ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4520/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.
за участю секретаря судового засідання Чолак Ю. В.
розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 916/4520/24
за позовом: Комунального підприємства ОБЛТРАНСБУД
до відповідача: Громадської організації ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ
про стягнення 2 094 805,21 грн
за участю представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство ОБЛТРАНСБУД звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Громадської організація Театр на Чайній заборгованості, а саме:
- за Договором оренди комунального майна №б/н від 01.09.2017 (далі договір №б/н від 01.09.2017) у розмірі 1 720 511,18 грн, яка складається із основного боргу у розмірі 1 133 484,17 грн, інфляційних втрат 80 008,14 грн, 3 % річних в розмірі 41 385,44 грн, пені 465 633,43 грн;
- за Договором оренди комунального майна № 29/14-А від 29.11.2019 (далі договір № 29/14-А від 29.11.2019) у розмірі 71 821,04 грн, яка складається із основного боргу у розмірі 45 081,02 грн, інфляційних втрат 3 798,34 грн, 3 % річних в розмірі 1 820,19 грн, пені 21 121,50 грн;
- за Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області № б/н від 15.11.2021 (далі договір № б/н від 15.11.2021) у розмірі 302 472,99 грн, яка складається із основного боргу у розмірі 177 575,32 грн, інфляційних втрат 20 891,39 грн, 3 % річних в розмірі 7 991,53 грн, пені 96 014,75 грн.
- судові витрати покласти на відповідача Громадську організацію Театр на Чайній.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.10.2024 позовну заяву Комунального підприємства ОБЛТРАНСБУД залишено без руху та останньому встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
21.10.2024 за вх.№38216/24 господарським судом одержано заяву Комунального підприємства Теплопостачання міста Одеси про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2024 о 09:20, із повідомленням учасників справи про підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 25.11.2024, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання відкладено на 05.12.2024 о 09:00, із викликом учасників справи у підготовче засідання.
05.12.2024 у підготовчому засіданні, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2025 об 11:00 год, із викликом учасників справи у судове засідання.
13.12.2024 за вх.№44658/24 судом одержано заяву позивача, в якій останній повідомив про зміну свого місцезнаходження.
13.01.2025 за вх.№939/25 господарським судом одержано заяву позивача про дослідження електронних доказів.
У судовому засіданні 13.01.2025, за участю представників позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 10.02.2025 о 09:30 год, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 виправлено описку, яка допущена у змісті ухвали Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 у справі № 916/4520/24 щодо дати та часу відкладення судового засідання про розгляд справи по суті на 10.02.2025 о 16:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
10.02.2025 за вх.№4625/25 господарським судом одержано клопотання позивача про долучення доказів.
У судовому засіданні 10.02.2025, за участю представників позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про долучення доказів від 10.02.2025 та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 19.02.2025 о 15:30 год, із викликом учасників справи у судове засідання.
19.02.2025 у судовому засіданні, за участю представника позивача, судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 20.02.2025 о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 20.02.2025 за відсутності представників сторін судом підписано скорочене рішення суду.
Відповідач як у підготовчі та і у судові засідання щодо розгляду справи по суті не з`явився, відзиву на позов до суду не надав.
При цьому, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвал суду на юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДР, які повернуто до суду органами поштового зв`язку, із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Додатково суд повідомляв відповідача про розгляд справи телефонограмою та електронною поштою.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення відповідачу реалізації права на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, враховуючи строки розгляду справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), з огляду на подальше продовження строку дії воєнного стану в Україні, суд розглядає справу № 916/4235/24 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Стислий виклад позиції позивача
Строк дії договорів оренди №б/н від 01.09.2017 та № 29/14-А від 29.11.2019 було продовжено на період дії карантину у зв`язку із тим, що численними Постановами Кабінету Міністрів України було введено та продовжено строк дії карантину та карантинних обмежень з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, а також було продовжено на період дії воєнного стану, введеного в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX.
На виконання умов договору №б/н від 01.09.2017 позивачем надано послуги відповідно до актів надання послуг з оренди нежитлових приміщень та складено рахунки за послуги з оренди нежитлового приміщення за січень 2022 року - липень 2024 року на загальну суму 1 454 998,53 грн. Враховуючи переплату за 2021 рік 321 513,16 грн та часткову оплату на суму в розмірі 1,20 грн, загальний розмір основного боргу за договором №б/н від 01.09.2017 становить 1 133 484,17 грн (1 454 998, 53 грн. 321 513,16 грн - 1,20 грн).
На виконання умов договору № 29/11-А від 29.11.2019 позивачем надано послуги відповідно до актів надання послуг з оренди нежитлових приміщень та складено рахунки за послуги з оренди нежитлового приміщення за січень 2022 року - липень 2024 року на загальну суму 46 376,43 грн. При цьому, враховуючи сальдо за 2021 рік 1 274, 31 грн та часткову сплату на суму в розмірі 2 569,72 грн - загальний розмір основного боргу становить 45 081,02 грн (46 376, 43 грн + 1 274, 31 грн 2 569, 72 грн).
На виконання умов договору б/н від 15.11.2021 позивачем надано послуги відповідно до актів надання послуг з оренди приміщення та складено рахунки за послуги з оренди нежитлового приміщення за січень 2022 року - липень 2024 на загальну суму 183 089,09 грн. При цьому, враховуючи сальдо за 2021 рік 408, 54 грн та часткову сплату на суму 5 105,23 грн, загальний розмір основного боргу становить 177 575,32 грн (18 3 089,09 грн. + 408,54 грн - 5 105, 23 грн).
Станом на день звернення з позовом, ГО «ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ» не виконало зобов`язання зі сплати заборгованості з орендної плати за договорами оренди, внаслідок чого відповідачу на суму боргу нараховано штрафні санкції, інфляційні втрати та 3 % річних.
Обставини справи встановлені судом
01.09.2017 між Комунальним підприємством «ОБЛТРАНСБУД» (Орендодавець) та Громадською організацією «ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ» (Орендар) укладено договір №б/н оренди комунального майна, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (театральну залу) загальною площею 322,7 м.кв., що знаходиться за адресою: Одеська область, мicтo Одеса, вулиця Маразлiївська, будинок 34-а, вартість якого згідно з незалежною оцінкою вiд l7.07.2017 року становить 4 033 836, 00 грн (надалі - Майно), з метою розміщення громадської організації.
Відповідно до п. 3.1. договору №б/н від 01.09.2017 орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2017 23530, 71 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2017 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень, вересень 2017. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 9.1 договору №б/н від 01.09.2017 договір укладається строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців і діє з моменту підписання до 01.08.2020р.
У п. 9. 4 договору №б/н від 01.09.2017дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі майна, що орендується; достроково за згодою Сторін або за рішенням суду (господарського суду); банкрутства Орендаря; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до п. 9.5. договору №б/н від 01.09.2017 у разі припинення цього Договору майно повертається. Орендарем Орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкової загибелі або пошкодження та сплачує Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном, визначеної відповідно до пункту 3.1 цього Договору за весь час прострочення.
Згідно з п. 9.8 договору №б/н від 01.09.2017 зміни та доповнення до Договору підлягають оформленню відповідної додаткової угоди за підписом Сторін і повинні бути погоджені з Власником майна. Одностороння відмова від виконання Договору та внесених змін не допускається.
Відповідно до п.п. 9.10, 9.11 договору №б/н від 01.09.2017 Орендодавець повинен за 30 днів сповістити Власника про припинення Договору, надіславши Власнику повідомлення та заяви Сторін. Орендодавець повинен за 60 днів до завершення терміну дії Договору сповістити Власника про намір продовжити термін дії Договору, надіславши йому повідомлення та заяви Сторін для погодження.
10.09.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою №134/24, в якій вимагав оплатити заборгованість за договором у розмірі 1 133 484, 17 грн, звільнити займані приміщення з оформленням акту повернення та повернути підписані примірники актів протягом 5-ти робочих днів. Додатками до вимоги позивач долучив акт звірки взаємних розрахунків та дублікати актів надання послуг за договором оренди від 01.09.2017, які підписані з боку позивача.
Надалі 29.11.2019 між Комунальним підприємством «ОБЛТРАНСБУД» (Орендодавець) та Громадською організацією «ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ» (Орендар) укладено договір оренди комунального майна № 29/14-А, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (кім. №94) площею 33,5 м.кв., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 34-а, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 09.07.2019 станвоить 366 892 грн (у подальшому - майно), з метою розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3.1. договору № 29/14-А від 29.11.2019 орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2019 915,40 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2019 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень, листопад та грудень 2019. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 9.1 договору № 29/14-А від 29.11.2019 договір діє з 01.12.2019 по 01.12.2021 року включно.
Відповідно до п. 9.5. договору № 29/14-А від 29.11.2019 у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкової загибелі або пошкодження та сплачує Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном, визначеної відповідно до пункту 3.1 цього Договору за весь час прострочення.
Згідно з п. 9.8 договору № 29/14-А від 29.11.2019 зміни та доповнення до Договору підлягають оформленню відповідної додаткової угоди за підписом Сторін і повинні бути погоджені з Власником майна. Одностороння відмова від виконання Договору та внесених змін не допускається.
Відповідно до п.п. 9.10, 9.11 договору № 29/14-А від 29.11.2019 Орендодавець повинен за 30 днів сповістити Власника про припинення Договору, надіславши Власнику повідомлення та заяви Сторін. Орендодавець повинен за 60 днів до завершення терміну дії Договору сповістити Власника про намір продовжити термін дії Договору, надіславши йому повідомлення та заяви Сторін для погодження.
10.09.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою №135/24, в якій вимагав оплатити заборгованість за договором у розмірі 45 081,02 грн, звільнити займані приміщення з оформленням акту повернення та повернути підписані примірники актів протягом 5-ти робочих днів. Додатками до вимоги позивач долучив акт звірки взаємних розрахунків та дублікати актів надання послуг за договором оренди №29/11-А від 01.09.2017, які підписані з боку позивача.
Також 15.11.2021 між Управлінням обласної ради з майнових відносин (Орендодавець) та Громадською організацією «ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ» (Орендар) укладено договір б/н оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області.
Відповідно до п. 3.3. вказаного договору № б/н від 15.11.2021, балансоутримувачем є Комунальне підприємство «ОБЛТРАНСБУД».
Також умовами п. 3.3. розділу ІІ договору № б/н від 15.11.2021 Орендар сплачує орендну плату Балансоутримувачу щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу орендну плату разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу (п. розділу ІІ 3.4. договору № б/н від 15.11.2021).
Згідно з п. 3.9. розділу ІІ договору № б/н від 15.11.2021на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
За умовами п. 4.1. договору № б/н від 15.11.2021в інформації про об`єкт оренди нерухоме майно зазначено нежитлове приміщення (кімната № 93) загальною площею 86, 6 кв.м., що знаходиться на другому поверсі нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 34-а.
Згідно з п. 9.1. договору № б/н від 15.11.2021місячна орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої КМУ сума, без податку на додану вартість: 4060, 03 грн за базовий місяць розрахунку червень 2021. На суму орендної плати нараховується ПДВ за ставкою 20 % згідно діючого законодавства.
Строк договору 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 10 Договору).
Відповідно до п. 16 договору № б/н від 15.11.2021співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору балансоутримувачу 100 відсотків суми орендної плати.
10.09.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою №133/24, в якій вимагав оплатити заборгованість за договором у розмірі 177 575,32 грн, звільнити займані приміщення з оформленням акту повернення та повернути підписані примірники актів протягом 5-ти робочих днів. Додатками до вимоги позивачем долучені акт звірки взаємних розрахунків та дублікати актів надання послуг за договором оренди № б/н від 15.11.2021, які підписані з боку позивача.
У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті, судом також досліджені електронні докази, що підтверджують факт проведення відповідачем культурних заходів, зокрема повідомлення з веб-сайту відповідача та сторінки у соціальній мережі «Інстаграм»
Окрім того, позивачем надано до суду:
-заяву ГО "ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ" за вих. №12/12/1 від 12.12.2024 про розірвання спірних договорів оренди з 12.01.2025;
-відповідь позивача за вих. № 216/24 від 20.12.2020 на заяву відповідача про розірвання договорів оренди;
-лист Управління обласної ради з майнових відносин за вих. №05/254/25 від 03.02.2025.
Висновки суду
Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої, другої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Що стосується строку дії договорів оренди № б/н від 01.09.2017 та № 29/14-А від 29.11.2019, то суд звертає увагу на таке.
Згідно з п. 9.1 договору оренди № б/н від 01.09.2017 договір укладається строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців і діє з моменту підписання до 01.08.2020.
Відповідно до п. 9.1 договору оренди № 29/14-А від 29.11.2019 договір діє з 01.12.2019 по 01.12.2021 року включно.
Додаткових угод про продовження строку дії цих договорів матеріали справи не містять.
27.12.2019 набув чинності та введений в дію з 01.02.2020 Закон України від 03.10.2019 №157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна», за виключенням окремих зазначених норм (надалі- Закон №157-ІХ).
У п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ встановлено, що Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ визнаний таким, що втратив чинність Закон України від 10 квітня 1992 року № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" з дня введення в дію Закону №157-ІХ.
Отже, після 01.07.2020 укладені між сторонами договори оренди № б/н від 01.09.2017 та № 29/14-А від 29.11.2019 можуть бути продовжені між сторонами в порядку, встановленому Законом №157-ІХ.
Порядок продовження договору оренди встановлений у ст.18 Закону №157-ІХ, та у Постанові КМУ від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», якою затверджений Порядок передачі в оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
У ч. 2 ст. 18 Закону №157-ІХ передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Згідно з ч. 3 ст.18 Закону №157-ІХ договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Згідно із частиною 8 цієї ж статті, Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу 4 частини 7 цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Натомість матеріали справи не містять будь-яких доказів, що Орендар звертався з заявами до Орендодавця про продовження договорів оренди № б/н від 01.09.2017 та № 29/14-А від 29.11.2019.
Окрім того, для належної оцінки та аналізу в аспекті необхідності встановлення усіх обставин справи, господарський суд також звертає увагу, що матеріали справи, зокрема, не містять звернення позивача до власника майна про намір продовжити термін дії договорів за 60 днів до завершення терміну дії договору, як-то передбачено умовами пункту 9.11 вказаних договорів.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 цього Кодексу).
У статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також, зауважує, що згідно із положеннями Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", який набрав чинності 10.12.2020 та на положення якого позивач посилався як на обґрунтування підстав позову у цій справі, пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" доповнено підпунктом 5 такого змісту: для суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються в цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.
Проте, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з відповідною заявою про продовження договорів на зазначеній підставі, докази обмежувальних заходів щодо діяльності відповідача на період встановлення карантину також відсутні у справі.
Натомість позивач, без належного обґрунтування та відповідних доказів, лише послався у позові на автоматичну пролонгацію вказаних договорів на період дію карантину.
Більш того, Закон України від 04.12.2020 № 1071-ІХ "Про соціальну підтримку застрахованих осіб, та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" набрав чинності 10.12.2020, натомість, строк дії договору оренди № б/н від 01.09.2017 закінчився 01.08.2020, тобто ще до набрання чинності вказаним Законом, у зв`язку з чим суд відхиляє посилання позивача на положення названого Закону, як на підставу для продовження договору оренди № б/н від 01.09.2017.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі № 911/836/21 від 02.02.2022.
Щодо продовження договору оренди № 29/14-А від 29.11.2019 строк його дії якого закінчився 01.12.2021 та, відповідно, міг підпадати під дію положень Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема підпункту 5 пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", то за відсутності передбаченої ч. 3 ст.18 Закону №157-ІХ заяви, господарський суд не вбачає, що мало місце автоматичне продовження строку дії договору № 29/14-А від 29.11.2019 на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.
Натомість надані позивачем докази, що підтверджують факт проведення відповідачем культурних заходів, зокрема повідомлення з веб-сайту відповідача та сторінки у соціальній мережі «Інстаграм» від 12.03.2021 про проходження 10.03.2021 прем`єри та від 18.10.2021 про продовження роботи, навпаки свідчать про продовження діяльності відповідача протягом карантину, що виключає альтернативу застосування до спірних правовідносин вказаного Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ.
Згідно з матеріалами справи, позивач заявив про стягнення заборгованості за актами про надання послуг, складеними за періоди січень 2022 травень 2024 року за договорами № б/н від 01.09.2017 та № 29/14-А від 29.11.2019, тобто, після закінчення дії договорів (01.08.2020 та 01.12.2021 відповідно).
Беручи до уваги обставини справи та, зважаючи на положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором №б/н від 01.09.2017 у розмірі 1 447 806, 75 грн та за договором № 29/14-А від 29.11.2019 у розмірі 71 821,04 грн.
Щодо стягнення заборгованості за договором № б/н від 15.11.2021, який згідно з умовами договору укладено на 5 років, до 15.11.2026, то господарський суд дійшов наступних висновків.
З урахуванням викладених вище норм законодавства, суд бере до уваги презумпцію правомірності правочину, визначену ст. 204 Цивільного кодексу України.
Як встановлено господарським судом, між сторонами укладений договір оренди нежитлового приміщення, на підставі якого відповідачу у строкове платне користування передано нежитлове приміщення, за користування яким відповідач зобов`язався сплачувати позивачу орендну плату щомісяця до 15 числа місяця, що настає за поточним місцем оренди.
Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору оренди б/н від 15.11.2021 позивачем надано відповідачу послуги з оренди майна на загальну суму 183 089,09 грн, про що свідчать підписані з боку позивача Акти надання послуг, а саме: №16 від 31 січня 2022 року на загальну суму з врахуванням ПДВ 5 105,23 грн; №48 від 28 лютого 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 5 186, 92 грн; №134 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 5 420, 33 грн; №135 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахуванням ПДВ 5 588,36 грн; №136 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 5 739, 24 грн; №137 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 5 917, 16 грн; №138 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 5 958,58 грн; №139 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 024, 12 грн; 9 №140 від 30 вересня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 138, 58 грн; №157 від 31 жовтня 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 292, 04 грн; №168 від 30 листопада 2022 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 336,08 грн; №7 від 3 січня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 380,44 грн; №28 від 31 січня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 431,48 грн; №42 від 28 лютого 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 476,50 грн; №55 від 31 березня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 573, 65 грн; №64 від 30 квітня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 586, 80 грн; №78 від 31 травня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 619, 74 грн; №91 від 30 червня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 672,68 грн; №108 від 31 липня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 632,65 грн; №122 від 31 серпня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 539,80 грн; №136 від 30 вересня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 572,50 грн; №148 від 31 жовтня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 625,08 грн; №161 від 30 листопада 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 658,20 грн; №174 від 31 грудня 2023 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 704,81 грн; №11 від 31 січня 2024 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 731,63 грн; №24 від 29 лютого 2024 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 751,82 грн; №39 від 31 березня 2024 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 751,82 грн; №61 від 10 травня 2024 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 832,91 грн; №64 від 1 червня 2024 року на загальну суму з врахування ПДВ 6 839,94 грн.
Також позивач повторно направляв на адресу відповідача разом з вимогою вих. №133/24 від 10.09.2024 рахунки та дублікати актів надання послуг з вимогою їх підписати та повернути позивачу.
Між тим, господарський суд установив, що внаслідок несвоєчасної оплати орендної плати з січня 2022 по травень 2024 у відповідача виникла заборгованість, розмір якої, із врахуванням часткової оплати становить 177 575, 32 грн.
Відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більше доказів на спростування наявності цього боргу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Згідно з умовами п. 3.9. розділу ІІ договору на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Водночас пунктом 7 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.
Постановою від 25.04.2023 № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив режим надзвичайної ситуації в єдиній державній системі цивільного захисту, а також карантин на всій території України до 30.06.2023, який був введений на території України з 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211.
За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Вказану позицію підтримано у Постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 910/13704/21, яка враховуються господарським судом на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір пені за період з 16.03.2022 по 30.09.2024 становить 96 014,75 грн, господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача в частині періоду, з огляду на відміну Постановою від 27 червня 2023 р. № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Враховуючи викладене, судом за допомогою системи "Ліга 360" зроблено власний розрахунок пені та згідно з яким розмір пені становить 46 067,05 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3 % річних становить 7991,53 грн, господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат становить 20 891, 39 грн, господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача та за розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період з лютого 2022 по вересень 2024 становить 16 488,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
У зв`язку з тим, що рішення відбулось частково на користь позивача, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Громадської організації ТЕАТР НА ЧАЙНІЙ (вул. Карантинна, буд. 21/1, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 41454717) на користь Комунального підприємства ОБЛТРАНСБУД (вул. Маразліївська, 34-а, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 33311491) заборгованість за Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області № б/н від 15.11.2021 у розмірі 248 482, 54 грн, яка складається із основного боргу у розмірі 177 575,32 грн, інфляційних втрат 16 848,64 грн, 3 % річних в розмірі 7 991,53 грн, пені 46 067,05 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 981, 79 грн.
3. У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 24 лютого 2025 р.
Суддя Т.Г. Деркач
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125355564 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них про комунальну власність, з них щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Деркач Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні