ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1120/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фермерського господарства "Сарматія",
до відповідача - Приватного підприємства "Агротрейд Групп",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ,
про стягнення 1 491 369 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Рибарук М.М., адвокат, ордер від 06.09.2024 серія АІ № 1686005 (в режимі відеоконференцзв`язку),
від відповідача - Чернілевський В.Г., адвокат, ордер від 23.10.2023 серія АІ № 1481809 (в режимі відеоконференцзв`язку),
від третьої особи - участі не брали.
10.09.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Сарматія" (далі - ФГ "Сарматія") з вимогою стягнути з Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (далі - ПП "Агротрейд Групп") заборгованість в розмірі 1 491 369,32 грн, з яких: 407 151,19 грн - сума основного боргу; 281 994,03 грн - інфляційні втрати; 66 590,58 грн - три проценти річних; 20 430,57 грн - пеня; 715 202,95 грн - неустойка.
Ухвалою від 30.09.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/1120/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.10.2024 о 14:30. Залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ). Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
15.10.2024 від відповідача надійшов відзив.
Разом з відзивом відповідач подав клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в Уманської районної державної адміністрації (як правонаступника Христинівської районної державної адміністрації відповідно до Розпорядження КМУ від 16 грудня 2020 р. № 1635-р) та у Головного управління ДПС в Черкаській області.
28.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 28.10.2024 господарський суд на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України зобов`язав позивача надати письмову відповідь на питання, яке виникло під час розгляду справи щодо того, в яку заборгованість зараховані кошти, сплачені відповідачем.
Ухвалою від 28.10.2024 суд клопотання ПП "Агротрейд Групп" про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України задовольнив частково:
- Зобов`язав Уманську районну державну адміністрацію надати суду належним чином завірену копію договору оренди земельної ділянки, що міститься в реєстраційній справі ФГ "Сарматія" та який подано для здійснення державної реєстрації в якості юридичної особи - ФГ "Сарматія" на виконання ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у редакції станом на 25.11.2014.
- Зобов`язав Головне управління ДПС в Черкаській області надати суду належним чином завірені копії Податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період з травня 2016 року до лютий 2021 року відповідно до яких орендарем (ФГ "Сарматія" або ОСОБА_1 ) подавалися відомості про оренду земельної ділянки 7124681500:05:001:0038 до Головного управління ДПС в Черкаській області.
Оголосив перерву у підготовчому засіданні до 21.11.2024 о 14:00.
08.11.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області, на виконання ухвали суду від 28.10.2024 надало витребувані документи.
20.11.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 21.11.2024 представник відповідача оголосив усне клопотання про надання в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України дозволу подання письмових пояснень щодо поданих ГУ ДПС у Черкаській області доказів, а представник позивача оголосив усне клопотання про надання дозволу для подання заперечень після подання відповідачем письмових пояснень.
Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання від 21.11.2024 суд на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України дозволив відповідачу надати додаткові пояснення та дозволив позивачу надати заперечення на додаткові пояснення відповідача, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09.12.2024 о 14:15.
28.11.2024 Уманська районна державна адміністрація, на виконання ухвали суду від 28.10.2024, надала витребувані судом копії документів.
09.12.2024 представник відповідача подав пояснення на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України, а також заявив про те, що він не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті та просить здійснювати розгляд справи у підготовчому засіданні 09.12.2024 без його участі.
Ухвалою від 09.12.2024 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/1120/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.01.2025 о 10:30.
У судовому засіданні 10.01.2025 суд заслухав виступи представників сторін та на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в засіданні до 30.01.2025 о 14:00.
Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання від 30.01.2025 суд на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України дозволив позивачу подати додаткові пояснення щодо окремого питання з відповідними доказами та оголосив перерву в судовому засіданні до 07.02.2025 о 10:00.
05.02.2025 позивач подав додаткові пояснення.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.02.2025 суд оголосив перерву до 10.02.2025 о 16:00.
10.02.2025 відповідач подав письмово викладений виступ у судових дебатах.
У судовому засіданні 10.02.2025 суд закінчив дослідження доказів, заслухав виступи представників сторін у судових дебатах. Присутній у судовому засіданні 10.02.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні представник третьої особи участі не брав, про дату та час розгляду справи належно повідомлений, шляхом надсилання телефонограми 07.02.2025, яку прийняв особисто ОСОБА_1 .
Адвокат Рибарук М.М., представник ФГ "Сарматія", головою якого є ОСОБА_1 підтвердив обізнаність Остапенка Д.О. про дату та час розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.03.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами п. 1 якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області.
25.04.2014 на підставі вказаного Договору оренди землі від 27.03.2014 за ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га.
Відповідну правову оцінку Договору оренди землі від 27.03.2014 надано, а обставини набуття ОСОБА_1 права оренди на вказану земельну ділянку, зокрема, встановлено у судових рішеннях у справах №925/360/20 та №706/131/21, які набрали законної сили.
25.11.2014 з метою ведення фермерського господарства ОСОБА_1 створено та зареєстровано в установленому порядку ФГ "Сарматія".
11.05.2016 на підставі, відповідно до умов та в межах Договору оренди землі від 27.03.2014 між ОСОБА_1 та відповідачем, як суборендарем, укладено Договір суборенди земельної ділянки, за умовами пунктів 1, 2 якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, що розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області.
Письмова згода на укладення правочину розпорядником земельної ділянки - Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, надана 25.04.2016. Відповідна згода відображена у п. 1 Договору суборенди від 11.05.2016. Відповідно до п. 36 Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 його дія припиняється шляхом його розірвання у разі заборгованості по орендній платі більш ніж за три місяці поспіль.
12.06.2016 право суборенди ПП "Агротрейд Групп" зареєстроване державним реєстратором, а земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, відповідно до акту приймання-передачі перейшла у користування ПП "Агротрейд Групп", як суборендаря.
Таким чином, позивач зазначає, що з моменту укладення Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 у ПП "Агротрейд Групп", як суборендаря, виник обов`язок зі сплати суборендної плати за передану йому в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га.
Позивач звертає увагу, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 у справі № 925/360/20 за позовом Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області; 2) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до 1) ОСОБА_1 ; 2) ФГ "Сарматія" про стягнення 176 237,00 грн. заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 позов задоволено повністю:
- стягнуто з ФГ "Сарматія" на користь Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області 176 237,00 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038), яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району відповідно до договору оренди від 27.03.2014;
- розірвано договір оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району від 27.03.2014, укладений між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагентства в Черкаській області, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2014.
Позивач вважає, що з часу укладення договору суборенди і реєстрації права суборенди ця земельна ділянка обробляється іншою особою - ПП "Агротрейд Групп", що встановлено судами у справі № 925/360/20 і підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У свою чергу, фактичні обставини несплати відповідачем суборендної плати за передану йому в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, встановлено судовими рішеннями у справі №706/131/21 за наслідками розгляду позову ОСОБА_1 до ПП "Агротрейд Групп" про стягнення завданої шкоди та розірвання договорів суборенди. Таким чином, обставини щодо систематичної несплати відповідачем суборендних платежів за укладеними договорами суборенди земельних ділянок, зокрема й за Договором суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 зі сплати суборендної плати за передану йому в суборенду земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, а також обставини наявності заборгованості відповідача на підставі цього Договору, на думку позивача, не потребують повторного доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України. За таких обставин, оскільки Договір суборенди від 11.05.2016 щодо земельної ділянки, площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038), укладений між ОСОБА_1 та ПП "Агротрейд Групп", припинив свою дію 15.02.2021, тобто з набранням законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі №925/360/20, то саме з цієї дати необхідно вважати припиненим обов`язок ПП "Агротрейд Групп" перед суборендарем зі сплати суборендної плати щодо цієї земельної ділянки та таким, що виник - обов`язок повернення земельної ділянки із суборенди. Проте, оскільки ПП "Агротрейд Групп" не повернув земельну ділянку, позивач, окрім стягнення орендних платежів під час дії договору суборенди та нарахованих на них 3% річних та інфляційних втрат, нараховує відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення.
Заперечуючи проти позову, у відзиві відповідач зазначає, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, що позивач дійсно є користувачем земельної ділянки 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області. Дані обставини не можна вважати такими, що не підлягають встановленню посилаючись на ст. 74 ч. 4 ГПК України, так як в межах справ № 925/360/20, 925/1341/23, 706/131/21 не досліджувалася реєстраційна справа Фермерського господарства "Сарматія", виписки по рахункам та Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Фермерського господарства "Сарматія", інші докази ведення діяльності фермерським господарством, тощо), у зв`язку з іншими предметами спорів та складу сторін у справах.
Відповідач покликається на положення ст. 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" та зазначає, що: 1) фізична особа ОСОБА_1 міг створити лише одне фермерське господарство; 2) для створення фермерського господарства, отримати одну земельну ділянку (інформація про яку подається згідно ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" державному реєстратору в момент реєстрації фермерського господарства); 3) як вірно вказано судами у справах № 925/360/20, 925/1341/23, 706/131/21 фермерське господарство з моменту створення дійсно набуває право користування земельною ділянкою, але на ту ділянку, яка надавалася для його створення (нотаріальна копія договору оренди землі на яку подавалася державному реєстратору при створенні фермерського господарства).
Відповідач вважає, що позивач не надав суду доказів, що ФГ "Сарматія" дійсно створено на основі права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, отриманої на підставі договору оренди землі від 27.03.2014. З викладеного відповідач стверджує, що доводи відповідача про те, що саме він є користувачем земельної ділянки 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, не можуть вважатися встановленими в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України, та потребують доведенню позивачем належними та допустимими доказами. При цьому відповідач зазначає, що у справах № 706/1225/17, 706/1479/17 судами встановлено факт, що ОСОБА_1 отримавши земельні ділянки для здійснення фермерського господарства та створення фермерського господарства такої діяльності не здійснив, ділянкою розпорядився як фізична особа в особистих інтересах, що вбачається і у діях ОСОБА_1 при створенні ФГ "Сарматія". Тому, фактичні обставини створення ФГ "Сарматія", набуття ФГ права користування, безпосереднє використання земельної ділянки для здійснення фермерства - слід дослідити на підставі належних та допустимих доказів.
Відповідач зазначає, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. В даному ж випадку, позивач посилаючись на Договір оренди землі від 27.03.2014, відповідно до якого орендна плата розрахована в розмірі 59 455,28 грн на рік, пред`явив відповідачу вимогу по сплаті суборенди в розмірі 100 738,41 грн на рік в супереч ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про оренду землі". На думку відповідача, укладений 11.05.2016 між ОСОБА_1 та ПП "Агротрейд Групп" договір суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 прямо суперечить положенням договору оренди від 27.03.2014 між ОСОБА_1 та ГУ Держземагентства у Черкаській області та положенням ст. 8, 14, 15, 21, 22 ЗУ "Про оренду землі", ст. 288.6. ПК України, а тому п. 9 Договору є нікчемним. Враховуючи визначені законодавством права та обов`язки Орендаря по договору оренди землі 27.03.2014 відповідач вважає, що належний Орендар земельної ділянки може пред`явити Суборендарю вимогу по сплаті орендної плати лише у розмірі визначеному п. 9 Договору оренди землі від 27.03.2014 - 59 455,28 грн. на рік. В даній же справі розрахунок здійснений позивачем виходячи з розміру орендної плати - 100 738,41 грн на рік, на підставі п. 9 Договору суборенди 11.05.2016, який, на думку відповідача, є нікчемний в силу положень ст. 8, 14, 15, 21, 22 ЗУ "Про оренду землі", ст. 288.6. ПК України та ст. 203, 216, 217, 228 ЦК України. Відповідач просить суд, керуючись ст. 216, 217 ЦК України застосувати наслідки нікчемності окремої частини правочину п. 9 Договору оренди землі від 11.05.2016.
Щодо розрахунку по умовам оренди земельної ділянки 7124681500:05:001:0038, відповідач зазначає, що у позовній заяві позивач повідомляє, що відповідач не здійснював сплату за користування земельною ділянкою 7124681500:05:001:0038. Позивач зазначає, що даний факт встановлений рішенням суду у справі 706/131/21. З даними твердженнями позивача відповідач категорично не погоджується та зазначає, що у справі 706/131/21 жодна інстанція не досліджувала безпосередньо умов договорів оренди землі, не встановлювала суми заборгованості по умовам договорів суборенди. У матеріалах справи № 706/131/21 не додавалися умови договорів оренди, не додавалися документи щодо взаєморозрахунків між користувачем та суборендарем, так як позивач заявляв у межах даної справи вимогу щодо стягнення збитків - питання стягнення заборгованості по умовам договорів суборенди не було предметом розгляду в даній справі.
Відповідач звертає увагу на те, що у справі 706/131/21 Верховний Суд вказав, що з матеріалів справи випливає систематична несплата суборендних платежів (так як у матеріалах справи відсутні докази її сплати). Однак, слід зауважити, що Верховний Суд у справі 706/131/21 не перевіряв і не встановив, що відповідач по умовам договорів конкретну суму заборгованості - суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази про сплати. Отже, з врахуванням, що у справі 706/131/21 питання заборгованості не було предметом розгляду та дослідження, посилання на прийняті рішення у даній справі не звільняють позивача від обов`язку довести належними та допустимими доказами наявність заборгованості по умовам договору суборенди землі.
Відповідач повідомляє, що всього за період з квітня 2017 року по грудень 2017 він сплатив на користь ФГ "Сарматія", по виставлених керівником позивача рахункам орендну плату по договорах суборенди від 11.05.2016 року в сумі 100 859,22 грн. Фактично, Боржник погасив наявну заборгованість за користування земельними ділянками 7124610100:01:003:0521, 7124610100:01:003:0522, 7124681500:05:001:0038 та не має боргів за користування даними земельними ділянками перед Орендарем відповідно до умов договорів оренди землі від 2014 року. Крім того, враховуючи наявні оплати, які були приховані та не були враховані представником позивача при розрахунку 3 % річних, інфляційних втрат, пені, неустойок, - всі розрахунки арифметично не вірні.
Також відповідач зазначає, що в силу набрання рішення суду у справі 925/360/20 законної сили та положень ст. 8 ч. 5 ЗУ "Про оренду землі" у відповідача був відсутній обов`язок повернути земельну ділянку орендарю. На виконання рішення суду земельна ділянка була повернута власнику.
Поряд з викладеними запереченнями, відповідач заявляє застосування наслідків спливу строків позовної давності по всім пред`явленим позивачем платежам з лютого 2017 року по липень 2020 року (включно) відповідно до ст. 267 ЦК України.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем у відзиві на позов ставиться під сумнів та обставина, що позивач є користувачем земельної ділянки, з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, яку Остапенком Д.О., як орендарем, отримано на підставі договору оренди землі від 27.03.2014. Разом з тим, такі сумніви та доводи відповідача у відзиві на позов є, на думку позивача, необґрунтованими, повністю безпідставними, а також такими, що суперечать його ж процесуальній поведінці в інших судових процесах щодо правовідносин між ОСОБА_1 , ФГ "Сарматія" та ПП "Агротрейд Групп". Наведене обґрунтовується наступними доводами.
По-перше: висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, на який посилається відповідач у відзиві на позов у цій справі, не являється релевантним, а відтак не є застосовним до правовідносин у цій справі, оскільки правовідносини у цій справі та правовідносини у справі № 525/1225/15-ц є різними. Доводи відповідача про те, що фізична особа Остапенко Д.О. міг створити лише одне фермерське господарство і для його створення отримати лише одну земельну ділянку позивач вважає необґрунтованими, оскільки законодавством не заборонено фізичній особі створювати більше одного фермерського господарства та орендувати на платній основі більше однієї земельної ділянки. Позивач наголошує, що наведені обставини (обставини набуття ОСОБА_1 права оренди на земельну ділянку, з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038) не входять до предмету доказування у цій справі № 925/1120/24 виходячи з наступних доказів та фактичних обставин:
а) наявності у матеріалах цієї справи чинного до 15.02.2021 Договору оренди землі від 27.03.2014, який протягом його чинності недійсним не визнавався та на підставі якого Остапенко Д.О. отримав в оренду вказану земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038;
б) наявності у матеріалах цієї справи чинного до 15.02.2021 Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 (з 15.02.2021 цей договір є припиненим у зв`язку з розірванням в судовому порядку договору оренди), на підставі якого ПП "Агротрейд Групп" отримало в суборенду вказану земельну ділянку;
в) факту користування земельною ділянкою, з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, на підставі Договору суборенди від 11.05.2016, який не заперечується і самим відповідачем.
По-друге: обставини набуття ОСОБА_1 права оренди на земельну ділянку, з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, було описано позивачем у позовній заяві. Доводи ПП "Агротрейд Групп" у відзиві на позов, що позивачем не доведено, що ФГ "Сарматія" є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, відповідно до Договору оренди землі від 27.03.2014 позивач вважає необґрунтованими і безпідставними.
По-третє: щодо посилання відповідача у відзиві на позов на судове рішення у справі № 925/360/20, а саме на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021, то це рішення, на думку позивача, жодним чином не підтверджує ті обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позов, а навпаки - доводить ту обставину, що ФГ "Сарматія" є суб`єктом правовідносин за Договором суборенди земельної ділянки від 11.05.2016.
Щодо доводів відповідача стосовно нікчемності п. 9 Договору суборенди від 11.05.2016, позивач зазначає, що такі доводи є також необґрунтованими і безпідставними. При цьому, позивач зауважує, що ПП "Агротрейд Групп" є абсолютно непослідовним у своїй процесуальній поведінці, стверджуючи і заявляючи про недійсність цього правочину в одному випадку, та заявляючи про його часткову нікчемність в іншому.
Щодо доводів відповідача стосовно розрахунку між позивачем та відповідачем за Договором суборенди від 11.05.2016, позивач зазначає, що такі доводи відповідача виглядають дивними і абсурдними, оскільки не можна довести те, чого немає. Так позивач у позовній заяві, як на фактичні обставини несплати відповідачем суборендної плати за передану йому в суборенду земельну ділянку, посилається на обставини, встановлені судовими рішеннями, зокрема рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 31.08.2022 у справі № 706/131/21, яке набрало законної сили 07.06.2023 з прийняттям постанови Верховного Суду у цій справі. Позивач звертає увагу на те, що відповідно до п. 3.8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", що затверджена постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Разом з тим, як зазначає позивач, з доданих відповідачем до відзиву на позов платіжних доручень випливає, що грошові кошти перераховано відповідно до призначення платежу: "Орендна плата згідно договору суборенди землі", проте у них не вказано, що відповідачем ці грошові кошти сплачено саме за Договором суборенди від 11.05.2016 і саме за користування земельною ділянкою, з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га. При цьому, позивач звертає увагу, що між сторонами укладено цілий ряд договорів суборенди, зокрема: - щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0521, площею 23,5604 га, розташованої в межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області; - щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0522, площею 3,4000 га, розташованої в межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області; - щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, розташованої в межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області та інших земельних ділянок. Таким чином, позивач вважає, що додані відповідачем до відзиву на позов платіжні доручення не можна вважати в розумінні ст. 76 ГПК України належними доказами погашення заборгованості за Договором суборенди від 11.05.2016, на підставі якого заявлено позовні вимоги у цій справі № 925/1120/24.
Крім цього, позивач зазначає, що відповідачем до відзиву на позов також додано докази перерахування у 2023 році грошових коштів у сумі 117 486,01 грн, як стверджує відповідач за користування земельними ділянками, проте ці грошові кошти, як видно з доданих відповідачем доказів, перераховано не на користь ФГ "Сарматія", а на користь фізичної особи ОСОБА_1 . При цьому, за твердженням позивача, з доданих відповідачем доказів перерахування у 2023 році грошових коштів у сумі 117 486,01 грн також неможливо достеменно встановити, що ці грошові кошти сплачено саме за Договором суборенди від 11.05.2016 і саме за користування земельною ділянкою, з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га.
Позивач зауважує, що умови Договору суборенди від 11.05.2016 не передбачають умов щодо виставлення суборендодавцем рахунків на оплату за користування земельною ділянкою. Твердження відповідача у відзиві на позов, що Договір суборенди від 11.05.2016 не містять реквізитів, на які відповідач був зобов`язаний перераховувати грошові кошти, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості виконувати свої зобов`язання за цим Договором, є безпідставними та неправдивими, про що свідчать докази, додані самим відповідачем, а саме: платіжні доручення про перерахування у 2017 році на користь ФГ "Сарматія" грошових коштів в сумі 100 859,22 грн.
Отже, посилання боржника у даному випадку на прострочення кредитора є безпідставним та необґрунтованим.
Щодо твердження відповідача про те, що в силу набрання 15.02.2021 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/360/20 законної сили ним на виконання цього рішення суду земельну ділянку, з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, було повернуто власнику, а відтак у відповідача відсутній обов`язок зі сплати позивачу неустойки на підставі ст. 785 ЦК України, позивач зазначає, що такі доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними з наступних причин:
по-перше, відповідно до Договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 ПП "Агротрейд Групп" зобов`язане було повернути земельну ділянку із суборенди суборендодавцю, тобто ФГ "Сарматія", а не "власнику", як стверджує відповідач, або будь-якій іншій особі;
по-друге, якщо навіть припустити, що відповідач, як він стверджує, повернув цю земельну ділянку "власнику", то ним на підтвердження цих обставин до відзиву на позов не додано жодного доказу, наприклад, акту приймання-передачі земельної ділянки тощо.
На виконання вимог ухвали суду від 28.10.2024, занесеної до протоколу судового засідання, якою позивача було зобов`язано на підставі ч. 5 ст. 161 ГПК України подати пояснення щодо окремого питання, 20.11.2024 позивач подав додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначив таке.
11.05.2016 між сторонами укладено ряд договорів суборенди:
- щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0521, площею 23,5604 га, розташованої в межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області;
- щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0522, площею 3,4000 га, розташованої в межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області;
- щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, розташованої в межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області;
- щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7124680500:03:001:0148, площею 16,7969 га, розташованої в межах Ботвинівської сільської ради Христинівського району Черкаської області.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідач заперечує проти позову у цій справі №925/1120/24 зазначаючи, серед іншого, що у нього відсутня заборгованість за користування земельною ділянкою, з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, стягнення заборгованості за користування якою є предметом спору цієї справи, оскільки, за його доводами, ним за період з квітня 2017 року по грудень 2017 року сплачено на користь ФГ "Сарматія" орендну плату за договорами суборенди від 11.05.2016 в сумі 100 859,22 грн., на підтвердження чого ним до відзиву додано платіжні доручення.
Позивач підтверджує, що з доданих відповідачем до відзиву на позов платіжних доручень випливає, що ПП "Агротрейд Групп" за період з квітня 2017 року по грудень 2017 року сплатило на користь ФГ "Сарматія" грошові кошти в сумі 100 859,22 грн.
ФГ "Сарматія" доводить до відома суду, що грошові кошти в сумі 100 859,22 грн, які перераховано відповідачем на користь ФГ "Сарматія" протягом періоду з квітня 2017 року по грудень 2017 року відповідно до платіжних доручень, доданих відповідачем до відзиву на позов, зараховано позивачем в рахунок суборендної плати ПП "Агротрейд Групп" за користування ним земельною ділянкою з кадастровим номером: 7124680500:03:001:0148, площею 16,7969 га, що розташована в адміністративних межах Ботвинівської сільської ради Христинівського району Черкаської області.
У поданих 09.12.2024 поясненнях відповідач зазначив, що з встановлених у ході даної справи обставин випливає, що ФГ "Сарматія" не є належним користувачем земельної ділянки 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, з врахування того, що дане фермерське господарство було створено на підставі договору оренди 7124610100:01:003:0522 площею 3,4000 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах селища Верхнячка Уманського району Черкаської області. Позивачем не надано доказів, з яким можна встановити, що земельна ділянка 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га була набута у користування фермерського господарства у визначений чинним законодавством спосіб:
1. При створенні фермерського господарства - відповідно до ст. 7, 8 ЗУ "Про оренду землі" та ч. 6 ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".
2. Шляхом укладення договору суборенди даної земельної ділянки.
Відповідач вважає, що посилання на подані декларації у ГУ ДПС в Черкаській області позивачем не створює право користування, так як такий вид декларації подається самим заявником та факт набуття права оренди за декларантом не перевіряється контролюючим органом в силу закону. Посилання на рішення судів у справах, що перелічує позивач, з врахуванням письмових доказів, на підставі яких створено фермерське господарство, на підставі яких набуто в оренду земельну ділянку Остапенком Д.О. не достатньо щоб посвідчити факт виникнення права оренди земельною ділянкою у фермерського господарства.
На думку відповідача, даний позов заявлено неналежним позивачем. Здійснити акт звірки по розрахунку за користування земельною ділянкою 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га з позивачем не є можливим, у зв`язку з тим, що позивач офіційно не має жодного відношення до даної земельної ділянки. Після аналізу фактичних розрахунків за користування земельними ділянками відповідачем буде ініційовано повернення безпідставно перерахованих коштів на користь ФГ "Сарматія".
У додаткових поясненнях поданих 05.02.2025 позивач зазначає, що у Статуті ФГ "Сарматія", затвердженого рішенням засновника ФГ "Сарматія" (протокол №1 від 24.11.2014), не зазначено відомостей конкретно про земельну ділянку з кадастровим номером: 7124681500:05:001:0038, площею 49,7413 га, як і не зазначено конкретно відомостей й щодо будь-яких інших земельних ділянок, права та обов`язки орендаря щодо яких в силу Закону України "Про фермерське господарство" перейшли до ФГ "Сарматія" з моменту його створення (реєстрації), в тому числі й щодо ділянки з кадастровим номером: 7124610100:01:003:0522, площею 3,4000 га, договір оренди щодо якої подавався реєстратору під час реєстрації ФГ "Сарматія".
Так, у Статуті ФГ "Сарматія" у п. 6.2. зазначено, що землі Господарства складаються з: - земельної ділянки, що належить на праві власності або на праві постійного користування Господарству як юридичній особі; - земельних ділянок, що належать Засновникам Господарства та членам Господарства; - земельних ділянок інших фізичних чи юридичних осіб, які використовуються Господарством згідно з відповідними договорами, укладеними відповідно до чинного законодавства України.
Позивач вважає доцільним зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на момент створення ФГ "Сарматія") землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
При цьому, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на момент створення ФГ "Сарматія") визначено, що фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Отже, ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, чинній на момент створення ФГ "Сарматія") не було встановлено обов`язкової умови зазначати у Статуті відомості про конкретну земельну ділянку/ділянки, права та обов`язки орендаря щодо яких в силу цього Закону перейшли від засновника до фермерського господарства. За таких обставин позивач вважає, що Статут ФГ "Сарматія", затверджений рішенням засновника ФГ "Сарматія" (протокол №1 від 24.11.2014), повною мірою відповідає положенням Закону України "Про фермерське господарство".
Крім цього, позивач вважає необхідним звернути увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 6.9. постанови від 30.06.2020 у справі № 927/79/19.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив таке.
27.03.2014 Головне управління Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) підписали Договір оренди землі. (далі - Договір оренди)
Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області. (п. 1 Договору оренди)
В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, сільськогосподарські угіддя - рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області. (п. 2 Договору оренди)
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки із поданням у встановленому законом порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердженням відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки.
До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Черкаській області, що для цієї земельної ділянки становить 1 321 228,41 грн. (один мільйон триста двадцять одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 41 коп.) з розрахунку за 1 га площі ріллі - 26562,00грн. (двадцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят дві грн. 00 коп.), з урахуванням коефіцієнта індексації - 3,2 станом на 01.01.2014.
Сторони дійшли згоди, що у разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (п. 5 Договору оренди)
Договір оренди укладено терміном на 10 (десять) років, та діє до 27 березня 2024 року.
Після закінчення строку дії строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору оренди)
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 59 455,28 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 28 коп.) на рік, що становить 4,5 (чотири цілих п`ять десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (п. 9 Договору оренди)
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. (п. 10 Договору оренди)
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця. (п. 11 Договору оренди)
В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. (п. 14 Договору оренди)
Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства. (п. 15 Договору оренди)
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до затвердженого проекту землеустрою по акту приймання-передачі об`єкта оренди. (п. 17 Договору оренди)
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації права оренди за актом приймання-передачі об`єкта оренди. (п. 19 Договору оренди)
Орендар зобов`язаний після закінчення договору оренди землі, на наступний день повернути орендовану земельну ділянку орендодавцеві у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав ї в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку. (п. 20 Договору оренди)
Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу. (п. 27 Договору оренди)
Цей договір оренди землі набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.
Орендар зобов`язаний передати акт приймання-передачі об`єкта оренди до органу державної реєстрації права оренди у триденний термін з моменту його підписання сторонами договору.
Цей договір оренди землі укладено у 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, перший знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права оренди. (п. 41 Договору оренди)
25.11.2014, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровано ФГ "Сарматія", засновником якого є ОСОБА_1 .
В матеріалах справи наявний договір, наданий Уманською районною державною адміністрацією, на підставі якого було створено ФГ "Сарматія". Таким є Договір оренди землі від 14.03.2014, підписаний Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем), відповідно до п. 2 якого, в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 71246:0100:01:003:0522 площею 3,4000 га, сільськогосподарські угіддя - рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.
Господарський суд враховує, що договір, який є предметом розгляду у цій справі стосується іншої земельної ділянки (з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038), ніж договір оренди (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 71246:0100:01:003:0522), який був поданий ОСОБА_1 для реєстрації фермерського господарства "Сарматія".
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (тут і далі - ЗК України, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місцерозташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство")
Землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2024 у справі № 924/962/23 зазначив, що земельні відносини, які є основою створення та діяльності фермерського господарства, проходять у динаміці два етапи: 1) отримання засновником фермерського господарства права (власності або оренди) на землю як передумова створення фермерського господарства; 2) створення фермерського господарства, внаслідок чого особу засновника заміщує фермерське господарство як землекористувач, який веде господарську діяльність на земельній ділянці.
Цей комплекс відносин є нерозривним, одне не існує без іншого в межах легітимної процедури створення фермерського господарства.
Хоча, як зазначалося вище, земельна ділянка надається фізичній особі, однак метою надання є подальше створення фермерського господарства як суб`єкта підприємництва (господарювання) з переданням цьому суб`єкту земельної ділянки. Отже, в процесі створення фермерського господарства його засновник має обмежені правомочності щодо землі, оскільки його обов`язком є створення фермерського господарства, що і буде користувачем цієї землі.
Аналізуючи відносини щодо створення фермерського господарства і набуття ним права власності (користування) землею, можна зробити висновок, що dejure отримує землю фізична особа - засновник фермерського господарства, однак defacto він діє в інтересах створюваного ним фермерського господарства. Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі № 905/5/21 виклав правовий висновок про те, що: "…землі фермерського господарства мають особливий статус і надаються громадянам на пільговій (позаконкурентній) основі, зокрема, в оренду з певною (конкретною) метою, а саме: для реалізації громадянином права на створення фермерського господарства, як прогресивної форми підприємницького діяльності цього громадянина у галузі сільського господарства України та подальшого використання наданої в оренду земельної ділянки виключно створеним фермерським господарством у межах виду її цільового призначення, визначеного власником землі".
З викладеного впливає, що іншої правової природи отриманих в оренду земельних ділянок для створення фермерського господарства, ніж використання їх для реалізації громадянином права на створення фермерського господарства, не передбачено.
Крім того, суд враховує справи, у яких встановлювались обставини надання в оренду громадянину декілька земельних ділянок для створення фермерського господарства, що перебували на розгляді Верховного Суду.
Так у постанові від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 за пловом Фермерського господарства "Крупський" до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання укладеними додаткових угод зазначив, зокрема: "...ГУ Держгеокадастру та громадянин України ОСОБА_1 уклали дев`ять договорів оренди землі, за якими останній прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства)..."
У постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 за позовом Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку Велика Палата Верховного Суду встановила, зокрема: "...30 грудня 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 укладено два договори оренди землі, відповідно до яких зазначені вище земельні ділянки передані ОСОБА_2 в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства.
15 липня 2015 року ОСОБА_2 створено та зареєстровано фермерське господарство "Олта-А" (далі - ФГ "Олта-А"), в тому числі на зазначених двох земельних ділянках...
Зі змісту вказаних постанов випливає, що Верховний Суд не встановив, що надання у строкове платне користування декількох земельних ділянок свідчить про незаконність набуття в оренду більше ніж однієї земельної ділянки для створення одного фермерського господарства.
Суд бере до уваги покликання відповідача на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц, в якій зазначено, зокрема, що: "…З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Враховуючи, що ОСОБА_9 є засновником ФГ "Сапфир", який отримав земельну ділянку для створення фермерського господарства у 2007 році, його звернення у 2014 році до ГУ Держземагентства у Полтавській області з клопотанням про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам…"
Водночас суд зазначає, що викладена позиція є не релевантною та не може застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі, оскільки такі правовідносини не є подібними.
Так зі змісту наведеної постанови випливає, що громадянин звернувся потворно для отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі через 7 років після створення фермерського господарства, що суперечить самому порядку створення фермерського господарства, як це передбачено вищенаведеним висновком Верховного Суду у постанові від 09.07.2024 у справі № 924/962/23, тоді як у справі, що розглядається ОСОБА_1 укладено більше одного договору оренди земельних ділянок для створення фермерського господарства і після цього створено одне фермерське господарство - ФГ "Сарматія", що як встановлено вище не є забороненим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 викладено такий правовий висновок: після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства і створення такого господарства права та обов`язки орендаря за відповідним договором переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
При цьому такий перехід відбувається в силу приписів Закону України "Про фермерське господарство" і не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.
Отже, після укладення громадянином ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства і створення такого господарства, права та обов`язки орендаря за відповідним договором переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. (подібні висновки також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 628/778/18 та від 02 жовтня 2019 року у справі № 922/538/19)
Отже, з 25.11.2014 права оренди на спірну земельну ділянку перейшли до ФГ "Сарматія".
Щодо незазначення позивачем права користування спірною земельною ділянкою та будь-якими іншими земельними ділянками в його статуті суд враховує таке.
У п. 6.9. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 зазначено, що: "фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право".
Відповідно до п. 6.2. Статуту ФГ "Сарматія", Землі Господарства складаються з: земельної ділянки, що належить на праві власності або на праві постійного користування Господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать Засновникам Господарства та членам Господарства; земельних ділянок інших фізичних чи юридичних осіб, які використовуються Господарством згідно з відповідними договорами, укладеними відповідно до чинного законодавства України.
Як уже зазначено судом, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство", землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.
Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
Отже, вимогами Закону України "Про фермерське господарство" в редакції, чинній на момент затвердження статуту ФГ "Сарматія" не було передбачено обов`язку внесення до статуту відомостей про земельні ділянки, що використовуються ним на умовах оренди.
Щодо висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 6.9. постанови від 30.06.2020 у справі №927/79/19, то Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у касаційному порядку переглядалася справа №921/112/21. Ухвалою від 05.07.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу №921/112/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 4 ст. 302 ГПК України, зазначивши таке.
"21. За таких обставин, усталена практика Верховного Суду (до ухвалення постанови від 30.06.2020 у справі №927/79/19) стосовно фактичної зміни орендаря у правовідносинах щодо ведення фермерського господарства свідчила/свідчить про те, що обов`язки орендаря земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного для ведення фермерського господарства, переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення державної реєстрації останнього, а право оренди оформляється відповідним договором та виникає з моменту державної реєстрації такого права, а не на підставі установчих документів (статуту) юридичних осіб.
22. Окрім цього, на думку колегії суддів зазначене у пункті 6.9 постанови від 30.06.2020 у справі №927/79/19 концептуально не узгоджується з висновком, викладеним у пункті 7.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 ("статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону").
23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, коло правовідносин, на яке поширюється висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19 стосовно внесення до статуту фермерського господарства відомостей про земельну ділянку, право користування якою отримано з метою ведення фермерського господарства, не обмежується вимогами про визнання укладеними додаткових угод в частині зміни орендаря, про які йдеться у справі №927/79/19, але й поширюється на інші правовідносини, учасником яких є фермерське господарство, як то продовження орендних правовідносин, визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування/державної влади, чи правомірності використання таких земельних ділянок тощо (спори, предмет доказування в яких стосується/може стосуватися переходу права на землю від фізичної особи до фермерського господарства).
24. За таких обставин колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку про застосування вказаних вище норм Закону №973-IV про те, що статут фермерського господарства (зокрема, в контексті висновків про (не)перехід права на землю від фізичної особи до фермерського господарства) повинен містити відомості щодо земельної ділянки отриманої для ведення фермерського господарства, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19, оскільки зазначені положення не містять вимог до установчих документів фермерського господарства в частині зазначення у статуті відомостей про конкретну земельну ділянку, отриману для ведення фермерського господарства."
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2022 справу №921/112/21 повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду та вказано таке:
"Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала щодо моменту, з яким слід пов`язувати набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц зазначається, що фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи.
З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Аналогічні тези містяться також в постановах від 22.08.2018 у справі №606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц, від 26.06.2019 у справі №628/778/18, від 02.10.2019 у справі №922/538/19 та інших.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц зробила висновок, що після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України «Про фермерське господарство», відбувається фактична заміна орендаря, й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації.
Тобто усталена практика Великої Палати Верховного Суду пов`язує момент набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Після такої реєстрації відбувається фактична заміна орендаря і саме з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
У постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19 Велика Палата Верховного Суду не відступила від вище розглянутого підходу щодо визначення моменту набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки.
Зокрема, в пункті 6.10 постанови від 30.06.2020 у справі №927/79/19 висновується, що після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.
Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19 не було зроблено правових висновків про те, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі установчих документів (статуту) фермерського господарства. Відсутні також правові висновки у контексті наслідків невнесення до статуту фермерського господарства відомостей щодо орендованих земельних ділянок.
У постанові від 30.06.2020 у справі №927/79/19 не пов`язується момент виникнення права на земельну ділянку з внесенням до статуту відповідних відомостей. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що виникнення такого права відбувається у зв`язку з державною реєстрацією фермерського господарства та нормами Закону України «Про фермерське господарство».
Таким чином, висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19, зроблені з урахуванням усталеної правової позиції щодо моменту набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки та узгоджуються з такою позицією."
Таким чином, визначена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду правова підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачена частиною четвертою статті 302 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Отже, виходячи з наведеного, усталена практика Великої Палати Верховного Суду пов`язує момент набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства і саме з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство.
При цьому, момент виникнення прав та обов`язків фермерського господарства на земельну ділянку не пов`язується з внесенням чи невнесенням до статуту відповідних відомостей.
Отже суд встановив, що земельна ділянка площею 49,7413 га перебувала в оренді саме Фермерського господарства "Сарматія" поряд із земельною ділянкою площею 3,4 га, договір оренди щодо якої було надано державному реєстратору для реєстрації Фермерського господарства.
З огляду на вищевикладене суд встановив, що ФГ "Сарматія" є орендарем спірної земельної ділянки.
11.05.2016 ОСОБА_1 (суборендодавець) та ПП "Агротрейд Групп" (суборендар) підписали Договір суборенди земельної ділянки. (далі - Договір суборенди)
За цим Договором, Суборендодавець надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування Земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться (розташована) за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області.
Цей Договір укладений на підставі, у відповідності до умов та в межах Договору оренди землі від 27.03.2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (Орендодавець) і громадянином України ОСОБА_1 (Орендар), який зареєстрований Реєстраційною службою Христинівського районного управління юстиції Черкаської області від 25.04.2014 року за № 345066071246 (надалі - Договір оренди землі), а також на підставі згоди Орендодавця на укладання Орендарем цього Договору, яка міститься у Листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Щодо згоди на укладання цього Договору № 3313/6-16 від 25.04.2016 року. (п. 1 Договору суборенди)
За цим Договором у суборенду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 загальною площею 49,7413 га, сільськогосподарські угіддя, рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області. (п. 2 Договору суборенди)
Нормативно грошова оцінка Земельної ділянки станом на 01.01.2016 року становить 2 238 631,25 грн. (два мільйони двісті тридцять вісім тисяч шістсот тридцять одна гривня 25 коп.) згідно Витягу відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 0-28-0.3-1684/2-16 від 26.05.2016 року. (п. 5 Договору суборенди)
Договір суборенди укладено на період дії Договору оренди землі від 27.03.2014 р., тобто до 26 березня 2024 року.
Після закінчення строку дії Договору Суборендар має переважне право поновити його на новий строк у разі пролонгації Договору оренди землі на період, визначений Договором оренди землі. У такому випадку Суборендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Суборендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору суборенди)
Орендна плата вноситься Суборендарем у грошовій формі в розмірі 100 738,41 грн. (сто тисяч сімсот тридцять вісім гривень 41 коп.) на рік, що становить 4,5 % (чотири цілих п`ять десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки. (п. 9 Договору суборенди)
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. (п. 10 Договору суборенди)
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця. (п. 11 Договору суборенди)
За несвоєчасну сплату орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення платежу. (п. 13 Договору суборенди)
В суборенду передається Земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п. 14 Договору суборенди)
Цільове призначення Земельної ділянки - товарне сільськогосподарське виробництво. (п. 15 Договору суборенди)
Передача Земельної ділянки в суборенду здійснюється відповідно до затвердженого проекту землеустрою по акту приймання-передачі об`єкта суборенди. (п. 17 Договору суборенди)
Передача Земельної ділянки Суборендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації права суборенди за актом її приймання-передачі. (п. 19 Договору суборенди)
Суборендар зобов`язаний після закінчення даного Договору, на наступний день повернути Земельну ділянку Суборендодавцю у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він отримав її у суборенду.
Суборендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку. (п. 20 Договору суборенди)
Суборендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно вносити орендну плату з урахуванням змін коефіцієнта індексації. (п. 31 Договору суборенди)
Дія Договору припиняється у разі, зокрема, припинення дії Договору оренди землі. (п. 35 Договору суборенди)
За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність до закону та цього Договору. (п. 39 Договору)
Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права суборенди.
Суборендар зобов`язаний передати акт приймання-передачі об`єкта суборенди до органу державної реєстрації права суборенди у триденний термін з моменту його підписання Сторонами Договору.
Цей Договір укладено в 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, перший знаходиться в Суборендодавця, другий - в Суборендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права суборенди. (п. 41 Договору суборенди)
Додатком до Договору суборенди є підписаний сторонами Акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого, Суборендодавець передає, а Суборендар приймає Земельну ділянку кадастровий номер 7124681500:05:001:0038 сільськогосподарського призначення державної власності площею 49,7413 га, в т.ч. ріллі 49,7413 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах, визначених вищезазначеним Договором.
12.06.2016, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зареєстровано право оренди земельної ділянки, суборенда з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га за ПП "Агротрейд Групп".
Оскільки судом встановлено, що ФГ "Сарматія" є орендарем спірної земельної ділянки, воно є і суборендодавцем земельної ділянки площею 49,7413 га, а ПП "Агротрейд Групп" - суборендарем.
При цьому, крім вищенаведеного, суд застосовує принцип заборони суперечливої поведінки відповідача, оскільки своїми платежами у 2017 році у розмірах, як пояснив у судовому засіданні представник ПП "Агротрейд Групп" орієнтовно за користування трьома земельними ділянками, що перебували в суборенді ПП "Агротрейд Групп", в тому числі земельна ділянка площею 49,7413 га, останнє здійснювало оплату саме Фермерському господарству "Сарматія". Також суд враховує, що ПП "Агротрейд Групп" звертався до Господарського суду Черкаської області із позовом про визнання недійсним договору суборенди спірної земельної ділянки, зазначаючи відповідачем Фермерське господарство "Сарматія".
Відповідач частково здійснював платежі на рахунок "Сарматія", що підтверджується платіжними дорученнями:
- від 25.04.2017 № 287 на суму 12 700 грн;
- від 12.05.2017 № 310 на суму 13 300 грн;
- від 27.07.2017 № 359 на суму 13 200 грн;
- від 01.09.2017 № 422 на суму 14 450 грн;
- від 27.09.2017 № 518 на суму 13 129,94 грн;
- від 30.10.2017 № 580 на суму 13 130 грн;
- від 24.11.2017 № 664 на суму 13 130 грн;
- від 13.12.2017 № 690 на суму 7 819,28 грн.
Зазначені платіжні доручення містять такі призначення платежу: орендна плата згідно договору суборенди земельної ділянки / орендна плата згідно договору суборенди земельної ділянки від 11.05.2016 року без ПДВ / орендна плата згідно договорів суборенди земельних ділянок.
Суд зобов`язував позивача надати пояснення куди саме були зараховані такі кошти. Позивач надав такі письмові пояснення в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, що зареєстровані канцелярією суду 21.11.2024, зміст яких наведено в описовій частині рішення. Проте під час розгляду справи по суті адвокат Рибарук М.М. заявив клопотання суду не брати до уваги такі пояснення, пояснивши, що вказана ним земельна ділянка площею 16,7969 га не перебуває в оренді ФГ "Сарматія" і відповідно ФГ "Сарматія" не є суборендарем такої земельної ділянки щодо суборендодавця ПП "Агротрейд Групп".
Представники обох сторін у судовому засіданні визнали обставини, що між ОСОБА_1 та ПП "Агротрейд Групп" 11.05.2016 було укладено три договори суборенди щодо трьох земельних ділянок, а саме площами 49,7413 га (суборендна плата 100 738,41 грн в рік), 3,4 га (суборендна плата 6 887,91 грн в рік), 23,56 га (суборендна плата 49 932,88 грн в рік).
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Представник позивача зазначив, що ці три земельні ділянки отримані ОСОБА_1 в оренду для створення фермерського господарства, у подальшому після укладення відповідних трьох договорів оренди було створено ФГ "Сарматія", тому всі три земельні ділянки перебували в оренді ФГ "Сарматія".
Представник відповідача у судовому засіданні щодо сум оплат пояснив, що, виходячи із сум, вказаних у платіжних дорученнях, оплати здійснювались за три земельні ділянки разом помісячно.
Із вказаного суд встановив, що ПП "Агротрейд Групп" у 2017 році здійснювало на користь ФГ "Сарматія" оплати за суборенду в тому числі щодо спірної земельної ділянки.
20.08.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі № 925/360/20 за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Сарматія" про стягнення 176 237 грн заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, яке залишене в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021.
Вказаним рішенням суд стягнув з Фермерського господарства «САРМАТІЯ» на користь Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області 176237 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038), яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району відповідно до договору оренди від 27.03.2014 та розірвав договір оренди земельної ділянки площею 49,7413 га (кадастровий номер - 7124681500:05:001:0038) в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району від 27.03.2014, укладений між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагентства в Черкаській області, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2014 (номер запису про інше речове право 5479437).
Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
В силу приписів ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення від 20.08.2020 набрало законної сили 15.02.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
На підставі ч. 3 ст. 653 ЦК України договір оренди є розірваним 15.02.2021, внаслідок чого, на підставі ч. 5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" чинність договору суборенди земельної ділянки площею 49,7413 га припинено 15.02.2021.
Суд враховує, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га ПП "Агротрейд Групп" 25.09.2020 припинено на підставі ухвали суду, серія та номер: 925/360/20, виданий 20.08.2020, видавник: Господарський суд Черкаської області.
Проте державна реєстрація припинення права не є підставою для такого припинення, що унеможливлює ототожнення факту припинення суборенди з фактом державної реєстрації такого припинення (з урахуванням mutatis mutandis висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.02.2023 у справі № 911/956/17 та Об`єднаної Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 24.01.2020 № 910/10987/18).
Відповідач подав суду докази сплати шляхом поштового переказу Остапенку Дмитру Олексійовичу 117 486,30 грн із призначенням платежу "оплата по договорах оренди землі № б/н від 11.05.2016", пояснивши, що такий поштовий переказ було здійснено в ході розгляду справи № 925/1341/23.
Суд враховує, що у провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/1341/23 за заявою ініціюючого кредитора Остапенка Дмитра Олексійовича, до боржника, Приватного підприємства "Агротрейд Групп" про банкрутство юридичної особи, підставою існування заборгованості вказувалось саме наявність заборгованості зі сплати суборендних платежів, в тому числі за договором щодо земельної ділянки площею 49,7413 га. Тобто Остапенко Д.О. звертаючись із заявою про відкриття провадження про банкрутство ПП "Агротрейд Групп" стверджував, що саме він має право на стягнення суборендних платежів, в тому числі щодо земельної ділянки, яка є предметом розгляду у справі № 925/1120/24.
Відповідач у відзиві зазначає, що дійсних реквізитів для здійснення оплати за користування земельними ділянками, в тому числі 7124681500:05:001:0038 не мав - договір від 11.05.2016 не містить відповідних реквізитів, керівником позивача рахунки для сплати орендної плати по договору суборенди від 11.05.2016 відповідачу не надавалися. В ході розгляду справи № 925/1341/23 представник позивача - Рибарук М.М. вказував, що у відповідача були наявні реквізити для оплати орендної плати, пославшись на вимогу керівника позивача направлену відповідачу в особистих інтересах. Дані твердження представника позивача були спростовані ПП "Агротрейд Групп" шляхом здійснення оплати на вказані реквізити - в результаті чого було встановлено, що даний рахунок також не активний. Відповідач стверджує, що лише в ході розгляду справи № 925/1341/23 відповідачем було здійснено поштовий переказ Остапенку Д.О. (який є засновником та головою ФГ "Сарматія") у сумі 117 486,01 грн.
З викладеного випливає, що зазначений платіж 27.10.2023 був здійснений ПП "Агротрейд Групп" на виконання договорів суборенди трьох земельних ділянок від 11.05.2016. Незважаючи на те, що такі платежі сплачено не на рахунок ФГ "Сарматія", а громадянину Остапенку Д.О., суд враховує, що такий громадянин є головою ФГ "Сарматія" і сам ОСОБА_1 звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Агротрейд Групп" стверджуючи, що він має право на стягнення суборендних платежів, тому на час здійснення такого грошового переказу і Остапенко Д.О. і ПП "Агротрейд Групп" вважали, що Остапенко Д.О. має право на отримання суборендних платежів за спірну земельну ділянку, а не ФГ "Сарматія", одноосібним керівником якого є Остапенко Д.О. Також суду не подано доказів повернення таких коштів, як безпідставно отриманих. Суд застосовує принцип заборони суперечливої поведінки і враховує, що Остапенка Д.О. у справі № 925/1341/23 також представляв адвокат Рибарук М.М. і у ОСОБА_1 та його представника існує суперечлива поведінка, оскільки вони заявляють, що суборендарем є то ОСОБА_1 , як громадянин, то ФГ "Сарматія", керівником якого є Остапенко Д.О. За викладених обставин, з метою дотримання принципу справедливості та задля уникнення подвійного стягнення суд встановив, що сплачені кошти відповідно до грошового переказу є коштами сплаченими за суборенду трьох земельних ділянок, договори щодо яких укладено 11.05.2016.
Інших доказів сплати орендної плати за спірним Договором суборенди матеріали справи не містять.
Позивач наполягає на тому, що відповідач орендну плату за користування спірною земельною ділянкою за Договором суборенди не сплачував, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Розглядаючи спір господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
З матеріалів справи випливає, що правовідносин між сторонами виникли на підставі укладеного Договору суборенди землі.
Згідно з ч. 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України (тут і далі - ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Таким законом у сфері регулювання зазначених відносин є Закон України "Про оренду землі".
Відповідно до ч. 1-3 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі в редакції Закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.
Отже договір суборенди земельної ділянки має похідний і залежний характер від договору оренди та його умов.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст. 1 Закону України "Про оренду землі")
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ( 2755-17). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (абз. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі")
Відповідно до п. 9 Договору суборенди, орендна плата вноситься Суборендарем у грошовій формі в розмірі 100 738,41 грн. (сто тисяч сімсот тридцять вісім гривень 41 коп.) на рік, що становить 4,5 % (чотири цілих п`ять десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки Земельної ділянки.
Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно не пізніше 30 числа наступного місяця. (п. 11 Договору суборенди)
Відповідач стверджує, що позивач посилаючись на Договір оренди землі від 27.03.2014, відповідно до якого орендна плата розрахована в розмірі 59 455,28 грн на рік, неправомірно, порушуючи приписи ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" пред`явив відповідачу вимогу по сплаті суборенди в розмірі 100 738,41 грн на рік.
Оцінюючи такі твердження суд враховує, що у провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа № 925/1446/23 за позовом ПП "Агротрейд Групп" до ФГ "Сарматія" про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вербуватської сільської ради, укладеного між Остапенком Д.О., правонаступником якого у спірних правовідносинах є ФГ "Сарматія" та ПП "Агротрейд Груп".
Тобто відповідач раніше звертався до суду з позовом до відповідача з вимогою визнати спірний договір недійсним.
Так у рішенні від 29.02.2024 у справі № 925/1446/23 суд зазначив: "...в обґрунтування поданого позову позивач посилався, зокрема, на приписи ст. 8 Закону України "Про оренду землі" та зазначав, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Водночас, відповідач набувши право оренди на земельну ділянку, відповідно до договору оренди зі сплатою орендної плати в розмірі 59 456, 28 грн. на рік, передав її в суборенду зі сплатою 100 738, 41 грн. на рік, що є порушенням чинного законодавства.
У зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору суборенди..."
У рішенні від 29.02.2024 у справі № 925/1446/23 суд встановив: "...Позивач не надав суду допустимих та належних доказів, а також обґрунтованих розрахунків на підтвердження тієї обставини, що станом на момент укладання договору суборенди, орендна плата по договору оренди з урахуванням індексів інфляції була іншою ніж 100 738,41 грн. на рік, що становить 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки...
...Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним з моменту укладення, а зобов`язання за цим договором - припинятися на майбутнє.
При цьому невиконані зобов`язання сторін за недійсним договором оренди, що виникли та існували до дати прийняття рішення судом про визнання його недійсним, повинні бути виконані сторонами. Договір оренди визнається недійсним з моменту його вчинення, тоді як орендні зобов`язання по ньому - на майбутнє, що зумовлено правовою природою орендних відносин..."
Рішенням від 29.02.2024 у справі № 925/1446/23, яке залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024, суд відмовив у задоволенні позову ПП "Агротрейд Групп" повністю.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч. 4 ст. 75 ГПК України)
Оскільки, спірний Договір суборенди не визнаний судом недійсним, суд відхиляє такі доводи відповідача.
Щодо клопотання відповідача про застосування судом наслідків нікчемності окремої частини правочину п. 9 Договору оренди землі від 11.05.2016, то суд не знаходить підстав для задоволення такого клопотання з огляду на таке.
Відповідач стверджує, що п. 9 Договору суборенди від 11.05.2016 є нікчемним в силу положень ст. 8, 14, 15, 21, 22 Закону України "Про оренду землі", ст. 288.6 Податкового кодексу України та ст. 203, 216, 217, 228 Цивільного кодексу України.
Так стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, статті 216 та 217 ЦК України визначають правові наслідки недійсності правочину або його частини, стаття 228 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Так відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Проте відповідач зазначає про суперечність умови п. 9 договору суборенди умовам договору оренди та законодавчим актам (Закону України "Про оренду землі" та Податковому кодексу України), а не про порушення оспорюваним правочином (договором суборенди) публічного порядку. Вказані підстави підпадають під ознаки оспорюваності договору відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, а не під ознаки нікчемності, визначені у ч. 2 ст. 228 ЦК України.
Отже, підстави для застосування наслідків нікчемності договору суборенди відсутні, оскільки такий договір не є нікчемним в частині на підставі ч. 2 ст. 228 ЦК України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України)
Суд встановив, що договір суборенди від 11.05.2016 щодо земельної ділянки площею 49,7413 га у період, вказаний позивачем (лютий 2017 - 14.02.2021) був дійсним до його припинення 15.02.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, строк сплати орендної плати за кожен місяць із заявленого позивачем періоду, з урахуванням положень п. 11 Договору суборенди, спливав 30 числа наступного місяця (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України про те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).
Господарський суд вище встановив, що відповідач частково здійснював оплати за суборенду, що підтверджується платіжними дорученнями:
- від 25.04.2017 № 287 на суму 12 700 грн;
- від 12.05.2017 № 310 на суму 13 300 грн;
- від 27.07.2017 № 359 на суму 13 200 грн;
- від 01.09.2017 № 422 на суму 14 450 грн;
- від 27.09.2017 № 518 на суму 13 129,94 грн;
- від 30.10.2017 № 580 на суму 13 130 грн;
- від 24.11.2017 № 664 на суму 13 130 грн;
- від 13.12.2017 № 690 на суму 7 819,28 грн.
Суд враховує, що присутні у судових засіданнях представники сторін визнали та підтвердили, що між ПП "Агротрейд Групп" та ОСОБА_1 11.05.2016 підписано крім спірного Договору суборенди земельної ділянки площею 49,7413 га ще два договори суборенди земельних ділянок площею 3,4 га (орендна плата - 6 887,91 грн/рік) та площею 23,56 га (орендна плата 49 932,88 грн/рік).
Отже, в силу положень ч. 1 ст. 75 ГПК України така обставина не підлягає доказуванню.
Враховуючи дати укладення договорів суборенди, пояснення представника позивача про існування договорів оренди щодо цих же земельних ділянок, суми, що сплачувались, які, за поясненням представника відповідача є місячними сумами по трьом земельним ділянкам залежно від кількості днів у кожному місяці, суд, враховуючи вірогідність доказів, доходить висновку, що за всіма трьома договорами право суборендаря перейшло до ФГ "Сарматія".
Крім того, як уже встановлено судом, 29.10.2023 відповідно до платіжної інструкції № 3411, відповідач здійснив поштовий переказ в сумі 117 486,01 грн ОСОБА_1 із зазначенням призначення платежу: "Оплата по договорах оренди землі № б/н від 11.05.2016".
Як уже встановлено судом, така сплата зараховується як сплата за договорами суборенди земельних ділянок, до яких належить спірний договір.
Дослідивши розрахунок суми основного боргу, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що позивач безпідставно не враховує суми сплачені відповідачем.
Оскільки суд дійшов висновку, що такі сплати відбувались за всіма трьома земельними ділянками, то у кожному випадку сплати суд здійснив розподіл сплаченої суми на три договори суборенди пропорційно вартості земельних ділянок, які є об`єктами відповідних договорів суборенди.
Загальна сума суборенди в рік за три земельні ділянки, які взяті відповідачем у позивача в суборенду становить 157 559,20 грн (100 738,41 + 6 887,91 + 49 932,88).
Отже, частка, яка випадає на земельну ділянку площею 49,7413 га становить 63,93686 % (100 738,41 : 157 559,20 х 100%), на земельну ділянку площею 3,4 га - 4,371633 % (6 887,91 : 157 559,20 х 100%), на земельну ділянку площею 23,56 га - 31,6915 % (49 932,88 : 157 559,20 х 100%).
Таким чином, частка орендної плати сплаченої за спірним Договором суборенди із кожного здійсненого відповідачем платежу становить 63,93686 %.
Позивач заявив до стягнення суму основного боргу в розмірі 407 151,19 грн за період з лютого 2017 року по лютий 2021 року (14 днів), по 8 394,87 грн щомісяця. Суд погоджується, що місячна плата становить 8 393,87 грн.
Так сплачена відповідачем 25.04.2017 заборгованість в розмірі 8 119,98 грн (12 700 х 63,93686 %) частково покрила заборгованість відповідача за лютий 2017 року. Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за лютий 2017 року становить 274,89 грн (8 394,87 8 119,98).
Сплачена відповідачем 12.05.2017 заборгованість в розмірі 8 503,60 (13 300 грн х 63,93686 %) повністю покрила залишок заборгованості відповідача за лютий 2017 року (274,89 грн) та частково покрила заборгованість за березень 2017 року у сумі 8 228,71 грн (8503,60 - 274,89). Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за березень 2017 року становить 166,16 грн (8 394,87 8 228,71).
Сплачена відповідачем 27.07.2017 заборгованість в розмірі 8 439,67 грн (13 200 х 63,93686%) повністю покрила залишок заборгованості відповідача за березень 2017 року (166,16 грн) та частково покрила заборгованість за квітень 2017 року у сумі 8 273,51 грн (8 439,67 - 166,16). Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за квітень 2017 року становить 121,36 грн (8 394,87 - 8 273,51).
Сплачена відповідачем 01.09.2017 заборгованість в розмірі 9 238,88 грн (14 450 х 63,93686 %) покрила залишок заборгованості за квітень 2017 року (121,36 грн), повністю покрила заборгованість відповідача за травень 2017 року (8394,87 грн) та частково покрила заборгованість за червень 2017 року у сумі 722,65 грн (9238,88 - 121,36 - 8394,87). Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за червень 2017 року становить 7 672,22 грн (8 394,87 722,65).
Сплачена відповідачем 27.09.2017 заборгованість у розмірі 8 394,87 грн (13 129,94 х 63,93686 %) покрила залишок заборгованості відповідача за червень 2017 року (7 672,22 грн) та частково покрила заборгованість за липень 2017 року у сумі 722,65 грн (8394,87 - 7672,22). Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за липень 2017 року становить 7 672,22 грн (8 394,87 722,65).
Сплачена відповідачем 30.10.2017 сума заборгованості у розмірі 8 394,91 грн (13 130 х 63,93686%) покрила залишок заборгованості відповідача за липень 2017 року (7 672,22 грн) та частково покрила заборгованість відповідача за серпень 2017 року у сумі 722,69 грн (8394,91 - 7 672,22). Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за серпень 2017 року становить 7 672,18 грн (8 394,87 722,69).
Сплачена відповідачем 24.11.217 сума заборгованості у розмірі 8 394,91 грн (13 130 х 63,93686%) покрила залишок заборгованості відповідача за серпень 2017 року (7 672,18 грн) та частково покрила заборгованість за вересень 2017 року у сумі 722,73 грн (8394,91 - 7672,18). Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за вересень 2017 року становить 7 672,14 грн (8 394,87 722,73).
Сплачена відповідачем 13.12.2017 сума заборгованості у розмірі 4 999,40 грн (7 819,28 х 63,93686%) частково покрила залишок заборгованості за вересень 2017 року у такій сумі - 4 999,40 грн. Залишок заборгованості відповідача перед позивачем за вересень 2017 року становить 2 672,74 грн (7 672,14 - 4 999,40).
Сплачена позивачем 29.10.2023 сума заборгованості у розмірі 75 117,05 грн (117 486,30 х 63,93686%) покрила залишок заборгованості відповідача за вересень 2017 року у сумі 2 672,74 грн, заборгованість відповідача за місяці з жовтня 2017 року по травень 2018 року по 8 394,87 грн за кожен місяць та частково покрила заборгованість за червень 2018 року у сумі 436,78 грн. Отже, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за червень 2018 року становить 7 958,09 грн.
Далі суд погоджується з розрахунком заборгованості позивача за період з липня 2018 року по січень 2021 року по 8 394,87 грн/міс, що разом становить 260 240,97 грн (31 х 8 394,87) та за 14 днів лютого 2021 року у розмірі 4 197,43 грн.
Отже сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 272 396,49 грн (7 958,09 + 260 240,97 + 4 197,43).
Також позивач заявив до стягнення 281 994,03 грн - інфляційних втрат, 66 590,58 грн три проценти річних та 20 430,57 грн пені.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дослідивши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних позивача, суд дійшов висновку, що позивач допустив помилки при визначенні періодів нарахування заборгованості, не врахувавши положення ч. 5 ст. 254 ЦК України та не включив до розрахунку оплати, здійснені відповідачем.
Так, з урахуванням викладеного, суд наводить правильний розрахунок інфляційних втрат в межах періодів, заявлених позивачем.
З урахуванням сплати відповідачем 25.04.2017 8 119,98 грн (12 700 грн х 63,93686 %), за заборгованістю за лютий 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2017 - 24.04.2017 - 75,55 грн, на залишок заборгованості в сумі 274,89 грн інфляційні втрати не нараховуються, враховуючи 12.05.2017 повне погашення такої заборгованості, відсутні необхідні 16 днів місяця для нарахування інфляційних втрат.
З урахуванням сплати відповідачем 12.05.2017 8 503,60 грн (13 300 грн х 63,93686%) за заборгованістю за березень 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.05.2017 - 11.05.2017 - 0 грн (враховуючи відсутність необхідних 16 днів місяця для нарахування інфляційних втрат) та на суму боргу 166,16 грн за період 12.05.2017 - 26.07.2017 - 5,20 грн.
З урахуванням сплати відповідачем 27.07.2017 8 439,67 грн (13 200 грн х 63,93686 %) за заборгованістю за квітень 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2017 - 26.07.2017 - 151,38 грн інфляційних втрат та на суму боргу 121,36 грн за період 27.07.2017 - 31.08.2017 - (-0,12) грн.
За заборгованістю за травень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.07.2017 - 31.08.2017 - 8,38 грн.
З урахуванням сплати відповідачем 01.09.2017 9 238,88 грн (14 450 грн х 63,93686 %) за заборгованістю за червень 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.08.2017 - 31.08.2017 - (-8,39) грн інфляційних втрат та на суму боргу 7 672,22 грн за період 01.09.2017 - 26.09.2017 - 153,44 грн інфляційних втрат.
З урахуванням сплати відповідачем 27.09.2017 8 394,87 грн (13 129,94 грн х 63,93686 %) суд нараховує за заборгованістю за липень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.08.2017 - 26.09.2017 - 167,90 грн інфляційних втрат та на суму боргу 7 672,22 грн за період 27.09.2017 - 29.10.2017 - 92,07 грн інфляційних втрат.
З урахуванням сплати відповідачем 30.10.2017 8 394,91 грн (13 130 грн х 63,93686 %) суд нараховує за заборгованістю за серпень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.10.2017 - 29.10.2017 - 100,74 грн інфляційних втрат та на суму боргу 7 672,18 грн за період 30.10.2017 - 23.11.2017 - 69,05 грн інфляційних втрат.
З урахуванням сплати відповідачем 24.11.2017 8 394,91 грн (13 130 грн х 63,93686 %) та 13.12.2017 4 999,40 грн (7 819,28 грн х 63,93686 %), суд нараховує за заборгованістю за серпень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2017 - 23.11.2017 - 75,55 грн інфляційних втрат, на суму боргу 7 672,14 грн за період 24.11.2017 - 12.12.2017 - 0 грн інфляційних втрат (враховуючи відсутність необхідних 16 днів місяця для нарахування інфляційних втрат) та на суму боргу 2 672,74 грн за період 13.12.2017 - 28.10.2023 - 2 009,39 грн інфляційних втрат.
З урахуванням сплати відповідачем 29.10.2023 75 117,05 грн (117 486,30 грн х 63,93686 %) суд нараховує:
за заборгованістю за жовтень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2017 - 28.10.2023 - 6 311,34 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за листопад 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.01.2018 - 28.10.2023 - 6 165,73 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за грудень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2018 - 28.10.2023 - 5 950,55 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за січень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.03.2018 - 28.10.2023 - 5 822,59 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за лютий 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2018 - 28.10.2023 - 5 667,90 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за березень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2018 - 28.10.2023 - 5 556,29 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за квітень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2018 - 28.10.2023 - 5 556,29 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за травень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.07.2018 - 28.10.2023 - 5 556,29 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за червень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2018 - 28.10.2023 - 5 654,64 грн інфляційних втрат;
за заборгованістю за червень 2018 року на суму боргу 7 958,09 грн за період 29.10.2023 - 04.09.2024 - 489,24 грн інфляційних втрат.
Далі за заборгованістю за липень 2018 року на суму 8 394,87 грн за період 30.08.2018 - 04.09.2024 - 6 429,42 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за серпень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.10.2018 - 04.09.2024 - 6 153,01 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за вересень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2018 - 04.09.2024 5 909,83 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за жовтень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2018 - 04.09.2024 - 5 712,23 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за листопад 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.01.2019 - 04.09.2024 - 5 600,37 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за грудень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2019 - 04.09.2024 - 5 461,80 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за січень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.03.2019 - 04.09.2024 - 5 392,86 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за лютий 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.04.2019 - 04.09.2024 - 5 269,88 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за березень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2019 - 04.09.2024 - 5 134,59 грн.
За заборгованістю за квітень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2019 - 04.09.2024 - 5 040,54 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за травень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.07.2019 - 04.09.2024 - 5 108,05 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за червень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2019 по 04.09.2024 - 5 189,56 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за липень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.08.2019 - 04.09.2024 - 5 230,44 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за серпень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.10.2019 - 04.09.2024 - 5 135,72 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за вересень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2019 - 04.09.2024 - 5 041,67 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за жовтень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.12.2019 - 04.09.2024 - 5 028,24 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за листопад 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.12.2019 - 04.09.2024 - 5 055,14 грн.
За заборгованістю за грудень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2020 - 04.09.2024 5 028,30 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за січень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.03.2020 - 04.09.2024 - 5 068,69 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за лютий 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2020 - 04.09.2024 4 961,83 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за березень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2020 - 04.09.2024 - 4 855,83 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за квітень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.06.2020 - 04.09.2024 - 4 816,19 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за травень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.07.2020 - 04.09.2024 - 4 789,83 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за червень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2020 - 04.09.2024 - 4 869,41 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за липень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.09.2020 - 04.09.2024 - 4 895,99 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за серпень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.10.2020 - 04.09.2024 - 4 829,87 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за вересень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2020 - 04.09.2024 - 4 698,93 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за жовтень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2020 - 04.09.2024 - 4 530,90 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за листопад 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.12.2020 - 04.09.2024 - 4 415,60 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за грудень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.02.2021 - 04.09.2024 - 4 251,20 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за січень 2021 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.03.2020 - 04.09.2024 - 4 125,99 грн інфляційних втрат.
За заборгованістю за 1-14 лютого 2021 року на суму боргу 4 197,43 грн за період 31.03.2020 - 04.09.2024 - 1 985,35 грн.
Отже, обґрунтована сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить 215 621,36 грн.
Дослідивши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що останній допустив ті ж помилки, що і при розрахунку інфляційних втрат.
Суд наводить обґрунтований розрахунок 3 % річних в межах періодів, заявлених позивачем та з урахуванням сплат, здійснених відповідачем.
З урахуванням сплати відповідачем 25.04.2017 8 119,98 грн (12 700 грн х 63,93686 %), за заборгованістю за лютий 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2017 - 24.04.2017 17,25 грн та на суму боргу 274,89 грн за період 25.04.2017 - 11.05.2017 - 0,38 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 12.05.2017 8 503,60 грн (13 300 грн х 63,93686%) за заборгованістю за березень 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.05.2017 - 11.05.2017 6,90 грн та на суму боргу 166,16 грн за період 12.05.2017 - 26.07.2017 1,04 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 27.07.2017 8 439,67 грн (13 200 грн х 63,93686 %) за заборгованістю за квітень 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2017 - 26.07.2017 39,33 грн та на суму боргу 121,36 грн за період 27.07.2017 - 31.08.2017 0,36 грн 3 % річних.
За заборгованістю за травень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.07.2017 - 31.08.2017 42,78 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 01.09.2017 9 238,88 грн (14 450 грн х 63,93686 %) за заборгованістю за червень 2017 року суд нараховує на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.08.2017 - 31.08.2017 - 21,39 грн та на суму боргу 7 672,22 грн за період 01.09.2017 - 26.09.2017 16,40 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 27.09.2017 8 394,87 грн (13 129,94 грн х 63,93686 %) суд нараховує на за заборгованістю за липень 2017 року суму боргу 8 394,87 грн за період 31.08.2017 - 26.09.2017 18,63 грн та на суму боргу 7 672,22 грн за період 27.09.2017 - 29.10.2017 20,81 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 30.10.2017 8 394,91 грн (13 130 грн х 63,93686 %) суд нараховує за заборгованістю за серпень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.10.2017 - 29.10.2017 18,63 грн та на суму боргу 7 672,18 грн за період 30.10.2017 - 23.11.2017 15,76 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 24.11.2017 8 394,91 грн (13 130 грн х 63,93686 %) та 13.12.2017 4 999,40 грн (7 819,28 грн х 63,93686 %), суд нараховує за заборгованістю за серпень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2017 - 23.11.2017 16,56 грн, на суму боргу 7 672,14 грн за період 24.11.2017 - 12.12.2017 11,98 грн та на суму боргу 2 672,74 грн за період 13.12.2017 - 28.10.2023 471,21 грн 3 % річних.
З урахуванням сплати відповідачем 29.10.2023 75 117,05 грн (117 486,30 грн х 63,93686 %) суд нараховує:
за заборгованістю за жовтень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2017 - 28.10.2023 1 488,31 грн 3 % річних;
за заборгованістю за листопад 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.01.2018 - 28.10.2023 1 465,54 грн 3 % річних;
за заборгованістю за грудень 2017 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2018 - 28.10.2023 1 446,22 грн 3 % річних;
за заборгованістю за січень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.03.2018 - 28.10.2023 1 426,21 грн 3 % річних;
за заборгованістю за лютий 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2018 - 28.10.2023 1 405,51 грн 3 % річних;
за заборгованістю за березень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2018 - 28.10.2023 1 384,12 грн 3 % річних;
за заборгованістю за квітень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2018 - 28.10.2023 1 363,42 грн 3 % річних;
за заборгованістю за травень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.07.2018 - 28.10.2023 1 340,65 грн 3 % річних;
за заборгованістю за червень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2018 - 28.10.2023 - 1 321,33 грн 3% річних;
за заборгованістю за червень 2018 року на суму боргу 7 958,09 грн за період 29.10.2023 - 04.09.2024 - 203,63 грн 3% річних.
Далі за заборгованістю за липень 2018 року на суму 8 394,87 грн за період 30.08.2018 - 04.09.2024 1 514,75 грн 3 % річних.
За заборгованістю за серпень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.10.2018 - 04.09.2024 1 492,67 грн 3 % річних.
За заборгованістю за вересень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2018 - 04.09.2024 1 472,66 грн 3 % річних.
За заборгованістю за жовтень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2018 - 04.09.2024 1 451,27 грн 3 % річних.
За заборгованістю за листопад 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.01.2019 - 04.09.2024 1 429,88 грн 3 % річних.
За заборгованістю за грудень 2018 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2019 - 04.09.2024 1 409,18 грн 3 % річних.
За заборгованістю за січень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.03.2019 - 04.09.2024 1 389,17 грн 3 % річних.
За заборгованістю за лютий 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.04.2019 - 04.09.2024 1 367,09 грн 3 % річних.
За заборгованістю за березень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2019 - 04.09.2024 1 347,08 грн 3 % річних.
За заборгованістю за квітень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2019 - 04.09.2024 - 1 326,38 грн 3 % річних.
За заборгованістю за травень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.07.2019 - 04.09.2024 - 1 304,30 грн 3 % річних.
За заборгованістю за червень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2019 - 04.09.2024 - 1 284,29 грн 3 % річних.
За заборгованістю за липень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.08.2019 - 04.09.2024 - 1 262,90 грн 3 % річних.
За заборгованістю за серпень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.10.2019 - 04.09.2024 - 1 241,51 грн 3 % річних.
За заборгованістю за вересень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2019 - 04.09.2024 - 1 220,81 грн 3 % річних.
За заборгованістю за жовтень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.12.2019 - 04.09.2024 - 1 198,04 грн 3 % річних.
За заборгованістю за листопад 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.12.2019 - 04.09.2024 - 1 178,72 грн 3 % річних.
За заборгованістю за грудень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2020 - 04.09.2024 - 1 157,39 грн 3 % річних.
За заборгованістю за січень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.03.2020 - 04.09.2024 - 1 135,37 грн 3 % річних.
За заборгованістю за лютий 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2020 - 04.09.2024 - 1 116,10 грн 3 % річних.
За заборгованістю за березень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2020 - 04.09.2024 - 1 094,77 грн 3 % річних.
За заборгованістю за квітень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.06.2020 - 04.09.2024 - 1 072,75 грн 3 % річних.
За заборгованістю за травень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.07.2020 - 04.09.2024 - 1 052,80 грн 3 % річних.
За заборгованістю за червень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2020 - 04.09.2024 - 1 032,16 грн 3 % річних.
За заборгованістю за липень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.09.2020 - 04.09.2024 - 1 010,14 грн 3 % річних.
За заборгованістю за серпень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.10.2020 - 04.09.2024 - 989,49 грн 3 % річних.
За заборгованістю за вересень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2020 - 04.09.2024 - 968,85 грн.
За заборгованістю за жовтень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2020 - 04.09.2024 - 947,52 грн 3 % річних.
За заборгованістю за листопад 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.12.2020 - 04.09.2024 - 926,88 грн 3 % річних.
За заборгованістю за грудень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.02.2021 - 04.09.2024 - 904,11 грн 3 % річних.
За заборгованістю за січень 2021 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.03.2020 - 04.09.2024 - 884,79 грн 3 % річних.
За заборгованістю за 1-14 лютого 2021 року на суму боргу 4 197,43 грн за період 31.03.2020 - 04.09.2024 - 432,38 грн.
Отже, обґрунтована сума 3 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 51 180,55 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. (ч. 1)
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. (ст. 230 ГК України)
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. (ч. 6 ст. 232 ГК України)
За несвоєчасну сплату орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення платежу. (п. 13 Договору суборенди)
Дослідивши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що при розрахунку позивач також допустив помилку при визначенні періоду нарахування без врахування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, водночас дотримавшись приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.
Так суд наводить обґрунтований розрахунок пені в межах заявлених позивачем періодів:
за заборгованістю за лютий 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.04.2019 30.09.2019 1 447,83 грн;
за заборгованістю за березень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2019 31.10.2019 1 440,93 грн;
за заборгованістю за квітень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.05.2019 29.11.2019 1 406,20 грн;
за заборгованістю за травень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.07.2019 01.01.2020 1 365,47 грн;
за заборгованістю за червень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.219 30.01.2020 1 314,38 грн;
за заборгованістю за липень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.08.2019 28.02.2020 - 1 218,30 грн;
за заборгованістю за серпень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.10.2019 31.03.2020 1 134,39 грн;
за заборгованістю за вересень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2019 29.04.2020 1 036,99 грн;
за заборгованістю за жовтень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 03.12.2019 01.06.2020 922,81 грн;
за заборгованістю за листопад 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.12.2019 29.06.2020 825,97 грн;
за заборгованістю за грудень 2019 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.01.2020 30.07.2020 719,30 грн;
за заборгованістю за січень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.03.2020 01.09.2020 648,65 грн;
за заборгованістю за лютий 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.03.2020 29.09.2020 592,69 грн;
за заборгованістю за березень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.05.2020 31.10.2020 544,98 грн;
за заборгованістю за квітень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.06.2020 30.11.2020 510,11 грн;
за заборгованістю за травень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.07.2020 31.12.2020 506,44 грн;
за заборгованістю за червень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.07.2020 30.01.2021 506,67 грн;
за заборгованістю за липень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.09.2020 28.02.2021 498,63 грн;
за заборгованістю за серпень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.10.2020 31.03.2021 507,83 грн;
за заборгованістю за вересень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.10.2020 29.04.2021 518,40 грн;
за заборгованістю за жовтень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 01.12.2020 31.05.2021 543,48 грн;
за заборгованістю за листопад 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 31.12.2020 29.06.2021 560,95 грн;
за заборгованістю за грудень 2020 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.02.2021 31.07.2021 582,35 грн;
за заборгованістю за січень 2021 року на суму боргу 8 394,87 грн за період 02.03.2021 01.09.2021 622,83 грн;
за заборгованістю за лютий 2021 року на суму боргу 4 197,43 грн за період 31.03.2021 29.09.2021 322,22 грн.
Отже, всього стягненню з відповідача підлягає 20 298,80 грн пені.
Стосовно твердження позивача про встановлення в рішенні Христинівського районного суду Черкаської області та постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 706/131/21 обставину відсутності доказів на підтвердження сплати відповідачем орендних платежів за спірним договором суборенди, то така обставина не є релевантною до справи № 925/1120/24, оскільки справа в місцевому суді розглядалась за позовом Остапенка Д.О. тоді як судом вище встановлено, що сплата відбувалась на рахунок ФГ "Сарматія". Щодо сплати у жовтні 2023 року, то вона здійснена після ухвалення таких судових рішень, тому не могла бути встановлена в ході розгляду справи № 706/131/21.
Щодо вимоги позивача про стягнення 715 202,95 грн неустойки, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Суборендар зобов`язаний після закінчення даного Договору, на наступний день повернути Земельну ділянку Суборендодавцю у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він отримав її у суборенду. (п. 20 Договору суборенди)
Судом встановлено, що Договір суборенди припинено 15.02.2021.
При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17, у постанові від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, у постанові від 20.01.2021 у справі № 903/311/20).
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 цього Кодексу. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 910/13695/18.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку, передбаченому частиною другою статті 785 ЦК України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди або його розірвання належать обставини, пов`язані з невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Дійсно, матеріали справи не містять доказів передання спірної земельної ділянки відповідачем позивачу. Водночас матеріали справи не містять доказів обізнаності відповідача про припинення договору оренди, а відтак і договору суборенди 15.02.2021. Приватне підприємство "Агротрейд Групп" не був учасником справи № 925/360/20.
Відповідач повідомляє, що спірну земельну ділянку повернено власнику. У свою чергу представник позивача повідомив, що він не обізнаний з тим, у чиєму користуванні наразі перебуває спірна земельна ділянка. Водночас представник позивача зазначив, що жодних позовів до позивача щодо повернення спірної земельної ділянки або вимог щодо відшкодування неустойки внаслідок неповернення орендарем орендодавцю спірної земельної ділянки не надходило.
Суд враховує зміст постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 925/360/20, що додана позивачем до позову, в якій апеляційний суд, зокрема зазначив: "…19.01.2021 через канцелярію суду від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання (фактично письмові пояснення), в якому позивач-2 вказував про те, що на виконання оскаржуваного рішення суду 30.09.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області були внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення речового права. Також повідомлено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 7124681500:05:001:0038 площею 49,7413 га, яка розташована в адміністративних межах Вербуватської сільської ради Христинівського району припинила своє існування, як сформований об`єкт цивільних прав, оскільки на підставі технічної документації поділена, в результаті чого утворилось 26 окремих земельних ділянок, які надані у приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, що унеможливлює погодження та підписання мирової угоди, яку пропонує укласти відповідач у справі…"
Отже навіть під час розгляду справи № 925/360/20 в суді апеляційної інстанції така земельна ділянка, незважаючи на те, що рішення ще не набрало законної сили, була поділена та нові земельні ділянки оформлені у власність громадянам.
Водночас ПП "Агротрейд Групп" не оспорює такі дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та не зазначає про дострокову передачу земельної ділянки до 15.02.2021.
Враховуючи вірогідність доказів суд встановив, що позивач не довів суду, що станом на час припинення дії договору суборенди земельна ділянка не була передана власнику, водночас і ПП "Агротрейд Групп" не надав суду належних доказів дострокової передачі земельної ділянки, тому нарахування суборендних платежів здійснюється до дати припинення договору суборенди.
Підсумовуючи викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 715 202,95 грн неустойки.
Щодо вимоги відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.
Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений, зокрема, пунктом 12.
Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно.
Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України№26/2025 від 14.01.2025, що набрав чинності 15.01.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Суд враховує, що позивач заявив до стягнення заборгованість за період з лютого 2017 року до липня 2024 року.
Як уже встановлено судом, строк сплати заборгованості за лютий 2017 року сплив 30.03.2017, тому строк позовної давності за такою вимогою мав закінчитись 30.03.2017.
Водночас, як уже встановлено судом, з 12.03.2020 перебіг строку позовної давності зупинено. Аналогічно не спливла позовна давність і щодо нарахованих за період з 31.03.2017 року до 04.09.2024 інфляційних втрат та 3% річних.
Щодо вимог про стягнення пені, то позивач заявив її за перший період - 31.03.2019 - 30.09.2019, скорочений строк позовної давності за вимогою щодо стягнення пені за 31.03.2019 (перший день) спливає 30.03.2020, тобто після 12.03.2020, коли перебіг строку позовної давності зупинено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач на момент звернення з позовом до суду (10.09.2024) не пропустив встановлений статтями 257, 258 ЦК України строк позовної давності.
Підсумовуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме: 272 396,49 грн основного боргу, 215 621,36 грн інфляційних втрат, 51 180,55 грн три проценти річних, 20 298,80 грн пені.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представники позивача та відповідача заявили у судовому засіданні до закінчення судових дебатів про намір подати докази про понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності, у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити строк для подання доказів щодо розміру, понесених судових витрат.
Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (ідентифікаційний код 32588017, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000) на користь Фермерського господарства "Сарматія" (ідентифікаційний код 39510392, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000) 272 396,49 грн основного боргу, 215 621,36 грн інфляційних втрат, 51 180,55 грн три проценти річних, 20 298,80 грн пені та 6 713,97 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання судового рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на фактичну (несплачену) суму основного боргу, починаючи з 05.09.2024 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ сума основного боргу, 3 3% річних, КДП кількість днів прострочення, КДР кількість днів у році та стягнути вказану суму нарахованих процентів з Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (ідентифікаційний код 32588017, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000) на користь Фермерського господарства Сарматія" ((ідентифікаційний код 39510392, вул. Стадіонна, буд. 2, м. Христинівка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20000).
Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 24.02.2025 об 11:00.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, в залі судових засідань № 3.
Зобов`язати позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати суду докази щодо розміру понесених ним судових витрат з доказами їх направлення відповідачу.
Зобов`язати відповідача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати суду докази щодо розміру понесених ним судових витрат з доказами їх направлення позивачу.
Явка учасників справи в засідання суду необов`язкова.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд", третій особі - поштою.
Повне рішення складено та підписано 20.02.2025.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125342714 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Зарічанська З.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні