Ухвала від 19.02.2025 по справі 522/19768/24

Номер провадження: 11-сс/813/188/25

Справа № 522/19768/24 1-кс/522/6632/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 18.12.2024, якою було накладено арешт на майно в межах к/п №12024160000001040 від 23.08.2024 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскарженою ухвалою слідчого судді в межах к/п №12024160000001040 від 23.08.2024 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України було частково задоволено клопотання ст. слідчого СВ розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_7 та накладено арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, вилучене 25.11.2024 в ході проведення обшуку за місцем фактичного знаходження TOB «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» тa ТОВ «АТС УСПІХ» за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Великодолинське, вул. Станційна, буд. №61, а саме на:

- журнал обліку транспортних засобів фізичних осіб;

- журнал обліку входу/виходу співробітників;

- журнал обліку входу/виходу співробітників;

- журнал приймання-здачі приміщень;

- журнал в?їзду/виїзду транспортних засобів фізичних осіб;

- лист з потужностями підприємства на 1 арк.;

- акт про готовність складських приміщень за 2020 рік на 5 арк.;

- акт про готовність складських приміщень за 2023 рік з чорновими записами на 7 арк.;

- акт про готовність складських приміщень за 2024 рік з чорновими записами на 4 арк.;

- посадова інструкція охоронця об?єкта ТОВ «АТС УСПІХ» з чорновими записами на 9 арк.;

- акт про готовність складських приміщень за 2024 рік з чорновими записами на 4 арк.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено та вилучене майно повернуто його власнику.

Обґрунтовуючи прийнятерішення,слідчий суддяпослався нате,що підставоюнакладення арештуна вищезазначенемайно (актипро готовністьскладських приміщень,журнали,лист зпотужностями підприємствата посадовуінструкцію охоронцяоб?єкта)є існуваннядостатніх підставвважати,що вказанемайно відповідає критеріям речового доказу.

Разом ізтим,слідчим суддеюзазначено,що слідчимне доведено,що інформаціяабо відомості,які містятьсяна мобільнихтелефонах,комп`ютерній техніці,відео-реєстраторах,вилучених підчас проведенняобшуку, може нести доказове значення в межах даного кримінального провадження, а грошові кошти є предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або набуті злочинним шляхом.

Що стосується іншого майна, слідчий суддя дійшов висновку про те, що воно не має відношення до предмету розслідування зазначеного кримінального провадження, а також слідчим не доведено, які сліди кримінального правопорушення могли зберегти на собі вказані речі.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що слідчим під час обшуку фактично було вилучено тільки ті речі, дозвіл на відшукання та вилучення яких було надано ухвалою слідчого судді, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

- висновок слідчого судді стосовно чіткого розмежування речей та документів, які відповідають критеріям речових доказів в кримінальному провадженні не є вмотивованим, натомість, отримані в межах досудового розслідування показання суперечать встановленим обставинам, внаслідок чого виникає необхідність у встановленні знищених (видалених) файлів та інформації, які містяться у вилучених мобільних телефонах та системних блоках, шляхом призначення експертного дослідження; накладення арешту на вилучені грошові кошти та договори поворотної фінансової допомоги, журналу ввозу та вивозу зернових обґрунтовуються тим, що є підстави стверджувати про легалізацію незаконно отриманих прибутків з боку ТОВ «АТС УСПІХ»;

- слідчим суддею не враховано того, що усі вилучені документи свідчать про можливе вчинення іншого кримінального правопорушення, яке виявлено та зареєстровано слідчим 04.12.2024 за №12024160000001453 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та в подальшому, а саме 05.12.2024, об`єднано в одне провадження із к/п №12024160000001040; документи, які мають відомості про усі господарські операції та справжні доходи ТОВ «АТС УСПІХ» свідчать про умисність дій окремих службових осіб підприємства та їх можливих спільників з числа учасників, приховування прибутків підприємства, заниження податкових зобов`язань та ухилення від сплати податків.

Посилаючись на викладені обставини, прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна у повному обсязі.

Позиція інших учасників провадження.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник власників майна ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ» ОСОБА_8 зауважив на наступному:

- органом досудового розслідування не доведено того, що вилучені речі та документи, зокрема, мобільні пристрої, системні блоки, відео-реєстратори, чорнові записки та документація, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, мають або зберегли на собі його сліди чи містять інші відомості, а посилання прокурора на необхідність проведення експертних досліджень із вищезгаданим майном є недоречними, з урахуванням відсутності доказового значення такого майна в даному кримінальному провадженні;

- вилучені грошові кошти є власністю головного бухгалтера ТОВ «АТС УСПІХ» ОСОБА_9 , зокрема, є поворотною фінансовою допомогою, отриманою на законних підставах;

- твердження органу досудового розслідування стосовно об`єднання кримінальних проваджень не змінює підстав законності набуття майна.

З урахуванням викладених обставин, представник ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Прокурор ОСОБА_6 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, натомість, подав клопотання, в якому просив апеляційний розгляд здійснювати за його відсутності у зв`язку із процесуальною зайнятістю, а також зауважив, що вимоги апеляційної скарги підтримує.

Представник власників майна ОСОБА_8 в судове засідання апеляційного суду також не з`явився, натомість, подав заяву, в якій просив апеляційний розгляд провести на підставі наявних в матеріалах провадження доказів та в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд проводити без участі учасників процесу та судове засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора про арешт майна, зазначених вимог закону дотримався з огляду на наступне.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

При цьому ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В свою чергу, п.п. 1 та 3 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

На підставі аналізу змісту клопотання в зазначеному к/п №12024160000001040 вбачається, що слідчий просив накласти арешт на вказане у ньому майно, зокрема, на документи, технічні пристрої та грошові кошти, вилучені 25.11.2024 під час проведення обшуку за місцем фактичного знаходження ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ», з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу (а.с. 1-13).

Окрім того, відповідно до клопотання слідчого, витягу з ЄРДР у вищевказаному к/п (а.с. 14-15) та інших матеріалів провадження, СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України за заявою ОСОБА_10 , щодо заволодіння шахрайським шляхом невстановленими особами належним йому майном у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Зокрема, під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_10 не виплачена його частина прибутків у вигляді дивідендів від ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» (код ЄДРПОУ 30588167) та ТОВ «АТС УСПІХ» (код ЄДРПОУ 33624595), частка якого у статутному капіталі обох товариств складає 25%, а також не надано рішення загальних зборів про невиплату дивідендів та використання їх для збільшення капіталу товариств, або поліпшення основних засобів.

Окрім того, ОСОБА_11 за змовою із з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , шляхом підроблення повідомлень та шахрайських дій, заволоділи усіма активами ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ», забезпечивши переоформлення у власність часток, раніше належних ОСОБА_15 , без відома та сповіщення ОСОБА_10 , який наділений правом брати участь у загальних зборах товариств, переважним правом на викуп часток інших учасників, шляхом підроблення повідомлень про виклик ОСОБА_10 , внаслідок чого склад учасників та їх частки у статутному капіталі ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ» були незаконно змінені та розподілені наступним чином ОСОБА_13 75%, а ОСОБА_10 25%.

Вищевказаними діями ОСОБА_10 фактично було усунуто від управління та участі в ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ», чим заподіяно останньому значну матеріальну шкоду, не збільшивши належну йому частку у товаристві, спотворивши відомості щодо реальних прибутків товариств, а також використовуючи їх на власний розсуд, замість законного розподілу між учасниками.

Окрім того, під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що 23.08.2024 учасники ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ», без належного повідомлення ОСОБА_10 , провели загальні збори учасників, за результатами яких склали протокол №1/24 та затвердили нову редакцію Статуту ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ», яким змінено порядок виключення учасників із складу учасників товариства, при цьому, відповідно до показань свідка ОСОБА_16 , ОСОБА_10 про проведення загальних зборів учасників вказаного Товариства не було відомо, оскільки останнього, в порушення вимог закону, не було повідомлено про проведення загальних зборів учасників, а повідомлення, які складені для виклику учасника ОСОБА_10 , сфальсифіковані.

Під час аналізу об`єднаної звітності ПДФО та ЄСВ стосовно ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ» встановлено, що вказані товариства не ведуть господарську діяльність, пов?язану з закупівлею та продажом зернових культур, проте, відповідно до наявної у органу досудового розслідування інформації відомо, що ТОВ «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» та ТОВ «АТС УСПІХ» здійснюють купівлю та продаж зернових культур за допомогою готівкового розрахунку, не відображаючи вказану інформацію у фінансовій звітності товариств, не подають відповідну фінансову звітність до органів ДІС, а також не сплачують податки, що призводить до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах.

В ході проведення 25.11.2024 обшуку за місцем фактичного здійснення діяльності TOB «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» тa ТОВ «АТС УСПІХ» за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Великодолинське, вул. Станційна, буд. №61, було виявлено та вилучено певні документи, технічні пристрої та грошові кошти (а.с. 22-35).

Постановою слідчого від 26.11.2024 вилучене під час проведення обшуку майно було визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні (а.с. 36-40).

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Диспозиція кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, досудове розслідування за ознаками яких здійснюється передбачає кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене у великих розмірах, та складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків.

Разом із тим, ні в наявних у розпорядженні апеляційного суду матеріалах судового провадження, ні в апеляційній скарзі прокурора не міститься доказів того, що вищезазначене майно, зокрема, мобільні телефони, комп`ютерна техніка, відео-реєстратори, грошові кошти, чорнові записи та інша документація, виявлена на території підприємств, на які просить накласти арешт прокурор, вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного знаходження TOB «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» тa ТОВ «АТС УСПІХ», мають будь-яке відношення до вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, за фактом яких на теперішній час здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

Так, на переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування не було доведено того, що мобільні телефони, комп`ютерна техніка та відео-реєстратори містять інформацію, яка може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні за фактом підроблення документів та шахрайського заволодіння часткою ОСОБА_10 у статутному капіталі вищезазначених товариств, натомість, аналіз матеріалів провадження, долучених до клопотання слідчого, дає підстави стверджувати про те, що мобільні телефони є службовими телефонами співробітників ТОВ «АТС УСПІХ», комп`ютерна техніка (системні блоки) та відео-реєстратори вочевидь використовуються підприємствами для здійснення господарської діяльності.

Окрім того,органом досудовогорозслідування небуло доведенотого,що грошовікошти,вилучені замісцем фактичногознаходження TOB«ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ»тaТОВ «АТСУСПІХ»,відповідають критеріямречових доказівв даномукримінальному провадженні,зокрема,є доказомвчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, предметом кримінальних правопорушень за фактом шахрайства чи підроблення офіційного документа або того, що такі гроші набуті кримінально протиправним шляхом.

Натомість, як на цьому зауважує представник власників майна, вилучені грошові кошти є власністю головного бухгалтера ТОВ «АТС УСПІХ» ОСОБА_9 , надані нею підприємству в якості поворотної фінансової допомоги відповідно до договору №002/2024 від 20.02.2024 (а.с. 118), яку ТОВ «АТС УСПІХ» в подальшому повернуло останній в період часу серпня-вересня 2024 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками із банківського рахунку ТОВ «АТС УСПІХ» (а.с. 112-114).

Зазначені обставини не були спростовані органом досудового розслідування ні під час подання клопотання про арешт майна, ні під час апеляційного оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді, внаслідок чого апеляційний суд доходить висновку про презумпцію законності походження вилучених на території товариств грошових коштів та недоведеність їх отримання кримінально-протиправним шляхом.

Водночас, органом досудового розслідування не було також доведено відповідності іншої документації, вилученої за місцем знаходження TOB «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» тa ТОВ «АТС УСПІХ» (чорнових записів, журналів входу/виходу співробітників, журналу ввозу/вивозу зернових культур, оборотно-сальдових відомостей, фінансової звітності підприємств, тощо) критеріям речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України, зокрема, їх доказового значення в даному кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, а також того, які саме відомості може містити виявлена документація на підтвердження обставин вчинення вищевказаних злочинів.

Що стосується посилань прокурора ОСОБА_17 , що необхідність накладення арешту на грошові кошти, договори поворотної фінансової допомоги, журнали ввозу та вивозу зернових культур обґрунтовується тим, що є підстави стверджувати про легалізацію незаконно отриманих прибутків з боку ТОВ «АТС УСПІХ», колегія суддів зауважує на тому, що в межах даного кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із шахрайством та підробленням офіційного документа, натомість, відомостей за фактом можливої легалізації посадовими особами ТОВ «АТС УСПІХ» незаконно отриманих доходів (ст. 209 КК України) органом досудового розслідування до ЄРДР внесено не було, що свідчить про передчасність вимог про необхідність накладення арешту на таке майно.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження прокурора ОСОБА_17 стосовно того, що усі вилучені документи свідчать про можливе вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, матеріали за ознаками якого 05.12.2024 були об`єднані в одне провадження із к/п №12024160000001040 (а.с. 147-148), натомість, клопотання про арешт майна органом досудового розслідування було подано в межах досудового розслідування кримінального провадження за фактом шахрайства та підроблення офіційного документа, клопотання не містить жодних обґрунтувань необхідності накладення арешту на вилучену документацію з метою забезпечення її збереження як речового доказу за фактом привласнення прибутків TOB «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» тa ТОВ «АТС УСПІХ» шляхом зловживання службовим становищем.

Водночас, сам по собі факт наявності в матеріалах к/п №12024160000001040 постанови слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст. 98 КПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить переконання, що органом досудового розслідування не було доведено того, що вилучене майно, на яке просить накласти арешт слідчий, зокрема, мобільні телефони, комп`ютерна техніка, відео-реєстратори, грошові кошти, чорнові записи та інша документація, відповідає встановленим законом критеріям речових доказів в зазначеному кримінальному провадженні, зокрема, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані для доведення будь-яких фактів чи обставин з приводу шахрайства та підроблення офіційного документа, а також набуто кримінально протиправним шляхом.

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя постановив законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про часткове задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування законної, обґрунтованої та вмотивованої ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2024, якою було частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, відповідно до переліку в резолютивній частині ухвали, вилучене 25.11.2024 в ході проведення обшуку за місцем фактичного знаходження TOB «ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ» тa ТОВ «АТС УСПІХ» за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Великодолинське, вул. Станційна, буд. 61 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4