Ухвала

від 24.02.2025 по справі 905/830/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24.02.2025 Справа № 905/830/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та відстрочення сплати судового збору

у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (85300, Донецька область, місто Покровськ, проспект Торгівельна, будинок №106-А, кабінет №107, код ЄДРПОУ 00191075)

та до Компанії «BARLENCO LTD» (Барленко ЛТД) (Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр); ЄДРПОУ 00221823)

PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.») (Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland), ЄДРПОУ 02432169)

та співвідповідача гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 )

про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію, стягнення солідарно суми компенсації в розмірі 3 946 843,98 грн, суми збитків за неотримані дивіденди в 2017 році на загальну суму 562 909,12 грн та відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895 232,47 грн.

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD» (далі - Барленко ЛТД), Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ Б.В.» (Далі - Компанії «METINVEST B.V.», ОСОБА_3 ) про:

- визнання недійсним правочину щодо застосування до ОСОБА_1 процедури примусового викупу належних йому на праві власності 30 000 шт. акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;

- застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_1 відшкодування за не отримані дивіденди, нараховані за результами роботи Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017 рік, в розмірі 423 349,68 грн.;

- солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «BARLENCO LTD», Компанії «METINVEST B.V.» на користь ОСОБА_1 збитків, спричиненних в зв`язку з недотриманням справедливої компенсації за акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 4 707 996,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Компанія «BARLENCO LTD» (Республіка Кіпр), яка разом з Компанією «МЕТINVEST B.V.» (Нідерланди) та ПрАТ «Фірма верхнього одягу «Фея» володіла домінуючим контрольним пакетом акцій ПрАТ «АКХЗ», примусово викупила акції цього товариства у міноритарного акціонера ОСОБА_1 . Викуп відбувся відповідно до положень ст.65-2 Закону «Про акціонерні товариства» (процедура сквіз-ауту). В процесі викупу наглядова рада ПрАТ "АКХЗ" визначила ринкову ціну однієї акції у 13,13 грн на підставі даних звіту про оцінку. Водночас викуп було здійснено за ціною 15 грн за одну акцію (найвища ціна, за якою акції викуповувалися покупцем та афілійованими з ним особами на ринку протягом останніх 12 місяців). ОСОБА_1 вважав таку ціну несправедливою, визначеною з порушенням вимог закону на підставі чого звернувся до суду з позовом до ПрАТ «АКХЗ» про визнання за ним права на отримання справедливої вартості за примусово вилучені акції ПрАТ «АКХЗ» та встановлення їх розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 грн із розрахунку на 1 акцію; стягнення солідарно з ПрАТ «АКХЗ», Компанії «BARLENCO LTD», Компанії «METINVEST B.V.», ОСОБА_2 компенсації за примусово вилучені акції, збитків за неотримані дивіденди, відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 у справі №905/830/21 позов задоволено частково: визнано за позивачем право на отримання вартості за примусово вилучені акції ПрАТ «АКХЗ» у розмірі з розрахунку 54,30 грн за одну акцію; стягнуто солідарно з ПрАТ «АКХЗ», Компанії «BARLENСO LTD» та Компанії «МЕТINVEST B.V.» суму компенсації за примусово вилучені акції в розмірі 1 179 000 грн, заборгованість з виплати дивідендів за 2017 рік у розмірі 353 732,78 грн та 205 799,71 грн інфляційних втрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 у справі №905/830/21 рішення суду першої інстанції скасувано в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 782 582,95 грн, 3% річних у розмірі 184 214,71 грн, нарахованих на суму компенсації за примусово вилучені акції; ухвалено у цій частині нове рішення, яким задоволено ці позовні вимоги; здійснено перерозподіл судових витрат, змінено резолютивну частину рішення.

Додатковою постановою від 04.06.2024 Східний апеляційний господарський суд у справі №905/830/21 здійснив розподіл витрат зі сплати судового збору, у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Постановою Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №905/830/21 касаційні скарги ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 задоволено частково. Рішення Господарського суду Донецької області від 04.09.2023, постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №905/830/21 скасовано. Справу №905/830/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 справа №905/830/21 передана на розгляд судді Кучерявої О.О.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2024 справу прийнято до розгляду суддею Кучерявою О.О., призначено дату підготовчого засідання.

Підготовче засідання відкладалось.

Ухвалою суду від 21.11.2024 відкладено підготовче засідання на 20.12.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Кучерявої О.О. у відпустці з 16.12.2024 року по 30.12.2024 року судове засідання, призначене на 20.12.2024, не відбулося, про що сторони були повідомлені в установленому порядку.

Відповідно по положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/1 від 20.01.2025 у зв`язку з перебуванням судді Кучерявої О.О у відпустці з вагітністю та пологами з 13 січня 2025 року по 18 травня 2025 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/830/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 суддею для розгляду справи №905/830/21 визначено Фурсову С.М.

Ухвалою суду від 24.01.2024 справу №905/830/21 прийнято до провадження суддею Фурсовою С.М. та призначено підготовче засідання на 25.02.2025.

До суду 19.02.2025 від позивача надійшли заяви з процесуальних питань, у тому числі, заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій остання просить суд збільшити розмір позовних вимог у справі №905/830/21 та викласти позовні вимоги в наступній редакції:

1. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075), Компанії BARLENCO LTD (реєстраційний номер: НЕ 221823), ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЕТІНВЕСТ Б.В.» (PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V.) (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697), гр. ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 4 680 025,32 гривень, суму неотриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» 2017, 2018, 2020 років на загальну суму 1 911 919,07 гривень, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 170 860,05 гривень.

2.Вирішити питання розподілу судових витрат.

Також, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивачем первісно заявлені позовні вимоги (з урахуванням змін, які були розглянуті та прийняті ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 при первісному розгляді справи) про:

- визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 гривень із розрахунку на 1 акцію,

- стягнення солідарно суми компенсації в розмірі 3 946 843,98 гривень, суми збитків за неотриманні дивіденди в 2017 році на загальну суму 562 909,12 гривень та відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 895 232,47 гривень.

Частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Також, частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові №910/18389/20 від 22.07.2021 зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Дослідивши подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог судом встановлено, що окрім зміни кількісних показників сум компенсації за примусово вилучені акції ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», суми неотриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» за 2017 рік, відсотків за користування чужими грошовими коштами, позивачем також додатково заявлено до стягнення суму не отриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» 2018, 2020 років.

Отже, позивачем змінено позовні вимоги, зокрема, шляхом доповнення їх новими, а тому така заява фактично є заявою про зміну предмету позову.

При цьому, заявником взагалі не наведено, якими підставами вже розглядуємого позову обґрунтована вимога щодо додатково заявлених до стягнення сум не отриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» 2018, 2020 років.

Крім того, позивачем не вказано, чи підтримуються позовна вимога щодо визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру від 54,30 гривень із розрахунку на 1 акцію, або позивач відмовляється від вказаної вимоги.

Згідно з частиною 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Позивачем же не вказано, які фактичні обставини справи сталаися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, що надало йому право на зміну предмету позову при новому розгляді справи.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Якщо ГПК України передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивачем же не подано доказів направлення заяв з процесуальних питань до Електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» користувача ЄСІТС.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", позивач за збільшення та доповнення позовних вимог новою вимогою у даній справі повинен був сплатити судовий збір виходячи з розрахунку:

2 957 818,87 х 1,5% х 0,8 коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору = 35 493,83 гривень.

Позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №905/830/21.

В обґрунтування вказаної заяви посилається на відсутність у позивача будь-яких доходів за період з 4 кварталу 2021 року по 3 квартал 2024 року. Окрім того, зазначено, що враховуючи воєнний стан в країні, позивач вимушено залишився проживати на окупованій території в м. Енергодар та загальний судовий збір в розмірі 90 107,13 гривень є надто великою сумою, а зобов`язання щодо сплати судового збору у такому розмірі унеможливить доступ до правосуддя з метою захисту порушених прав та інтересів.

Розглянувши заяву представника позивача про відстрочення сплати (доплати) судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову), господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Частинами 1,2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Поряд з цим, особа, яка подає заяву про зменшення судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Положення ст.8 Закону «Про судовий збір» містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення ГПК України та Закону «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Суд вказує, що заявником до заяви не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану позивача.

У додатках до поданої заяви про відстрочення сплати судового збору зазначено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за вищевказаний період, проте такий документ фактично відсутній у додатках, що підтверджується Актом відділу документального забезпечення (канцелярії) Господарського суду Донецької області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення сплати (доплати) судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову) у справі №905/830/21.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2024 розглядалось питання про наявність підстав для звільнення позивача від доплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог. В межах розгляду вказаного питання суд досліджувалав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 4 кварталу 2021 року по 3 квартал 2024 року та встановив, що означений документ відображає лише інформацію про доходи позивача, однак не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання заяви про збільшення позовних вимог в даній справі. При цьому, представником позивача не надано інших доказів, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо.

Правові наслідки неподання відповідних доказів закріплені у ч. 10 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

У постанові від 15.04.2021 у справі №920/949/19 Верховний суд зробив висновок про те, що положення ч. 10 ст. 174 ГПК України застосовуються не лише у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви встановить, що відповідно до поданого платіжного доручення (квитанції, чека тощо) сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про судовий збір»), а також у випадку, коли до заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що заява позивача про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову) підлягає залишенню без руху .

Керуючись ст. ст. 46, 163, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову, залишити без руху.

2.Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення сплати (доплати) судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог (зміну предмету позову) у справі №905/830/21.

3.Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання цієї ухвали суду шляхом надання до суду:

-підстави доповнення позовних вимог новими вимогами про стягнення сум не отриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» 2018, 2020 років .

- зазначити фактичні обставини справи, які сталися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, що надали позивачу право в порядку ч. 4 ст. 46 ГПК України на зміну предмету позову при новому розгляді справи - додатково заявлення до стягнення сум не отриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» 2018, 2020 років;

- зазначити підстави позовних вимог про стягнення сум не отриманих дивідендів, нарахованих за результатами діяльності ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» 2018, 2020 років, виходячи з підстав первісного позову;

- доказів направлення заяви про збільшення позовних вимог до Електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» користувача ЄСІТС;

- доказів сплати (доплати) судового збору за реквізитами Господарського суду Донецької області в сумі 35 493,83 гривень.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу.

Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Фурсова