Рішення від 04.02.2025 по справі 910/10898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2025Справа № 910/10898/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Іванківської селищної ради (07200, Івана Проскури, буд.47 смт.Іванків, Київська обл., код ЄДРПОУ 04358000)

до Міністерства юстиції України (01001, вул. Городецького архітектора, буд. 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622)

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галина Михайлівна (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ: 00022533)

про зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Іванківська селищна рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства Юстиції України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3/5 від 01.01.2024 «Про задоволення скарги Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 № 9346/01/31.02.01/2023»;

- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №4/5 від 01.01.2024 «Про задоволення скарги Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 № 10168/01/31.02.01/2023».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що вчинення реєстраційних дій здійснюється на підставі Розділу «особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки», Порядку №1127. Відповідно до якого, для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки за Іванківською селищною радою не вимагається наявність рішення органу державної влади про передачу відповідних ділянок і акту приймання-передачі. Отже, у приватного нотаріуса Теплюк Г.М. не було підстав для відмови у прийнятті рішення щодо здійснення реєстраційних дій земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222080700:03:015:0026, 3222080700:01:005:0101, 3222080700:01:008:0002, 3222080700:01:008:0003. Крім того, згідно з відомостями із Державного реєстру прав і Державного земельного кадастру вказані вище земельні ділянки не використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування та не належать до природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Таким чином, обмеження щодо їх переходу у комунальну власність були відсутні. На думку позивача вказані рішення є незаконними, прийнятими з порушенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягають скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 16.10.2024.

03.10.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що Мін`юст здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації в межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Оскаржувані рішення державного реєстратора Теплюк Г.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 4 частини першої статті 3 Закону №1952-IV, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідач під час розгляду скарг перевіряє правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує дійсність правочинів, які стали підставою для набуття чи припинення майнових справ. Позовна заява пред`явлена до неналежного відповідача.

03.10.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем було сформовано клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, а саме: Київську обласну державну адміністрацію.

16.10.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву, щодо виконання вимог ухвали, клопотання про залучення третьої особи на стороні позивача, а саме: приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галину Михайлівну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 залучено третіх осіб та витребувано докази.

31.10.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про долучення доказів.

15.11.2024 через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 16.10.2024, Нотаріальною палатою України надано експертний висновок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 відкладено розгляд справи на 04.12.2024.

03.12.2024 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заяву.

04.12.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 14.01.2025.

В судовому засіданні 14.01.2025 оголошено перерву до 04.02.2025.

В судовому засіданні 04.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідача та третьої особи - Київська обласна державна адміністрація заперечили проти задоволення позовних вимог. Представники третьої особи на стороні позивача в засідання суду не з`явився про розгляд справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 04.02.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області "Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" від 16.12.2022 року №VIII-40/4333 вирішено зареєструвати у Державному реєстрі речових прав право комунальної власності за Іванківською селищною радою на земельні ділянки згідно Додатків №1 та №2 до даного рішення. Уповноважити Іванківську селищну голову Свириденко Т.Д. від імені Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області в установленому порядку відповідно до законодавства провести державну реєстрацію права комунальної власності на сформовані земельні ділянки до пункту 1 даного рішення.

Згідно вказаного рішення було здійснено реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки на території Іванківської територіальної громади Вишгородського району Київської області з метою забезпечення ефективного використання земель.

До переліку земельних ділянок перелічених у додатках до вказаного рішення входили і земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222080700:03:015:0026, 3222080700:01:005:0101, 3222080700:01:008:0002, 3222080700:01:008:0003.

На підставі вказаного рішення Іванківської селищної ради приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. винесено рішення від 16.03.2023 року № 66813708, № 66811812, № 66812475 про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки в особі органу місцевого самоврядування, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області.

Матеріалами справи встановлено, не погоджуючись з вказаним рішенням приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. Київською обласною військовою адміністрацією подано скаргу від 19.09.2023 року № 9346/01/31.02.01/2023 року до центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції.

Згідно висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції вирішено визнати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювати виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, а скаргу задовольнити.

На підставі даного висновку було прийнято Наказ Міністерства юстиції України № 4/5 від 01.01.2024, яким було задоволено скаргу Київської обласної військової адміністрації від 19.09.2023 року № 9346/01/31.02.01/2023 року та визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 16.03.2023 № 66813708, №66812639, № 66811812, № 66812475 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни.

Рішенням Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області "Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" від 18.01.2023 за № VІІІ-41/4361 вирішено зареєструвати у Державному реєстрі речових прав право комунальної власності за Іванківською селищною радою на земельні ділянки згідно Додатків № 1 та № 2 до даного рішення. Уповноважити Іванківську селищну голову Свириденко Т.Д. від імені Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області в установленому порядку відповідно до законодавства провести державну реєстрацію права комунальної власності на сформовані земельні ділянки до пункту 1 даного рішення.

Згідно вказаного рішення було здійснено реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки на території Іванківської територіальної громади Вишгородського району Київської області з метою забезпечення ефективного використання земель.

До переліку земельних ділянок перелічених у додатках до вказаного рішення входили і земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222082100:01:001:0009, 3222080800:02:002:0111, 3222081900:03:003:0002, 3222080300:04:003:0025, 3222080300:07:007:0017, 3222080300:07:007:0058, 3222084600:03:007:0009, 3222083200:02:002:0001, 3222081900:03:009:0062, 3222086400:02:006:0011, 3222082100:01:004:0002, 3222080700:03:002:0005, 3222082700:02:006:0002, 3222083200:02:017:0007, 3222082700:02:007:0012, 3222080800:01:001:0014, 3222082700:02:032:0017, 3222083200:01:006:0020, 3222084600:01:001:0025, 3222084600:01:007:0026, 3222082100:01:008:0033, 3222081900:03:008:0036, 3222086400:03:004:0040, 3222082400:02:007:0041, 3222055100:03:006:0044, 3222085000:01:001:0055, 3222055100:03:004:0058, 3222080800:02:004:0060, 3222080800:02:004:0062, 3222055100:03:007:0067, 3222080800:01:007:0073, 3222082900:02:002:0079, 3222080300:07:001:0094, 3222055100:03:003:0135, 3222082900:01:006:0137, 3222055100:03:005:0193, 3222081900:03:013:0209, 3222081900:03:013:8207, 3222080900:01:002:0001.

На підставі вказаного рішення Іванківської селищної ради приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. винесено рішення від 15.03.2023 за № 66788988, № 66785731, № 66785444, № 66786427, № 66785294, №66785579, № 66786536, № 66788079, № 66787640, № 66784539, № 66784916, № 66786170, № 66786309, № 66786004, від 16.03.2023 №66809171, №66810664, №66813092, №66813352, №66812789, №66813246, №66813608, №66813462, №66811512, від 21.03.2023 №66866891, №66862410, №66867022, №66866726, №66866249, №66865912, №66866432, №66863779, №66866585, від 22.03.2023 № 66880331, №66881164, №66881265, №66881380, №66881507, №66881041, №66880920 про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки в особі органу місцевого самоврядування, Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. Київською обласною військовою адміністрацією подано скаргу від 19.09.2023 № 9346/01/31.02.01/2023 року до центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції.

Згідно висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції вирішено визнати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав прийнятим з порушенням Закону та анулювати виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону, а скаргу задовольнити.

В результаті прийнятого рішення Наказом Міністерства юстиції України № 3/5 від 01.01.2024 року було задоволено скаргу Київської обласної військової адміністрації від 19.09.2023 року № 9346/01/31.02.01/2023 року та визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 15.03.2023 року №№ 66788988, 66785731, 66785444, 66786427, 66785294, 66785579, 66786536, 66788079, 66787640, 66784539, 66784916, 66786170, 66786309, 66786004, від 16.03.2023 №№ 66809171, 66810664, 66813092, 66813352, 66812789, 66813246, 66813608, 66813462, 66811512, від 21.03.2023 №№ 66866891, 66862410, 66867022, 66866726, 66866249, 66865912, 66866432, 66863779, 66866585, від 22.03.2023 №№ 66880331, 66881164, 66881265, 66881380, 66881507, 66881041, 66880920 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни.

У зв`язку з прийнятими наказами реєстрація земельних ділянок у комунальну власність в особі органу місцевого самоврядування Іванківської селищної ради була скасована.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що вчинення реєстраційних дій здійснюється на підставі Розділу «особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки», Порядку №1127. Відповідно до якого, для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки за Іванківською селищною радою не вимагається наявність рішення органу державної влади про передачу відповідних ділянок і акту приймання-передачі. За вказаних вище обставин, у приватного нотаріуса Теплюк Г.М. не було підстав для відмови у прийнятті рішення щодо здійснення реєстраційних дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222080700:03:015:0026, 3222080700:01:005:0101, 3222080700:01:008:0002, 3222080700:01:008:0003. Крім того, згідно з відомостями із Державного реєстру прав і Державного земельного кадастру вказані вище земельні ділянки не використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування та не належать до природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Таким чином, обмеження щодо їх переходу у комунальну власність були відсутні. На думку позивача вказані рішення є незаконними, прийнятими з порушенням ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та підлягають скасуванню.

Відповідач свої заперечення мотивує тим, що Мін`юст здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації в межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Оскаржувані рішення державного реєстратора Теплюк Г.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 4 частини першої статті 3 Закону №1952-IV, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Відповідач під час розгляду скарг перевіряє правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує дійсність правочинів, які стали підставою для набуття чи припинення майнових справ. Позовна заява пред`явлена до неналежного відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, до Міністерства юстиції України надійшла скарга Київської обласної військової адміністрації (далі також - скаржник) від 19.09.2023 № 9346/01/31.02.01/2023, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.09.2023 за № СК-3752-23 (далі - Скарга 1) на рішення від 15.03.2023 №№ 66788988, 66785731, 66785444, 66786427, 66785294, 66785579, 66786536, 66788079, 66787640, 66784539, 66784916, 66786170, 66786309, 66786004, від 16.03.2023 №№ 66809171, 66810664, 66813092, 66813352, 66812789, 66813246, 66813608, 66813462, 66811512, від 21.03.2023 №№ 66866891, 66862410, 66867022, 66866726, 66866249, 66865912, 66866432, 66863779, 66866585, від 22.03.2023 №№ 66880331, 66881164, 66881265, 66881380, 66881507, 66881041, 66880920 (далі - оскаржувані рішення 1) приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни (далі - приватний нотаріус Теплюк Г.М.) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222082100:01:001:0009, 3222080800:02:002:0111,22081900:03:003:0002,3222080300:04:003:0025,3222080300:07:007:0017,2080300:07:007:0058,3222084600:03:007:0009,3222083200:02:002:0001,222081900:03:009:0062,3222086400:02:006:0011,3222082100:01:004:0002,3222080700:03:002:0005,3222082700:02:006:0002,3222083200:02:017:0007, 3222082700:02:007:0012, 3222080800:01:001:0014, 3222082700:02:032:0017,3222083200:01:006:0020,3222084600:01:001:0025,3222084600:01:007:0026,3222082100:01:008:0033,3222081900:03:008:0036,3222086400:03:004:0040,3222082400:02:007:0041,3222055100:03:006:0044,3222085000:01:001:0055,3222055100:03:004:0058,3222080800:02:004:0060,3222080800:02:004:0062,3222055100:03:007:0067,3222080800:01:007:0073,3222082900:02:002:0079,3222080300:07:001:0094,3222055100:03:003:0135,3222082900:01:006:0137,3222055100:03:005:0193,3222081900:03:013:0209,3222081900:03:013:8207,3222080900:01:002:0001 (далі - земельні ділянки 1).

За результатами розгляду Скарги 1 висновком Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 07.12.2023 рекомендовано:

1. Скаргу Київської обласної військової адміністрації від 19.09.2023 № 9346/01/31.02.01/2023 задовольнити.

2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 15.03.2023 №№ 66788988, 66785731, 66785444, 66786427, 66785294, 66785579, 66786536, 66788079, 66787640, 66784539, 66784916, 66786170, 66786309, 66786004, від 16.03.2023 №№ 66809171, 66810664, 66813092, 66813352, 66812789, 66813246, 66813608, 66813462, 66811512, від 21.03.2023 №№ 66866891, 66862410, 66867022, 66866726, 66866249, 66865912, 66866432, 66863779, 66866585, від 22.03.2023 №№ 66880331, 66881164, 66881265, 66881380, 66881507, 66881041, 66880920 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни.

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ від 01.01.2024 № 3/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:

1. Скаргу Київської обласної військової адміністрації від 19.09.2023 № 9346/01/31.02.01/2023 задовольнити.

2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 15.03.2023 №№ 66788988, 66785731, 66785444, 66786427, 66785294, 66785579, 66786536, 66788079, 66787640, 66784539, 66784916, 66786170, 66786309, 66786004, від 16.03.2023 №№ 66809171, 66810664, 66813092, 66813352, 66812789, 66813246, 66813608, 66813462, 66811512, від 21.03.2023 №№ 66866891, 66862410, 66867022, 6866726, 66866249, 66865912, 66866432, 66863779, 66866585, від 22.03.2023 №№ 66880331, 66881164, 66881265, 66881380, 66881507, 66881041, 66880920 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни.

3. Виконання наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

Також, матеріалами справи встановлено до Міністерства юстиції України надійшла скарга Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 за № 10168/01/31.02.01/2023, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № СК-4040-23, (далі - Скарга 2), на рішення від 16.03.2023 №№ 66813708, 66812639, 66811812, 66812475 (далі - оскаржувані рішення 2) приватного нотаріуса Теплюк Г.М. щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222080700:03:015:0026, 3222080700:01:005:0101, 3222080700:01:008:0002, 3222080700:01:008:0003 (далі - земельні ділянки 2).

За результатами розгляду Скарги 2 висновком Колегії від 07.12.2023 рекомендовано:

1. Скаргу Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 за № 10168/01/31.02.01/2023 задовольнити.

2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 16.03.2023 №№ 66813708, 66812639, 66811812, 66812475 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни.

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ від 01.01.2024 № 4/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:

1. Скаргу Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 за № 10168/01/31.02.01/2023 задовольнити.

2. Визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 16.03.2023 №№ 66813708, 66812639, 66811812, 66812475 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Галини Михайлівни.

3. Виконання наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

З матеріалів справи та поданої скарги 1, судом встановлено.

Державним реєстратором Теплюк Г.М. зареєстровано право власності на земельні ділянки за Іванківською селищною радою на підставі рішення Іванківської селищної ради від 16.12.2022 за № VІІІ-40/4333 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, рішення Іванківської селищної ради від 18.01.2023 за № VІІІ-41/4361 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки.

Скаржник зазначає, що він є власником земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Скаржник вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки земельні ділянки лісогосподарського призначення є державною власністю, та не можуть бути передані у комунальну власність шляхом прямої норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 (далі - Закон1), окрім як за рішенням скаржника. Жодних рішень щодо поділу земельних ділянок та передачі їх у комунальну власність скаржник не приймав.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, перевіряє відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Також під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 18 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав передбачає, зокрема, перевірку документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону № 1952-IV передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором, зокрема, якщо подані документи не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Пунктом 8 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV передбачена відмова в державній реєстрації прав, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону № 1952-IV, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Пунктом 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України та Законом1 визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) та природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Відповідно до положень статті 27 Закону № 1952-IV підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав є, зокрема, рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність, а також інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Пунктом 64 Порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» також подаються, рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу майна, акт приймання-передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені правонабувача майна. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), акт приймання-передачі майна підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них.

З відомостей Державного реєстру прав та поданих документів Колегією встановлено, що земельні ділянки є землями лісогосподарського призначення та перебували в державній власності.

Також, Колегією встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки державному реєстратору Теплюк Г.М. не було подано рішення про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність та акта прийому-передачі земельних ділянок.

Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128 (зі змінами) за 15 днів (дата публікації оголошення 21.11.2023) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, приватному нотаріусу Теплюк Г.М., та заінтересованій особі - Іванківській селищній раді засобами електронної пошти.

Абзацом п`ятим пункту 10 Порядку № 1128 регламентовано, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи).

Після повідомлення про розгляд скарги до Мін`юсту надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від приватного нотаріуса Теплюк Г.М. від 22.11.2023 за № 309/01-16, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.11.2023 за № СК-4714-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 22.11.2023 № 153607/СК-4714-23/33.2.1, від Іванківської селищної ради від 22.11.2023 № 06-03-3669, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.11.2023 за № СК-4722- 23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 24.11.2023 № 154577/СК-4722-23/33.2.1.

Пунктом 12 Порядку № 1128 передбачено, що заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються Колегією до розгляду.

Так, до Мін`юсту після призначення колегіального розгляду надійшли пояснення по суті скарги від приватного нотаріуса Теплюк Г.М. від 04.12.2023 № 313/01-16, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.12.2023 за № СК-4904-23, від Іванківської селищної ради від 05.12.2023 № 06-31-3856, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.12.2023 за № СК-4916-23.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 1952-IV за результатами розгляду скарги на рішення, у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Підпунктами «а», «б» пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону № 1952-IV визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є, зокрема, встановлення Міністерством юстиції України, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1 , 4 частини першої статті 3 цього Закону, а також за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав, за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону № 1952-IV. Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Оскільки оскаржувані рішення 1 державного реєстратора Теплюк Г.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 4 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та за наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 8 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, то допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону № 1952-IV, ці рішення підлягають анулюванню.

Отже, скарга підлягала задоволенню.

Відповідно до матеріалів справи та поданої скарги 2, судом встановлено.

Державним реєстратором Теплюк Г.М. зареєстровано право власності на земельні ділянки за Іванківською селищною радою на підставі рішення Іванківської селищної ради від 16.12.2022 за № VІІІ-40/4333 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки, сформованих витягів з Державного земельного кадастру.

Скаржник зазначає, що він є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222080700:01:005:8507, 3222080700:01:008:0001, 3222080700:03:015:0002.

З листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 20.09.2023 № 13-10-0.223-8670/2-23 скаржнику стало відомо про поділ зазначених земельних ділянок, в результаті якого були утворені земельні ділянки дії щодо яких оскаржуються в скарзі.

Скаржник вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки земельні ділянки лісогосподарського призначення є державною власністю, та не можуть бути передані у комунальну власність шляхом прямої норми Закону1, окрім як за рішенням скаржника. Жодних рішень щодо поділу земельних ділянок та передачі їх у комунальну власність скаржник не приймав.

З відомостей Державного реєстру прав та поданих документів Колегією встановлено, що земельні ділянки били утворені в результаті поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222080700:01:005:8507, 3222080700:01:008:0001, 3222080700:03:015:0002, які є землями лісогосподарського призначення та перебували в державній власності.

Також, Колегією встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки державному реєстратору Теплюк Г.М. не було подано рішення про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність та акта прийому-передачі земельних ділянок.

Під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128 (зі змінами) за 15 днів (дата публікації оголошення 21.11.2023) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику, приватному нотаріусу Теплюк Г.М., та заінтересованій особі - Іванківській селищній раді засобами електронної пошти.

Після повідомлення про розгляд скарги до Мін`юсту надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від приватного нотаріуса Теплюк Г.М. від 22.11.2023 за № 309/01-16, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.11.2023 за № СК-4714-23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 22.11.2023 № 153607/СК-4714-23/33.2.1, від Іванківської селищної ради від 22.11.203 № 06-03-3670, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.11.2023 за № СК-4723- 23, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 23.11.2023 № 153949/СК-4723-23/33.2.1.

Так, до Мін`юсту після призначення колегіального розгляду надійшли пояснення по суті скарги від приватного нотаріуса Теплюк Г.М. від 04.12.2023 № 313/01-16, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.12.2023 за № СК-4904-23, від Іванківської селищної ради від 05.12.2023 № 06-31-3855, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.12.2023 за № СК-4917-23.

Оскільки оскаржувані рішення 2 державного реєстратора Теплюк Г.М. прийняті з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначеної пунктом 4 частини першої статті 3 Закону № 1952-IV, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, та за наявності підстави для відмови в державній реєстрації прав передбаченої пунктом 8 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV, то допущені при їх прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини сьомої статті 37 Закону № 1952-IV, ці рішення підлягають анулюванню.

Отже, скарга підлягала задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, підставою позовної заяви є твердження, що право комунальної власності Іванківської селищної ради на земельні ділянки 1 та земельні ділянки 2 набуто Позивачем внаслідок переходу земель із державної до комунальної власності.

При цьому, слід зазначити, що пунктом 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України та визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) та природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

Відповідно до положень статті 27 Закону № 1952-IV підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав є, зокрема, рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність, а також інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

У свою чергу пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» визначено, що у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Пунктом 64 Порядку № 1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» також подаються, рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу майна, акт приймання-передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені правонабувача майна. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), акт приймання-передачі майна підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них. Чим і спростовуються доводи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, наказ Міністерства юстиції України №3/5 від 01.01.2024 «Про задоволення скарги Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 № 9346/01/31.02.01/2023» та наказ Міністерства юстиції України №4/5 від 01.01.2024 «Про задоволення скарги Київської обласної військової адміністрації від 09.10.2023 № 10168/01/31.02.01/2023», прийняті без порушення чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Щодо наданого Позивачем, на підтвердження своїх доводів, експертний висновок Експертно-правової комісії при Нотаріальній палаті України (далі - ЕПК) від 12.11.2024., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Пунктом 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 (далі - Закон-1) визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук) та природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.

В експертному висновку ця норма викладена по іншому.

Як вбачається з матеріалів справи спірні земельні ділянки є землями лісогосподарського призначення, а отже, належать відповідно до пункту 24 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX до державної власності.

Проте, в експертному висновку зазначений пункт викладено не повністю, зокрема, не зазначено, що певні види земель відносяться до державної власності, в тому числі і землі лісогосподарського призначення.

Далі експертний висновок містить посилання на частину 2 статті 83 Земельного кодексу України.

Згідно частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

У експертному висновку на підставі зазначеною норми закону ЕПК зроблено висновок, що проте, що начебто відбувся перехід права власності на земельні ділянки на підставі прямої вказівки закону. Проте, на підставі пункту 24 Закону землі лісогосподарського призначення належать до державної форми власності.

Відповідно до частини 1 статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Згідно частини 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Згідно частини 7 статті 7 Закону України від 03.03.1998 № 147/98-ВР «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» у разі передачі об`єкта у державну чи комунальну власність до набувача переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт передачі, у порядку, визначеному Земельним кодексом України. Кадастровий номер та розмір такої земельної ділянки зазначаються у рішенні органу, зазначеного у статті 4 цього Закону, про передачу відповідного об`єкта у державну чи комунальну власність.

З системного аналізу вбачається, що землі державної власності переходять у комунальну власність лише шляхом передачі за рішенням власника. Перехід земельних ділянок з державної у комунальну власність відбувається лише у разі передачі об`єкту з державної у комунальну власність, який розміщений на земельній ділянці, а відтак висновки експертного висновку про те, що у даному випадку відбувся перехід, а не передача земельних ділянок з державної у комунальну власність є хибними та необгрунтованими.

В постанові Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 826/3468/18 вказано, також суд апеляційної інстанції правильно не прийняв до уваги експертний висновок Експертно-правової комісії при Нотаріальній палаті України від 14 лютого 2018 року щодо надання експертної оцінки обґрунтованості притягнення позивача до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки він не є вмотивованим, у зв`язку із чим не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема положенням статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців та громадських формувань» та пункту 12 Порядку №1128. Також в силу частини першої статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Таким чином, оцінюючи висновок експерта за результатами в сукупності із іншими наявними у матеріалах справи доказами, у суду наявні підстави вважати, що висновок експерта не відповідає вимогам всебічності, повноти, об`єктивності і обґрунтованості та, як наслідок, викликає сумніви у його правильності.

А відтак, суд зазначає, що висновок Експертно-правової комісії при Нотаріальній палаті України (далі - ЕПК) від 12.11.2024 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ.

Крім того, згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Згідно з підпунктом 8310 пункту 4 Положення № 228 Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Абзацом першим частини першої статті 37 Закону № 1952-ІУ встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає, серед іншого, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої статті 37 Закону № 1952-ІУ) .

Мін`юст здійсню є розгляд скарг у сфері державної реєстрації у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Іншими словами, Міністерство юстиції України під час розгляду скарг перевіряє правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує (тобто, не може визнавати чи не визнавати) дійсність правочинів, які стали підставою для набуття чи припинення майнових прав, за винятком, якщо такі правочини є недійсними в силу закону (нікчемними).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, Міністерством юстиції України прийнято спірні накази, за результатами розгляду скарги на дії державних реєстраторів.

Разом з тим, варто наголосити, що функцією державної реєстрації є лише офіційне підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речового права. Визнання права власності на нерухоме майно, яке не визнається або оспорюється іншими особами, є одним із способів захисту права на майно, передбачених статтею 392 Цивільного кодексу України, що реалізовується шляхом подання позову до особи, яка таке право не визнає чи оспорює. Визначений позивачем відповідач - Мін`юст не оспорює право власності Позивача чи іншої особи на спірний об`єкт нерухомого майна, а здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав і розглядає скарги на рішення, дії державних реєстраторів. подані особами, які не визнають або ж оспорюють набуття, зміну чи припинення речового права заявника.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду в ід 03.03.2021 у справі № 707/477/20.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржувані накази, здійснювало лише контролюючі функції у сфері державної реєстрації, зокрема, шляхом перевірки відповідності реєстраційних дій чинному законодавству.

Крім того, обрання позивачем неефективного способу захисту є самостійною підставною для відмови у задоволенні позову, вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127).

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 24.02.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА