Ухвала

від 19.02.2025 по справі 569/3086/25

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3086/25

1-кс/569/1495/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому,підполковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №62024240030001033 від 11.07.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України,звернувся досуду зклопотанням,погодженим прокуроромРівненської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониЗахідного регіону ОСОБА_4 у якомупросить накластиарешт на майно, що було вилучене 18.02.2025 під час проведення санкціонованого обшукуза місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що за обгрунтованою версією сторони обвинувачення вбачається, що низка представників військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі за текстом в/ч НОМЕР_1 НГУ), зокрема з числа керівної ланки, які є службовими особами, в силу покладених на них обов`язків за штатними посадами, на постійній основі виконують обов`язки, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків,тана яких, відповідно до ч.2ст.19Конституції України покладено обов`язки діяти лише у межах повноважень та способом, які передбаченіКонституцією України і Законами України,а також те, що вони є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення, передбачені ст.3Закону України «Про запобігання корупції», і якому, відповідно до ст. 22 цього ж Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та для третіх осіб, не пізніше 2022 року діючи за попередньою змовою з низкою представників суб`єктів господарювань та цивільних осіб, які перебували під їх контролем і були втягнуті ними у протиправну діяльність, прийняли рішення про порушення таких норм законодавства шляхом вчинення умисних тяжких злочинів, у тому числі у сфері службової діяльності та проти власності, незважаючи на те, що вони свою чергу підривають обороноздатність держави у воєнний час, порушують функції військового управління та наносять шкоду економічній безпеці, що у сукупності становить надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки для держави, який полягає у наступному.

Так, не пізніше 2022 року низка представників в/ч НОМЕР_1 НГУ, зокрема з числа керівної ланки, будучи службовимиособами, шляхом зловживання своїм посадовим становищем, маючи безпосередній вплив на службову та фінансово-господарську діяльність, пов`язану з використанням державних коштів виділених для потреб НГУ, за попередньою змовою групою з низкою представників суб`єктів господарювань, зокрема ТОВ «БК «ВІП БУД АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 41638508)» та цивільними особами, які перебували під їх контролем і були втягнуті ними у протиправну діяльність, діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного багатоетапного механізму та будучи залученими як і інші особи до такої протиправної діяльності, основною ціллю яких є незаконне збагачення, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, організували функціонування такого протиправного механізмушляхом лобіювання комерційних інтересів окремих суб`єктів господарювання, які залучаються до проведення ремонтних та інших робіт, що знаходяться у сфері оперативного забезпечення в/ч НОМЕР_1 НГУ та на які виділяються бюджетні кошти, а також заволодіння бюджетними коштами внаслідок прийняття начебто виконаних робіт, які насправді виконані не у повному обсязі та/або якість яких знаходиться не на відповідному рівні.

Зокрема, 14.11.2022 між в/ч НОМЕР_1 НГУ (Замовник) та ТОВ «БК «ВІП БУД АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 41638508) (Підрядник)» укладено договір на проведення роботи по об`єкту «Реконструкція адмінбудівлі з облаштуванням казармених приміщень по вул.Демократичній, 13 у м. Сарни Рівненської області» на загальну суму 13157854, 80 гривень, при цьому за період листопада 2022 року грудня 2023 року Замовником сплачено Підряднику за начебто виконані роботи, які відображені у актах форми КБ-2в у повному обсязі на загальну суму, однак насправді прийняті роботи по об`єкту відбулося із завищенням обсягів виконаних робіт, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 1437776, 72 грн, а також завищено вартість прийнятих та оплачених будівельних робіт в актах форми КБ-2в, відповідно на суму 16358 тис.грн. та на суму 225,61 тис. грн., тим самим нанесено матеріальної школи (збитків) державному бюджету на відповідні суми, а також допущено інші фінансові порушення, які призвели до нанесення матеріальної школи (збитків) державному бюджету на різні суми.

Водночас, наявні матеріали свідчать про те, що за участі вказаних та інших СПД, службові особи в/ч НОМЕР_1 продовжують вчиняти аналогічну протиправну діяльність і надалі.

Так, 18.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області проведено обшукза місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою за номером НОМЕР_4 .

Покликаючись на викладене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на майно, що було вилучене 18.02.2025 під час проведення санкціонованого обшукуза місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке відповідно до вимог ст. 98 КПК України, є речовими доказами, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Україниз метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши клопотання та додану до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Рівному) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62024240030001033 від 11.07.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

В ході проведення 18.02.2025 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,було виявленота вилученовищевказане майно,яке вподальшому постановоюслідчого визнанота приєднанодо матеріалівкримінального провадженняв якостіречового доказу.

Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальненнявищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання.

Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучено 18.02.2025 під час проведення санкціонованого обшукуза місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173,395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 18.02.2025 під час проведення санкціонованого обшукуза місцемпроживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , з сім-картою за номером НОМЕР_4 із позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування вказаним майном до прийняння кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя