Рішення

від 06.02.2025 по справі 911/2825/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 911/2825/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ (01013, м. Київ вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВЕКА (08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Броварська, буд. 50)

про стягнення 20574,22 грн заборгованості, у тому числі 18410,69 грн. основного боргу, 579,86 грн. 3% річних, 1583,67 грн. інфляційних втрат,

секретар судового засідання: Крикун І.В.

Представники сторін:

від позивача: Гуцул В.О. (ордер на надання правової допомоги серії СЕ № 1091451 від 06.08.2024 р., посвідчення адвоката № 000245 від 27.04.2018 р.);

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява б/н від 18.10.2024 р. (вх. № 3835 від 18.10.2024 р.) Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВЕКА про стягнення 20574,22 грн. заборгованості, у тому числі - 18410,69 грн. основного боргу, 579,86 грн. 3% річних, 1583,67 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг у спрощений спосіб, в частині своєчасної сплати вартості наданих у травні 2021 р. послуг технікою позивача, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Також позивач просив суд покласти на відповідача понесені судові витрати та зазначав у попередньому розрахунку судових витрт про те, що остаточний розмір витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також детальний опис робіт, виконаних адвокатом, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, зважаючи на заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що справа за поданою КП КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ позовною заявою до ТОВ Будівельна компанія ВЕКА про стягнення 20574,22 грн. заборгованості підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2024 р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи на 25.11.2024 р.

25.10.2024 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 25.10.2024 р. (вх. № 11945/24 від 25.10.2024 р.), у якому відповідач проти позову заперечує, зазначаючи про недоведеність вимог позивача. Так, відповідач вказує, що у травні 2021 р. позивач послуг технікою не надавав, а талони замовника та подорожній лист, на які посилається позивач, підписані невідомою особою. Також вказав, що у квітні 2021 р. позивачем був виставлений рахунок № 468 від 21.04.2021 р. на послуги по ямковому ремонту за допомогою машини на суму 13251,53 грн., який відповідачем був оплачений у повному обсязі. Проте, оскільки позивач не зміг надати послугу у зв`язку з несправним автомобілем, тому ця послуга була вже надана у травні 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2024 р. позовну заяву КП КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ б/н від 18.10.2024 р. (вх. № 3835 від 18.10.2024 р.) було залишено без руху після відкриття провадження у справі, встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат.

27.12.2024 р. до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 26.12.2024 р. (вх. № 14735/24 від 27.12.2024 р.) про усунення недоліків позовної заяви, за якою позивачем надано розрахунки інфляційного збільшення та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2024 р. продовжено розгляд справи № 911/2825/24, судове засідання призначено на 06.02.2025 р.

У судовому засіданні 06.02.2025 р. представник позивача позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

У судовому засіданні 06.02.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

У травні 2021 р., з метою доставки та розливу бітуму відповідачу, КП КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ надало ТОВ Будівельна компанія ВЕКА послуги власною технікою (автомобілем ЗІЛ 45-47 КИУ), що підтверджується подорожніми листами № 4256673 від 21.05.2021 р., № 4256659 від 20.05.2021 р., та талонами замовника до цих подорожніх листів серія 12ААГ № 129651 від 21.05.2021 р., серія 12ААГ 129652 від 20.05.2021 р., актом надання послуг (послуги автогудронатора ЗІЛ 4547 КИУ) № 615 від 31.05.2021 р. на суму 18410,69 грн. та рахунком на оплату № 592 від 31.05.2021 р. на суму 18410,69 грн.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами 1 та 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 р. у справі № 912/1883/17 вказав, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з надання послуг шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг на суму 18410,69 грн. не виконав, надані послуги на вказану суму не сплатив.

16.08.2023 р. КП КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ звернулось до відповідача з вимогою № 053/282/01-11/1500, в якій просило оплатити наявний борг у сумі 18410,69 грн. протягом десяти робочих днів з моменту отримання даної претензії. Вказана претензія була отримана відповідачем 23.09.2023 р., проте, залишена останнім без відповіді та задоволення.

19.04.2024 р. КП КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ повторно звернулось до відповідача з вимогою сплатити наявну у нього заборгованість за надані послуги технікою у сумі 18410,69 грн. Цією ж вимогою позивачу були направлені копії реєстру талонів замовника на авто послуги, надані у травні 2021 року, копії талонів серія 12ААГ № 129651 від 21.05.2021 р., серія 12ААГ № 129652 від 20.05.2021 р., акт надання послуг № 615 від 31.05.2021 р., рахунок на оплату № 592 від 31.05.2021 р. Вказана претензія була отримана відповідачем 01.05.2024 р., проте, залишена останнім без відповіді та задоволення.

Поряд з цим, відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, зазначивши, про відсутність надання позивачем у травні 2021 року послуг на суму 18410,69 грн. Вказав, що між сторонами існувала домовленість сторін про надання позивачем у квітні 2021 р. послуг по ямковому ремонту за допомогою машини (доставка та розлив бітуму) на суму 13251,53 грн., які відповідач оплатив у повному обсязі. Оскільки автомобіль позивача мав технічні несправності, такі послуги останній фактично надав у травні 2021 р.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд оцінює зазначені відповідачем доводи критично, оскільки подорожніми листами № 4256673 від 21.05.2021 р., № 4256659 від 20.05.2021 р. та талонами замовника ТОВ Будівельна компанія ВЕКА серія 12ААГ № 129651 від 21.05.2021 р., серія 12ААГ 129652 від 20.05.2021 р., підписаними представниками відповідача, а також реєстром талонів замовника за травень 2021 р., підтверджується факт надання 20 та 21 травня 2021 р. позивачем послуг автомобілем ЗІЛ 45-47 КИУ. При цьому, з вказаних доказів вбачається, що надавались послуги саме з доставки та розливу бітумної емульсії автомобілем ЗІЛ 45-47 КИУ (автогудрон), що також зазначалось у акті наданих послуг № 615 від 31.05.2021 р. та рахунку на оплату № 592 від 31.05.2021 р.

Поряд з цим, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження доводів, що підпис на талонах замовника серія 12ААГ № 129651 від 21.05.2021 р., серія 12ААГ 129652 від 20.05.2021 р. не належить представнику ТОВ Будівельна компанія ВЕКА, в той час, як реєстр цих талонів підписано начальником диспетчерської служби ТОВ Будівельна компанія ВЕКА Паховичем О.М.

Щодо доводів відповідача про відсутність відтиску печатки на талонах замовника, то відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Також посилання відповідача на те, що у подорожніх листах та талонах зазначені завищені години роботи та відстань за маршрутом не підтверджене жодними доказами.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача, що надані відповідачем у квітні 2021 року та у травні 2021 року послуги є одними і тими самими послугами, та тільки у зв`язку з технічними несправностями автомобіля позивача фактичне надання цих послуг відбулось у травні 2021 вже іншим автомобілем, оскільки доказів цим обставинам відповідач не надав. Натомість, як вказував позивач, у квітні 2021 р. ним були надані відповідачу інші послуги, іншим автомобілем Магнум 04-32 на суму 13251,53 грн., які були оплачені відповідачем у повному обсязі, що відображено в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 р.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки доказів належної сплати вартості отриманих послуг відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі про стягнення заборгованості в сумі 18410,69 грн. з ТОВ Будівельна компанія ВЕКА підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат в сумі 1583,67 грн. за період з жовтня 2023 р. по вересень 2024 р. та 3 % річних у сумі 579,86 грн. за період з 30.09.2023 р. по 02.10.2024 р. суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує з наданих позивачем пояснень та розрахунку, нарахування позивачем матеріальних втрат здійснювалось після спливу 7-денного терміну від дня отримання відповідачем вимоги № 053/282/01-11/1500 від 16.08.2023 р. 23.09.2023 р., тобто, з 30.09.2023 р. Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки перебіг терміну для нарахування інфляційної складової боргу та 3 % річних має здійснюватись з 01.10.2023 р., тобто, з наступного дня після спливу 7-денного терміну від дня отримання вимоги.

Отже, перевіривши розрахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням вказаних обставин щодо дати початку їх нарахування, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 1583,67 грн., як просить позивач, та 3 % річних у сумі 555,72 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем. Відповідно, у стягненні з відповідача 3 % річних у сумі 24,14 грн. суд відмовляє.

Отже, позовні вимоги КП КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія ВЕКА (08320, Київська обл., Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Броварська, буд. 50) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва КИЇВАВТОШЛЯХМІСТ (01013, м. Київ вул. Набережно-Печерська дорога, буд. 2) 18410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) грн. 69 коп. заборгованості, 1583 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят три) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 72 коп. 3% річних, 3024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 45 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.02.2025 р.

Суддя В.М. Бабкіна