Рішення

від 24.02.2025 по справі 367/8933/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8933/24

Провадження №2/367/2677/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ірпені цивільну справу № 367/8933/24 за позовомНаціональної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних по заборгованості встановленій рішення суду,

УСТАНОВИВ:

В вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних по заборгованості встановленій рішення суду. В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.01.2017 року у справі № 360/40/15-ц за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ 20667,07 грн вартість витрат на період навчання та 243,60 грн судового збору, а всього разом 20910,60 грн. Відповідач вказане рішення не оскаржував. Надалі рішення було звернуто до виконання шляхом направлення Національною академією внутрішніх справ виконавчого листа до відповідного відділу державної виконавчої служби. У 2018 році академії відмовлено у відкритті виконавчого провадження (ВП № 57330450 та ВП № 56103515). Станом на подання позовної заяви Національною академією внутрішніх справ повторно не зверталась до ВДВС . Виконавчі провадження щодо стягнення витрат з ОСОБА_2 в системі «Автоматизована система виконавчого провадження» відсутні. Згідно довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної академії внутрішніх справ від 04.09.2024 № 46/12-122, станом на 04.09.2024 відповідач не відшкодував в повному обсязі кошти на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.01.2017 року у справі № 367/40/15-ц. Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед Національною академією внутрішніх справ становить 20910,60 грн. 09.05.2024 рекомендованим листом з повідомленням Національна академія внутрішніх справ додатково повідомила відповідача про невідшкодування ним витрат на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.01.2017 року у справі № 360/40/15-ц. Однак кошти на рахунок Національної академії внутрішніх справ так і не надходили. Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 04.09.2021 року по 04.09.2024 року у розмірі 9122,15 грн та 3% річних від суми заборгованості у розмірі 1884,29 грн, а всього 11006,38 грн та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06 листопада 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вказав, що позивач у позовній заяві вказує, що 16 травня 2017 року рішення набрало законної сили і він його не оскаржував, тим самим визнавши його, хоча це не так. Даля, як вказано, що у 2018 році було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, з невідомих йому причин, хоча він офіційно працював і працює. Потім позивач дочекався щоб пройшло ще шість з половиною років та просить стягнути з нього інфляційні втрати та 3% річних, що він звісно не визнає. У зв`язку з чим він також подав заяву про застосування строків позовної давнини, оскільки пройшло вже більше трьох років ( навіть після відмови у відкритті виконавчого провадження).Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, та яка повинна бути застосована в даній справі щодо спростування нарахованих позивачем процентів ( як за загальними, так і за простроченими).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання. Тому відповідач вважає, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Правові підстави для стягнення відсотків з нього на користь позивача поза спливом строку виконання договору, відсутні.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (14-16цс18).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Так, Верховний Суд вказав, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на будь-які грошові зобов`язання, незалежно від підстав їх виникнення.

Стаття 625 ЦК Українине обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строку розрахунків.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2018 року, справа № 910/11249/17.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2017 року позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в розмірі 20667,07 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн. Рішення суду набрало законної сили 16.05.2017 року (а.с. 16-19).

Згідно довідки з Автоматизована система виконавчого провадження від 23.08.2024 року виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ витрат за період навчання відсутні ( а.с.12).

Відповідно до копії довідки від 04.09.2024 року за № 46/12-122 Відділу фінансового забезпечення Національної академії внутрішніх справ сума заборгованості ОСОБА_1 перед Національною академією внутрішніх справ становить 20910,67 грн, кошти на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27.01.2017 року по справі 360/40/15-ц від ОСОБА_1 на рахунок Національної академії внутрішніх справ не надходили ( а.с.20).

Підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Так, за період, зазначений позивачем в позові, з 04.09.2021 по 04.07.2024, інфляційні виплати на прострочену суму боргу в розмірі 20910,67 грн. з урахуванням індексу інфляції складають: 20910,00 x 1.43624364 - 20910,00 =9122,15 грн.

Отже, загальна сума інфляційних нарахувань на суму основного боргу за вказаний період складає 9122,15 грн.

Розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення. Період розрахунку приймається з 04.09.2021 по 04.09.2024.

Отже, 3% річних з простроченої суми основного боргу становить: з 04.09.2021 до 31.12.2023- 20910,67х3%х849:365:100=1459,16 грн; з 01.01.2024 по 04.09.2024 20910,67х3%х248:366:100=425,07, а всього 1884,23 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований

Отже, з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання зі сплати коштів, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги, що грошове зобов`язання яке виникло між сторонами не є договірним, законом не визначено іншого розміру процентів, у позивача в силу ст. 625 ЦПК України наявне право нарахування інфляційних втрат та трьох 3 % річних за період з дня виникнення грошового зобов`язання (04.09.2021 року) по день, що передує дню виконання зобов`язання (04.09.2024 року).

З огляду на наведене, суд повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані докази, приходить до переконання, що стягненню з ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2017 року у справі № 360/40/15-ц підлягають стягненню на користь Національної академії внутрішніх справ інфляційні втрати в розмірі 9122,15 грн, та 3 % річних за у розмірі 1884,23 грн.

02 грудня 2024 року відповідачем надіслано до суду додаткові пояснення, якими сторона відповідача позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не визнає та просить застосувати давність у відповідності до ст. 267 ч. 4 ЦК України.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові - ч.4 ст.267 ЦК України.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки - ст.257 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

У відповідності до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц прийшла до висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

У даній справі Національна академія внутрішніх справ пред`явила позов до суду 05 вересня 2025 року. При цьому позивач звернувся за стягненням з ОСОБА_1 3 % річних за час прострочення, який, як він вважає, тривав з 04.09.2021 року по 04.09.2024 року виходячи із простроченої суми заборгованості

Отже позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, який обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, а тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями ст.ст.12,13,77,81,141,264,265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних по заборгованості встановленій рішення суду задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ грошові кошти у сумі 11006 (одинадцять тисяч шість) гривень 38 копійок, з яких: 9122 (дев`ять тисяч сто двадцять дві) гривні 15 копійок інфляційних втрат та 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) гривні 23 копійки 3% річних від суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Національна академія внутрішніх справ, код ЄДРПОУ 08751177, адреса: 03035 м. Київ, площа Солом`янська, буд. 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: М.П. Одарюк