Постанова

від 19.02.2025 по справі 904/1500/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1500/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Чірцов А.А.

представники сторін:

від прокурора: Вороновська О.В.

від позивача -1: не з`явився

від позивача -2: не з`явився

від відповідача: Лозицький О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпропетровської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 р.

( суддя Рудь І.А., повний текст складено 23.08.2024 р.)

у справі

за позовом

Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури,

м. Дніпро

в інтересах держави в особі

позивача-1:

Дніпропетровської обласної державної адміністрації,

м. Дніпро

позивача-2:

Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон",

м. Дніпро

про визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 11.04.2022 р.

до договору № 354/10-21 від 19.10.2021 р.

та стягнення заборгованості в сумі 12 918 154 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Заступник керівника Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом від 02.04.2024 р. № 24-4250-24, в якому просив: визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 11.04.2022 р. до Договору № 354/10-21 від 19.10.2021 р. на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 ( ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи ); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації заборгованість в сумі 12 918 154 грн 51 коп., з яких: 8 156 135 грн 16 коп, невикористаний аванс за Договором № 354/10-21 від 19.10.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65, 2 064 889 грн 20 коп. - інфляційні втрати, 610 788 грн 69 коп. - 3% річних, 2 086 341 грн 46 коп. - пені.

Позовні вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що додаткова угода № 4 від 11.04.2022 р. до Договору № 354/10-21 від 19.10.2021 р. на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 ( ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) укладена з порушенням пункту 4 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: внесено зміни до істотних умов договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором. Також Прокурор зазначає, що спірна додаткова угода не відповідає вимогам підзаконних нормативно-правових актів, які імперативно регламентують питання здійснення розпорядниками ( одержувачами ) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, які закуповуються за бюджетні кошти, у зв`язку з чим відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною у судовому порядку. Крім того, Прокурор просив стягнути невикористаний аванс за Договором № 354/10-21 від 19.10.2021 р. та інфляційні витрати, 3% річних, а також пеню, оскільки Відповідач прострочив виконання зобов`язань за договором в частині своєчасного повернення невикористаних сум попередньої оплати.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 р. у справі № 904/1500/24 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі № 904/1500/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" основного боргу, в сумі 8 156 135 грн. 16 коп.. Визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 11.04.2022 р. до Договору № 354/10-21 від 19.10.2021 р. на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва об`єкту: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 ( ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи ). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 292 799 грн. 60 коп. - пені, 140 749 грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 29 279 грн. 96 коп. - 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 7 976 грн. 35 коп. - витрат по сплаті судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Дніпропетровська обласна прокуратура, через систему "Електронний суд", звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 1 793 541,86 грн. - пені, 1 924 139,90 грн.- інфляційних втрат та 581 508,73 грн. - 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, про задоволення позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, посилаючись лише на копії наявних в матеріалах справи платіжних доручень, якими у період з 25.10.2021 р. по 28.01.2022 р. Відповідач перерахував на рахунки інших суб`єктів підприємницької діяльності кошти в сумі 12 535 335,50 грн. на придбання матеріалів дійшов висновку про те, що аванс у розмірі 12 535 335,50 грн. був використаний Відповідачем відповідно до п. 11.9 договору протягом дев`яти місяців після його одержання, у зв`язку з чим, пеня, інфляційні втрати та 3% річних на зазначену суму не підлягають нарахуванню.

Водночас, на думку Скаржника, рішення Господарського суду Дніпропетровської обласні від 20.08.2024 р. у справі № 904/1500/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора прийнято з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи, без врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а тому в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

При цьому Скаржник зазначає, що у договорі сторони визначили строк реалізації Відповідачем суми авансу ( протягом дев`яти місяців після одержання ), на які цілі його має бути використано ( на виконання робіт, а не на придбання матеріалів, конструкцій, виробів ), якими документами має бути підтверджено його використання ( акти виконаних робіт по формі № КБ-2в ), а також строк та умови повернення невикористаних сум авансу (по закінченні дев`яти місяців і у разі прострочення - з нарахуванням штрафних санкцій ). Таким чином, враховуючи положення ст. 882 ЦК України та вищезазначених нормативних актів, а також умови укладеного Договору, аванс має бути використаний протягом дев`яти місяців після його одержання, а доказами його використання у строк, визначений договором, можуть бути лише акти виконаних робіт по формі № КБ-2в.

Скаржник наголошує на тому, що з урахуванням положень п. 11.9. Договору, у випадку невикористання вказаної суми попередньої оплати протягом 9 місяців, тобто до 23.07.2022 р. та 05.08.2022 р. включно, невикористаний аванс підлягав поверненню Генеральним підрядником на користь Замовника з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення.

Скаржник вважає, що на момент пред`явлення позову належними і допустимими доказами ( Актом здавання-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт ф. КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 від 11.12.2023 р. ) було підтверджено лише використання частини авансу ( з простроченням ) в сумі 4 379 200,34 грн. Сума невикористаного авансу складала 8 156 135,16 грн.

Скаржник зазначає, що з боку Генерального підрядника за Договором - ТОВ «Комерційний центр «Лібертон» мало місце невиконання грошового зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати ( авансу ) в період часу: з 25.07.2022 р. по 06.08.2022 р. у розмірі 10 158 942,00 грн.; з 07.08.2022 р. по 13.03.2023 р. у розмірі 14 154 606,00 грн.; з 14.03.2023 р. по 11.12.2023 р. у розмірі 12 535 335,50 грн.; з 12.12.2023 р. по 20.02.2024 р. у розмірі 8 156 135,16 грн.. Відповідно за вказані періоди Прокурором зроблено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних.

На переконання Скаржника враховуючи, що сторонами не надано актів виконаних робіт за договором № 354/10-21 від 19.10.2021 р. по формі № КБ-2в, які б підтверджували погашення авансу протягом дев`яти місяців з дня його одержання, тобто до 23.07.2022 р. та 05.08.2022 р. включно, вказане підтверджує факт невикористання Відповідачем отриманого авансу у визначений строк. Лише 11.12.2023 р. було частково закрито аванс в сумі 4 379 200,34 грн. ф. КБ3 та на підставі акту здавання-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт ф. КБ-2в. Таким чином, оскільки Відповідач не дотримався зазначених у договорі строків використання авансу на виконання робіт та порядку, а саме: не підтвердив факт використання ним суми авансу, не надав підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та не повернув отриманий від Позивача -2 аванс у строки, визначені договором, чим прострочив виконання грошового зобов`язання, то має сплатити штрафні санкції за весь період прострочення.

У додаткових письмових поясненнях, що надійшли до апеляційного суду, Прокурор зазначає, що у договорі сторони визначили строк реалізації Відповідачем суми авансу ( протягом дев`яти місяців після одержання ), на які цілі його має бути використано ( на виконання робіт, а не на придбання матеріалів, конструкцій, виробів ), якими документами має бути підтверджено його використання ( акти виконаних робіт по формі № КБ-2в ), а також строк та умови повернення невикористаних сум авансу (по закінченні дев`яти місяців і у разі прострочення - з нарахуванням штрафних санкцій (пені) і компенсаційних виплат (інфляційних втрат та 3% річних). Положення Договору стосовно того, що використання авансу має бути підтверджено актами виконаних робіт по формі № КБ-2в корелюються з положеннями нормативних актів, які регламентують правовідносини у сфері капітального будівництва. У строк, визначений у Договорі, протягом 9 місяців, тобто до 23.07.2022 р. та 05.08.2022 р. включно, Відповідачем ( Генпідрядником ) не було підтверджено належними і допустимими доказами факт використання отриманої від Позивача ( Замовника ) суми авансу (його частини).

Також, Прокурор вказує на те, що на момент пред`явлення позову ( у квітні 2024 ) належними і допустимими доказами ( Актом здавання-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт ф. КБ2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 від 11.12.2023 р. ) було підтверджено лише використання частини авансу ( з простроченням ) в сумі 4 379 200,34 грн. Сума невикористаного авансу складала 8 156 135,16 грн.. Після відкриття провадження у справі (провадження відкрито 09.04.2024 р. ) Відповідачем з відзивом на позов 24.04.2024 р. було надано до матеріалів справи копії: Акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 949 845,84 грн. за квітень 2024 року; Акту № 4 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 2 487 522,62 грн. за квітень 2024 року; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за квітень 2024 року на загальну суму 3 437 368,46 грн. Крім того, 29.07.2024 р. Відповідачем було долучено до матеріалів справи копії: Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 5 від 25.06.2024 р. на суму 3 527 127,67 грн.; Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 6 від 25.06.2024 р. на суму 288 278,69 грн.; Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 7 від 12.07.2024 р. на суму 903 360,34 грн.; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за червень на суму 3 815 406,36 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 липень 2024 року на суму 903 360,34 грн. Зазначеними документами Відповідач фактично підтвердив несвоєчасність використання отриманої ним попередньої оплати за договором на виконання робіт № 354/10-21 від 19.10.2021 р..

Отже, як наголошує Прокурор з боку Генерального підрядника за Договором - ТОВ «Комерційний центр «Лібертон» мало місце невиконання грошового зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати (авансу) в період часу: з 25.07.2022 р. по 06.08.2022 р. у розмірі 10 158 942,00 грн.; з 07.08.2022 р. по 13.03.2023 р. у розмірі 14 154 606,00 грн.; з 14.03.2023 р. по 11.12.2023 р. у розмірі 12 535 335,50 грн.; з 12.12.2023 р. по 20.02.2024 р. у розмірі 8 156 135,16 грн. Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції посилаючись на неналежні і недопустимі докази, а саме лише на копії наявних в матеріалах справи платіжних доручень, якими у період з 25.10.2021 р. по 28.01.2022 р. Відповідач перерахував на рахунки інших суб`єктів підприємницької діяльності кошти в сумі 12 535 335,50 грн. на придбання матеріалів, за відсутності взагалі жодного акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за період, у який мав бути використаний аванс, дійшов висновку про те, що аванс у розмірі 12 535 335,50 грн. був використаний Відповідачем відповідно до п. 11.9 договору протягом дев`яти місяців після його одержання, у зв`язку з чим, пеня, інфляційні втрати та 3% річних на зазначену суму не підлягають нарахуванню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що Відповідачем використано 12 535 335,50 грн в строк, який було встановлено пунктом 11.9. Договору. Залишок невикористаного авансу у сумі 1 619 270,50 грн ТОВ «КЦ «Лібертон» повернуло Департаменту 13.09.2023 р. згідно з платіжною інструкцією № 237 від 10.03.2023 р.. В кожному платіжному дорученні, згідно якого ТОВ «КЦ «Лібертон» перераховувались кошти ( з отриманого авансу ), як підстава такого перерахування зазначались, зокрема, реквізити Договору. Отже це свідчить, що всі витрати були пов`язані з виконанням робіт по Договору та платіжні доручення є належними доказами, відповідно до ст.76 ГПК України.

Товариство також вказує на те, що в пункті 11.9. Договору сторони визначили лише строк використання авансу, а пунктом 11.8. Договору визначили документи, згідно яких використаний аванс погашається. Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що аванс у розмірі 12 535 335 грн 50 коп. був використаний Відповідачем відповідно до п. 11.9 договору протягом дев`яти місяців після його одержання, у зв`язку з чим, пеня, інфляційні втрати та 3% річних на зазначену суму не підлягають нарахуванню.

Крім того, Товариство зазначає про те, що Прокуратура в даній справі помилково ототожнює слова «використання» та «погашення» авансу, оскільки як вбачається і з позовної заяви і з апеляційної скарги Прокуратура прирівнює використання авансу з подією погашення авансу - підписання актів виконаних робіт по формі КБ-2в. Ототожнення Прокуратурою слів «використання» та «погашення» призводить до того, що у Відповідача виникає обов`язок підписати акти виконаних робіт по формі КБ-2в, тобто виконати роботи на об`єкті, протягом 9 місяців з дня отримання авансу ( до 05.08.2022 р. ), а це не відповідає умовам Договору, оскільки п. 1.4. Договору визначено, що Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання Договору і завершить виконання робіт до 30.12.2022 р..

У письмових поясненнях Позивач -2 зазначив, що між департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «Комерційний центр «Лібертон» за результатами проведення процедури закупівлі було укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 354/10-21 від 19.10.2024 р. по об`єкту «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи)». Відповідно до п. 10.2 договору бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 ( частина 1 ) бюджетного кодексу України. Фінансування робіт здійснюється Замовником відповідно до плану фінансування по мірі надходження бюджетних коштів. Відповідно до п. 10.3 договору план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел фінансування. Згідно з п. 10.5 договору Замовник щорічно узгоджує з Генпідрядником уточнений план фінансування за місяцями на поточний рік. Таким чином, за відсутності на момент укладання договору інформації щодо фінансування будівельно-монтажних робіт за місяцями в 2022 році, договір був укладений терміном до кінця 2022 року.

Позивач -1 ( Дніпропетровська обласна державна адміністрація ) не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.09.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1500/24.

Матеріали справи № 904/1500/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 15.01.2025 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.02.2025 р..

Позивачі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників позивачів.

У судовому засіданні 19.02.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

16.09.2021 р. в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації ( далі Департамент ) процедури відкритих торгів із закупівлі робіт ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи) (ID закупівлі: UA-2021-09-16-008853-d), очікуваною вартістю 14 909 390 грн 40 коп.

На участь у тендері подали пропозиції два учасника: ТОВ Комерційний центр Лібертон та Приватне підприємство Спецбудмонтаж-21.

За результатом проведених торгів переможцем визначено ТОВ Комерційний центр Лібертон з ціновою пропозицією 14 899 585 грн 63 коп.

19.10.2021 р. між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" ( Генеральний підрядник ) укладено Договір на виконання будівельно-монтажних робіт 354/10-21, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Генеральний підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва.

Згідно з п. 1.2 договору об`єкт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 ( ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи ).

Місце розташування об`єкта: вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна, 50025.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації, яку було відкориговано та отримано експертний звіт. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі реконструкції у разі внесення змін до проектної документації ( п. 1.3 договору ).

Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2024 р. ( п. 1.4 договору в редакції додаткової угоди № 9 від 15.12.2023 р. ).

Початок та закінчення будівельно-монтажних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору ( додаток № 2 ) та умовами договору ( п. 1.5 договору ).

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору ( додаток № 1 ), є динамічною і складає 14 899 585 грн 63 коп., у тому числі ПДВ 20% - 2 483 264 грн 27 коп. ( п. 2.1 договору ).

Відповідно до розділу 3.4 договору, Генпідрядник зобов`язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором ( п. 3.4.1 ) ; здійснювати експертну перевірку (при визначеній будівельними нормами необхідності) випробовування конструкцій, виробів, устаткування тощо, які використовуються при будівництві, та повідомляти про це Замовника у визначені Договором строки ( п. 3.4.2 ); передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та Договором, об`єкт будівництва ( п. 3.4.3 ); вжити всіх необхідних заходів до недопущення передачі без згоди Замовника проектної документації (примірників, копій) третім особам ( п. 3.4.4 ); забезпечити ведення та передачу Замовнику в установленому порядку документів про виконання Договору ( п. 3.4.5 ); забезпечити координацію діяльності субпідрядників, залучати їх до вирішення наявних проблем, створювати необхідні умови для виконання договірних зобов`язань і контролювати хід їх виконання, здійснювати приймання робіт, представляти їх інтереси у відносинах із Замовником. Генпідрядник несе перед Замовником відповідальність за дії субпідрядників такою ж мірою, як і за свої власні дії ( п. 3.4.6 ); забезпечити при наявності субпідрядних договорів відсутність будь-яких правових відносин між Замовником і субпідрядниками при виконанні цього Договору ( п. 3.4.7 ); нести відповідальність за залучення для виконання робіт робітників та інженерно- технічних працівників достатньої кількості та відповідної кваліфікації ( п. 3.4.8 ); нести відповідальність за якість виконаних робіт, застосовуваних матеріалів, устаткування ( п. 3.4.9 ); своєчасно та невідкладно усувати недоліки робіт, допущені з його вини ( п. 3.4.10 ); відшкодувати відповідно до законодавства та Договору завдані Замовнику збитки ( п. 3.4.11 ); інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов`язань за Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення ( п. 3.4.12 ).

Відповідно до п. 10.1 договору фінансування будівництва об`єкта проводиться за планом, який складається Замовником, узгоджується з інвестором ( головним розпорядником бюджетних коштів ) та Генпідрядником і є невід`ємною частиною договору ( додаток № 3 ).

Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 ( частина 1 ) Бюджетного Кодексу України. Фінансування робіт здійснюється замовником відповідно до плану фінансування по мірі надходження бюджетних коштів ( п. 10.2 договору ).

Розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 10 ( десяти ) робочих днів після надходження коштів з бюджету на розрахунковий рахунок Замовника для фінансування зазначених робіт та будуть здійснюватися на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку на оплату робіт; проміжними платежами в міру виконання робіт ( п. 11.1 договору ).

Згідно з п. 11.7 договору Замовник при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 ( десяти ) робочих днів перераховує Генпідряднику аванс у розмірі 100% від вартості зазначених робіт за договором згідно Порядку та умовам надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 р. № 615 Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти ( зі змінами ), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(зі змінами) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 р. № 26-ОД.

Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін ( п. 11.8. договору ).

Генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 р. № 615 Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва ( зі змінами ), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 Деякі питання здійснення розпорядником ( одержувачами ) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти ( зі змінами ), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" ( зі змінами ) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 р. № 26-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев`яти місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення ( п. 11.9 договору ).

Бюджетні фінансові зобов`язання за спеціальним фондом бюджету беруться Замовником виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету ( п. 11.11 договору ).

Згідно з п. 13.1 договору відповідальність сторін за порушення зобов`язань за договором та порядок урегулювання спорів визначаються нормативними документами, що регулюють ці питання та цим договором.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань Генпідрядник сплачує Замовнику штрафні санкції ( пеню ) у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати Генпідрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає Замовнику не освоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції. Крім сплати штрафних санкцій Генпідрядник компенсує Замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором ( п. 13.2 договору ).

Відповідно до п. 13.3 договору, Генпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини строків виконання робіт, що зазначаються у календарному графіку робіт. У разі порушення строків виконання робіт Генпідрядник сплачує штрафні санкції ( пеню ) у розмірі облікової ставки НБУ від вартості договірної ціни за кожний день прострочення.

Сторони, відповідно до п. 13.4 договору, зобов`язуються докладати зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, в тому числі шляхом проведення переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень, залучення експертів, продовження строків врегулювання розбіжностей, внесення змін в умови Договору тощо.

Згідно з п. 13.5 договору, у разі недосягнення Сторонами згоди спори ( розбіжності ) вирішуються у судовому порядку.

Пунктом 14.1 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін ( аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, тощо ).

Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору. Перегляд основних умов договору оформлюється додаткового угодою з урахуванням вимог ст. 41 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 р. Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель ( п. 15.1 договору ).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.12.2024 р., а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору ( п. 16.1 договору в редакції додаткової угоди № 9 від 15.12.2023 р.).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ( п. 16.2 договору ).

На виконання п. 11.7 договору № 354/10-21 від 19.10.2021 р. Замовником на користь ТОВ Комерційний центр Лібертон перерахований аванс в межах 95% на виконання робіт по об`єкту: Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 на загальну суму 14 154 606 грн 00 коп. ( платіжні доручення № 2078 від 20.10.2021 р. на суму 10 158 942 грн 00 коп. та № 2212 від 04.11.2021 р. на суму 3 995 664 грн. 00 коп. ).

Додатковою угодою № 4 від 11.04.2022 р. до договору № 354/10-21 сторонами внесено зміни до договору, зі змісту якої вбачається, що Генпідрядник використовує одержану попередню оплату на виконання робіт на об`єкті протягом дев`яти місяців після одержання авансу, за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення. Вказану додаткову угоду, укладено відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, Указу Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного положення в Україні та п. 14.1 розділу 14 договору, на підставі повідомлення Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлювали виконання зобов`язань в строки, передбачені Договором.

Прокурор у позовній заяві зазначає про те, що за повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України від 21.02.2024 р. № 04-10-10/2725 та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.12.2023 р. № 2963/0/174-23 за вищезазначеним Договором згідно виписки з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я Департаменту, 13.03.2023 р. ТОВ Комерційний центр Лібертон були повернуті кошти у сумі 1 619 270 грн 50 коп. та 11.12.2023 р. було частково закрито аванс в сумі 4 379 200 грн 34 коп. ф. КБЗ та на підставі акту здавання-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт ф. КБ2. Таким чином, станом на 20.02.2024 р. сума непогашеного авансу складала 8 156 135 грн 16 коп. Отже, з урахуванням положень п. 11.9. Договору, у випадку невикористання вказаної суми попередньої оплати протягом 9 місяців, тобто до 24.07.2022 р. та 06.08.2022 р. включно, невикористаний аванс підлягав поверненню Генеральним підрядником на користь Замовника з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення. Порушення вимог бюджетного законодавства щодо неподання у встановлені терміни підтвердних документів про отримання послуг при здійсненні попередньої оплати на зазначені цілі згідно з платіжними дорученнями № 2078 від 20.10.2021 р. на суму 10 158 942 грн 00 коп. та № 2212 від 04.11.2021 р. на суму 3 995 664 грн 00 коп. підтверджується також протоколами про порушення бюджетного законодавства № 29 від 21.07.2022 р. та № 30 від 05.08.2022 р., складеними посадовими особами ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області.

Також, Прокурор зазнає, що крім посилання на загальний лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., адресований всім, кого це стосується, додаткова угода № 4 від 11.04.2022 р. не містить посилань на належних доказів неможливості виконання Генеральним підрядником зобов`язання за спірним договором щодо використання одержаного авансу на виконання робіт або щодо повернення невикористаних протягом 9 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну. Отже, Прокурор вважає, що внаслідок укладення додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 р. до спірного договору фактичне повернення авансу за ним у розмірі 8 156 135 грн 16 коп. вчасно не відбулось, у зв`язку з цим, вбачаються ознаки безпідставного користування ТОВ Комерційний центр Лібертон бюджетними коштами, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері. Наразі зобов`язання за договором № 354/10-21 від 19.10.2021 р. станом на 20.02.2024 р. не припинені. Враховуючи викладене, на думку Прокурора, додаткова угода № 4 до спірного договору була укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ № 1764 від 27.12.2001 р., тому відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною в судовому порядку. Крім того, станом на 20.02.2024 р. сума непогашеного авансу складала 8 156 135 грн 16 коп., який підлягав до стягнення з Відповідача на користь Департаменту. Також, Прокурор нарахував та просив стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 25.07.2022 р. по 23.01.2023 р. у розмірі 2 086 341 грн 46 коп., 3% річних за загальний період з 25.07.2022 р. по 20.02.2024 р. у розмірі 610 788 грн 69 коп. та інфляційні втрати за загальний період з 25.07.2022 по 20.02.2024 у розмірі 2 064 889 грн 20 коп.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, Відповідач заперечував проти задоволення позову Прокурора, посилаючись на те, що отримав аванс у сумі 14 154 600 грн 00 коп., що становило 95% ціни договору. У період з 25.10.2021 р. по 28.01.2022 р. ТОВ "Комерційний центр "Лібертон" використало 12 535 335 грн 50 коп. одержаного авансу для придбання матеріалів, оплати праці та податків на виконання робіт. Залишок авансу станом на 29.01.2022 р. становить 1 619 270 грн 50 коп., який було повернуту Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 13.03.2023 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 237 від 10.03.2023 р.. У зв`язку з форс-мажорними обставинами, які є загальновідомими, між сторонами договору була укладена спірна додаткова угода, якою було внесено зміни до пункту 11.9 стосовно лише строку використання сплаченого Замовником авансу, а не строк дії договору, у зв`язку з чим Відповідач вважає, що спірною додатковою угодою сторони не змінювали а ні строк дії договору, а ні строк виконання Генпідрядником своїх зобов`язань щодо виконання робіт. Відповідач наголошував на те, що використання майже всієї суми отриманого авансу відбулося за період, який трохи перевищує три місяці, тобто в дев`ятимісячний строк, як то передбачено первинними умовами п. 11.9 договору ( навіть без врахування змін, внесених додатковою угодою № 4 від 11.04.2022 р. ) та залишок коштів повернутий Замовнику одразу після повідомлення ним реквізитів для оплати, отже вказане свідчить про відсутність порушення умов договору з боку ТОВ "Комерційний центр "Лібертон", а тому вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих Прокуратурою є безпідставними, зважаючи на те, що їх розрахунок здійснений на суму використаного авансу. Крім того, Відповідач вказував, що строк позовної давності до вимог про сплату пені сплив.

Позивачем -2 у додаткових поясненнях, також просив суд відмовити у задоволені позову, оскільки зі змісту додаткової угоди вбачається, що сторони не змінювали ані строк дії договору, ані строк виконання Генпідрядником своїх зобов`язань щодо виконання робіт. Сторони змінили строк використання Генпідрядником авансу на придбання матеріалів. Такий строк не є строком дії договору, та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, у зв`язку з чим, оскаржувана додаткова угода була укладена з дотриманням вимог чинного законодавства, а також умов самого договору. Крім того, у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин, які є загально відомими, термін повернення авансового платежу ще не настав, а тому підрахунки, які були здійснені Прокурором, не мають жодного обґрунтування. Відповідачем було використано авансові кошти відповідно до Постанови № 1070 протягом трьох місяців з моменту отримання коштів, проте у зв`язку з початком воєнного стану в України та впровадженням обмежень щодо фінансування будівельно-монтажних робіт відповідно до Постанови № 590 Департамент не мав змоги розрахуватися з Генпідрядником за фактично придбані матеріали та виконані будівельні роботи тому, що придбані матеріали закриваються виключно з виконаними роботами, у зв`язку з чим, суми використаного авансу і було відображено в актах пізніше ніж фактичне його використання.

У відповіді на відзив, Прокурор вказував на те, що доказами використання авансу у строк, визначений договором, можуть бути лише акти виконаних робіт по формі № КБ-2в, проте на момент пред`явлення позову сума невикористаного авансу складала 8 156 135 грн 16 коп., із загальної суми перерахованого авансу належними і допустимими доказами підтверджено лише використання його частини в сумі 4 379 200 грн 34 коп. Крім того, під час судового розгляду справи Відповідачем були надані докази про використання частини авансу у квітні 2024 року на загальну суму 3 437 368 грн 46 коп., то в цій частині провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутності предмету спору.

Під час розгляду спору Прокурором було подано клопотання про закриття провадження у справі № 904/1500/24 в частині стягнення з Відповідача суми невикористаного авансу у розмірі 8 156 135 грн 16 коп..

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Рішення суду про часткове задоволення вимог Прокурора мотивоване тим, що внесення змін, зокрема, щодо строку використання Генпідрядником авансу, шляхом укладання додаткової угоди № 4 від 11.04.2022 р. до договору суперечить вимогам, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019 р., постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 р., а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р.. В частині стягнення з Відповідача на користь Позивача -2 пені у розмірі 292 799 грн 60 коп., інфляційних втрат у сумі 140 749 грн 30 коп. та 3% річних у сумі 29 279 грн 96 коп., суд першої інстанції дійшов до висновку, що аванс у розмірі 12 535 335 грн 50 коп. був використаний Відповідачем відповідно до п. 11.9 договору протягом дев`яти місяців після його одержання, у зв`язку з чим, пеня, інфляційні втрати та 3% річних на зазначену суму не підлягають нарахуванню.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Прокурора та Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рн/99 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у судовому порядку, забезпечення раціонального використання землі.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 р. у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 р. у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 р. у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 р. у справі № 921/31/18.

Розглядаючи питання обґрунтування Прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наголошено, що Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу ( нездійснення захисту інтересів держави ) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора, такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з позовною заявою, Прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, Дніпропетровською обласною прокуратурою листом за № 24-605вих-23 від 30.05.2023 р. повідомлено Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.

У відповіді за № 1362/0/174-23 від 30.06.2023 р. Департамент повідомив про відсутність, на його думку, будь-яких порушень під час укладення додаткових угод до договору від 19.10.2021 р., відсутність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, а також відсутність обставин, які б вказували на невиконання або неналежне виконання облдержадміністрацією та/або Департаментом своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

Аналогічне повідомлення Дніпропетровською обласною прокуратурою направлено до Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 25.01.2024 р. № 24-114 вих-24.

У відповіді № 390/0/174-24 від 22.02.2024 р. Департамент повідомив про відсутність, на його думку, будь-яких порушень під час укладення додаткових угод до договору від 14.09.2021 р., відсутність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави, а також відсутність обставин, які б вказували на невиконання або неналежне виконання облдержадміністрацією та/або Департаментом своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

Таким чином, як слушно зауважив суд першої інстанції - з боку уповноважених органів ( Дніпропетровська обласна військова адміністрація та Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації ) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред`явлено до суду позов на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткової угоди № 4 до Договору, а також про стягнення з Відповідача невикористаного авансу та штрафних санкцій.

У зв`язку з чим, Дніпропетровською обласною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листами від 27.03.2024 р. № 24-400вих-24 і № 24-401вих-24 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді. Більш того, таке звернення Прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання у бюджетній сфері.

Господарським судом Дніпропетровської області позов Прокурора задоволено частково: закрито провадження у справі № 904/1500/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" основного боргу, в сумі 8 156 135 грн. 16 коп., визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 11.04.2022 р. до Договору № 354/10-21 від 19.10.2021 р.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 292 799 грн. 60 коп. - пені, 140 749 грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 29 279 грн. 96 коп. - 3% річних. У решті позовних вимог відмовлено.

Зважаючи на те, що Прокурор оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 793 541,86 грн. - пені, 1 924 139,90 грн. - інфляційних втрат та 581 508,73 грн. - 3% річних, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судового рішення лише у межах зазначених позовних вимог.

Задовольняючи частково позов Прокурора в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача -2: суму пені у розмірі 292 799 грн 60 коп., інфляційні втрати у сумі 140 749 грн 30 коп. та 3% річних у сумі 29 279 грн 96 коп., суд першої інстанції дійшов до висновку, що аванс у розмірі 12 535 335 грн 50 коп. був використаний Відповідачем відповідно до п. 11.9 договору протягом дев`яти місяців після його одержання, у зв`язку з чим, пеня, інфляційні втрати та 3% річних на зазначену суму не підлягають нарахуванню. З огляду на викладене, правомірним є нарахування із заборгованості у сумі 1 619 270 грн 50 коп.: пені за період з 05.08.2022 р. по 12.03.2023 р., 3% річних за період з 05.08.2022 р. по 12.03.2023 р. та інфляційні втрати за період з серпня 2022 року по лютий 2023 року.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду попередньої інстанції з огляду на таке.

Як встановлено матеріалами справи, 19.10.2021 р. між ТОВ «КЦ «Лібертон» ( Генпідрядник ) та Департаментом ( Замовник ) було укладено Договір № 354/10-21, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва. Об`єкт: ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 - нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул.Володимирівська, між буд.61 та 65 (ДК 021:2015:45300000-0 Будівельно-монтажні роботи).

За умовами п. 11.7 Договору Замовник при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 робочих днів перераховує Генпідряднику аванс на виконання робіт по об`єкту у розмірі до 100% від вартості зазначених робіт за Договором згідно Порядку та умовами надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 р. № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 «Про деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CcV-2» (зі змінами) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 р. № 26-ОД.

Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в, підписаного уповноваженими представниками Сторін ( п.11.8 Договору ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ст. 626 ЦК України ).

За договором підряду одна сторона ( підрядник ) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника ), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу ( частина 1 ст. 837 ЦК України ).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково ( частина 1 ст. 854 ЦК України ).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх ( частина 1 ст. 875 ЦК України ).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта ( частина друга ст. 875 ЦК України ).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін ( частина 4 ст. 879 ЦК України ).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( частина 1 ст. 193 ГК України ).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( частина 1 ст. 526 ЦК України ).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України ).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( частина 1 ст. 530 ЦК України ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( частина 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( частина 1 ст. 611 ЦК України ).

Відповідно до п. 11.9 договору Генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 р. № 615 Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"(зі змінами) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 р. № 26-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на виконання робіт протягом дев`яти місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 199 ГК України визначено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 11.7 Договору платіжними дорученнями № 2078 від 20.10.2021 р. на суму 10 158 942,00 грн. та № 2212 від 04.11.2021 р. на суму 3 995 664,00 грн. Замовником Генпідряднику відповідно 23 жовтня та 05 листопада 2021 року був перерахований аванс в межах 95% на виконання робіт по об`єкту: Нове будівництво малого групового будинку за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Володимирівська, між буд. 61 та 65 на загальну суму 14 154 606,00 грн.

За повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України від 21.02.2024 р. № 04-10-10/2725 та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.12.2023 р. № 2963/0/174-23 за вищезазначеним Договором згідно виписки з рахунку UA628201720344231004125017816, відкритого на ім`я Департаменту, 13.03.2023 р. ТОВ «КЦ «Лібертон» були повернуті кошти у сумі 1 619 270,50 грн. та 11.12.2023 р. було частково закрито аванс в сумі 4 379 200,34 грн. ф. КБ 3 на підставі акту здавання-приймання виконаних будівельно-монтажних робіт ф. КБ2.

Таким чином, з урахуванням положень п. 11.9. Договору, у випадку не підтвердження використання суми попередньої оплати (авансу) протягом 9 місяців актами виконаних робіт по формі № КБ-2в, тобто до 23.07.2022 р. та 05.08.2022 р. включно, невикористаний аванс підлягав поверненню Генеральним підрядником на користь Замовника з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення.

Звертаючись до суду з позовом, Прокурор посилався на те, що у строк, визначений у Договорі, протягом 9 місяців, тобто до 23.07.2022 р. та 05.08.2022 р. включно, Відповідачем ( Генпідрядником ) не було підтверджено належними і допустимими доказами факт використання отриманої від Позивача ( Замовника ) суми авансу ( його частини ). При цьому, на момент пред`явлення позову Прокурором ( у квітні 2024 р. ) належними і допустимими доказами ( Актом здавання-приймання виконаних будівельно- монтажних робіт ф. КБ2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 від 11.12.2023 р. ) було підтверджено лише використання частини авансу ( з простроченням ) в сумі 4 379 200,34 грн. Сума невикористаного авансу складала 8 156 135,16 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі ( провадження відкрито 09.04.2024 р. ) Відповідачем було надано до суду в копіях: Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 949 845,84 грн. за квітень 2024 року; Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 2 487 522,62 грн. за квітень 2024 року; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за квітень 2024 року на загальну суму 3 437 368,46 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 5 від 25.06.2024 р. на суму 3 527 127,67 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 6 від 25.06.2024 р. на суму 288 278,69 грн.; Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в № 7 від 12.07.2024 р. на суму 903 360,34 грн.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за червень на суму 3 815 406,36 грн.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 липень 2024 року на суму 903 360,34 грн..

Враховуючи надані Відповідачем суду передбачені умовами договору докази використання авансу у розмірі 8 156 135 грн 16 коп., Прокурором було подано до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі № 904/1500/24 в частині стягнення з Відповідача - 8 156 135 грн 16 коп. ( суми невикористаного авансу ) у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення суми основного боргу у вказаному розмірі з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору ( наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо ), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між Позивачем і Відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом спору у цій справі є вимоги Прокурора про стягнення, зокрема 8 156 135 грн 16 коп. суми невикористаного авансу на підставі п. 11.9. Договору, у зв`язку із не підтвердженням використання суми попередньої оплати саме актами виконаних робіт по формі № КБ-2в, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення ( згідно умов договору ).

Разом з тим, прийнявши в якості належних доказів надані Відповідачем акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, якими відповідно до п. 11.8. договору використаний аванс у сумі 8 156 135 грн 16 коп. вважається погашеним, Прокурор зазначив про відсутність предмету спору, подавши відповідне клопотання, залишивши поза увагою той факт, що вказані кошти фактично не були сплачені Відповідачем Позивачу.

При цьому, надані Відповідачем до суду акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, фактично підтвердили, що аванс у розмірі 8 156 135 грн 16 коп. був перерахований Генеральним підрядником на закупівлю матеріалів, оплати праці та податків на виконання робіт відповідно до платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.

З урахуванням положень п. 11.9. Договору, та приймаючи до уваги використання вказаної суми попередньої оплати, у Генерального підрядника відсутні підстави для її повернення на користь Замовника, а тому відсутні підстави і для нарахування річної відсоткової плати на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення, а також застосування ст. 625 ЦК України.

Прокурор стверджує, що вказаними документами Відповідач фактично підтвердив несвоєчасність використання отриманої ним попередньої оплати за договором на виконання робіт № 354/10-21 від 19.10.2021 р..

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи із заявлених позовних вимог, Прокурор не просив застосувати до Відповідача передбачену умовами договору відповідальність саме за порушення строку надання таких доказів ( актів виконаних робіт по формі № КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін, якими відповідно до 11.8. договору погашається використаний аванс ).

Також, судом враховані пояснені Департаменту капітального будівництва надані під час розгляду справи в суді першої інстанції. Так, Позивач ( Замовник ) зазначив, що Відповідачем було використано авансові кошти відповідно до Постанови № 1070 протягом трьох місяців з моменту отримання коштів, проте у зв`язку з початком воєнного стану в України та впровадженням обмежень щодо фінансування будівельно-монтажних робіт відповідно до Постанови № 590, Департамент не мав змоги розрахуватися з Генпідрядником за фактично придбані матеріали та виконані будівельні роботи тому, що придбані матеріали закриваються виключно з виконаними роботами, у зв`язку з чим, суми використаного авансу і було відображено в актах пізніше ніж фактичне його використання.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора про стягнення з Відповідача: 1 793 541,86 грн. - пені, 1 924 139,90 грн. - інфляційних втрат та 581 508,73 грн. - 3% річних.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 р. у справі № 904/1500/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.02.2025 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін