Рішення

від 17.02.2025 по справі 710/1174/24

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1174/24 Провадження № 2/710/113/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2025 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання Шпиці О.Е.,

учасники процесу:

позивач ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

12.08.2024 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов цей позов, в якому позивач просить здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку з верандою, сараю, погріба, прибудови, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:004:0243, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:004:0243, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на частину житлового будинку з верандою, сараю, погріба, прибудови, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Аргументи учасників справи

Свій позов позивач мотивує тим, що 23.07.2009 між позивачкою і відповідачем було укладено шлюб. У період перебування у шлюбі, а саме 23.07.2013 сторони придбали житловий будинок за договором купівлі-продажу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж дня було придбано і земельну ділянку за цією ж адресою, площею 0,0688 га. Кадастровий номер 7125710100:01:004:0243 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Право власності на перелічене майно було зареєстроване на відповідача ОСОБА_3 .

Оскільки майно було придбано в шлюбі, воно належить сторонам, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити це майно, шляхом визнання з нею частки будинку та земельної ділянки.

Від представника відповідача було подано відзив на позовну заяву в якій міститься прохання в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначено, що подружжя перебувало у шлюбі з 04.06.2009 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дитина- дочка, ОСОБА_4 . 23.07.2013 ОСОБА_3 уклав договір купівлі продажу земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Від імені власника, продавця зазначеної нерухомості, на підставі довіреності посвідченої 18.08.2012 , діяла довірена особа ОСОБА_5 матір відповідача. Оскільки продавець спірного майна ОСОБА_6 , мешкає в м. Одеса, успадкував нерухомість, але станом на 18.08.2012 ще не встиг оформити свідоцтво на спадщину, тому, щоб не втрачати час та не їздити двічі до м. Шпола, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили вчинити наступним чином: батьки ОСОБА_7 , 18.08.2012 передали ОСОБА_6 власні кошти у рахунок купівлі спірної нерухомості, а ОСОБА_6 видав на ім`я матері ОСОБА_7 , довіреність на право розпорядження спірною нерухомістю, що була посвідчена приватним нотаріусом Білоусом В.П. Згодом, 17.07.2013 року ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_6 отримала свідоцтво на спадщину за законом на житловий будинок за №1254 та на земельну ділянку за №1255. 23.07.2013 було укладено договори купівлі-продажу спірної нерухомості. Кошти, при укладенні вказаних договорів ОСОБА_3 при укладенні вказаних договорів продавцю не передавав. Обумовлену сторонами суму ОСОБА_6 отримав від матері відповідача, майже за рік до укладення договору, оскільки вказані кошти належали саме батькам відповідача. Ні, позивач, ні відповідач, перед укладенням угод від 23.07.2013 не здійснювали реалізацію належного їм майна, не мали достатньо коштів для купівлі нерухомості і проживали у будинку разом з батьками відповідача. У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Сторона позивача не довела факт придбання спірної нерухомості за спільні кошти подружжя, лише посилається на час укладення таких правочинів.

Позивач подала відповідь на відзив у якому просила задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що продавцем нерухомості є ОСОБА_6 , а не ОСОБА_6 . Наявність доручення від продавця ОСОБА_5 , не є підтвердженням передачі коштів продавцю. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, 2 розділу, ціна договору ч.2.1 продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється за суму 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, як свідчать сторони, отримані особисто ОСОБА_6 від покупця готівкою до моменту нотаріального посвідчення цього договору. Покупцем є ОСОБА_3 . Відповідно до договору купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами п.7 за домовленістю сторін продаж житлового будинку вчинено за 47500,00 (сорок сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), які, як свідчать сторони даного договору, ОСОБА_6 одержав в повному обсязі від покупця до моменту підписання цього договору. Покупцем є ОСОБА_3 . Представником відповідача не вказано між ким 23.07.2013 року було укладено договори купівлі- продажу спірної нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договорів купівлі продажу спірної нерухомості 23.07.2013 нотаріус отримав згоду від позивача, оскільки на момент укладання договорів сторони перебували у шлюбі.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 14.08.2024 було відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11.11.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач з`явилася, підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача до суду з`явився та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 04.06.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 04.06.2009 року, про що складено відповідний актовий запис №30. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінилося на ОСОБА_9 . (а.с.4).

23.07.2013 року між ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_6 (представник продавця) і ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі продажу житлового будинку. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Білоусом В.П., зареєстровано в реєстрі за № 1324. Відповідно до п.1 цього договору представник продавця продав та передав покупцю, а покупець купив та прийняв від продавця житловий будинок під АДРЕСА_1 . Згідно п.2 цього договору, відчужуваний житловий будинок належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане Білоусом В.П., приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 1254, право власності у встановленому порядку зареєстровано витяг про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 17.07.2013, номер витягу 6382673. Згідно з п.3 цього договору, житловий будинок складається з житлового будинку, житлова площа 38,7 кв.м., веранди, сараю, погріба, прибудови, вбиральні, огорожі. Згідно з п.7, зазначеного договору, за домовленістю сторін, продаж житлового будинку вчинено за 47500 (сорок сім тисяч п`ятсот гривень), які, як свідчать сторони даного договору, ОСОБА_6 одержав в повному обсязі від покупця до моменту підписання цього договору. (а.с.5-7).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №6699146 від 23.07.2013 року виданого приватним нотаріусом Білоусом Василем Пантелеймоновичем, Шполянський районний нотаріальний округ, Черкаська обл., за ОСОБА_3 зареєстровано, право приватної власності, частка 1/1 на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу б/н реєстр №1324 виданий 23.07.2013 виданого приватним нотаріусом Білоусом В.П. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107853971257. Житлова площа -38,7 кв.м. Складові частини об`єкта нерухомого майна: житловий будинок; будівля, веранда, будівля, сарай, будівля, погріб, будівля, прибудова, споруда вбиральня. (а.с. 8).

23.07.2013 року між ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_6 (представник продавця) і ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі продажу земельної ділянки. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Білоусом В.П., зареєстровано в реєстрі за № 1325. Відповідно до п.1.1 цього договору представник продавця продає та передає у власність покупця нижчеописане майно, а покупець купує та приймає від продавця нижчеописане нерухоме майно у власність без зміни його цільового призначення та сплатити за нього Продавцю оговорену у цьому договорі грошову суму. Земельна ділянка, площею 0,0688 га, що відчужується за цим договором, розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення даної земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згідно п.1.2 цього договору, дана земельна ділянка належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 17.07.2013 Білоусом В.П., приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 1255, речове право на дане майно зареєстровано, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності 17.07.2013, індексний номер витягу 6383637, кадастровий номер даної земельної ділянки : 7125710100:01:004:0243. Відповідно до п.2.1 цього договору, продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчиняється на суму 7570 гривень, як свідчать сторони, отримані особисто ОСОБА_6 від Покупця готівкою до моменту нотаріального посвідчення цього договору. (а.с.9-10).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №6702851 від 23.07.2013 року виданого приватним нотаріусом Білоусом Василем Пантелеймоновичем, Шполянський районний нотаріальний округ, Черкаська обл., за ОСОБА_3 зареєстровано, право приватної власності, частка 1/1 на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу б/н реєстр. №1325 виданий 23.07.2013 виданого приватним нотаріусом Білоусом В.П. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107871071257. Номер запису про право власності: 1780995. Земельна ділянка, площа 0,0688 га. Цільове призначення: - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Нормативна вартість : 24275 гривень. (а.с. 11).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно із ст.368ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Як регламентує ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно роз`яснень у п. 21Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни «Пропрактикузастосуваннясудами законодавстваприрозглядісправ проправонашлюб,розірванняшлюбу,визнанняйогонедійсним таподілспільногомайна подружжя»від21грудня2007рокуза№ 11 незалежно від джерел походження, кошти, які перебувають на розрахункових рахунках кожного з подружжя, які були покладені під час шлюбу (та не були отримані в результаті укладення договору дарування, спадкування, як премія, нагорода, стягнена моральна шкода за рішенням суду, страхові суми та інші відповідно до ст. 57 СК України) підлягають поділу у рівних частках.

Відповідно доч.1,2ст.69СК Українидружина ічоловік маютьправо наподіл майна,що належитьїм направі спільноїсумісної власності,незалежно відрозірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або шлюбним договором.

Частино 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1 ст. 51 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно доп.1ч.2ст.16ЦК України,способами захистуцивільних правта інтересівможуть бути визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі починаючи із 04.06. 2009 року.

Нерухоме майно (житловий будинок і земельна ділянка), яке є предметом спору було зареєстровано за відповідачем на праві приватної власності 23.07.2013 року, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі № 359/441/20 виснував про те, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, належить подружжю з моменту його набуття, незалежно від того, за ким із подружжя здійснена реєстрація права. До складу майна, що підлягає поділу, входить як майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, так і те, що знаходиться у третіх осіб. Разом з тим при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. При поділі майна подружжя шляхом визначення часток кожного із подружжя майно відбувається зміна режиму права спільної власності - зі спільної сумісної власності на спільну часткову власність. Таким чином, вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суть державної реєстрації прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 522/3999/23 від 17.01.2024. Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18, у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 539/5295/21.

Тобто спірне нерухоме майно було набуте у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Конструкція норми статті 60СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі № 711/2302/18 (провадження № 61-13953св19) також зазначив, що законодавством передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ані дружина, ані чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена на його особисті кошти, не буде належно підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Подібна позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі № 495/6578/17 від 29.07.2022.

Сутність презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, полягає в тому, що на певний об`єкт поширюється правовий режим спільного сумісного майна, що не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу. Проте за наявності спору така презумпція може бути спростована, тому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається саме на заінтересовану особу, яка її оспорює. Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 18.03.2024 року у справі № 742/3129/21. подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у справі № 756/11904/19 від 29.05.2024.

Сторона відповідача заперечила факт спільності набутого майна, обґрунтовуючи свою позицію тим, що спірна нерухомість була придбана за кошти батьків одного з подружжя ОСОБА_3 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , надав покази про те, що 2012 році, разом з братом успадкував житловий будинок після смерті своєї матері. Проте спадщина ще не була оформлена документально. Він вирішив відчужити це майно, відповідно видав доручення на ОСОБА_10 (матір відповідача), на оформлення спадкових документів та подальшого розпорядження від його імені цим майном, шляхом відчуження. Про суму продажу нерухомого майна він домовлявся у телефонному режимі із відповідачем у справі ОСОБА_11 . Грошові кошти за спадкове майно (предмет майбутнього договору купівлі продажу) свідок отримав перед оформленням спадщини. Кошти у сумі тринадцяти тисяч доларів США йому були передані у транспортному засобі, ОСОБА_12 матір`ю відповідача. Він ці кошти поділи в із своїм братом. ОСОБА_13 це були кошти йому не відомо.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надав покази про те, що йому не відомо де знаходиться спірна нерухомість. Свого часу, у 2012 року ОСОБА_15 батько відповідача, просив позичити сто тисяч гривень. Ці кошти ОСОБА_16 потрібні були для придбання житла своєму синові, якому саме синові, свідку невідомо. У ОСОБА_17 два сини. Свідок позичив означену суму, проте письмово така позика не була оформлена.

Свідок ОСОБА_16 , у судовому засіданні дав покази про те, що є батьком відповідача. Свого часу він працював неофіційно за кордоном у м. сочі і м. москва. Деякий період часу разом з ним працював і його син ОСОБА_11 відповідач по справі. Але оскільки син захворів, то свідок відправив його додому. Свідкові було відомо, що у 2013 році буде придбання житла для сина ОСОБА_11 , оскільки три родини проживали в одному будинку, і було тісно. Свідок не приймав безпосередньої участі в оформленні документів на будинок, цим займалася його дружина. Придбання будинку обійшлося, на думку свідка, приблизно у 15000,00 тисяч доларів США. Свідок позичив кошти на у розмірі ста тисяч гривень для придбання житла, крім того привіз кошти зароблені за кордоном, також раніше пересилав зароблені кошти, що можна підтвердити банківськими переказами. Офіційних доходів у свідка не було. Кошти передав своїй дружині. У сина коштів на житло не було. Будинок було придбано особисто для сина. Сім`я сина коштів не повернула.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що у неї є два сина. Вони всі разом жили в одному будинку, це три сім`ї. Потім трапився будинок, неподалік від місця проживання свідка. Тоді вирішили його купити. Купівля відбувалася у 2013 року. Свідок зв`язалася із власником будинку ОСОБА_6 , який на той момент ще не оформив право власності на спірне майно, яке залишилося йому у спадщину після смерті його матері. Оскільки ОСОБА_6 на той час проживав в Одеській області, то він видав доручення на свідка, щоб вона проводила документальний супровід купівлі - продажу майна. Гроші за будинок передавала особисто ОСОБА_6 . Сума коштів становила тринадцять тисяч доларів США. Передача коштів відбулася у автомобілі. Свідок зробила подарунок синові, надавши йому грошові кошти, і за ці кошти було придбано житло. Частина коштів на житло була позичена, іншу частину вона заробила разом із чоловіком. Чоловік перебував за кордоном на заробітках. Син відповідача у справі, теж бував на заробітках за кордоном, але він заробляв менше коштів ніж чоловік. Гроші витрачені на житло це власність свідка та її чоловіка. Син сплачував якісь кошти за послуги при оформленні житла. Свідок мала намір подарувати житло синові, але чомусь цього зробити не вдалося.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів про те, що житловий будинок, земельна ділянка були придбані виключно за особисті кошти відповідача та є особистою приватною власністю. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження рівня свого офіційного матеріального доходу у період часу який передував придбанню житла та у період такого придбання.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесяти кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 206 ЦК України правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд критично оцінює покази свідків в частині оформлення договору позики на суму 100 000,00 грн, а також договору дарування грошових коштів відповідачу, оскільки не була дотримана форма укладення таких договорів.

Також суд критично оцінює твердження свідків, про те, що купівля- продаж нерухомого майна відбулася за тринадцять чи то п`ятнадцять тисяч доларів США. Адже у наявних договорах купівлі - продажу зафіксовані ціни продажу. Так, житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , було продано за 47 500,00 грн, а земельна ділянка за цією ж адресою була продана за 7570,00 грн. Тобто загальна вартість придбаного майна, на момент укладання відповідних договорів купівлі-продажу становила 47500,00 +7570,00 =55070,00 грн. Це у свою чергу ставить під сумнів доцільність позики коштів на суму 100000,00 грн, саме для мети придбання житлового будинку, адже ціна, за якою було придбано нерухоме майно, не перевищує -55 070,00 грн. Більше того, свідки зазначають, що частина коштів, на придбання житла, була накопичена із коштів отриманих від заробітків за кордоном. Свідки також підтвердили, що відповідач сам працював, у тому числі і за кордоном, та заробляв кошти для своєї сім`ї.

Відповідно дост.80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно спростовували презумпцію спільності майна набутого у шлюбі.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, аргументи представника відповідача, оцінивши докази, надані сторонами, суд уважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений повністю суд стягує із відповідача користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись, ст.ст. 3, 60, 69-71 СК України, 12, 76, 78, 80, 81, 179,181, 183, 364, 365, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, 315, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шаргородським РВ ГУМВС України у Вінницькій області 01.07.2009, інші відомості про особу суду невідомі, право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (веранда, сарай, погріб, прибудови) розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шаргородським РВ ГУМВС України у Вінницькій області 01.07.2009, право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:004:0243, площею 0,0688 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 02.10.2010 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду невідомі, право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (веранда, сарай, погріб, прибудови) розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати у порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 02.10.2010 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду невідомі, право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:004:0243, площею 0,0688 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 02.10.2010 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості про особу суду невідомі, судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Шаргородським РВ ГУМВС України у Вінницькій області 01.07.2009, інші відомості про особу суду невідомі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя С.С. Сивокінь

(повний текст рішення складено 24.02.2025)