Рішення

від 12.02.2025 по справі 909/971/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/971/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

Секретар судового засідання - Куцанюк Й. С.,

за участю представника позивача - Онишко В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгруп МЗ", вул. Леніна, буд. 28, с. Бзів, Баришівський р-н, Київська обл., 07527,

до відповідача: Приватного підприємства "Роса-ІФ", вул. Коновальця Євгена, буд. 136/Б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл, 76018,

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 18/03-24 від 18.03.2024 у сумі 216 000,00 грн та судових витрат,

встановив, що позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 216 000 грн заборгованості та судових витрат, які складаються з витрат понесених позивачем у зв`язку з сплатою судового збору та витрат понесених на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідач всупереч вимогам ЦК, ГК України, договору про надання послуг №18/03-24 від 18.03.2024, не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань по оплаті наданих послуг в обумовленому розмірі і порядку.

В підтвердження вимог надав суду копії: платіжної інструкції № 229 від 07.10.2024, витягу з ЄДР щодо ТОВ "Будтрансгруп МЗ", статуту ТОВ "Будтрансгруп МЗ", наказу № 1-К від 01.04.2009, свідоцтва № 100200175, договору № 18/03-24 про надання послуг від 18.03.2024, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 25.03.2024, № 2 від 29.03.2024, акту звірки взаємних розрахунків за період: 18.03.2024 - 27.08.2024, протоколів руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій, квитанцій № 1, податкових накладних 20032024, 29032024, виписки з рахунку за дату операції: 18.03.2024 - 27.08.2024, змінних рапортів роботи автотранспорту та механізму ТОВ "Будтрансгруп МЗ", свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, претензії про сплату грошового зобов`язання від 05.09.2024 з доказами направлення, договору про надання правової допомоги № 1565 від 30.08.2024 з додатком №1 від 30.08.2024, акту надання послуг № 1 від 09.10.2024, платіжних інструкцій № 185 від 03.09.2024, № 228 від 07.10.2024, детального опису робіт (наданих послуг) від 09.10.2024, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат від 09.10.2024, ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "Будтрансгруп МЗ" від 09.10.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2020, докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 27.11.2024.

Відповідач, 01.11.2024, надіслав суду відзив в якому вказав про те, що щодо позову заперечує, оскільки послуги по акту №2 від 29.03.2024 на суму 150 000 грн позивачем не надавались, а 60 000 грн, які неоплачені по акту №1 від 25.03.2024, ним будуть оплачені до 31.12.2024. Також вказав на те, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені позивачем є непропорційними до фактично виконаних робіт, відповідно, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

27.11.2024, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.01.2025.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалами суду від 18.10.2024, 27.11.2024, 16.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600975086728, довідками про доставку електронного листа від 29.11.2024, 21.01.2025 до його електронного кабінету.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову є стягнення заборгованості за надані послуги.

Підставою позову є неналежне виконання умов договору укладеного між сторонами у справі в частині оплати наданих послуг.

ЦК України врегульовано питання виконання договірних зобов`язань.

Так, згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковий для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ГПК України).

Із матеріалів справи встановлено те, що між сторонами у справі існували договірні відносини, що виникли на підставі укладеного договору №18/03-24 про надання послуг від 18.03.2024 (далі договору).

Згідно умов вказаного договору, Виконавець (у даному випадку позивач) надає послуги Замовнику (у даному випадку відповідачу) технічно справні будівельні машини та механізми з водіями (машиністами) відповідної кваліфікації в обсягах та на умовах, визначеними цим Договором (п. 1.2 договору).

Вартість орендованої техніки становить 1 500, 00 грн / год. з ПДВ; в тому числі ПДВ 250 грн (п. 1.1 договору).

Вартість виконаних робіт визначається в Акті наданих послуг підписаних обома сторонами (п. 3.1 договору).

Остаточна сума визначається фактично наданим послугам (п. 3.2 договору).

Підставою для розрахунків є Акт наданих послуг підписаний обома сторонами, який оформляється не пізніше 5 числа наступного за місяцем, в якому проводилися роботи (п. 3.3 договору).

Остаточний розрахунок за надані послуги проводиться протягом 5-ти банківських днів після підписання Актів наданих послуг (п. 3.4 договору).

Угода діє з моменту підписання до 31 грудня 2024 року та повного розрахунку між сторонами за цією угодою. Дія угоди може бути продовжена на наступний термін в разі якщо немає заперечень ні однієї ні другої сторони (п. 4.1 договору).

Замовник зобов`язується прийняти послуги від Виконавця та оплатити їх вартість згідно Актів виконаних робіт (п. 2.2 договору).

Сторони у справі підписали акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 25.03.2024 на суму 276 000,00 грн. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 29.03.2024 відповідач не підписав, однак позивач, за наслідками такої господарської операції, зареєстрував 29.03.2024 податкову накладну № 3 на суму означену в акті, зокрема, на 150 00,00 грн, яка була прийнята відповідачем та зареєстрована в Державній податковій службі України 18.04.2024.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

Статтею 76 ГПК України «Належність доказів» передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин.

Стаття 79 ГПК України викладена в новій редакції Законом від 20.09.2019 (набрав чинності з 17.10.2019).

Поняття достатності доказів замінено на стандарт доказування «вірогідність доказів»: наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Податкова накладна (ПН) ключовий документ у роботі платників ПДВ. Її складають під час продажу товарів чи послуг і обов`язково реєструють у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Складається вона особою, зареєстрованою як платник податку в контролюючому органі. Така особа обов`язково повинна мати індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Враховуючи викладене та те, що документами наявними в матеріалах справи підтверджено, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту несвоєчасного виконання зобов`язання, зокрема і зобов`язання, факт невиконання якого відповідач визнав у відзиві на позов і вказав про те, що сплатить до 31.12.2024 60 000 грн позивачу, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на те, що ним не підписувався акт виконаних робіт на суму 150 00,00 грн, і, як наслідок, такі послуги позивачем не надавались, відтак відсутні підстави для стягнення заявленої суми, судом не приймається виходячи з викладеного.

Крім того, суд врахував позицію ВС викладену в постанові від 04.09.2023, що винесена у справі №910/5352/21, згідно якої, не підписання актів приймання наданих послуг (виконаних робіт) без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання може свідчити про недобросовісність поведінки замовника, який таким чином намагається уникнути оплати цих послуг (робіт), оскільки фактично у всіх договірних відносинах факт оплати ставиться у залежність від підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), що має на меті настання узгодження сторонами обсягу та якості робіт та встановлення терміну відліку виникнення зобов`язання з оплати. Ігнорування замовником підписання актів та/або безпідставне ухилення від прийняття наданих послуг (виконаних робіт) не може бути підставою, яка звільняє його від обов`язку оплатити надані послуги (виконані роботи).

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача у сумі 10 333 грн - витрати на правову допомогу та 3 240 грн сплаченого судового збору, решту - 10 667 грн слід залишити за позивачем.

При цьому, суд виходив з того, що в додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 30.08.2024, обумовлено вартість представництва клієнта в суді, зокрема, у розмірі 2000 грн (за 1 год), з протоколів судових засідань, суд встановив, що адвокат був зайнятий у засіданнях 27.11.2024 - 13 хв, 16.01.2025 - 17хв, 12.02.2025 - 10хв, відповідно, сума до сплати за представництво інтересів, з урахуванням означеної в додатку №1 до договору про надання правової допомоги ціни за 1 год, становить 1 333грн, а не 6 000 грн, як це вказано в детальному описі робіт від 06.02.2025.

Щодо підготовки претензії (роботи вартість яких означена в розмірі 6 000 грн), то суд зазначає, що підготовка претензії - це досудова стадія врегулювання спору, а не витрати понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи.

Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції і долучення доказів, вартість, яких означена позивачем 2 000 грн, виходячи зі статей 161, 169 ГПК України, в яких урегульовано питання письмових заяв, клопотань учасників справи, не відноситься ані до заяв, клопотань по суті справи, ані до заяв, клопотань з процесуальних питань, відповідно, є зверненням до суду про реалізацію права сторони, і, як наслідок, не підтверджують реальності таких витрат адвоката (постанова ВС від 04.02.2025, що винесена у справі №916/479/24).

Під час вирішення питання розподілу судових витрат суд враховує, зокрема і те, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (ст. 129 ГПК України).

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків).

В постановах ВС від 07.11.2019, 08.04.2020, що винесені у справах №905/1795/18 та 922/2685/19, ВС висловив позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Роса-ІФ" (код ЄДРПОУ 34083975, вул. Коновальця Євгена, буд. 136/Б, кв. 232, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл, 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгруп МЗ" (код ЄДРПОУ 35694659, вул. Леніна, буд. 28, с. Бзів, Баришівський р-н, Київська обл., 07527) - 216 000,00 грн (двісті шістнадцять тисяч гривень) - заборгованості, 3 240 грн (три тисячі двісті сорок гривень) - судового збору та 10 333 грн (десять тисяч триста тридцять три гривні) - витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 667 грн (десять тисяч шістсот шістдесят сім гривень) - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.02.2025.

Суддя І. М. Скапровська