Постанова

від 20.02.2025 по справі 922/2640/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 922/2640/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представник ТОВ "Альдіва" - Тополь А. О.,

представник АТ "ТФПНК "Укртатнафта" - Синяк Д. О.,

арбітражний керуючий Борових І. А. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдіва" (вх. № 9665/2024)

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 (щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдіва")

у складі колегії суддів: Пуль О. А. - головуючого, Крестьянінова О. О., Россолова В. В.

у справі № 922/2640/23

за заявою Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефілл"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

На розгляд Верховного Суду постало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час перегляду ухвали суду першої інстанції щодо розгляду грошових вимог кредитора до боржника.

Обставини справи

1. 01.08.2023 ухвалою Господарського суду Харківської області відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рефілл" (далі - ТОВ "Рефілл"). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І. А. (свідоцтво № 923 від 14.05.2013).

2. 02.08.2023, на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2023 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером № 71125.

3. Суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини.

4. 25.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - ТОВ "Лівайн Торг") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рефілл" (далі - ТОВ "Рефілл") укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01, згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ "Лівайн Торг" надає ТОВ "Рефілл" фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100 000 000 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін.

5. Відповідно до пункту 2.2 вказаного договору фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ "Рефілл").

6. Термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами до 24.07.2022 (пункт 3.1 договору).

7. Відповідно до пункту 3.2 договору термін, визначений у пункті 3.1 може бути продовжений за згодою сторін.

8. Згідно з пунктом 4.1 договору після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ "Рефілл" зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству (а.с.5, том 10).

9. 26.07.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №66290 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти у сумі 40 700 000 грн з призначенням платежу "предоплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-6 783 333,33 грн".

10. 02.08.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №66538 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти в сумі 51 000 000 грн з призначенням платежу "оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-8 500 000 грн".

11. 02.08.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжним дорученням №66539 на рахунок ТОВ "Рефілл" перераховані грошові кошти в сумі 1 810 000 грн з призначенням платежу "оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%-301666,67 грн" (а.с.105-106, том 10).

12. 26.07.2021 листом за вих.№745/03 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №66290 від 26.07.2021 на суму 40 700 000 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 25.07.21р., без ПДВ" (а.с.104, том 10).

13. 02.08.2021 листом за вих.№755/01 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу в платіжних дорученнях: №66539 від 02.08.2021 на суму 1 810 000 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 02.08.21р., без ПДВ"; №66538 від 02.08.2021 на суму 51 000 000 грн "надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-95/01 від 02.08.21р., без ПДВ" (а.с.104 на звороті, том 10).

14. Проте, як вказали суди, доказів надсилання або отримання ТОВ "Рефілл" вищезазначених листів про зміну платежу матеріали справи не містять.

15. 03.12.2021 між ТОВ "Лівайн Торг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - ТОВ "Юнайтед Енерджі") укладений договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, відповідності до пункту 1.1 якого ТОВ "Лівайн Торг" відступає право вимоги по низці договорів, серед яких і за договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2023 на суму 93 510 000 грн (а.с.7, том 10).

16. 16.12.2021 між ТОВ "Юнайтед Енерджі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтафінанс" (далі - ТОВ "Альтафінанс") укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф, на підставі цього договору ТОВ "Альтафінанс" отримало право грошової вимоги від ТОВ "Рефілл", зокрема, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.07.2021 №ЛТ21-95/01 на суму 93 510 000 грн (пункт 1.1 договору) (а.с.10-13, том 10).

17. 07.09.2022 між ТОВ "Альтафінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альдіва" (далі - ТОВ "Альдіва") укладено договір про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4, згідно з умовами якого ТОВ "Альтафінанс" передало ТОВ "Альдіва" право грошової вимоги на отримання від ТОВ "Рефілл" заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 25.07.2021 №ЛТ21-95/01 у сумі 93 510 000 грн (а.с.18-19, том 10). На виконання пункту 2.1 договору ТОВ "Альдіва" сплатило ТОВ "Альтафінанс" за передане право вимоги грошову суму у розмірі 45 750 000 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №369 від 07.10.2022 на суму 10 000 000 грн, №370 від 07.10.2022 на суму 10 000 000 грн, №371 від 07.10.2021 на суму 10 000 000 грн, №372 від 07.10.2022 на суму 10 000 000 грн, №373 від 07.10.2022 на суму 5 750 000 грн (а.с.22-26, том 10).

18. 07.10.2022 ТОВ "Рефілл" сплатило ТОВ "Альдіва" грошові кошти у сумі 45 750 000 грн, згідно з платіжними інструкціями №12675, №12676, №12677, №12678, №12679 з призначенням платежу: "сплата по договору відступлення права вимоги № У-07/09-22/4 від 07.09.2022 р. без ПДВ" (а.с.27-31, том 10).

19. 31.10.2022 ТОВ "Альдіва" та ТОВ "Рефілл" уклали додаткову угоду до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, відповідно до якої продовжено термін користування фінансовою допомогою до 30.10.2023 (а.с.21, том 10).

Подання заяви з грошовими вимогами

20. 01.09.2023 ТОВ "Альдіва" звернулось до господарського суду з заявою (вх.№23802) з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Рефілл", в якій заявник просив визнати грошові вимоги у розмірі 47 760 000 грн та включити їх до четвертої черги задоволення реєстру вимог кредиторів.

21. Грошові вимоги ТОВ "Альдіва" обґрунтовані наявністю заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Альдіва" у розмірі 47 760 000 грн за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, право вимоги на яку заявник набув в результаті укладення договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф та договору про відступлення права вимоги №У-07/09-22/4 від 07.09.2022.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

22. 25.07.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/2640/23 грошові вимоги ТОВ "Альдіва" до боржника ТОВ "Рефілл" на суму 47 760 000 грн відхилено у повному обсязі.

23. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Альдіва" не надало належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021.

24. Також вказавши, що додатковою угодою до договору про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, ТОВ "Альдіва" та ТОВ "Рефілл" продовжили строк виконання зобов`язання до 30.10.2023, то вимоги ТОВ "Альдіва" у розмірі 47 760 000 грн виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, отже, є поточними зобов`язаннями.

25. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, про відхилення грошових вимог ТОВ "Альдіва" у повному обсязі.

26. 29.08.2024 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області у справі № 922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рефілл": АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на суму 34 506 012,39 грн та 92 508 грн судових витрат; ТОВ "Елекон Трейд" на суму 5 766 760,32 грн та 5 368 грн судових витрат; ТОВ "Лівайн Торг" на суму 23 478 408,36 грн та 5 368 грн судових витрат; Головного управління ДПС у Харківській області на суму 212 524,77 грн; ТОВ "ЮБК Плюс" на суму 38 479 015,59 грн та 5 368 грн витрат зі сплати судового збору. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Короткий зміст апеляційної скарги

27. Не погоджуючись із зазначеними ухвалами господарського суду, ТОВ "Альдіва" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило їх скасувати в частині відмови у задоволенні грошових вимог ТОВ "Альдіва" до боржника ТОВ "Рефілл" на суму 47 760 000 грн та ухвалити нове рішення, яким визнати ТОВ "Альдіва" кредитором боржника на суму 47 760 000 грн та 5 3680 грн судового збору. Внести зміни до описової та резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, якими визнати кредиторські вимоги ТОВ "Альдіва" до ТОВ "Рефілл" у розмірі 47 760 000 грн основного боргу, а також 5 368 грн судового збору.

28. Скаржник стверджував про помилковість висновків суду першої інстанції, підтвердження належними доказами наявності заборгованості боржника перед ТОВ "Альдіва", суперечність висновків суду щодо відмови у визнанні грошових вимог. Також ТОВ "Альдіва" в апеляційній скарзі посилалося на новий доказ - додаткову угоду від 10.11.2021 щодо зміни платежів за договором фінансової допомоги № ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 та наводило доводи щодо причин неподання цього доказу суду першої інстанції.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

29. 21.11.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 28.11.2024) апеляційну скаргу ТОВ "Альдіва" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23, винесену за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами - залишено без змін. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі № 922/2640/23 - залишено без змін.

30. Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ "Альдіва". Суд апеляційної інстанції також відхилив доказ вказаний скаржником з мотиву неподання його до суду першої інстанції.

31. Оскільки, за висновком суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом правомірно відхилені грошові вимоги ТОВ "Альдіва" то апеляційний суд не знайшов підстав для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесеної за результатом попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ "Альдіва".

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

32. 17.12.2024 (через підсистему "Електронний суд") ТОВ "Альдіва" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі № 922/2640/23, а справу передати справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

33. Касаційна скарга подана на підставі, визначеній у пункті 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

34. Скаржник доводить порушення судом апеляційної інстанції ст. 13, п. 6 ч. 2 ст. 258, п. 5 ч. 1 ст. 267, ч. 1 та ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки суд не надав жодної оцінки аргументам скаржника щодо поважності неподання доказу - додаткової угоди від 10.11.2021 про розірвання Договору поставки нафтопродуктів № ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, як доказу узгодження ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" зміни (уточнення) призначення платежів за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № ЛТ21-95/01 від 25.07.2021

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

35. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

37. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

38. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час перегляду судових рішень суду першої інстанції щодо розгляду грошових вимог кредитора до боржника.

39. Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 КУзПБ:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

40. У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

41. Заява ТОВ Альдіва" з грошовими вимогами до боржника обґрунтована наявністю заборгованості ТОВ "Рефілл" перед ТОВ "Альдіва" у розмірі 47 760 000 грн, яка виникла за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, право вимоги на яку ТОВ "Альдіва" отримало на підставі ряду правочинів відступлення права вимоги.

42. Судами встановлено, що 26.07.2021 та 02.08.2021 ТОВ "Лівайн Торг" згідно з платіжними дорученнями №66290, №66538, №66539 на рахунок ТОВ "Рефілл" були перераховані грошові кошти з призначенням платежу - предоплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21. Також листами від 26.07.2021 та 02.08.2021 ТОВ "Лівайн Торг" просило ТОВ "Рефілл" вважати вірним призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях, зокрема, за договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 25.07.21 та фінансової допомоги №ЛТ21-95/01 від 02.08.21, проте доказів надсилання або отримання ТОВ "Рефілл" вищезазначених листів про зміну платежу матеріали справи не містять.

43. Суд першої інстанції, послався на постанову Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/15023/21, де зокрема зазначено, що "визначальним у змісті законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами", та дійшов висновку про те, що ТОВ "Лівайн Торг" та боржник зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору № ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.

44. Відтак, вказавши, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження укладання угоди (додаткової угоди) між ТОВ "Лівайн Торг" та ТОВ "Рефілл" про узгодження сторонами призначення платежу за договором № ЛТ21-95/01 від 25.07.2021, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за вказаним правочином.

45. Звертаючись до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, ТОВ "Альдіва" посилалося на додаткову угоду від 10.11.2021 щодо зміни платежів за договором фінансової допомоги № ЛТ21-95/01 від 25.07.2021 та наводило причини неподання цього доказу суду першої інстанції.

46. Пунктом 5 частини першої статті 267 ГПК України передбачено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

47. За змістом підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з мотивувальної частина із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

48. Проте в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не надав оцінки посиланням ТОВ "Альдіва" на вказану додаткову угоду як доказ погодження призначення платежу та підтвердження узгодження сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги з тих підстав, що заявник, звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, взагалі не посилався на цей доказ та не подав його до господарського суду. Відтак, він не був предметом розгляду, тому в силу приписів статті 269 ГПК така підстава не може бути розглянута апеляційним судом.

49. Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

50. При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (постанова Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 918/237/20).

51. Наведені положення ГПК України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (подібні висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).

52. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013).

53. Отже, у розумінні наведених процесуальних норм суд апеляційної інстанції мав розглянути наведені ТОВ "Альдіва" причини неподання доказу до суду першої інстанції та надати їм мотивовану відповідь, проте суд апеляційної інстанції не навів мотивів відхилення відповідних аргументів заявника апеляційної скарги, а лише вказав про те, що такий доказ не подавався до суду першої інстанції.

54. Отже, в порушення статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не розглянув та не надав оцінки наведених в апеляційній скарзі причин неподання ТОВ "Альдіва" доказу до суду першої інстанції.

55. Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії" наголосив, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

56. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

57. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

58. Проте ухвалену у даній справі постанову апеляційного господарського суду не можна визнати обґрунтованою, оскільки судом було порушено статтю 282 ГПК України щодо надання належної оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо причин неподання до суду першої інстанції додаткової угоди від 10.11.2021, що призвело до передчасності висновків суду за результатами апеляційного перегляду справи.

59. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості, в силу положень статті 300 ГПК України, з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

60. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, оцінити правомірність вимог заявника, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для визнання ТОВ "Альдіва" кредитором у цій справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

62. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ТОВ "Альдіва" підлягає задоволенню, а прийнята у справі постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 щодо грошових вимог ТОВ "Альдіва" - скасуванню із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В. Розподіл судових витрат

63. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдіва" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 (щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдіва") у справі № 922/2640/23 скасувати.

3. Справу № 922/2640/23 щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альдіва" передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді К. Огороднік

В. Погребняк