Рішення

від 21.02.2025 по справі 368/38/25

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/38/25

2/368/368/25

Рішення

Іменем України

"21" лютого 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участі секретаря Кравець І.В.

та представника позивача адвоката Рябокляча К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

позивач просить суд визначити додатковий строк, достатній для подання ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його рідна тітка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що на сьогоднішній день увійшла до складу Кагарлицької міської територіальної громади, а також на дві земельні ділянки - кадастровий номер 3222285801:01:321:0014 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та кадастровий номер 3222285801:01:321:0014 площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства площею 0,552 га, розташованих за цією ж адресою.

Оскільки своїх власних дітей ОСОБА_2 не мала, то ще за свого життя вона склала заповіт, посвідчений Новоселівською сільською радою від 19.08.2019, відповідно до якого все належне їй майно заповіла йому.

Інших спадкоємців за законом чи заповітом, крім нього, після смерті ОСОБА_2 немає.

Проте, коли він звернувся через свого представника (за довіреністю) до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , то приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Мартиненко Л.Л. листом від 12.11.2024 року № 150/02-14 відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском ним встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

При цьому йому було роз`яснено, що дані питання необхідно вирішувати в судовому порядку.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 Цивільного кодексу України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до вимог ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлюється строк для подачі такої заяви у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В установлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини по тій причині, що ще в 2002 році він виїхав за кордон з метою працевлаштування.

У зв`язку із постійною зайнятістю по роботі за кордоном, він лише зрідка мав можливість повертатися додому на невеликий період часу.

Тому про смерть його тітки ОСОБА_2 він дізнався лише в січні 2024 року, коли також перебував за кордоном, після чого він склав довіреність на свою знайому для оформлення спадщини після померлої.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні (постанова ВС від 04.03.2020 по справі № 133/1880/18).

Додатково пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови).

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 27.03.2019 по справі № 759/19673715-ц.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Представник відповідача в особі Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника міської ради, за наявними в матеріалах справи документами, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вислухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що на сьогоднішній день увійшла до складу Кагарлицької міської територіальної громади, а також на дві земельні ділянки - кадастровий номер 3222285801:01:321:0014 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та кадастровий номер 3222285801:01:321:0014 площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства площею 0,552 га, розташованих за цією ж адресою.

Оскільки своїх власних дітей ОСОБА_2 не мала, то ще за свого життя вона склала заповіт, посвідчений Новоселівською сільською радою від 19.08.2019, відповідно до якого все належне їй майно заповіла позивачу.

Інших спадкоємців за законом чи заповітом, крім позивача ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 немає.

Проте, коли позивач звернувся через свого представника (за довіреністю) до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , то приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Мартиненко Л.Л. листом від 12.11.2024 року № 150/02-14 відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском ним встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа до її майна не відкривалася.

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).

Відповідно до п.п. 2, 6ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.

Позивач з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини своєї тітки ОСОБА_2 .

Так, до звернення 12.11.2024 року до приватного нотаріуса Обухівської районної нотаріальної контори, позивач перебувала за кордоном, куди виїхав ще в 2002 році, хоч і періодичного прибував в Україну.

Таким чином, строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину своєї тітки ОСОБА_2 .

Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустив встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицької міської територіальної громади в особі Кагарлицької міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк, достатній для подання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2025 р.

Суддя І.І. Шевченко