Постанова

від 10.02.2025 по справі 916/2805/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/2805/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" Кислий Є.І.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" не з`явився;

Від Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Вікторія"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі, складену та підписану 04.11.2024, суддя С.І. Райчева)

у справі №916/2805/23

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС"

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ"

про банкрутство,

(суддя першої інстанції: С.І. Райчева, дата та місце прийняття ухвали: 28.10.2024 року, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29),

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ», припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ» та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича та закрито провадження у справі №916/2805/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ».

Не погодившись із даною ухвалою, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Селянське (фермерське) господарство "Вікторія" з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі та повернути справу до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою у зв`язку з тим, що судом не в повній мірі встановлені обставин, які мають значення для справи та невірно застосоване діюче законодавство, а ліквідатор не провів всіх належних дій на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, приховування фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства для подальшого притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника, що також є частиною заходів, спрямованих на виявлення активів банкрута, не виявив суб`єктів субсидіарної відповідальності, не провів дії на предмет виявлення дебіторської заборгованості, матеріали справи не містять результатів дій, які повинен був вчинити ліквідатор у зв`язку з чим, на думку заявника, ухвала Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 повинна бути скасована, а справа повернута на розгляд в суді першої інстанції.

На думку скаржника, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Апелянт вважає, що матеріали справи не містять жодних відомостей, щодо проведення Арбітражним керуючим Бакуліним І.С. дій, направлених на дослідження підстав виникнення заборгованості у боржника перед кредиторами, не здійснено перевірку посадових осіб боржника на факт причетності їх до доведення боржника до банкрутства.

На переконання апелянта, ліквідатор не провів всіх належних дій на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, приховування фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства для подальшого притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 року повинна бути скасована.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 у справі №916/2805/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2805/23.

27.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження з поновленням пропущеного процесуального строку за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі №916/2805/23; призначено розгляд справи №916/2805/23 на 20.01.2025 року о 14-30 год.

10.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що належним чином виконував повноваження ліквідатора боржника, у поданій апеляційній скарзі скаржником жодним чином не конкретизовано, які саме докази не було досліджено господарським судом та які слушні заперечення не були почуті.

Арбітражний керуючий у своєму відзиві стверджує, що винні дії засновників чи керівництва боржника відсутні, а твердження апелянта про те, що ліквідатор не вжив всіх дій відповідно до ст.61 КУзПБ є необґрунтованими.

Крім того, у своєму відзиві арбітражний керуючий звертає увагу суду, що протягом усієї ліквідаційної стадії скаржник був ознайомлений з проведеними арбітражним керуючим всіма належними діями на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, приховування фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства та не оскаржував чи заперечував повноти дій арбітражного керуючого.

При цьому, кредитори за умови непогодження з роботою ліквідатора, з нележним виконанням покладених на нього функцій, вправі були подавати до суду скарги на його дії або бездіяльність, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у даній справі судами не встановлено.

З огляду на зазначене, арбітражний керуючий Бакулін Іван Сергійович просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

10.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС", подання апеляційної скарги Селянським (Фермерським) господарством «Вікторія» є необґрунтованим, а доводи поданої апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та релевантному законодавству.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" зазначає, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

На переконання кредитора, в рамках проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив належним чином дії направлені виявлення майна банкрута, однак в силу того, що таке майно відсутнє, результати розшуку майна банкрута не призвели до задоволення кредиторських вимог.

Щодо звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, то кредитор зазначає, що доведення до банкрутства не є обов`язковою причиною стійкої неплатоспроможності боржника.

Кредитор у своєму відзиві зазначає, що причиною стійкої неплатоспроможності є саме значний розмір зобов`язань ТОВ «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ» перед кредиторами, що й призвело до порушення справи про банкрутство, а неможливість погашення визнаних вимог кредиторів через відсутність активів у боржника причиною визнання його банкрутом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" звертає увагу суду, що звіт ліквідатора містить достатньо даних щодо вжитих заходів спрямованих на задоволення вимог кредиторів, проте через об`єктивну відсутність активів банкрута не є можливим здійснення такого задоволення, а послідуюче оскарження ухвали про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі є необґрунтованою з огляду на пасивну поведінку скаржника під час розгляду справи про банкрутство судом першої інстанції.

З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області у справі № 916/2805/23 від 28.10.2024 без змін

Крім того, 10.12.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду також від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/2805/23 поза межами приміщення суду; розгляд справи №916/2805/23 за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 призначено на 20.01.2025 року о 14-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.

В судовому засіданні 20.01.2025 оголошено перерву по справі №916/2805/23 до 10.02.2025 до 15-00 год.

В судовому засіданні представник ТОВ "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" підтримав доводи та вимоги, викладені ним письмово. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників, які не з`явились, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ", посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 6 860 547,54 грн та на положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ"; розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" призначено арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича.

Вказаною ухвалою визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "МУСТАНГ ФІНАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" у сумі 6 860 547, 54 грн. та витрати у сумі 87 140, 00 грн., понесені у зв`язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого.

06.09.2023 на офіційному сайті Касаційного господарського суду України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі №916/2805/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" (публікація №71347 від 06.09.2023 р.).

08.11.2023 господарським судом постановлено ухвалу попереднього засідання, якою визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів, для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Одеської області від 15.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" визнано банкрутом та відкрито відносно Боржника ліквідаційну процедуру; припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ"; ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича.

16.04.2024 на офіційному сайті Касаційного господарського суду України опубліковано повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (публікація №72977 від 16.04.2024р.).

08.10.2024 від арбітражного керуючого Бакуліна І.С. до господарського суду надійшов ліквідаційний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ", який ліквідатор просив затвердити та ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" (т. 4 а.с. 43-135).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 звіт ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бакуліна І.С. за результатами проведення ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ" прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.10.2024 о 16:00 год. Учасникам справи встановлено строк для надання суду відзивів/письмових пояснень на ліквідаційний звіт арбітражного керуючого Бакуліна І.С. до 23.10.2024 включно. Явку учасників справи у судове засідання визнано необов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ», припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ» та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича та закрито провадження у справі №916/2805/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «ДАР БЕСАРАБІЇ».

Суд в свої ухвалі вказав що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 61-67 Кодексу України з процедур банкрутства, що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, у зв`язку з чим наявні підстави для затвердження звіту ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бакуліна І.С. та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Консервний завод ДАР БЕСАРАБІЇ.

Враховуючи затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ", які засвідчують про відсутність майна банкрута, господарський суд припиняє юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "ДАР БЕСАРАБІЇ", суд закрив провадження у справі №916/2805/23 та припинив повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бакуліна Івана Сергійовича з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута.

Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства та застосування норм матеріального права, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу і закрито провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи предмет апеляційного розгляду, доводи апеляційної скарги та висновки місцевого господарського суду, на розгляд суду апеляційної інстанції постає питання щодо наявності/відсутності підстав для ліквідації юридичної особи та закриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до положень пункту 7 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглянувши у судовому засіданні ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора, місцевий господарський суд встановив, що ліквідатором вжито всіх встановлених Кодексом України з процедур банкрутства заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури, у зв`язку з чим затвердив звіт ліквідатора, ліквідував банкрута і закрив провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду, наданим за результатами оцінки дій арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі щодо їх достатності для встановлення неплатоспроможності банкрута, що стало підставою для затвердження звіту ліквідатора, ліквідації банкрута і закриття провадження у справі, зважаючи на таке.

Відповідно до положень 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор із дня свого призначення, зокрема проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною другою статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи-банкрута, а також власнику майна.

Частиною третьою статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Ліквідація боржника це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Таким чином, звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про ліквідацію банкрута та закриває провадження у справі. Ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу приймається за наслідком проведення судового засідання, заслуховування думки учасників провадження у справі, в тому числі кредиторів боржника.

Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, а й підсумовує хід усієї процедури банкрутства, починаючи від порушення провадження, та закриває провадження у справі про банкрутство.

Законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. При цьому, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому, ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18.

Суть принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі полягає в тому, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника. До складу майна боржника слід віднести також майнові права, які виникають: у зв`язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 КзПБ; зобов`язання осіб, які відповідають за зобов`язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 Господарського кодексу України). До законних очікувань слід віднести: субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або у разі банкрутства з вини цих осіб (ч. 2 ст. 61 КзПБ).

Розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинно виникати обґрунтованих сумнівів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 15.02.2024 у справі № 908/2538/22, від 14.03.2024 у справі № б-50/184-10.

Надаючи оцінку повноті дій ліквідатора, апеляційний господарський суд враховує таке.

Частина перша статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, поміж інших повноважень ліквідатора, визначає проведення ним інвентаризації та визначення початкової вартості майна банкрута, а також здійснення аналізу фінансового стану банкрута, складення висновку про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення.

У пункті 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3105/5 від 10.09.2020, визначено, що арбітражний керуючий проводить такий аналіз згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006 (у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010).

Апеляційний господарський суд зазначає, що звіт про фінансово-майновий стан банкрута не може ґрунтуватися на припущеннях, оскільки його висновки мають бути підтверджені достовірними даними, для встановлення яких ліквідатор проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна.

Згідно з пунктом 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, ліквідатор провів інвентаризацію майна банкрута без дослідження бухгалтерської та іншої фінансової документації підприємства, а обмежився направленням вимог про витребування відповідної документації, яка не була задоволена, а ліквідатором прийнято рішення про продовження ліквідаційної процедури.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що в даному випадку ліквідатором не здійснено аналіз фінансово-господарського стану банкрута щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо. Ліквідатор не досліджував правочини (у тому числі господарські договори), вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку арбітражний керуючий не здійснив аналіз таких правочинів, підстав їх укладення, наявності ознак фраудаторності, а у звіті формально послався на пояснення кредитора з приводу укладення низки договорів.

Також звіт ліквідатора не містить висновків про відсутність підстав покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника, здійснення якого є невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора ліквідаційній процедурі, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15.

Крім того, вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 903/636/17), тому без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт і ліквідаційний баланс.

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

Водночас місцевий господарський суд не врахував висновків Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ретельної перевірки повноти дій ліквідатора, зокрема щодо здійснення ним аналізу бухгалтерської документації, а також обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність підстав для покладення субсидіарної відповідальності на керівників та засновників боржника.

Невиконання ліквідатором своїх обов`язків не у повному обсязі, щодо проведення аналізу його фінансового стану, правочинів боржника на предмет їх вчинення на шкоду кредиторам, а також без надання висновків щодо субсидіарної відповідальності третіх осіб, свідчить про неможливість закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Апеляційний господарський суд зазначає, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Тому на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (подібний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

Водночас оскаржувана ухвала місцевого господарського суду повною мірою таким вимогам не відповідає, оскільки не містить мотивованої оцінки діям ліквідатора, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість ліквідації банкрута і закриття провадження у справі, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на завершальному етапі справі про банкрутство.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 (про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження по справі) скасуванню із направленням справи №916/2805/23 на розгляд Господарського суду Одеської області.

Керуючись статтями 264, 269, 270, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 у справі №916/2805/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 у справі №916/2805/23 скасувати.

Справу №916/2805/23 направити для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку та строки, передбачені статтями 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2025 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-учасника колегії суддів Колоколова С.І. з 13.02.2025 року по 21.02.2025 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов