Постанова

від 20.02.2025 по справі 340/6392/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 340/6392/23

адміністративне провадження № К/990/12569/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року (колегія у складі суддів Дурасової Ю.В., Божко Л.А., Лукманової О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Південно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення заробітної плати за час затримки виконання рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Міністерства юстиції України середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20 про поновлення на роботі, починаючи з 10 червня 2021 року до 03 серпня 2023 року включно, в розмірі 1 095 481,24 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що Третій апеляційний адміністративний суд 09 червня 2021 року ухвалив постанову у справі №340/222/20, якою визнав протиправним і скасував наказ про його звільнення, поновив в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді з 26 грудня 2019 року та стягнув на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 609037,49 грн, при цьому, в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межі платежів за 1 місяць судове рішення звернуто до негайного стягнення. Позивач вказав, що зазначену постанову апеляційного суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано, однак в частині поновлення на рівнозначній посаді - ні, тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20 про поновлення на роботі, починаючи з 10 червня 2021 року до 03 серпня 2023 року включно, в розмірі 1 095 481,24 грн.

Міністерство юстиції України оскаржило це рішення до суду апеляційної інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 грудня 2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, а ухвалою від 07 березня 2024 року зупинив провадження у справі №340/6392/23 до вирішення Верховним Судом справи №340/222/20.

Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що ці дві справи пов`язані між собою і вирішити справу №340/6392/23 неможливо без остаточного вирішення справи №340/222/20 щодо поновлення позивача на роботі, тому, керуючись пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зупинив провадження в цій справі.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Свої доводи обґрунтовує тим, що висновки апеляційного суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України не відповідають судовій практиці Верховного Суду щодо питання застосування цієї правової норми, зокрема, суд мав чітко обґрунтувати у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншої, мотивувати зв`язок між очікуваним судовим рішенням (у справі, до набрання судовим рішенням у якій зупиняється розгляд справи) і предметом спору у справі, в якій приймається ухвала про зупинення провадження, однак таких мотивів оспорювана ухвала суду апеляційної інстанції не містить.

Скаржник також зауважив, що справа №340/222/20 вже вирішена судом, зокрема, у ній наявне таке, що набрало законної сили рішення суду - постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року (з урахуванням ухвали суду від 14 липня 2021 року), при цьому зазначена постанова в частині поновлення позивача на посаді була допущена до негайного виконання і Верховний Суд, відкриваючи касаційне провадження у справі №340/222/20, не зупиняв виконання судового рішення в цій частині.

Позиція інших учасників справи

Від Міністерства юстиції України надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач висловив свої міркування щодо визначеної пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України підстави для зупинення провадження в справі та просив прийняти законне та обґрунтоване судове рішення в цій справі.

Рух касаційної скарги

02 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в цій справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2024 року для її розгляду визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_2 (головуючий суддя), Уханенка С.А., Соколова В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі №340/6392/23. Цією ж ухвалою справу витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року, який здійснено на підставі Розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року № 1107/0/78-24 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 24 вересня 2024 року № 2777/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 24 вересня 2024 року № 1937/0/5-24 «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду», визначено новий склад колегії суддів: Губська О.А. (головуючий суддя), Білак М.В., Мацедонська В.Е. для розгляду справи №340/6392/23.

Іншим протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2024 року який здійснено на підставі Розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року №1370/0/78-24 у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2024 року № 16), що унеможливлює її участь у розгляді позовних заяв та з метою дотриманням строків розгляду судових справ, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г., судді: Єресько Л.О., Соколов В.М., для розгляду справи №340/6392/23.

10 лютого 2025 року до Верховного Суду з Третього апеляційного адміністративного суду із супровідним листом від 05 лютого 2025 року №340/6392/23/19/25 надійшли матеріали адміністративної справи №340/6392/23.

Ухвалою від 19 лютого 2025 року справу призначено до розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові від 12 грудня 2019 року у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.

У цій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв`язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.

Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).

Частина друга статті 341 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За установленими в справі обставинами, Третій апеляційний адміністративний суд 09 червня 2021 року ухвалив постанову у справі №340/222/20, якою (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14 липня 2021 року) визнав протиправним і скасував наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» від 23 грудня 2019 року № 4178/к; поновив ОСОБА_1 в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рівнозначній посаді з 26 грудня 2019 року; стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26 грудня 2020 року до 09 червня 2021 року в розмірі 609 037,49 грн. Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць в сумі 41 376,09 грн звернуто до негайного виконання.

08 вересня 2023 року у межах цієї ж справи до Кіровоградського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій він просив визнати протиправними рішення та дії, вчинені на виконання рішення суду, а саме винесення наказу Міністерства юстиції України "Про поновлення" від 24 серпня 2023 року №1353/к.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року, заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України повернуто заявнику.

Верховний Суд ухвалою від 05 березня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі №340/222/20.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд вважав, що оскільки предметом спору в справі, яка переглядається, є стягнення з Міністерства юстиції України середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у справі №340/222/20 про поновлення на роботі, то без остаточного вирішення справи №340/222/20 вирішити справу №340/6392/23 неможливо, тому дійшов висновку, що провадження у цій справі має бути зупинено відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до вирішення Верховним Судом справи №340/222/20.

Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

На час постановлення спірної ухвали, рішення в справі №340/222/20 набрало законної сили, тобто суди надали оцінку наявним доказам, установили фактичні обставини та вирішили спір по суті.

Це пояснює відсутність в оскаржуваній ухвалі мотивів стосовно того, які саме обставини, що можуть бути встановлені під час розгляду справи №340/222/20, мають суттєве значення для здійснення апеляційного перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року в справі №340/6392/23, адже фактично йдеться не про розгляд справи №340/222/20 в значенні, вжитому в пункті 3 частини першої статті 236 КАС України, а про її касаційний перегляд з притаманними йому межами, визначеними статтею 341 КАС України, що виключає можливість встановлення обставин.

Крім цього, оскаржена ухвала не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставини справи як того вимагає згадуваний пункт 3 частини першої статті 236 КАС України.

Колегія суддів також враховує, що право суду зупинити провадження у справі до набрання сили рішенням суду касаційної інстанції передбачене пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України, однак за правилами цієї норми провадження у справі може бути зупинено з підстави перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) виключно якщо касаційний розгляд здійснюється палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Це виключає необґрунтоване зупинення судами провадження у справах, виходячи лише з однієї наявності на розгляді у Верховному Суді подібної справи.

За наведеного правового регулювання й обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права і дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких підстав, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі №340/6392/23 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду