Ухвала

від 20.02.2025 по справі 480/719/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа №480/719/24

адміністративне провадження № К/990/6245/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) , в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 18.08.2016 по 28.02.2018;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та невиплати позивачу за період з 01.03.2018 по 18.06.2019 індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4031,84 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 18.08.2016 по 28.02.2018 у сумі 64800 грн, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.03.2018 по 18.06.2019 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 031,84 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у сумі 62 842,91 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.08.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.06.2019 без урахування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.06.2019 з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 18.11.2024 Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишив без руху через відсутність документа про сплату судового збору, суд зобов`язав скаржника усунути цей недолік протягом десяти днів, надавши документ про сплату судового збору в розмірі 1090,08 грн.

Ухвалою від 02.12.2024 Другого апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Ухвалою від 23.12.2024 Другого апеляційного адміністративного суду у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 по справі № 480/719/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернуто скаржнику.

Не погодившись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У постановах Верховного Суду у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018) від 24.02.2020, №420/4676/19 від 14 серпня 2020 року, № 320/7209/19 від 28 грудня 2020 року , № 744/658/20 від 21 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху згідно довідки про доставку документа через систему "Електронний суд", апелянту доставлено до електронного кабінету 02.12.2024 року.

Враховуючи викладене, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі № 480/719/24 повернуто апелянту на підставі частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки останнім недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 18.11.2024 у встановлений судом строк скаржником усунуто не було.

При цьому, Верховний Суд викладав висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 02 липня 2024 року у справі №160/19149/23, від 09 травня 2024 року у справі №140/21484/23, від 25 липня 2023 року у справі №160/23498/21 та інші, а висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у вищевказаних постановах.

Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, правильно застосував положення частини другою статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС У країни, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк