Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/6/25
Провадження № 2/670/77/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
прокурора Скрипник С.В.
представника відповідача Лужняка В.О.
відповідача ОСОБА_1
представника третьої особи Гладкоскок С.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. На території Віньковецької селищної територіальної громади виявлено земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 площею 1,2851 га, яка сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства Хмельницька область, Віньковецький район, с. Женишківці, виготовленого ТОВ ЕКФ «Власна справа» на підставі договору, укладеного 14.06.2018 року з ОСОБА_1 22.12.2016 року Женишковецькою сільською радою Хмельницької області на підставі ст.ст. 12, 40, 118 ЗК України прийнято рішення № 4-14/2016-р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі 1,98 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . В подальшому, на підставі рішення Женишковецької сільської ради від 30.08.2018 року № 21-27/2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2851 га за кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за адресою: с. Женишківці, Віньковецького району Хмельницької області. Відповідно до даного проекту землеустрою (розділ «Пояснювальна записка») земельна ділянка з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 відноситься до земель комунальної власності та належить до категорії земель сільськогосподарського призначення. Межі і площа земельної ділянки проектується до відведення у власність відповідно до графічного матеріалу на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Місце розташування земельної ділянки показано на ситуаційному плані, яке погоджено замовником - ОСОБА_1 , виконавцем робіт - Пазюк Б.А. та представником сільської ради (головою сільської ради) - Нів`євським В.В. Відомості про земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 площею 1,2851 га внесено до Державного земельного кадастру 23.07.2018 року (склад угідь - рілля), що підтверджується поземельною книгою від 23.07.2018 року та витягом № НВ-6806769592018 з Державного земельного кадастру. Разом з цим, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.04.2024 року № 372389825 встановлено, що державним реєстратором Віньковецької районної державної адміністрації Савіцьким В.В. 09.10.2018 року на підставі рішення Женишковецької сільської ради від 30.08.2018 року № 21-27/2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 площею 1,2851 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Женишківці, Віньковецького району, Хмельницької області. Водночас, за результатами вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з використанням можливостей даних інформаційних ресурсів Відкриті дані земельного кадастру України, їх співставлення з даними наявними у відкритому доступі електронних картографічних геопросторових ресурсів у мережі Інтернет та кадастрового плану, виготовленого сертифікованим інженером- землевпорядником в ході проведення топографо-геодезичних робіт встановлено, що в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 площею 0,8705 га, знаходиться частина території пам`ятки археології місцевого значення - «Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період». Городище взято на державний облік (під охорону) як пам`ятку археології місцевого значення у 1990 році, згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 21.02.1990 № 34. У 2015 році на згадувану пам`ятку археології виготовлено «Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) на території Женишковецької сільської ради, Віньковецької сільської ради, Хмельницької області. Згідно цієї документації площа території пам`ятки археології становить - 13,2553 га, а в цілому з його охоронною зоною - 20,0458 га. Крім того, знаходження на пам`ятці археології частини земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності підтверджується актом візуального обстеження від 03.05.2024 року, складеного старшими науковими співробітниками відділу охорони пам`яток Хмельницького науково методичного центру культури і мистецтва. Оскільки, землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології, є обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав та не можуть передаватись із державної у приватну власність, а відтак ОСОБА_1 не могла набути право власності на земельну ділянку історико-культурного призначення площею 0,8705 га, на якій знаходиться пам`ятка археології - «Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період». Женишковецька сільська рада, знаючи про те, що земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 сформовано частково за рахунок земель історико-культурного призначення під пам`яткою археології місцевого значення, всупереч вимог ст.ст. 122, 186, 186-1 Земельного кодексу України, затвердила документацію із землеустрою без попереднього її погодження з відповідним структурним підрозділом Хмельницької ОВА, розпорядилися нею, передавши у приватну власність ОСОБА_1 , змінивши цільове призначення землі під наведеним вище об`єктом культурної спадщини. Водночас, про існування зазначеної пам`ятки Женишковецькій сільській раді було відомо, оскільки відділом окружної прокуратури встановлено, що на об`єкт культурної спадщини «Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період» наявний охоронний договір від 21.09.2011 року № 2/11, що підтверджується інформацією, що міститься в паспорті пам`ятки культурної спадщини, а також за інформацією Віньковецької селищної ради від 21.08.2023 року № 35/08-08-1007/2023 наявний охоронний договір на вказану пам`ятку культурної спадщини № 2/16. Вказані охоронні договори укладені між Відділом охорони пам`яток історії та культури у Хмельницькій області в особі завідуючого відділом Шпаковським С.М. та представником Женишковецької сільської ради в особі голови ради Нів`євського В.В. Отже рішення Женишковецької сільської ради від 30.08.2018 року за № 21.1-27/2018 підлягає визнанню недійним. Для забезпечення державі реальної можливості реалізувати правомочності власника щодо земель історико-культурного призначення необхідно усунути перешкоди у користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6820683000:01:003:0132 та скасування державної реєстрації земельної ділянки. Прокурор просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,8705 га, що знаходиться на території Віньковецької селищної територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132, а саме:
-- визнати незаконним та скасувати рішення Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 30.08.2018 року за № 21.1-27/2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність»;
-- визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132, припинивши право власності на неї;
-- визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки;
-- стягнути з відповідачів судовий збір.
Ухвалою від 15.01.2025 року у справі відкрите провадження та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою від 15.01.2025 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 .
Прокурор Скрипник С.В. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених в позові. Пояснила, що позовна вимога про визнання незаконним та скасувати рішення Женишковецької сільської ради пред`явлено до Віньковецької селищної ради як правонаступника, а інші дві вимоги пред`явлені до ОСОБА_1 як власника земельної ділянки.
Представник Хмельницької обласної військової адміністрації у підготовче судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник Віньковецької селищної ради у підготовче судове засідання не з`явився, але селищний голова Лужняк В.О. надав до суду письмову заяву, в якій визнав заявлені вимоги та просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала письмову заяву, у якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Представник третьої особи - Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Гладкоскок С.В. у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала до суду письмову заяву, в якій підтримала заявлені вимоги та просила розгляд справи проводити у її відсутність.
Суд, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову відповідачем та вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Женишковецької сільської ради № 4-14/2016-р. від 22.12.2016 року на підставі заяви від 07.12.2016 року надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Рішенням Женишковецької сільської ради № 21-27/2018 від 30.08.2018 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2851 га кадастровий номер 6820683000:01:003:0132 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення за адресою: с. Женишківці, Віньковецького району Хмельницької області.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 372389825 від 02.04.2024 року ОСОБА_1 09.10.2018 року зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 1,2851 га кадастровий номер 6820683000:01:003:0132 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1667153468206; номер відомостей про речове право: 28370536).
Згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 21.02.1990 р. № 34 «Про затвердження списків новоспоруджених та нововиявлених пам`ятників археології, історії та мистецтва, розташованих на території області та взяття їх на облік» взято на облік пам`ятку археології «Городище VIII-VII ст. до н.е.».
Як вбачається з паспорту пам`ятки культурної спадщини від 04.09.2011 року пам`ятник археології «Городище Женишківці» с. Женишківці розташований за 0,4 км на північний захід від с. Женишківці та 0,4 км на південний захід від Гоголі, на північному схилі плато, з правого боку безіменого струмка. Місцевість називають «На валах» чи «В валу».
Згідно охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини № 2/11, укладеного між відділом охорони пам`яток історії та культури у Хмельницькій області та Женишковецької сільською радою, остання взяла на себе обов`язок щодо охорони пам`ятки місцевого значення «Городище VIII-VII ст. до н.е., скіфський період», охоронний № 2207, знаходиться за 0,4 км на північний захід від с. Женишківці в урочищі Замчисько на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.
У 2015 році на згадувану пам`ятку археології виготовлено «Проект меж території, зон охорони та режимів їх використання Городище, VIII-VII ст. до н.е., скіфський період» з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (без виділення в окреме землеволодіння) на території Женишковецької сільської ради, Віньковецької сільської ради, Хмельницької області». Згідно цієї документації площа території пам`ятки археології становить - 13,2553 га, а в цілому з його охоронною зоною - 20,0458 га.
16.02.2024 заступник керівника Летичівської окружної прокуратури звернувся до ФОП Богдана ПАЗЮКА із листом № 53/1-699вих.24, у якому зазначив, що прокуратурою проводиться вивчення у сфері управління об`єктами археологічної спадщини на території району. З метою вирішення питань наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, просив надати кадастровий план щодо накладення (розташування) земельних ділянок в межах пам`ятки археології «Городище VIII-VII ст. до н.е., скіфський період».
На вказаний лист, ФОП ОСОБА_2 виготовив та надав кадастровий план за місцем розташування земельних ділянок на території Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Вказаним планом зафіксовано координати розташування земельної ділянки пам`ятки археології «Городище VIII-VII ст. до н.е., скіфський період» та координати охоронної зони пам`ятки археології ««Городище VIII-VII ст. до н.е., скіфський період». При перевірці координат розташування пам`ятки археології виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 накладається на пам`ятку археології, площа накладання 0,8705 га.
Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігії Хмельницької обласної державної адміністрації листом від 10.05.2024 року повідомив прокуратуру про те, що об`єкт культурної спадщини - «Городище VIII-VII ст. до н.е., скіфський період» взято на облік рішенням виконавчого комітету Женишковецької сільської ради народних депутатів від 21.02.1990 року № 34 як пам`ятка археології місцевого значення. 03.05.2024 року спеціалістами відділу охорони пам`яток Хмельницького науково-методичного центру культури та мистецтва проведено обстеження пам`ятки археології та складено акт візуального обстеження.
Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 19.04.2024 року за № 294 до Державного реєстру нерухомих пам`яток України занесено об`єкти культурної спадщини у Хмельницькій області, серед яких і пам`ятка археології під № 91 - «Городище VIII-VII ст. до н.е.» с. Женишківці, урочище Замчисько (у валу), 0,4 км на північний захід від села, на території Віньковецької селищної територіальної громади.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 2 ЦК України учасниками цивільних правовідносин є фізичні, юридичні особи, держава Україна.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 19 ЗК України однією з категорій земель є землі історико-культурного призначення.
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (стаття 53 ЗК України).
Землі історико-культурного значення, на яких розташовані пам`ятки археології, віднесено до категорії особливо цінних земель.
Згідно зі ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Водночас, пам`яткоохоронне законодавство містить заборону щодо передачу у приватну власність земель, на яких розташовані пам`ятки археології.
Згідно пункту «г» частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю.
Згідно ч. 7 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.
За ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» пам`ятка археології - археологічний об`єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що режими використання пам`яток встановлює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам`яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам`яток місцевого значення.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної власності або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Крім того, згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення підлягають обов`язковій державній експертизі.
Європейською конвенцією про охорону археологічної спадщини від 16 січня 1992 року, ратифікованою Україною 27 серпня 2004 року наголошено, що археологічна спадщина є головним елементом пізнання історії людства та справжнім свідком стародавньої історії. Археологічна спадщина включає споруди, архітектурні ансамблі, розбудовані та облаштовані ділянки території, рухомі об`єкти, інші пам`ятки, а також їхній контекст, незалежно від місця розташування на суходолі або під водою.
Як встановлено судом, частина спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132, яка належить ОСОБА_1 , знаходиться в межах території пам`ятки археології «Городище VIII-VII ст. до н.е.» с. Женишківці, на території Віньковецької селищної територіальної громади. Вказана пам`ятка археології набула свій статус ще від 21.02.1990 року на підставі рішення виконкому Хмельницької обласної ради народних депутатів № 34. Крім того, на означену пам`ятку виготовлено паспорт та проект меж території, зон охорони та режимів використанням з технічною документацією, відповідно до якого визначено межі пам`ятки, які на місцевості закріплено межовими знаками. На даний час «Городище VIII-VII ст. до н.е.» с. Женишківці занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як об`єкт культурної спадщини.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» надання земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів культурної спадщини. Проте, як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 з органом охорони культурної спадщини не погоджувалась, відповідний висновок не видавався. Державна землевпорядна експертиза щодо відведення земельної ділянки всупереч вимог статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не проводилась, на спростування цих обставин відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів. Тому земельна ділянка, яка належала державі і на якій знаходилась пам`ятка археології, була протиправно передана Женишковецькою сільською радою у приватну власність ОСОБА_1 .
Згідно з п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Власник земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, вимагаючи повернути таку ділянку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
У справі № 748/1335/20 (постанова КЦС ВС від 17 травня 2023 року) суд установив, що передача у власність особі земельної ділянки відбулася за рахунок земель державної власності історико-культурного призначення без погодження із спеціально уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує інтереси держави, оскільки спірна земельна ділянка розміщена в межах пам`ятки культурної спадщини місцевого значення. Верховний Суд дійшов висновку, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже й нового володільця. Тож зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, що узгоджується з п. «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України, частинами 1, 2, 6 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини». У такому разі позовну вимогу про те, щоб зобов`язати повернути земельну ділянку, слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 22 червня 2022 року в справі № 676/1795/20 (провадження № 61-21233св21) зазначено, що: "рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. […] cуд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення. […].
Судом було враховано доведеність факту знаходження частини спірної земельної ділянки у межах пам`ятки археології «Городище VIII-VII ст. до н.е.» с. Женишківці, та яка може перебувати виключно у державній власності. Отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки історико-культурного значення, на якій розташована пам`ятка археології, суперечить вимогам законодавства. Заволодіння громадянами землями, на яких розташовані пам`ятки археології (перехід до них права володіння цими землями), є неможливим. Розташування таких земель вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже і нового володільця.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення, повноваженнями на розпорядження нею наділена Хмельницька обласна військова адміністрація.
Водночас, відповідач ОСОБА_1 набула право приватної власності на вказану земельну ділянку на підставі рішення органу місцевого самоврядування протиправно, оскільки Женишковецька сільська рада не мала повноважень на розпорядження цією землею.
З огляду на викладене, рішення Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 30.08.2018 року за № 21.1-27/2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність» прийняте усупереч вимог ст. 84, 153 ЗК України, ст. ст. 17, 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», порушує виключне право власності держави на землю обмеженої оборотоздатності, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України в результаті беззастережної передачі цієї ділянки фізичній особі для сільськогосподарських потреб, а тому вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Належним відповідачем за вказаною позовною вимогою є Віньковецька селищна рада, яка є правонаступником Женишковецької сільської ради відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12червня 2020р.№ 727-р«Про визначенняадміністративних центрівта затвердженнятериторій територіальнихгромад Хмельницькоїобласті» та рішення Віньковецької селищної ради «Про реорганізацію Женишковецької сільської ради шляхом приєднання до Віньковецької селищної ради» від 10.12.2020 року № 37/1/2020.
Такий спосіб захисту узгоджуються з усталеною судовою практикою, висновками Верховного Суду, спрямований на поновлення прав позивача, усуває стан юридичної невизначеності щодо форми власності на цю категорію земель, її власника та цільового призначення земельної ділянки (постанова ВП ВС від 12.03.2024 року у справі № 927/1206/21).
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9 ст. 79-1 ЗК України).
Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Частиною 13 ст. 79-1 ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Зокрема,земельна ділянкаприпиняє існуванняяк об`єктцивільних прав,а їїдержавна реєстраціяскасовується,зокрема,у разіскасування державноїреєстрації земельноїділянки напідставі судовогорішення внаслідоквизнання незаконноютакої державноїреєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Разом з тим, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки, у відповідності до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України, здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. ст. 125, 126 ЗК України).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Однією із підстав проведення державної реєстрації права власності є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У відповідності до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі прав закриваються розділ та реєстраційна справа щодо цього об`єкта нерухомого майна, які не підлягають поновленню, а присвоєний йому реєстраційний номер скасовується (ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Тому, вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо правомірності представництва прокурором інтересів держави у суді.
Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Європейський суд з прав людини також звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
У даному випадку прокурор повідомив Хмельницьку обласну військову адміністрацію про виявлені порушення вимог чинного законодавства та намір представництва інтересів держави органами прокуратури у суді в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Летичівською окружною прокуратурою листом від 27.12.2024 № 53/1-5350ВИХ-24. Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом самостійного пред`явлення позовної заяви.
Враховуючи те, що вказані інтереси держави до часу звернення до суду залишились не захищеними, у прокурора були в наявності підстави для представництва інтересів позивачів як представника держави у спірних правовідносинах.
Суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню відповідно повністю.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом та з заявою про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 9084 грн (3028 грн х 3 позовні вимоги) (відповідно до платіжної інструкції № 4421 від 25.12.2024 року) та 1514 грн (судовий збір подання заяви про забезпечення позову відповідно до платіжної інструкції № 4422 від 25.12.2024 року), а всього судовий збір на загальну суму 10598 грн 00 коп.
Позивачем по даній справі заявлено три вимоги, одна з яких пред`явлена до Віньковецької селищної ради, а дві - до ОСОБА_1 .
Враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні відповідачі визнали позов у повному обсязі, то суд приходить до висновку, що позивачу відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову у розмірі 5299 грн 00 коп. (10598 х 50 %).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору: із Віньковецької селищної ради 1514 грн 00 коп. (3028 х 50 %); із ОСОБА_1 3785 грн 20 коп. ((3028 грн + 3028 грн + 1514 грн) х 50 %)).
Щодо заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Віньковецького районного суду від 15.01.2025 року у даній справі, то відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи, що учасниками справи не заявлено вмотивованого клопотання про скасування арешту земельної ділянки та заборони ОСОБА_1 вчиняти певні дії стосовно спірної земельної ділянки, то такі заходи забезпечення позову продовжують діяти відповідно до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України.
На підставі ст. ст. 84, 152-153 ЗК України, ст. ст. 17, 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 141, 142, 158, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою історико-культурного призначення задовольнити.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою історико-культурного призначення площею 0,8705 га, що знаходиться на території Віньковецької селищної територіальної громади в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132, а саме:
-- визнати незаконним та скасувати рішення Женишковецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області від 30.08.2018 року за № 21.1-27/2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність»;
-- визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132, припинивши право власності на неї;
-- визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6820683000:01:003:0132 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо вказаної земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) судовий збір у сумі 3785 (три тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн 00 коп.
Стягнути з Віньковецької селищної ради на користь Хмельницької обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) судовий збір у сумі 1514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Повернути Хмельницькій обласній прокуратурі (ідентифікаційний код юридичної особи 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 50 % судового збору з державного бюджету, сплаченого ним при поданні позову, а саме кошти у розмірі 5299 (п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн 00 коп.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Хмельницька обласна військова адміністрація, ідентифікаційний код юридичної особи 22985083, адреса місцезнаходження: Майдан Незалежності, 2, м. Хмельницький, Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідач - Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04403315, адреса місцезнаходження: вул. Соборної України, 15, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код юридичної особи 33902378, адреса місцезнаходження: Майдан Незалежності, Будинок Рад, м. Хмельницький, Хмельницького району Хмельницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 24.02.2025 року.
Суддя В.А. Мамаєв
Суд | Віньковецький районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125347324 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Віньковецький районний суд Хмельницької області
Мамаєв В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні