Рішення

від 18.02.2025 по справі 908/3133/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 Справа № 908/3133/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (пр. Оболонський, 35-а, м. Київ, 04205; ідентифікаційний код юридичної особи 41110750)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ» (Каховське шосе, буд. 3/7, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311; ідентифікаційний код юридичної особи 34667488)

про стягнення коштів у розмірі 2 003 564,30 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гончаров Дмитро Олександрович (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000836 від 13.01.2020, ордер серії АА №1455625 від 14.06.2024;

від відповідача: не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

29.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (скорочене найменування - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ» (скорочене найменування - ТОВ «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ») про стягнення заборгованості в розмірі 2 003 564,30 грн, з якої:

заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 235 085,42 грн;

розмір майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта лізингу в розмірі 384 443,46 грн;

неустойка в розмірі 1 058 880,52 грн;

штраф 10% в розмірі 23 508,54 грн;

пеня в розмірі 221 433,43 грн;

три проценти річних в розмірі 17 158,80 грн;

інфляційні нарахування в розмірі 63 054,13 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 справу №908/3133/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 04.12.2024 відкрито провадження у справі №908/3133/24; присвоєно справі номер провадження 3/118/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 27.12.2024 о 10:00 год.; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки

Ухвалою суду від 27.12.2024 відкладено підготовче засідання на 21.01.2025 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 21.01.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу №908/3133/24 до судового розгляду по суті на 18.02.2025 о 9:30 год.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є Каховське шосе, буд. 3/7, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311.

Станом на момент звернення позивача до суду, не здійснюється відправка пошти на адресу відповідача, оскільки зазначена територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Інформація про не функціонування відділень АТ «Укрпошта» на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти, зокрема поштове відділення за індексом - 72311.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оголошення опубліковане 06.12.2024 та 27.12.2024.

Судом встановлено, що відповідач укладаючи договір фінансового лізингу №12506/12/21-Г від 01.12.2021 з позивачем у своїх контактних даних зазначив наступну адресу електронної пошти: konsaldingsv@gmail.com (а.с.18), а отже зазначивши її в договорі фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач направляв копію позовної заяви відповідачу на вказану адресу електронної пошти 26.11.2024 (а.с. 71). Отже, направлення позивачем копії позовної заяви з додатками на вказані адреси електронної пошти та виходячи з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано поштове відправлення через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення щодо подання цього позову до суду.

Суд також повідомив відповідача про розгляд справи шляхом надіслання на електронну адресу відповідача, яка міститься в контактних даних договору фінансового лізингу, а саме: konsaldingsv@gmail.com (а.с. 82, 105).

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України «»: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

У судовому засіданні 18.02.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.

У судовому засіданні 18.02.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 18.02.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

01.12.2021 між «УЛФ-ФІНАНС» (надалі - Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ» (надалі - Відповідач, Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №12506/12/21-Г.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором фінансового лізингу, зокрема, придбав та передав Лізингоодержувачу в платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб Haval, комерційний опис Н6, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю 858 697,96 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу не виконує, в результаті чого утворилася заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 235 085,42 грн;розмір майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта лізингу в розмірі 384 443,46 грн.

Також позивачем нараховані відповідно до умов договору:

неустойка в розмірі 1 058 880,52 грн;

штраф 10% в розмірі 23 508,54 грн;

пеня в розмірі 221 433,43 грн;

три проценти річних в розмірі 17 158,80 грн;

інфляційні нарахування в розмірі 63 054,13 грн.

Враховуючи що, в рамках виконання умов Договору фінансового лізингу Відповідачем не було забезпечено виконання усіх взятих на себе зобов`язань, Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості та інших нарахувань за Договором фінансового лізингу на загальну суму 2 003 564,30 грн

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором фінансового лізингу №12506/12/21-Г від 01.12.2021 у загальному розмірі 2 003 564,30 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (у які строки та якому розмірі лізингоодержувачем мали бути сплачені лізингові платежі), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи були сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі у встановлені строки та розмірі), які саме зобов`язання порушені боржниками, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи правомірно нараховані штрафні санкції).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01.12.2021 між «УЛФ-ФІНАНС»(надалі - Позивач, Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ»(надалі - Відповідач, Лізингоодержувач)було укладено Договір фінансового лізингу №12506/12/21-Г.

Відповідно до розділу 3 договору №12506/12/21-Г об`єктом лізингу є автомобіль Haval, комерційний опис Н6, 2021 року випуску, вартістю 858 697,96 грн.

Відповідно до п. 9.1. договору №12506/12/21-Г загальна сума лізингових платежів складає 1 189 441,82 грн.

Розділом 10 договору №12506/12/21-Г сторони погодили Графік внесення лізингових платежів.

Згідно із п. 13 договору №12506/12/21-Г він набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/розірвання цього Договору).

Зобов`язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Відповідно до п. 14 договору №12506/12/21-Г підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу.

Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/documenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід`ємною складовою частиною Договору.

Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Предмета лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

Згідно із п. 15 договору №12506/12/21-Г, своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації, передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно п. 1.1. Загальних умов договору фінансового лізингу (для фінансування вживаних об`єктів лізингу), Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно, найменування, специфікація, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Свої зобов`язання Позивач виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 08.12.2021 згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем автомобіль Haval, комерційний опис Н6, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю 858 697,96 грн.

Позивач підтверджує, що відповідач сплатив перший лізинговий платіж, та в вже з 5 (п`ятого) лізингового платежу припинив виконувати зобов`язання по оплаті лізингових платежів.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, відповідачу була направлена досудова вимога №УФ-45286 від 21.06.2022 про сплату виниклої заборгованості з попередженням розірвання Договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та подальшим зверненням до суду з відповідним позовом про стягнення в примусовому порядку заборгованості з урахуванням усіх штрафних санкцій.

Згідно з п. 11.2.1. Загальних умов Лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати Договір (відмовитися від Договору) та вилучити Об`єкт лізингу у випадку, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Також, як зазначає позивач, право на дострокову відмову (розірвання) Лізингодавцем від Договору передбачено ст.ст. 611, 615 та ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України.

14.10.2022 позивач направив Лізингоодержувачу Повідомлення №УФ-49207 про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №12506/12/21-Г з одночасною вимогою повернення Предмета лізингу до 25.10.2022 року власнику - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».

Таким чином, позивач вважає, що Договір фінансового лізингу №12506/12/21-Г є розірваними з 25.10.2022.

Як зазначає позивач, станом на 25.10.2022 (дату розірвання Договорів) прострочена заборгованість відповідача по лізинговим платежам за Договором№12506/12/21-Г становить 235 085,42 грн.

Згідно з п. 7.3.Загальних умов Лізингоодержувач зобов`язується відшкодувати будь-які збитки, завдані невиконанням, неналежним виконанням Стороною своїх зобов`язань за договором, в тому числі реальні збитки у вигляді неотриманих лізингових платежів, відшкодування вартості Об`єкта лізингу у разі, якщо на дату розірвання Договору Об`єкт лізингу залишається неповернутим Лізингодавцю.

За розрахунком позивача, розмір всіх майбутніх платежів у частині оплати вартості предмета лізингу складає 384 443,46 грн.

Відповідно до п. 7.1.1. Загальних умов за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п.7.1.2. Загальних умов у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за Договором понад 30 (тридцять) календарних днів, крім пені, передбаченої п.7.1.1. Загальних умов, Лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченої заборгованості.

Згідно з п.11.8. Загальних умов вилучення Предмета лізингу, припинення (відмова від Договору) не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів згідно з Договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови Лізингодавця від Договору (розірвання Договору) Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити Лізингодавцю всі належні до сплати та несплачені лізингові платежі згідно з Графіком платежів; витрати, понесені Лізингодавцем у зв`язку з виконанням Договору (у тому числі у зв`язку з вилученням, транспортуванням, зберіганням, витрати на здійснення виконавчого напису нотаріуса, тощо), а також передбачені Договором або чинним законодавством України штрафні санкції та збитки згідно п.7.3. Загальних умов.

Відповідно до п. 7.1.9. Загальних умов при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до Договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.

Згідно з п.7.1.1. Загальних умов за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За змістом п. 7.1.3 Загальних умов Договору у разі, якщо на дату розірвання договору об`єкт лізингу залишається неповернутим лізингодавцю, якщо це передбачено в п. 11.4 Загальних умов, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом лізингу за час прострочення (а саме: подвійний розмір лізингового платежу, зазначений в п. 6 графіку платежів, та належний до сплати у місці, в якому відбувається прострочення повернення об`єкту лізингу лізингоодержувачем).

Враховуючи все зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованістьзі сплати лізингових платежів в розмірі 235 085,42 грн; розмір майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта лізингу в розмірі 384 443,46 грн; неустойку в розмірі 1 058 880,52 грн; штраф 10% в розмірі 23 508,54 грн; пеню в розмірі 221 433,43 грн; три проценти річних в розмірі 17 158,80 грн; інфляційні нарахування в розмірі 63 054,13 грн.

В якості нормативного обґрунтування позивач посилається, зокрема, на положення ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 638, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 179, 180, 193, 230 Господарського кодексу України.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо основної суми боргу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором фінансового лізингу.

Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1-3 статті 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

За умовами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно, відповідно до частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 4 лютого 2021 року № 1201-IX лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Судом встановлено, що 08.12.2021 між сторонами підписаний акт прийому-передачі об`єкта лізингу до Договору, відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв в якості об`єкту лізингу автомобіль Haval, комерційний опис Н6, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю 858 697,96 грн (а.с. 20).

Право власності на Предмет лізингу належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 21).

Суд зазначає, що Договір лізингу та акти прийому-передачі Об`єкту лізингу підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено належними та допустимими доказами, позивач виконав свої зобов`язання за Договором фінансового лізингу №12506/12/21-Г від 01.12.2021.

Відповідачем допущено порушення строків внесення лізингових платежів, що визначені розділом 10 договору фінансового лізингу №12506/12/21-Г від 01.12.2021 (Графік внесення лізингових платежів).

Згідно з п. 11.2.1. Загальних умов Лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати Договір (відмовитися від Договору) та вилучити Об`єкт лізингу у випадку, коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Пунктом 11.3. Загальних умов передбачено, що у разі виникнення обставини, передбаченої п.п. 11.2.1 та/або 11.2.3. Загальних умов, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення з вимогою усунути існуючі порушення.

У разі, якщо протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направленняЛізингоодержувачу повідомлення згідно з п. 11.3. Загальних умов, Лізингоодержувач не усуне визначені в повідомленні порушення, або (на вимогу Лізингодавця) не викупить Об`єкт лізингу, сплативши Лізингодавцю суму викупу згідно п. 8.5. Загальних умов, а також при настанні обставин, передбачених п. 11.2.2-11.2.6. Загальних умов, Лізингодавець направляє на юридичну адресу Лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) із зазначенням дати розірвання договору та дати і місця повернення Об`єкта лізин гу Лізингодавцю (пункт 11.4. загальних умов).

На виконання пункту 11.3 Загальних умов 21.06.2022 позивач направив відповідачу (лізингоодержувачу) досудова вимога №УФ-45286 про сплату виниклої заборгованості (а.с.31-32).

14.10.2022 позивач направив Лізингоодержувачу Повідомлення №УФ-49207 про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу №12506/12/21-Г з 25.10.2022 та одночасною вимогою повернення Предмета лізингу до 25.10.2022 року власнику-ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (а.с. 33-34).

Досудова вимога та Повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізину направлені позивачем на електронну пошту відповідача зазначену в договорі лізину - konsaldingsv@gmail.com.

Суд враховує, що хоча Загальними умовами (пункт 11.4) передбачено направлення повідомлення про відмову від договору шляхом направлення на юридичну адресу Лізингоодержувача цінного листа з описом вкладення або нарочне вручення, проте на момент направлення вказаного повідомлення територія за юридичною адресою відповідача перебуває під тимчасовою окупацією, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Також до тимчасово окупованої території не здійснюється відправка пошти. Інформація про не функціонування відділень АТ «Укрпошта» на вказаній території підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Поштові відділення, які розташовані на цій території, тимчасово не функціонують згідно з даними офіційного сайту Укрпошти, зокрема поштове відділення за індексом - 72311.

Таким чином, виконати умови договору про поштове відправлення цінним листом, а також нарочне вручення повідомлення, у зв`язку зі зміною обставин, які існували на момент укладення договору, фактично не можливо.

При цьому відповідач укладаючи договір фінансового лізингу № 12506/12/21-Г від 01.12.2021 з позивачем у своїх контактних даних зазначив наступну адресу електронної пошти: konsaldingsv@gmail.com (а.с.18), а отже, зазначивши її в договорі, фактично відповідач виявив бажання, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для листування. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повідомлення про відмову від договору належним чином вручене відповідачу 14.10.2022.

Доказів повернення Предмета лізингу, ані в строк, встановлений у повідомленні (25.10.2022), ані станом на час розгляду спору, матеріали справи не містять.

Станом на 25.11.2024 заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 235 085,42 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів та 384 443,46 грн розмір майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта лізингу, доказів погашення якої суду не надано, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Щодо стягнення штрафних санкцій(загальні положення).

Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частинами першою та другою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо стягнення неустойки.

Позивачем заявлено до стягнення неустойку в розмірі 1 058 880,52 грн, у зв`язку з невиконанням лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкту фінансового лізингу. Суму неустойки розраховано за період безоплатної експлуатації відповідачем об`єкту лізингу після розірвання договору фінансового лізингу, а саме: з листопада 2022 року по листопад 2024 року.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом п. 7.1.3 Загальних умов Договору у разі, якщо на дату розірвання договору, об`єкт лізингу залишається неповернутим лізингодавцю, якщо це передбачено в п. 11.4 Загальних умов, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування об`єктом лізингу за час прострочення (а саме: подвійний розмір лізингового платежу, зазначений в п. 6 графіку платежів, та належний до сплати у місці, в якому відбувається прострочення повернення об`єкту лізингу лізингоодержувачем).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту повернення відповідачем на користь позивача об`єкту лізингу після отримання повідомлення про дострокове розірвання договору фінансового лізингу, а відтак вимога про стягнення неустойки у розмірі 1 058 880,52 грн також є правомірною.

Щодо стягнення пені та штрафу.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 4 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.

Відповідно до п. 7.1.1. Загальних умов за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п.7.1.2. Загальних умов у разі прострочення (затримки) сплати лізингових платежів та інших платежів за Договором понад 30 (тридцять) календарних днів, крім пені, передбаченої п.7.1.1. Загальних умов, Лізингоодержувач оплачує штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми простроченої заборгованості

Згідно із п. 7.1.8. (пункт змінював нумерацію на 7.1.9) Загальних умов при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до Договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність три роки.

На підставі наведених вище пунктів договору відповідачеві нараховано 23 508,54 грн 10% штрафу та 221 433,43 грн пені за загальний період з 06.03.2022 по 25.11.2024.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, відповідно до якої можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу наданий позивачем, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок є правильним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 23 508,54 грн та пені в розмірі 221 433,43 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно зі частиною 2 статті 625 ЦКу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3% річних та інфляційні втрати.

Позивачем заявлена вимога про стягнення 3% річних у розмірі 17 158,80 грн та інфляційних втрат у розмірі 63 054,13 грн, які розраховані за період з березня 2022 по листопад 2024.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем, суд вважає його правильним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором фінансового лізингу №12506/12/21-Г від 01.12.2021 (а.с 18-19), актом приймання-передачі об`єкту лізингу (а.с. 20), Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 21), Загальними умовами фінансового лізингу (а.с. 22- 30), Досудовою вимогою (а.с. 31-32), Повідомленням про відмову (розірвання) від договору фінансового лізингу (а.с. 33-34), Випискою по рахунку АТ «Таскомбанк» (а.с. 35), розрахунком штрафних санкцій наведеному в позовній заяві (а.с. 4-13).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ» (Каховське шосе, буд. 3/7, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311; ідентифікаційний код юридичної особи 34667488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (пр. Оболонський, 35-а, м. Київ, 04205; ідентифікаційний код юридичної особи 41110750) суму 235 085 (двісті тридцять п`ять тисяч вісімдесят п`ять) гривень 42 копійки заборгованості зі сплати лізингових платежів, суму 384 443 (триста вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок три) гривні 46 копійок майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості об`єкта лізингу, суму 1 058 880 (один мільйон п`ятдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 52 копійки неустойки, суму 23 508 (двадцять три тисячі п`ятсот вісім) гривень 54 копійки штрафу, суму 221 433 (двісті двадцять одну тисячу чотириста тридцять три) гривні 43 копійки пені, суму 17 158 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят вісім) гривень 80 копійок 3 % річних, суму 63 054 (шістдесят три тисячі п`ятдесят чотири) гривні 13 копійок інфляційних втрат. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТУРБОКОМПРЕСОРІВ» (Каховське шосе, буд. 3/7, м. Мелітополь, Запорізька область, 72311; ідентифікаційний код юридичної особи 34667488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (пр. Оболонський, 35-а, м. Київ, 04205; ідентифікаційний код юридичної особи 41110750) суму 30 053 (тридцять тисяч п`ятдесят три) гривні 46 копійок витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 24.02.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич