Рішення

від 24.02.2025 по справі 243/7511/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/7511/24

2/243/326/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.

за участю:

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулася позивач із позовною заявою до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування. Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який залишив заповіт від 28.05.2008 року, яким заповідав ОСОБА_1 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом. Вона прийняла спадщину, і була заведена спадкова справа. Пізніше ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на успадковане майно. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно за спадкодавцем. Відмова оформлена у вигляді Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.09.2024. Таким чином, виникла ситуація, за якої ОСОБА_1 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 успадкувала житловий будинок, однак позбавлена можливості оформити спадщину на це нерухоме майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували право власності на нерухоме майно у її батька. Успадкований житловий будинок А-1 загальною площею 95 кв.м., житловою площею 24 кв.м з огорожею №1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був побудований до 05.08.1992 року, тому відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ №488 від 12.05.2023 року та Постановою КМУ від 07.06.2017 року № 406, не є самовільним та не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Тому, просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок, літ. «А-1», загальною площею 95 кв.м, житловою площею 24 кв.м, з огорожею № 1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте направив на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив суд ухвалити рішення на власний розсуд, із урахуванням наявних у справі матеріалів.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як видно зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01 липня 2008 року Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Краснопілля Слов`янського району Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 21.

Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Отже, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина.

Відповідно до Виписки з погосподарської книги, виданої старостою Долинського старостинського округу № 10-16/24 від 25.05.2024 року, згідно справи № 259, погосподарська книга 2016-2020 р.р., том 2, аркуш 20, особовий рахунок НОМЕР_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 числиться за громадянином ОСОБА_2 .

Згідно з Випискою з погосподарської книги, виданої старостою Долинського старостинського округу № 10-16/25 від 25.04.2024 року, згідно справи № 259, погосподарська книга 2016-2020 рр., том 2, аркуш 20, особовий рахунок НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка у розмірі 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за громадянином ОСОБА_2 .

З метоюоформлення своїхспадкових правпозивач звернуласядо нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Як видно з дослідженої в судовому засіданні спадкової справи № 529/2008, заведеної державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. після смерті ОСОБА_2 , 26 серпня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до Заповіту, посвідченого секретарем Долинської сільської ради Слов`янського району Донецької області Ілюшиною Н.В. від 28.05.2008 року, ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок з усіма господарчими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та права на земельну ділянку площею 7,9 га.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2011 року, виданого державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П., реєстровий № 890, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Леніна площею 7,9 га. без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Однак, 05 вересня 2024 року, державним нотаріусом Другої Слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок на ім`я спадкодавця.

Відповідно до Технічного паспорту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_3 від 20.05.2024 року, станом на 01.01.2021 року, на території домоволодіння знаходяться: житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 95,0 кв.м., житловою площею 24,0 кв.м.; огорожа № 1.

Як зазначено у Характеристиці житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок літ. «А-1» побудований у 1960 році.

Відповідно до Довідки ФОП ОСОБА_3 про технічні характеристика об`єкту нерухомого майна № 374 від 20.05.2024 року, житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 95,0 кв.м., житловою площею 24,0 кв.м.; огорожею № 1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної технічної інвентаризації встановлено наступне: житловий будинок літ. «А-1» - побудовані до 05.08.1992 року, відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ № 488 від 12.05.2023 року та Постановою КМУ від 07.06.2017 року № 406, не є самовільним та не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 3 цього Закону, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства яке діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Пунктом 1.3 Тимчасового Положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 (втратило чинність 01 січня 2013 року) було передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах встановлених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1.8 цього Положення реєстр прав власності на нерухоме майно є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва (далі об`єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації), правовстановлюючі документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Так, на час будівництва спірного будинку діяла постанова РадиМіністрів УРСРвід 12березня 1981року №125«Про прийманняв експлуатаціюзакінчених будівництвомоб`єктів» (втратила чинність згідно з постановою КМУ від 15 жовтня 1992 року №587 у зв`язку з прийняттям постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»).

Відповідно до п.п. «к» п. 2 Постанови передбачалось прийняття в експлуатацію державними приймальними комісіями (призначеними виконкомами районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів) жилих будинків, гуртожитків, будинків дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, незалежно від їх відомчої належності, а також усіх інших об`єктів житлово-цивільного призначення, які збудовані на кошти міжгосподарських підприємств/організацій у сільському господарстві, а також колгоспів, інших кооперативних та інших організацій або замовниками/забудовниками яких є виконкоми районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30 грудня 2004 року) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Зазначеною Постановою було встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об`єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів АРК, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та погодженням з Держбудом.

Крім того, суд зважає і на те, що відповідно до п. 3.1 роз`яснення ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у п.9 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 року, право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку на земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126 роз`яснюється, що по об`єктах, які збудовані до 05.08.1992 року, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.

Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Беручи до уваги зазначені нормативно правові акти, ВССУ у вищезгаданому листі № 24-753/0/4-13 робить висновок, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності, в порядку спадкування, на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкоємець не отримав правовстановлюючі документи.

Таким чином по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Крім того, згідно роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до Постанови КМУ від 7 червня 2017 р. № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», до цього переліку відносяться: роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції; реконструкція, капітальний ремонт внутрішніх систем: опалення, у тому числі що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміна типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикальної на горизонтальну, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури в приміщеннях, встановлення та заміна приладів-розподілювачів та іншого обладнання регулювання і обліку теплової енергії; вентиляції; водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів; силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно частинпершої тадругої статті49Закону України«Про нотаріат»,нотаріус відмовляєу вчиненнінотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 319 ЦК України, встановлено, що здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 . Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок позивач не може, оскільки нею не подано нотаріусу всіх документів, що необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Враховуючи вищезазначенінорми Закону,беручи доуваги те,що спадковемайно:житловий будинокз господарськимибудівлями іспорудами,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,побудований у1960році,за наявностіна такийбудинок відповідноїтехнічної документації,суд вважаєза можливе,за наявностівідповідних доказів,визнати правовласності,в порядкуспадкування,на такий будинок, на який спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.

Іншого шляху, ніж визнання права власності на вказане спадкове майно в судовому порядку, у позивача немає.

Враховуючи вищенаведене, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, і у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 328, 1216, 1218, 1225, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 12, 13,76, 81, 89, 200, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доСвятогірської міськоївійськової адміністраціїКраматорського районуДонецької областіпро визнанняправа власностів порядкуспадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_3 ,право власності на житловий будинок, літ. «А-1», загальною площею 95 кв.м, житловою площею 24 кв.м, з огорожею № 1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повний текст рішення виготовлений 24 лютого 2025 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко