Рішення

від 11.02.2025 по справі 348/2142/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2142/24

Номер провадження 2/348/95/25

11 лютого 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника третьої особи Г.М.Годзюр

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

У с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Надвірнянського районного суду від 23.11.2016 шлюб між ними розірвано та малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено проживати з матір`ю. Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2016 з відповідача на користь позивача на утримання дітей стягувалися аліменти. Рішенням Надвірнянського районного суду від 21.01.2019 збільшено розмір аліментів з ОСОБА_3 на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн на кожну дитину щомісячно. Разом з дітьми ОСОБА_2 проживає в належному її батькам будинку. Позивач самостійно виховує малолітніх дочок. З 2015 року відповідач ОСОБА_3 злісно ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку по вихованню їх малолітніх дітей і робить це свідомо. Фактично відповідач вже тривалий час не спілкується з дітьми, не проявляє про них щонайменшої батьківської турботи, не дбає про їх фізичний і духовний розвиток, його ніколи не цікавило належне харчування дітей та лікування, що свідчить про повну його байдужість до долі дітей. Крім того ОСОБА_3 ухиляється від свого обов`язку своєчасно і регулярно сплачувати аліменти на її користь на утримання малолітніх дітей. Станом на 01 липня 2024 року сума допущеної відповідачем заборгованості по сплаті аліментів становить 42707,71 грн. Також відповідач за час їх окремого проживання на протязі останніх років не надав жодних коштів, крім частково сплачених аліментів, не надіслав дітям жодного подарунку, в тому числі на їх дні народження, не придбав для них жодної дитячої іграшки. Тому, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, позивач ОСОБА_2 змушена тимчасово виїхати на заробітки за кордон в Республіку Португалія. У зв`язку із чим позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно їх дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Позивач в судове засідання не з`явилася.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 та просив їх задовольнити, пояснивши, що протягом 10 років відповідач не спілкується з дітьми, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. ОСОБА_2 наразі проживає в Португалії разом з дітьми.

Відповідач в судові засідання 20.01.2025 та 11.02.2025 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації, які повернуто до суду з позначкою "Адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, ОСОБА_3 є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Пасічнянської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та пояснила, що відповідач вже декілька років проживає за кордоном, вони з ним зв`язувалися та спілкувалися в телефонному режимі, він повідомив, що у нього інша сім`я і він з дітьми не спілкується вже багато років, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав у відношенні його малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що надіслав письмову заяву.

11.02.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10) та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).

Відповідно витягу з реєстру Пасічнянської територіальної громади, ОСОБА_2 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7, 8, 9).

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який розірваний рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.11.2016 та визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 змінити на дошлюбне прізвище ОСОБА_2 (а.с.12).

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2016 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі по 600 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття (а.с.13).

Рішенням Надвірнянського районного суду від 21.01.2019 збільшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_3 , та стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі по 1200 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття (а.с.14-16).

Відповідно до характеристики, виданої Пасічнянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області від 23.07.2024, ОСОБА_2 за час проживання в с. Пнів зарекомендувала себе виключно з позитивного боку. Характер спокійний, врівноважений. Із сусідами перебуває в гарних відносинах, громадський порядок не порушувала. За свідченням сусідів працьовита, товариська і ввічлива. В побуті доброзичлива, чуйна (а.с.17).

Малолітня дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається в 4 - Б класі Пнівського ліцею Пасічнянської сільської ради, що підтверджується довідкою за № 65, виданою 17.07.2024, з якої вбачається, що батько дитини ОСОБА_3 жодного разу не цікавився навчанням дочки, не відвідував батьківські збори (а.с.18).

Малолітня дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається в 3 - А класі Пнівського ліцею Пасічнянської сільської ради, що підтверджується довідкою за № 64, виданою 17.07.2024, з якої вбачається, що батько дитини ОСОБА_3 жодного разу не цікавився навчанням дочки, не відвідував батьківські збори (а.с.19).

В довідці КНП "Дитяча лікарня Надвірнянського району Надвірнянської міської ради" № 413/01-09 від 17.07.2024 зазначено, що дітьми, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у разі захворювань чи профілактичних оглядів займалася ОСОБА_2 , батька не було, станом дітей не цікавився (а.с.20).

Як вбачається з розрахунку зі сплати аліментів, згідно з виконавчим листом № 348/2203/18 від 25.02.2019, виданим Надвірнянським районним судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1200 гривень на кожну дитину щомісячно, заборгованість по аліментам станом на 01.07.2024 складає 42707,71 грн (а.с.21-22).

Рішенням виконавчого комітету Пасічнянської сільської ради № 842 від 29.08.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, де комісія визнала за доцільне позбавити батьківських прав батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23-25).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою проживають ОСОБА_2 разом із дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в хороших матеріально-побутових умовах. В будинку є електропостачання, газопостачання, інтернет, водопостачання. В будинку чисто. Для дітей в будинку є дитяча кімната, ванна, санвузол, а також на подвір`ї є маленький дитячий майданчик. Діти забезпечені всіма умовами проживання (а.с.26).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона є сусідкою позивача, давно дружать. Коли ОСОБА_2 завагітніла другою дитиною, вона допомагала сидіти зі старшою донькою. ОСОБА_3 почав таксувати, його часто не було вдома, потім дізналися, що він не таксує, а у нього є коханка, тоді він забрав речі і пішов з дому, це було ще до народження другої дитини. Згодом вони розлучилися, бо він пішов в іншу сім`ю. В той час вони жили у батьків ОСОБА_2 . ОСОБА_3 як пішов, то більше не з`являвся, до дітей не приходив. ОСОБА_2 та її батьки казали, що подарунки він дітям теж не дарував. Знає, що він виїхав за кордон давно, ще до війни.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є сусідкою позивача. Коли ОСОБА_2 була вагітна другою дитиною і на шостому місяці вагітності лежала в лікарні на зберіганні, ОСОБА_3 пішов таксувати, по ночам його не було, вдень приходив та лягав спати. Розлучилися вони ще до народження дитини, друга дитина народилася без нього. Ніколи не бачила, щоб він гуляв з дітьми, на день народження до них ніколи не приходив, подарунки теж дітям не дарував, про це їй казали ОСОБА_2 та їх мати. Наразі ОСОБА_3 знаходиться за кордоном, у нього є інша сім`я та дитина.

Cвідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є мамою позивача. ОСОБА_2 хоче, щоб ОСОБА_3 позбавили батьківських прав, щоб вона сама могла опікуватися дітьми. Пояснила, коли донька була в лікарні вагітна, він вивіз свої речі та в серпні пішов від її дочки, з пологового будинку не забирав, на той момент мав іншу жінку. До дітей ніколи не приходив, не цікавився ними. Інколи передавав через її чоловіка на свято Миколая фрукти та цукерки. Злата його взагалі ніколи не бачила. До дітей приходила тільки його мати (бабуся дітей), приносила гостинці. Аліменти ОСОБА_3 вже 5 років не платить, перебуває останні 4 роки за кордоном, звідти дітям ніколи нічого не передавав.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батьки ... можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ... ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до п. 15, 16 Постанови № 3 Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновленні і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Частиною другою статті 171 СК України передбачено, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Згідно пояснень учасників справи та свідків,неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наразі перебувають разом із матір`ю за межами України.

В судовому засіданні встановлено, що від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дочки ОСОБА_4 та дочки ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_3 самоусунулася. Діти знаходяться на утриманні та вихованні матері, батько взагалі дітьми не цікавиться, не відвідує їх, не цікавиться їх здоров`ям, фінансово не утримує,аліменти сплачує не своєчасно, востаннє у серпні 2023 року, діти навіть не знають як виглядає батько.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та вважає за необхідне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач не заявляла вимогу про відшкодування їй судових витрат, тому судом не вирішувалося питання про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 12 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВРУ 27.02.1991, Постановою № 3 Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 150, 164-166 СК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 82, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав у відношенні малолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 13.11.2017, орган видачі 2621, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Гураш Михайло Васильович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001238 від 03.11.2017, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Третя особа: Орган опіки та піклування Пасічнянської сільської ради, розташована за адресою: вул. Софії Галечко, 127 с. Пасічна Надвірнянський район Івано-Франківська область.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко

Повне судове рішення складено 21.02.2025.