Рішення

від 24.02.2025 по справі 539/5971/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/5971/24

Провадження № 2/539/334/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі: секретаря судового засідання Крайсвітньої Н. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Іванка О.В.,

розглянувши вприміщенні судуу відкритомусудовому засіданнів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи інших учасників справи

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту з нерухомого майна.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324086200:00:002:0034. Державний реєстратор при перевірці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за об`єктом нерухомого майна виявив обтяження, а саме: від 18 квітня 2014 року № 5406946, підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12539838 від18квітня 2014 року, обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції (далі ВДВС Лубенського МРУЮ); від 22 травня 2012 року № 12523750, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 32680920, 15 травня 2012 року, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М., обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ; від 06 серпня 2012 року № 12830558, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП №33733973, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М., обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ; від 23 листопада 2012 року № 13285868, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 35370253, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець ЛябахС.М., обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ; від 23 листопада 2012 року №13286684, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 35373536, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М., обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ.

Оскільки майно знаходиться під забороною відчуження позивач як власник цього майна не може здійснювати з ним правочини. Станом на 02 грудня 2024 року у виконавчій службі відкриті виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 , відсутні. Виходячи з вказаного, слід дійти висновку про безпідставність наявності арешту на належне позивачу майно.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив скасувати арешт на нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, та виключити з Єдиного реєстру заборонвідчуження об`єктів нерухомого майна обтяження заборони від 18 квітня 2014року №5406946, від 22 травня 2012 року № 12523750, від 06 серпня 2012 року №12830558, від23 листопада 2012 року № 13285868, від 23 листопада 2012 року №13286684.

Відповідач не подав до суду відзив щодо заявлених у справі позовних вимог.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2024 року вказану справу передано судді Пилипчуку М.М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2024року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на22січня 2025 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу відповіді на відзив, відповідачу заперечення на відповідь на відзив.

Призначене на 22 січня 2025 року судове засідання відкладено на 19 лютого 2025року у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача.

Відповідно до статті 244 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПКУкраїни) ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 24 лютого 2025 року.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12 листопада 2024 року № 403365383 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,9008 га, кадастровий номер 5324086200:00:002:0034, дата державної реєстрації земельної ділянки 04 грудня 2017 року, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.

В указаній довідці зазначено відомості щодо обтяження, а саме: від 18 квітня 2014року № 5406946, документи, подані для державної реєстрації постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 43022851 від18квітня 2014 року, ВДВС Лубенського МРУЮ, головний державний виконавець Клименко С.М.), підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12539838 від 18 квітня 2014 року, вид обтяження арешт нерухомого майна, обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ, опис предмета обтяження все нерухоме майно; від 22 травня 2012 року № 12523750, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (ВП№32680920, 18 травня 2012 року, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М.), об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ, додаткові дані виконавчий лист № 2-1483/11, виданий 28березня 2012 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, заявник ВДВС Лубенського МРУЮ; від 06 серпня 2012 року № 12830558, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП №33733973, 06 серпня 2012 року, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М., об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ, заявник ВДВС Лубенського МРУЮ; від 23 листопада 2012 року № 13285868, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 35370253, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М., об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ, заявник ВДВС Лубенського МРУЮ; від 23 листопада 2012 року № 13286684, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП № 35373536, 21листопада 2012 року, ВДВС Лубенського МРУЮ, державний виконавець Лябах С.М., об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно, обтяжувач ВДВС Лубенського МРУЮ, заявник ВДВС Лубенського МРУЮ.

Відповідно до повідомлення Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 грудня 2024 року № 52774 у відділі на примусовому виконанні перебував виконавчий лист від 28 березня 2012 року № 2-1483/11, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВАБ» заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року № 560/08-к з штрафними санкціями у розмірі 244054,02 грн та виконавчий лист від 25 січня 2012 року № 2-1485/1, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВАБ» заборгованості у розмірі 14722,84 грн та судових витрат 133,60 грн, а всього 14856,44грн.

У зазначеному повідомленні від 02 грудня 2024 року № 52774 також вказано, що відповідно до постанов ВП № 43022851, 32680920, 33733973, 35370253, 35373536 накладено арешт на майно боржника. Інформація про арешт нерухомого майна боржника внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційними номерами обтяження: 5406946, 12523750, 12830558, 13285868, 13286684. Виконавчі провадження № 43022851, 32680920, 33733973, 35370253, 35373536 з примусового виконання вищевказаних виконавчих документів завершені на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з обліково-реєстраційної документації, даних Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 29 листопада 2024 року відкриті щодо ОСОБА_1 виконавчі провадження у Лубенському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області відсутні. Виконавчі дії, в тому числі і зняття арешту з майна боржника, проводяться виключно по відкритому виконавчому провадженню та на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». У відділі відсутня можливість зняти арешт з належного ОСОБА_1 майна.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Обґрунтовуючи заявлені у справі вимоги, позивач вказував, зокрема, що він є власником нерухомого майна земельної ділянки, площею 1,9008 га, кадастровий номер 5324086200:00:002:0034, водночас у відповідному Державному реєстрі міститься інформація про накладення арештів на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 . Вказаний арешт порушує права та інтереси позивача на розпорядження належним йому майном, при цьому будь-які виконавчі провадження щодо нього відсутні, заборгованості перед кредиторами немає.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (у тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормамКонституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 14-7238/2009.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно) (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 199/8586/23).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані.

Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У цій справі встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про зняття арешту з майна, оскільки він позбавлений можливості розпоряджатися належним йому нерухомим майном внаслідок наявності обтяжень у межах виконавчих проваджень.

Згідно з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, «відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».

Встановлено, що у ВДВС Лубенського МРУЮ на примусовому виконанні перебував виконавчий лист від 28 березня 2012 року № 2-1483/11, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВАБ» заборгованості за кредитним договором від 20 травня 2008 року №560/08-к з штрафними санкціями у розмірі 244054,02 грн та виконавчий лист від25січня 2012 року № 2-1485/1, виданий Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВАБ» заборгованості у розмірі 14722,84 грн та судових витрат 133,60 грн, а всього 14856,44грн.

У цій справі суд враховує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті51 ЦПК України).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив єдиним відповідачем за своїм позовом Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

ПАТ «ВАБ» не залучено до участі у справі як відповідач. Позивач у порядку, визначеному статтею 51 ЦПК України, не заявляв клопотання про залучення вказаного товариства як співвідповідача. На запитання суду у судовому засіданні позивач просив розглянути справу саме у визначеному ним суб`єктному складі.

Водночас до суду у порядку, визначеному статтею 83 ЦПК України, не подано належних та допустимих доказів щодо відсутності у позивача заборгованості перед ПАТ«ВАБ» (інформаційних довідок кредитора позивача тощо).

У цій справі, встановлено, щооспорювані позивачем арешти накладено на спірне нерухоме майно саме в інтересах ПАТ «ВАБ».

Отже, у спірних правовідносинах ухвалене рішення вплине на права ПАТ «ВАБ», проте позивач не дотримався вимог ЦПК України та не вжив заходів про залучення вказаної особи, як відповідача. Клопотань про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів та про заміну неналежного відповідача не заявляв.

При цьому Верховний Суд у постанові від 27 січня 2023 року у справі №343/565/21 звертав увагу на те, що «вирішити питання про скасування арешту,накладеного у межах виконавчого провадження, без залучення до участі усправів якості відповідачів усіх осіб, на користь яких накладено такий арешт, є неможливим».

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27листопада 2024рокуу справі № 523/11320/19.

Саме у межах розгляду справи за участі належного відповідача суд вирішує спір по суті, надає оцінку правовим позиціям сторін спору.

Встановивши, що при зверненні з позовом ОСОБА_1 невірно визначив суб`єктний склад учасників справи щодо вимоги про зняття арешту, накладеного державним виконавцем ВДВС Лубенського МРУЮ, зокрема не залучив як відповідача ПАТ «ВАБ», в інтересах якого накладено арешт на майно у зазначених виконавчих провадженнях, що унеможливило правильне встановлення фактичних обставин та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду у визначеному нормами процесуального права порядку з відповідними вимогами за належного суб`єктного складу учасників судового процесу.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (частина першастатті 259 ЦПК України).

З оглядну на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263265, 273, 274,279,354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту з нерухомого майна відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, 17/1; ЄДРПОУ 34652445).

Суддя М. М. Пилипчук