Рішення

від 24.02.2025 по справі 357/15490/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/15490/24

Провадження № 2/357/1563/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

24 лютого 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бебешко М. М. ,

при секретарі Березенко Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , третя особа: Маловільшанська територіальна громада Білоцерківського району Київської області про стягнення збитків, заподіяних державі в наслідок незаконного вирубування дерев,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 25 жовтня 2024 року звернувся до суду з вказаним позовом, про стягнення збитків заподіяних державі внаслідок незаконного вирубування дерев, посилаючись на те, що 28.01.2024 року в адміністративних межах Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 скоїв самовільну порубку трьох дерев породи дуб та берест в кварталі 106 виділ 9 Томилівського лісництва, заповідного урочища «Малишки» філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України», що підтверджується про накладення адміністративного стягнення від 01 лютого 2024 року за № 000031 року.

Сума збитків заподіяних в результаті самовільної порубки, яку вчинено на території лісового фонду України відповідачем становить 13 932,27 грн., чим заподіяно матеріальну шкоду державі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25 жовтня 2024 року вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.

04 листопада 2025 року судом отримано інформацію щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 03 грудня 2024 року.

Через неявку сторін в судове засідання, призначене на 05 грудня 2024 року, останнє судом відкладено та повторно призначено на 28 січня 2025 року.

27 січня 2025 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового розгляду через перебування представника в судовому засіданні в іншому суді.

Судовий розгляд у справі відкладено з 28 січня 2025 року на 24 лютого 2025 року.

У судове засідання 24 лютого 2025 року учасники справи повторно не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України - суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких умов суд, відповідно до вимог статті 281 ЦПК України постановляє ухвалу про заочний розгляд справи.

Згідно з вимогами частини другої статті 247 ЦПК України - фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 000051 від 28 січня 2024 року, складеного провідним інспектором охорони та захисту лісу Хоменко О.Ю., 28 січня 2024 року о 11.20 год. у кварталі 106 виділу 9 Томилівського лісництва заповідне урочище «Малишки» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив незаконну порубку трьох дерев породи дуб та берест, чим порушив п.1 ст. 105 Лісового кодексу України.

Постановою помічника лісничого філії «білоцерківське лісове господарство» від 01 лютого 2024 року Меркун Р.Ю. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн. Відповідно до змісту даної постанови ОСОБА_1 у кварталі 106 виділу 9 Томилівського лісництва заповідне урочище «Малишки» здійснив незаконну порубку дерев породи дуб та берест.

Згідно з розрахунку шкоди заподіяної лісу ОСОБА_1 завдано збитків на суму 13 932,27 грн.

До даного розрахунку долучено детальну матеріально-грошову оцінку лісосіки № 106 лісництва Томилівське ДП «Білоцерківський лісгосп»; розпорядження голови Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 22 березня 2005 року 3 81 «про надання земельних ділянок Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Білоцерківського району; охоронне зобов`язання, видане Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області про передачу під охорону заповідного урочища «Малишки»

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Усі ліси підлягають державному обліку і охороні згідно п.п. 1,4 ст. 19 Лісового Кодексу України.

Відповідно до ст.7 Лісового кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Органи державного агентства лісових ресурсів на місцях, тобто лісові підприємства в тому числі (Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство») є органами, що здійснюють державне управління в галузі охорони лісу згідно з ст. 86, 89 Лісового Кодексу України.

За змістом ст. 8 Лісового Кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, передбачено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до ст. 24 Лісового кодексу України, права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

За нормою п. 1 ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. (ст.107 Лісового кодексу України)

Згідно з ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні підлягає ліс.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство», як місцевий орган державного агентства лісових ресурсів є спеціально уповноваженим органом лісового господарства згідно з ст. 17 Лісового Кодексу України. Державний контроль за охороною, захистом лісів здійснюється спеціально уповноваженими державними органами лісового господарства згідно з ст. 19 Лісового Кодексу України.

Особи несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища згідно з ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і кримінальну відповідальність згідно з статтею 246 кримінального кодексу України.

Особи, які вчинили вищезгадані лісопорушення зобов`язані відшкодувати заподіяну шкоду п. г, д ст. 12; п. є ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 107 Лісового Кодексу України.

Згідно з ст. 24 Лісового Кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно з ст. 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом ч.ч. 4-5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Ч. 1 ст. 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Несплата відповідачем ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, призводить до ненадходження до бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій Держави, визначених Конституцією України, та відповідно завдає шкоди інтересам держави.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

За таких підстав позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» суму сплаченого судового збору в сумі 3 028,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12, 13, 80, 81,82, 89, 128, 131, 141, 223, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , третя особа: Маловільшанська територіальна громада Білоцерківського району Київської області про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного вирубування дерев - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маловільшанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області ЄДРПОУ 04358619 (р/р UA628999980333179331000010828), банк отримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 24062100, код ЄДРПОУ отримувача 37955989 ГУК у Київ.обл/Маловільшан. сіл/24062100) 13 932,27 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» ЄДРПОУ 45101561, (р/р НОМЕР_1 в AT «Укрексімбанк» (м. Київ), МФО 322313) 3 028,00 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», місце знаходження: 09113, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Січневого прориву, будинок 63. Код ЄДРПОУ: 45101561.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Адреса проживання: АДРЕСА_2 ., дачний кооператив «Азбест». РНОКПП: НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Маловільшанська територіальна громада. Адреса місця знаходження: 09175, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Вільшанка, вулиця Перемоги, будинок 24. Код ЄДРПОУ: 04358619.

Суддя М. М. Бебешко