Ухвала

від 24.02.2025 по справі 495/5120/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5120/24

№ провадження 2-о/495/64/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без розгляду

"24" лютого 2025 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Ульвіс К.Е.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

справа №495/5120/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород Дністровському Одеської області заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2024 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду надійшла заява ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, у якій остання просить встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період часу з січня 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стислий виклад позиції заявника

У мотивування своїх вимог зазначає, що проживала разом із ОСОБА_5 з січня 2018 року як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу.

За час проживання однією сім`єю вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та виховували спільних дітей. Із початком повномасштабного вторгнення, ОСОБА_5 був мобілізований до лав Збройних сил України.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 загинув під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі н.п. Новомихайлівка, Донецької області.

Для отримання одноразової грошової допомоги, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», заявнику необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

01 липня 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 , призначено судове засідання на 01 серпня 2024 року.

29 липня 2024 року до суду надійшла заява представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

01 серпня 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

31 жовтня 2024 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшов відзив, у якому останній зазначив, що з урахуванням наявності інших осіб, які можуть претендувати на виплату одноразової грошової допомоги, вважає, що встановлення факту в даному випадку пов`язане з наступним вирішенням спору про право, тому вказана заява не може розглядатися в порядку окремого провадження та повинна бути залишена без розгляду.

Крім того, заявник звертаючись до суду із вказаною заявою не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю із ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу. При цьому подані заявником докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна тощо.

21.11.2024 до суду також надійшло клопотання представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про залишення заяви без розгляду, оскільки матір загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_4 , яка не залучена до справи як заінтересована особа, має право на одноразову грошову допомогу, у зв`язку з чим наявним є спір про право.

Крім того зазначає, що саме ОСОБА_4 може довести або спростувати факт проживання заявника з ОСОБА_5 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Представник заявника Кузьменко М.Б. проти задоволення вищевказаної заяви заперечував, оскільки факт для встановлення якого заявниця звернулась до суду не може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_4 , оскільки порядок та розмір грошової допомоги визначений для кожного члена сім`ї загиблого військовослужбовця чинними нормативно-правовими актами, а правовідносини під час її отримання виникають між фізичними особами та державою в особі її представницьких органів. Тобто навіть в майбутньому спір про право можливий між суб`єктами отримання соціальної допомоги та суб`єктами владних повноважень, аніж між членами сім`ї загиблого військовослужбовця один з одним. Окреслена позиція викладена у заяві від 09.12.2024, яка міститься в матеріалах справи.

10 грудня 2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання представника заінтересованої особи про залучення заінтересованої особи по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 задоволено, до справи залучено ОСОБА_4 в якості заінтересованої особи.

17 лютого 2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від представника заінтересованої особи Федорової М.О. надійшов відзив на заяву, відповідно до якого вона заперечує у задоволенні заяви ОСОБА_3 , та звертає увагу, що її син мав стосунки з ОСОБА_3 , однак не проживав з нею однією сім`єю, до моменту смерті ОСОБА_5 заявниця не признавала його своїм чоловіком.

Також стверджує, що ОСОБА_5 не ставився серйозно до стосунків з заявником, про що свідчить, зокрема те, що довідка про смерть та сповіщення про смерть видане саме мамі загиблого.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні з заявою про залишення заяви без розгляду не погодився, зазначивши, що спір про право відсуне.

Представник Міністерства оборони України просив суд заяву залишити без розгляду, оскільки наявний спір про право, заявником не надано достатніх доказів проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, а також доказів ведення спільного побуту, розглянути зазначену заяву у його відсутність.

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні погодилася з заявою представника МО, зазначивши, що дійсно є спір про право, оскілки допомогу отримує також, окрім ОСОБА_4 , син від першого шлюбу та двоє дітей заявника.

Представник Білгород-Дністровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Вислухавши представника заявниці, представника заінтересованої особи, вивчивши заяву представника М.О., заперечення представника заявника, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст.293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України,суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17(провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1ст. 315 ЦПК Українита не є вичерпним (ч. 2ст. 315 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 у постанові від 18.01.2024 зробила такі висновки:

«104. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

105. Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

107. Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

108. Отже,відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України.

117. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження№ 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі№ 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку.

Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції.Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.».

Також, пунктом 1постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, встановлено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право, і метою їх є встановлення юридичного факту або стану.

Відповідно до ч. 6ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4ст. 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження суд з`ясує, що є спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

З огляду на це і в позовному, і в окремому провадженнях існування спору про право повинно ставитись в залежність від волевиявлення осіб, права яких можуть зазнати впливу внаслідок прийняття рішення судом.

У постановах Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19), від 01 травня 2024 року у справі №758/3298/23 (провадження № 61-1305св24) вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» пунктом 2 встановлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених упунктах 1-1-2цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Водночас, з аналізу матеріалів справи вбачається, що заявниця звернулась до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання задля можливості отримати одноразову грошову допомогу, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в той час як у загиблого є мати ОСОБА_4 , яка проти задоволення заяви заперечує та, згідно положень чинного законодавства, також має право на призначення та отримання частки розміру одноразової грошової допомоги. Таким чином, наявний спір про право, що унеможливлює розгляд справи в окремому провадженні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, заінтересовані особи: Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,259,260,293,294, 315 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про встановлення факту заінтересовані особи: Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_3 право звернення до суду на загальних підставах в порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 24 лютого 2025 року.

Суддя