружну прокуратуру вжити заходи позовного характеру про визнання додаткових угод не дійсними та стягнення зайво сплачених коштів з метою захисту прав та інтересів громади .

Сарненська окружна прокуратура листом від 09.10.2024 № 53/2-1418ВИХ-24 звернулася до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради, в якому повідомила, що відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Сарненською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 125 450,36 грн.

У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 917/665/20, від 07.04.2021 у справі № 913/124/20, від 09.06.2021 у справі № 916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку статті 23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт не звернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів статті 23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

Так, у пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, Прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) серед способів захисту визначено визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною сьомою статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами частини першої статті 265 ГК України, передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За змістом пункту 1 "Комерційної пропозиції" (додаток 2 до договору), ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 4,25901 грн/кВт*год без ПДВ.

Пунктом 13.7 Договору передбачено, що умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни передбачене цим пунктом;

- покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та /або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування;

- пропорційно до зміни таких ставок та /або пільг з оподаткування;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховується в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором. У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку: підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі; нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП);

- зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Згідно з частинами першою-третьою статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 175 ГК України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 185 ГК України до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини першої статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв`язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України "Про оборонні закупівлі", а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.

Абзацом другим частини третьої статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

У пунктах 52-63 та пунктах 88-90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18 вересня 2019 (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон № 922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають зазначеним вимогам та не містять точної інформації про коливання цін на електроенергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Разом з тим, вони не відображають об`єктивну картину щодо зміни цін на електроенергія на "ринку на добу наперед" та внутрішньо добовому ринку.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

При цьому судом враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 927/550/20).

Так, Позивач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному між сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо збільшення ціни товару підписав оспорені додаткові угоди, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась, а обсяг поставки, що передбачався за договором, фактично, зменшився.

Крім того, суд погоджується з доводами Прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема пункту 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Зокрема, з аналізу додаткових угод слідує, що динаміка зміни ціни за Договором у відсотковому значенні становила 32,8 % .

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність Відповідача, на момент підписання основного договору він знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до Договору.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.

За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними відповідно до статтей 203, 215 ЦК України.

Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

Також прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 125 450,36 грн.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Зокрема, положеннями статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, яка продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частиною першою статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений позивачу, врегульований нормами глави 54 ЦК України "Купівля-продаж". Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актами приймання-передачі товарної продукції за квітень 2023 року - грудень 2023 року Відповідач поставив електричну енергію загальним обсягом 110 596 кВт*год на загальну суму 690 685,73 грн, які повністю оплачені Позивачем.

Згідно з приписами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, загальна вартість отриманої позивачем електричної енергії в кількості 110 596 кВт*год становить 565 235,364 грн. Відтак, решта коштів в сумі 125 450,36 грн. сплачена Позивачем за товар, підлягає поверненню Позивачу. Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статтей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що додаткові угоди від 20.09.2023 № 3 та від 18.12.2023 №4 укладені сторонами з порушенням вимог статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" та після виконання продавцем зобов`язання з передачі товару, обумовленого Договором, що є порушенням частини третьої статті 632 ЦК України. Крім того, зібрані у справі докази свідчать про відсутність правових підстав на день укладення цього правочину для збільшення ціни, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Тому з огляду на положення статтей 203, 215 ЦК України оскаржувані додаткові угоди підлягають визнанню їх недійсними.

Крім того, судом встановлено, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод мала місце переплата Позивачем грошових коштів у розмірі 125 450,36 грн, а відтак, вимога Прокурора про стягнення з Відповідача зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 9 084,00 грн покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду від 20.09.2023 № 3 до Договору № 14237-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2023, укладеного Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду від 18.12.2023 № 4 до Договору № 14237-ВЦ на постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2023, укладеного Відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району (34212, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Березове, віл. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 44107028) кошти у розмірі 125 450,36 грн. (сто двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят гривень 36 копійок).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077; р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 9 084,00 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району (34212, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Березове, віл. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 44107028).

Стягувач щодо судового збору: Рівненська обласна прокуратура (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 21 лютого 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон


Суд	Господарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	17.02.2025
Оприлюднено	25.02.2025
Номер документу	125342434
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Селівон А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.02.2025 по справі 918/949/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/949/24

Рішення від 17.02.2025

Рішення від 17.02.2025

Ухвала від 16.01.2025

Ухвала від 16.01.2025

Ухвала від 12.12.2024

Ухвала від 20.11.2024

Ухвала від 21.10.2024

Рішення
від 17.02.2025 по справі 918/949/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ