Рішення

від 18.02.2025 по справі 914/2350/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 Справа № 914/2350/18(914/3019/24)

Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,

за участю секретаря Гудими Р.О.

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про: стягнення 38 667 грн. 89 коп.

у межах справи №914/2350/18

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський завод РЕМА, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код 00214244)

Представники:

від позивача: Камінська С.М. адвокат

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

Приватне акціонерне товариство Львівський електроламповий завод Іскра звернулось до Господарського суду Львівської області, в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 38 667 грн. 89 коп. заборгованості.

Згідно з протоколом передачі судової справі раніше визначеному складу суду, при розподілі позовної заяви визначено єдиний унікальний номер судової справи 914/2350/18 (914/3019/24), головуючим суддею визначено суддю Морозюка А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра.

Ухвалою суду від 19.12.2024 (після усунення позивачем недоліків на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2024 про залишення позовної заяви без руху) позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра, та відкрито провадження у справі; судове засідання призначено на 21.01.2025; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Ухвалою суду від 21.01.2025, врахувавши неявку в судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 18.02.2025.

27.01.2025 позивач надіслав через систему "Електронний суд" клопотання про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи Правила проживання в гуртожитку для одиноких громадян по вул. Білоцерківська, 10 у м. Львові.

В судовому засіданні 18.02.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Відповідач (його представник) в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

На адресу суду повернулись поштові конверти з ухвалою суду від 19.12.2024 (про відкриття провадження у справі) та ухвалою суду від 21.01.2025 (про відкладення розгляду справи на 18.02.2025), які було надіслано відповідачу на адресу зазначену позивачем у позовній заяві (79035, м. Львів, вул. Білоцерківська, буд. 10, гуртожиток, кімната 111, яка відповідає адресі реєстрації фізичної особи згідно даних з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді), з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі № 910/16249/19 звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відтак, суд зазначає, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас суд звертає увагу, що за змістом ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 р. у справі №916/2349/17).

Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач на підставі ордеру №91 від 03.06.2010 року починаючи з 04.06.2010 року зареєстрований та проживає в кімнаті №111 в гуртожитку, що за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська, 10, який належить на праві приватної власності позивачу. Правилами проживання гуртожитку для одиноких громадян по вул. Білоцеківська,10 у м. Львові, затверджених наказом Генерального директора ВАТ "Іскра" №506/01-7 від 21.09.2006, передбачено своєчасне внесення мешканцями гуртожитку плати за користування житловою площею і за комунальні послуги. Проте відповідач своєчасної плати за проживання в гуртожитку не здійснює, у зв`язку з чим у нього станом на дату подання позову до суду виникла заборгованість в розмірі 38 667,89 грн., яку позивач просить стягнути.

Позиція відповідача.

Відповідач (чи його представник) в жодне із судових засідань не з`явився та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, строк на подання відзиву в даній справі сплив.

Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.01.2019 р. відкрито провадження у справі №914/2350/18 про банкрутство відповідача ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра. На даний час розгляд справи №914/2350/18 триває.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, позов ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра підлягає розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/2350/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра за правилами спрощеного позовного провадження.

Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.

03.06.2010 року ОСОБА_1 , як працівнику Відкритого акціонерного товариства "Іскра", за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету, згідно протоколу №32 від 27.10.2010, було видано Ордер №91 на право отримання ліжко-місця в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на період роботи в ВАТ "Іскра".

04.06.2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що прослідковується з доданої до позовної заяви "карточки прописки".

Також, в матеріалах справи наявна довідка з місця проживання про склад сім`ї і прописку, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.06.2010 року прописаний та проживає в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , що належить ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра, що також підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, (сформованого засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді).

Згідно розрахунку заборгованості за квартплату та інші комунальні послуги, що рахуються за гр. ОСОБА_1 перед ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра станом на 01 вересня 2024 р., сума заборгованості ОСОБА_1 38 667,89 грн. З розрахунку прослідковується, що в період з листопада 2019 по серпень 2024 відповідачем не здійснено жодного платежу, що призвело до заборгованості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 61 Житлового кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до вимог статей 67 і 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Постановою Кабінету Міністрів України №498 від 20.06.2018 затверджено Примірне положення про користування гуртожитком, пунктом 11 якого визначено, що наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

Зв наказом №506/01-7 ВАТ "Іскра" від 21 вересня 2006 р. затверджено Правила проживання в гуртожитку для одиноких громадян по АДРЕСА_1 .

Пунктом 2.8. Правил зобов`язано мешканців гуртожитку (в даному випадку ОСОБА_1 ) своєчасно вносити плату за користування житловою площею і за комунальні послуги.

Із розрахунку заборгованості прослідковується, що відповідачем у період з 01.11.2019 по 01.09.2024 платежі за користування жилою площею в гуртожитку та комунальні послуги не здійснювалися , у зв`язку з чим у відповідача станом на 01.09.2024 виникла заборгованість в розмірі 38 667,89 грн.

Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, наявність заборгованості відповідачем не спростована.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене, враховуючи обов`язок відповідача сплачувати за користування жилою площею в гуртожитку та комунальні послуги, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем повністю або частково вартості проживання в гуртожитку та комунальних послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в розмірі 38 667 грн. 89 коп.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України судові витрати покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем за подання позову до суду сплачено судовий збір, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН1697492 від 04.11.2024, в розмірі 3 028 грн. 00 коп. (зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 05.11.2024 р.).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп. позивач підтверджує договором про надання правничої допомоги №91/1 від 01.09.2024 р., укладеним ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра з Адвокатським об`єднанням Правова опора, за умовами якого: (п. 1.1., п. 1.2) Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечити представництво Клієнта у Господарському суді Львівської області та надавати інші види правничої допомоги у справі за позовом ПрАТ Львівський електроламповий завод Іскра до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування житловою площею в гуртожитку та інші комунальні послуги, а Клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень Клієнта; (п. 3.1) вартість правничої допомоги встановлюється з розрахунку 1 000,00 грн. за годину, що відображається у відповідному акті наданих послуг за підписом сторін.

Також позивач надав акт наданих послуг від 01.10.2024, яким сторони підтвердили що Адвокатське об`єднання в особі керуючого партнера Соломії Камінської надало Клієнту допомогу за Договором про надання правничої допомоги №91/1 від 01.09.2024 р. на суму 3 000,00 грн. (на вивчення та аналіз матеріалів справи і судової практики затрачено 1 год. вартістю 1 000,00 грн., на підготовку та подання позовної заяви з додатками затрачено 2 год. вартістю 2 000,00 грн.).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності з поданими позивачем доказами на понесення судових витрат, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, ціну та предмет позову, а також обсяг підготовлених представником позивача процесуальних документів, оцінюючи співмірність здійснених стороною витрат на представництво адвокатом її інтересів у суді, складність підготовленої адвокатом позовної заяви, суд вважає обґрунтованою суму правових витрат в розмірі 1 500,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-241, 327 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Глазер Павла Євгеновича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Львівський електроламповий завод Іскра (79066, м. Львів, вул. Вулецька, буд. 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00214244) 38 667 грн. 89 коп. заборгованості, 3 028 грн. 00 коп. судового збору та 1 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повний текст рішення складено 24.02.2025.

СуддяМорозюк А.Я.