Рішення

від 24.02.2025 по справі 754/15376/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/754/33/25

Справа №754/15376/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Івченко В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

Суть спору. Стислий виклад позиції сторін

1.30 жовтня 2024 року Громадянин ОСОБА_1 (надалі - Позивач), від імені якого діє його представниця - адвокатка Белашко О.О., оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 (надалі - ТЦК, Відповідач) від 19 жовтня 2024 року, якою на Позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).

2.Позивач просить визнати протиправною та скасувати цю постанову, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, зокрема, оскільки Позивач повідомляв, що проходить військово - лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого надав працівникам Відповідача довідку про вилучення у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 паперового військово -облікового документу на період проходження військово - лікарської комісії.

3.Також Позивач посилається на процедурні порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення:

(1)лейтенант ОСОБА_3 , офіцер адміністративного відділення, не мав повноважень складати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником не зазначені у статті 255 КУпАП як особи, що уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення;

(2)під час складення протоколу і розгляду справи Позивачеві не було надано можливість знайомитися з матеріалами справи та користуватися правовою допомогою. Він мав укладений договір про надання правової допомоги, проте в порушення статті 55 Конституції України йому було відмовлено в можливості скористатися правовою допомогою під час розгляду справи;

(3)фактично справа не розглядалася, а працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 були формально складені документи;

(4)розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся через 50 хвилин від моменту вчинення адміністративного правопорушення, що є порушенням частини першої статті 272-2 КУпАП, відповідно до змісту якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, у ній зазначається час і місце розгляду справи.

4.Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що дії Позивача, коли він відмовився від проходження військово-лікарської комісії в особливий період, є прямим порушенням вимог статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (надалі - Закон про мобілізацію). Під час складання протоколу Позивач не висловлював жодних заперечень щодо порушення його прав, що свідчить про їх відсутність. Йому були роз`яснені всі його права та обов`язки, включаючи статтю 63 Конституції України та статтю 268 КУпАП, а також повідомлено про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується його підписом у протоколі. Враховуючи невизнання вини та відсутність пом`якшуючих обставин, застосування максимального штрафу за статтею 210-1 КУпАП є правомірним.

5.У додаткових поясненнях, що надані на виконання вимог ухвали Суд, Відповідач зазначив, що:

(1)перелік осіб, уповноважених складати протоколи за статтями 210, 210-1 та 211 КУпАП, визначено в додатку №12 до наказу начальника ТЦК №471 від 26.12.2023. Згідно з цим додатком, ОСОБА_3 , як офіцер адміністративного відділення, має відповідні повноваження;

(2)при складанні протоколу Позивач пояснив, що на момент направлення його Відповідачем на ВЛК, він перебував в процесі проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Незважаючи на ці заяви, Позивач не надав жодних документів, що підтверджують проходження ним зазначеної ВЛК. У зв`язку з цим, Відповідач поставився до його пояснень критично, розцінюючи їх як спробу уникнути проходження медичного огляду;

(3)Відповідач (начальник відповідача) щоденно здійснює розгляд значної кількості справ про адміністративні правопорушення, тому достеменно впевнено підтвердити чи спростувати присутність Позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення Відповідач не взмозі, окремої фіксації присутності відсутності правопорушників про розгляді справи Відповідачем не здійснюється;

(4)згідно з КУпАП, строки повідомлення про розгляд справи встановлені лише для певної категорії справ, зокрема: справ, які розглядаються судом (стаття 277-2 КУпАП). Для справ за статтями 210, 210-1 та 211 КУпАП такі строку не передбачені. Позивач не заявляв вимоги про конкретну дату і час розгляду справи, тому розгляд справи було призначено саме на ту дату і час, які сприяли об`єктивному та вчасному розгляду - у день складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Рух справи, заяви, клопотання учасників справи

6.20 грудня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. (надалі - Суд) після усунення Позивачем недоліків позовної заяви постановив ухвалу, якою відкрив провадження в адміністративній справі та призначив судове засідання на 16.01.2025 о 17 год 00 хв.

7.16 січня 2025 року представник Відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі, що унеможливило отримання Судом необхідних відповідей та важливих роз`яснень з питань, що виникли в процесі розгляду справи. Представниця Позивача, будучи присутнім на засіданні, не надала вичерпних відповідей на поставлені Судом питання, посилаючись на необхідність уточнення деяких деталей.

8.16 січня 2025 року Cуд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 лютого 2025 року та надав сторонам можливість представити додаткові докази та/або пояснення стосовно всіх обставин справи.

9.03 лютого 2025 року представник Відповідача надав додаткові пояснення та докази на виконання вимог Суду.

10.11 лютого 2025 року представниця Позивача повідомила Суд, що через відсутність зв`язку з Позивачем не має можливості надати запитувану інформацію та докази, а саме: копію військово - облікового документу та інформацію щодо результатів проходження ВЛК у Святошинському районному у м. Києві ТЦК. Вона просила розглядати справу за її відсутності, позовну заяву підтримала.

11.11 лютого 2025 року представники сторін в судове засідання не з`явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи (частина третя статті 268 КАС України).

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин

12.Позивач є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_6 (38 років), має зареєстроване місце проживання у селі Нижчий Ольчедаїв, Могилів-Подільський район, Вінницька область.

13.Позивач не надав Суду свій військово-обліковий документ.

14.Проте надав копію розписки № 102/10/101 лейтенант Журовель (нерозбірливо написано) з печаткою "для довідок і документів" ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що його військово-обліковий документ НОМЕР_1 з метою проходження ВЛК.

15.Строк дії такої розписки до 07 грудня 2024 року.

16.19 жовтня 2024 року о 14:40 уповноважена особа Відповідача, офіцер адміністративного відділення лейтенантом ОСОБА_3 склав щодо Позивача протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено те, що Позивач о 14.00 19 жовтня 2024 року відмовився від проходження військово - лікарської комісії за направленням Відповідача (що підтверджується рапортом офіцера мобілізаційного відділення ОСОБА_4 , від 19.10.2024 року), чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме: абзац четвертий частини першої статті 22 Закону про мобілізацію, чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 -1 КУпАП.

17.У протоколі повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 19 жовтня 2024 року о 14:50 в приміщенні ТЦК за адресою: АДРЕСА_2.

18.Позивач підписав протокол, надав письмові пояснення такого змісту: "з даним порушенням не погоджуюсь. На даний час проходжу ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_2 , маю проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим маю направлення на додаткові направлення на додаткові обстеження, які зараз проходжу".

19.19 жовтня 2024 року начальник ТЦК розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийняв постанову, в якій установив, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

20.На Позивача накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 25500,00 грн.

21.Позивач отримав копію постанови від 19 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності, що підтверджується його підписом у постанові з написом "отримав власноруч".

Оцінка Суду

(1) Щодо складу адміністративного правопорушення

22.Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).

23.Станом на 19 жовтня 2024 року (день, коли мала подія адміністративного правопорушення) діяв особливий період, оскільки Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

24.Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер. Тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу передбаченого правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати положення Закону про мобілізацію, який відповідно до преамбули визначає, зокрема, обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

25.Частина перша статті 22 цього Закон встановлює, що:

"громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абзац другий);

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом (абзац третій);

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (абзац четвертий);

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста (абзац п`ятий)".

26.Отже, громадяни мають обов`язок, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням … відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (абзац четвертий частини першої статті 22 Закону про мобілізацію).

27.Позивач відмовився проходити такий огляд за рішенням Відповідача, і причиною такої відмови стало те, що він вже проходить такий огляд за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження чого надав розписку, що видану ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.Суд дослідив цей доказ і встановив, що розписка не містить дати видачі.

29.Суд також з`ясував, що форма такої розписки затверджена у додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів". Зокрема, з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють приймання від призовників, військовозобов`язаних та резервістів під розписку у бланках розписок (додаток 7) їх військово-облікових документів для звіряння з картками первинного обліку (підпункт 14 пункту 24 Порядку). З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють приймання від призовників, військовозобов`язаних та резервістів під розписку у бланках розписок (додаток 7) їх військово-облікових документів для подання таких документів до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів з метою їх звіряння з обліковими даними, а також оформлення бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час (абзац тринадцятий пункту 34 Порядку).

30.Натомість, питання організації медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (надалі - Порядок № 560, тут і надалі в редакції, яка діяла станом на 16.10.2024), та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (надалі - Положення, тут і надалі в редакції, яка діяла станом на 16.10.2024).

31.Положення встановлювало, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП (пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ).

32.Водночас, пункт 74 Порядку № 560 визначав, що військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.

33.Позивач не виконав процесуальний обов`язок, передбачений статтею 77 КАС України, щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Він не надав Суду доказів направлення на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , як того вимагає Положення та Порядок № 560.

34.Суд визнав можливим те, що у Позивача могло бути відсутнє направлення на ВЛК, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 , з причин, які від Позивача не залежали. Водночас, Суд брав до уваги те, що розписка, яка є єдиним доказом Позивача, була дійсна до 07 грудня 2024 року, а це означає, що на момент розгляду справи Позивач мав би мати вже постанову ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби або будь-які інші документи, які б підтверджували проходження медичного огляду.

35.Після того, як Суд запропонував Позивачеві надати документи, що підтверджують проходження медичного огляду, або пояснити причини їх відсутності, Позивач не виконав цієї вимоги. Він не надав суду жодних доказів і не надав жодних пояснень щодо факту проходження медогляду.

36.Письмові пояснення представниці про відсутність зв`язку з Позивачем не є підставою для звільнення Позивача від обов`язку доводи ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України. Представниця Позивача також не заявила клопотання про витребування цих доказів у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

37.У цій справі єдиним доказом, який надав Позивач на підтвердження своїх вимог, є копія розписки, яка не відповідає критеріям допустимості та достовірності для підтвердження факту проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 .

38.Таким чином, аргументи Позивача про проходження медогляду як підстави для звільнення його від адміністративної відповідальності є безпідставними і обґрунтовано не бралися Відповідачем до уваги при прийнятті постанови, що оскаржується.

39.Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю лише, якщо, зокрема, відсутня подія і склад адміністративного правопорушення (пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП).

40.Суд встановив, що Позивач відмовився проходити медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби за направленням Відповідача, що підтверджується, зокрема, його письмовими поясненнями та позицією в Суді. Причина відмови (направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не знайшли своє підтвердження при розгляді справи. Цей факт є достатнім для висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення і притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, що і було зроблено у постанові. Підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відсутні.

(2) Щодо дотримання процедурних норм:

Чи мав лейтенант ОСОБА_3 , офіцер адміністративного відділення, повноваження на складання протоколу про адміністративні правопорушення?

41.Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

42.При цьому, враховуючи аргументи Позивача, Суд зазначає, що у статті 255 КУпАП дійсно не визначено, хто саме має право на складення відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

43.Проте наведений у статті 255 КУпАП перелік не є вичерпним. У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення (частина третя статті 255 КУпАП).

44.Процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення визначає Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 № 3 (далі - Інструкція), яка визначає, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (пункт 2 розділ І).

45.Згідно з пунктом 26 додатку 12 до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 грудня 2023 № 471 офіцер адміністративного відділення є посадовою особою, якій надається право складати протокол про адміністративні правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

46.Отже, протокол № 95 від 19.10.2024 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП щодо Позивача складено уповноваженим суб`єктом.

Чи дотримано строків повідомлення Позивача про розгляд справи в ТЦК?

47.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9 частини другої статті 2 КАС України).

48.Позивач брав участь у процесі прийняття рішення і був сповіщений про час і місце її розгляду справи, що підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому чітко зазначено, що розгляд справи відбудеться 19 жовтня 2024 року о 14:50 в приміщенні ТЦК за адресою: АДРЕСА_2.

49.Суд відхиляє Твердження Позивача, що Відповідач, розглянувши справу через 50 хв. після складання протоколу про адміністративне правопорушення, не дотримав строк повідомлення про розгляд справи, встановлений у частині першій статті 272- 2 КУпАП.

50.Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (частина перша статті 272-2 КУпАП).

51.Стаття 272-2 КУпАП стосується строку повідомлення про розгляд справи в суді. Тобто, вимоги цієї статті щодо строків повідомлення не поширюються на розгляд справ у ТЦК. Мінімальні строки повідомлення про розгляд справ у ТЦК не встановлені законом, про що правильно вказав Відповідач.

52.Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (частина перша статті 268 КУпАП).

53.Наявність підпису Позивача в протоколі, де вказано час і місце розгляду справи, є достатнім доказом своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи. Справа про адміністративне правопорушення розглядалась в його присутності, що підтверджує отримання копії постанови в цей же день.

54.Позивач, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, у разі незгоди з призначенням розгляду справи про адміністративне правопорушення на той же день, мав право заявити клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату або час, у тому числі з причини необхідності захисту його прав адвокатом, проте такі записи в протоколі відсутні.

Чи були роз`яснені Позивачу його процесуальні права та чи порушено його право на захист?

55.Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

56.У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (частина перша статті 271 КУпАП).

57.Відповідно до змісту протоколу Позивачу було роз`яснено його права, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката.

58.Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (пункт 5 статті 278 КУпАП). На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (частина друга статті 279 КУпАП).

59.Позивач не надав докази, які б підтверджували, що він заявляв клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з причини, що не було достатньо часу між повідомленням і розглядом справи для того, щоб Позивач міг підготуватися до захисту, і необхідність реалізації права користуватися юридичною допомогою адвоката.

60.У будь-якому разі Позивач мав можливість скористатися юридичною допомогою і представити свої аргументи в суді, в тому числі подати докази на підтвердження своєї позиції.

61.Суд розглянув всі аргументи Позивача та його докази, надав їм належну оцінку.

62.Отже, права Позивача були дотримані, процедура розгляд справи в ТЦК не була порушена. Позивачу було роз`яснено його права, він мав можливість скористатися юридичною допомогою та оскаржити постанову в суді.

(3) Щодо обґрунтованості застосування адміністративного стягнення у визначеному розміру:

63.Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі (17000,00 грн) до однієї тисячі п`ятисот (25 500,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).

64.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункти 3, 8 частини другої статті 2 КАС України).

65.За Конституцією України "в Україні визнається і діє принцип верховенства права" (частина перша статті 8); "юридична відповідальність особи має індивідуальний характер" (частина друга статті 61).

66.Важливим складником правовладдя (верховенства права) є принцип домірності.

67.Конституційний Суд України виходить із того, що принцип домірності застосовують, зокрема, й під час визначення відповідності заходу юридичної відповідальності, що його покладають на особу, характеру та змісту вчиненого нею правопорушення.

68.Тому реалізація конституційної вимоги щодо індивідуалізації юридичної відповідальності можлива в разі додержання у процедурі притягнення порушника до юридичної відповідальності принципу домірності (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).

69.Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (абзац перший пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010).

70.Конституційний Суд України також зазначив, що принцип індивідуалізації у процедурі притягнення особи до юридичної відповідальності має бути додержаний під час визначення правопорушникові виду та міри його юридичної відповідальності з обов`язковим урахуванням змісту та характеристики вчиненої протиправної дії або бездіяльності, виду та/ форми вини правопорушника, його майнового стану, факту відшкодування завданої правопорушенням шкоди, інших значущих обставин (абзац п`ятий підпункту 4.6 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023).

71.З огляду на вказане суд зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі статті 210-1 КУпАП має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

72.Беручи до уваги надання частиною третьою статті 210-1 КУпАП уповноваженому суб`єктові притягнення особи до адміністративної відповідальності варіативності в питанні обрання розміру штрафу, начальник ТЦК, як посадова уповноваженого органу, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, під час визначення правопорушникові виду та міри його юридичної відповідальності, зобов`язаний врахувати індивідуальні обставини в кожному конкретному випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що відповідатиме принципу домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності, і мотивувати своє рішення у постанові (обґрунтувати визначений розмір штрафу), що відповідатиме принципу верховенства права, оскільки інше не виключає необмеженості у трактуванні норми у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

73.Відповідно до статті 268 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати: чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

74.У цій справі у постанові, що оскаржується, зазначено, що обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено. Водночас у постанові не зазначено й про встановлення обставин, що обтяжують відповідальність. Натомість з незрозумілих Суду підстав накладено адміністративне стягнення у максимальному розмірі.

75.Якщо під час розгляду справи обставин, що обтяжують відповідальність й інші значущі обставини не встановлені, накладення уповноваженим органом на особу адміністративне стягнення у виді штрафу у максимальному розмірі без наведення мотивів у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не відповідає вказаному вище принципу верховенства права та вимогам домірності.

76.У цій справі у постанові, що оскаржується, відсутнє мотивування застосування адміністративного стягнення - штрафу у максимальному розмірі.

77.Начальник ТЦК, як суб`єкт накладання адміністративного стягнення, застосував до Позивача найсуворіше стягнення за вчинене правопорушення і наклав на нього штраф у максимальному розмірі без дотримання принципу індивідуалізації юридичної відповідальності та домірності.

78.У відзиві на позов Відповідач вказав, що застосування максимального штрафу за статтею 210-1 КУпАП є правомірним, враховуючи невизнання Позивачем вини та відсутність пом`якшуючих обставин. Такі аргументи Відповідача суперечать принципу невинуватості та праву Позивача не давати показань або пояснень щодо себе.

79.Для застосування максимального розміру штрафу начальник ТЦК, особливо, якщо особа притягується до адміністративної відповідальності вперше, встановлення обставини, що обтяжують відповідальність, є обов`язковим.

80.За висновком Суду штраф у розмірі 17000,00 грн, що є мінімальним можливим відповідно до санкції частини третьої статті 210-1 КУпАП, є домірним заходом адміністративної відповідальності, і таке порушення є підставою для зміни заходу стягнення.

81.Застосовуючи зміну заходу стягнення, передбаченого оскаржуваної постановою, Суд виходить з принципу процесуальної економії та завдань адміністративного судочинства.

82.Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України). Позовні вимоги в розумінні наведених норм включають також підстави позову, а вихід за межі позовних вимог судом допускається, якщо суд установить, що право (законний інтерес) порушено і захист права (законного інтересу) вимагає вжиття більш ефективного правового засобу, ніж той, про який просить позивач (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/138/24 від 24 жовтня 2024 року).

Розподіл судових витрат

83.Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

84.При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частини третьої статті 139 КАС України, яка передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

85.За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 484,50 грн (605,60 *0,8), оскільки згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду позову в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

86.Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 159,89 грн (484,50 *0,33 (8500/25500).

Керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.

2. Змінити захід стягнення, накладений на ОСОБА_1 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 19.10.2024 № 95, зі штрафу розміром однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 грн, на штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 159,89 грн..

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Дата складення повного судового рішення 24 лютого 2025 року.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО