Рішення

від 24.02.2025 по справі 753/738/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/738/25

провадження № 2-а/753/105/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення-

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 07.12.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 склав протокол про вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП за те, що він не мав при собі військово-облікового документу.

Того ж дня щодо Позивача було складена постанова № 452 про притягнення його до адміністративної відповідальності, якою Позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 500,00 гривень.

Вказані протокол та постанова були складенні/винесені після того як 07.12.2024 орієнтовно о 15-й годині ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції з протиправним та безпідставним застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів (кайданок) до нього, та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час затримання працівниками поліції були завданні ОСОБА_1 тілесні ушкодження: як було встановлено згодом, було завдано сильний перелом зі зміщення - зламано хірургічну шийку плечової кістки.

Через різке погіршення самопочуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 йому була викликана екстрена медична допомога (Направлення/ордеру ЕМД №8098 від 07.12.2024).

О 16:45 ОСОБА_1 був госпіталізований з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 екстреною медичною допомогою, о 18:00 - доставлений в Травмпункт Деснянського району, де йому зробили рентген і діагностували сильний перелом зі зміщенням (перелом хірургічної шийки плечової кістки), а о 19:15 - до Київської міської клінічної лікарні №3, де його одразу госпіталізували. 12.12.2024 ОСОБА_1 проведено операцію з оперування вказаного перелому.

За фактами вказаних порушень з боку працівників поліції подані відповідні звернення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Печерського районного суду міста Києва.

Оскаржувана постанова постанова № 452 від 07.12.2024 була винесена віповідачем у відсутність позивача. Про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не повідомлявся жодним чином, а тому не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Більш того, навіть у випадку повідомлення про такий розгляд, Позивач не зміг би взяти в ньому участь через незадовільний стан здоров`я, що стало підставою виклику ЕМД та згодом було підтверджено медичними дослідженнями.

Одночасно з винесенням оскаржуваної цим позовом Постанови, Відповідач виніс стосовно Позивача ще 2 постанови за ч. 3 ст. 210 КУпАП та ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В порушення вказаного положення ст. 36 КУпАП Відповідач одночасно розглядав стосовно Позивача справи щодо трьох різних адміністративних правопорушень, виніс три різні постанови та поклав на Позивача три окремих адміністративних стягнень, хоча мав накласти одне основне стягнення. Таким чином, оскаржувана Постанова не відповідає положенням КУпАП.

Крім того, постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена полковником ОСОБА_3 , який відповідно до відомостей ЄДРПОУ не є керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, Постанова складена неуповноваженою особою.

Також Позивач зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки під час складання Протоколу та Постанови, у Відповідача були в наявності посвідчення водія Позивача, на підставі якого, серед іншого, було встановлено особу Позивача, та заповненні відповідні графи Протоколу та Постанови.

За наведених обставин Постанова № 452 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на Позивача штрафу в сумі 25 500,00 гривень, є безпідставною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.01.2025 за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб. Зокрема суд ухвалив, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень.

04.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Відповідача просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що у діях Позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки Позивач при собі військово-облікового документу не мав, про причини відсутності військово- облікового документу позивач не надав пояснень ні відповідачу при притягненні до адміністративної відповідальності, ні у позові. Будь-які пояснення щодо обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутності у Позивача при собі військово- облікового документу у позові не наведені. Відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності були дотримані усі вимоги законодавства, адміністративне стягнення накладено на Позивача у відповідності до вимог КУпАП.

11.02.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, у якому, серед обставин, які вже були викладені у позовній заяві, зазначено, що вимога Відповідача щодо пред`явлення військово-облікового документа була пред`явлена Позивачу після протиправного та безпідставного застосування до Позивача працівниками поліції сили та спеціальних заходів (кайданків). Вимоги працівників поліції щодо перевірки документів позивач виконував. Підтвердженням цього є Постанова Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2024 у справі №754/17460/24, складена за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно Позивача за ст. 185 КУпАП за фактами, нібито злісної непокори Позивача законним вимогам працівників поліції. Відповідно до тексту постанови, 07.12.2024 р. приблизно о 14 год. 30 хв. Позивач нібито відмовився пред`явити документи працівникам поліції, чинив опір. Постановою у справі №754/17460/24 Деснянський районний суд м. Києва закрив провадження відносно Позивача за ст. 185 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Суд встановив, що Позивач надав документи працівникам поліції, факт злісної непокори законним вимогам працівників поліції з боку Позивача відсутній. Таким чином, аргументи Відповідача, викладені у відзиві, не ґрунтуються на матеріалах даної справи та є безпідставними.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.12.2024 відносно Позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України та цього ж дня на підставі вказаного протоколу винесена постанова, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляду штрафу в сумі 25 500,00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 07.12.2024 о 15 год. 50 хв. не мав при собі військово-облікового документу та не пред`явив його на вимогу офіцера адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенанта ОСОБА_4 , чим порушив вимоги абз. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач у своєму позові вказує на відсутніть у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення особи до відповідальності.

Посилання позивача на зазначені обставини відповідачем не спростовано. Відповідачем не надо суду будь-яких належних та допустимих доказів, з яких вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявні порушення законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В той час, як згідно постанови Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2024 у справі №754/17460/24, постановленої за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення про те, що 07.12.2024 ОСОБА_1 відмовився пред`явити документи працівникам поліції, чинив опір, в діях Позивача встановлено відсутніть події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Суд також приймає до уваги те, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи (примітка до ст. 210 КУпАП).

Крім того, Відповідачем не спростовані доводи Позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме розгляду такої справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки до свого відзвиву Відповідачем не долучено доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляд справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно з частинами 4-6 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом; суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою невинуватість.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не є доведеним факт наявності в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених вище підстав постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа- закриттю.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 210-1, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 72-77, 132, 241-246, 271, 286 КАС України,суд-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову №452 від 07.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження по справі- закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса місце знаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигувань суб`єкта владних повноважень судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 484,48 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 24.02.2025.

Суддя: Комаревцева Л.В.