Рішення

від 24.02.2025 по справі 917/52/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,

тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2025 м. Полтава Справа № 917/52/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп", код ЄДРПОУ 34972142, пр-т Степана Бандери, 9, корп. 5А, оф. 503, м. Київ, 04073

до Приватного підприємства "Декорт-Хайрінг", код ЄДРПОУ 33191070, вул. Соборності, 40/9, м. Полтава, Полтавська область, 36003

про стягнення 644 033,65 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

ухвалив рішення про наступне:

1.СУТЬ СПОРУ.

1.1. Предметом даного спору є повернення позивачу попередньої оплати за договором, укладеним між сторонами, шляхом стягнення її з відповідача, а також пені та інфляційних втрат за прострочення терміну виконання зобов`язання.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між позивачем у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю АЛМЕЙДА ГРУП, та відповідачем, Приватним підприємством ДЕКОРТ-ХАЙРІНГ укладено Договір поставки від 18.11.2021 за № 82/11-21 (надалі Договір), строком дії з моменту його підписання до 31.12.2021, а в частині взятих сторонами зобов`язань за Договором - до повного їх виконання (преамбула та п. 10.1. Договору).

2.2. Предметом Договору є постачання Постачальником (відповідачем у справі) Покупцю (позивачу у справі) товару, зокрема, запірно-пломбувальних пристроїв «Варта-Універсал М», «Варта Л», «Люкс» на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

2.3. Ціна на товар зазначається у відповідній специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).

Так, у Специфікації від 18.11.2021 № 1/11 до Договору сторони визначили:

- загальну кількість та найменування товару запірно-пломбувальний пристрій «Варта-Універсал М» з канатом довжиною 550 мм, кількістю 4000 шт. на загальну суму 388 200,00 грн, в тому числі ПДВ;

- термін оплати визначається в рахунку-фактурі;

- термін відвантаження: не більше 5-ти робочих днів після зарахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

2.4. З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2021 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 74/11 на загальну суму 388 200,00 грн в тому числі ПДВ.

2.5. Позивач, в свою чергу, 22.11.2021 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача зазначені кошти в сумі 388 200,00 грн, з відповідним призначенням платежу (Платіжна інструкція від 22.11.2021 № 1771).

2.6. Поставка відповідачем оплаченого товару за Договором не відбулася.

2.7. Сплачені кошти в сумі 388 200,00 грн за оплату товару відповідач не повернув.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 388 200,00 грн, які були сплачені ним за товар на виконання ним умов Договору, який не був поставлений відповідачем.

Крім того, у зв`язку з порушенням умов Договору, вважає що відповідач має сплатити на користь позивача пеню в сумі 70 264,20 грн за прострочення постачання товару та інфляційні втрати 185 569,5 грн, за неповернення коштів попередньої оплати.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 530, 609, 625, 629, 693 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем умов договору поставки.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач прострочив подання відзиву на позовну заяву.

Причини пропуску строку суд не вважає поважними.

У зв`язку з чим відзив у дані справі вважається не поданий відповідачем.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.01.2024 з урахуванням малозначності цієї справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву та заперечень, позивачу відповіді на відзив.

5.2. Згідно довідок про доставку електронного листа, сторони отримали ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 10.01.2025 о 15:16 год.

5.3. Сторони справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суду не надали.

5.4. В подальшому, 07.02.2025, матеріали даної справи були надані представнику відповідача на ознайомлення на підставі поданої ним заяви від 04.02.2025.

5.5. Після ознайомлення відповідача з матеріалами справи, через систему Електронний суд, 17.02.2025, до суду надійшов відзив від 14.02.2025, в якому відповідач обґрунтовуючи поважність пропуску строку на подання відзиву, просив приєднати відзив до матеріалів справи.

Так, досліджуючи підстави пропуску строку, якими представник відповідача зазначає - пізнє отримання ним позовної заяви з матеріалами, зокрема 07.02.2025, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку, оскільки його пропуск відбувся без поважних причин.

З матеріалів справи суд вбачає Квитанцію № 2387577 від 03.01.2025 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС ПП "ДЕКОРТ-ХАЙРІНГ", що свідчить про отримання відповідачем позовної заяви з додатками ще 03.01.2025.

В подальшому відповідач був проінформований про відкриття судом судового провадження відносно нього (п. 5.3. даного Рішення). І лише 07.02.2025 направив свого представника для ознайомлення з матеріалами справи.

Вирішуючи питання про прийняття даного Відзиву до матеріалів справи, суд враховує, що добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення (Постанова ВС від 31січня 2019 року у справі № 753/21967,15-ц, провадження № 61-4393св18).

За наведених вище обставин, відповідач, будучи проінформований про наявність відносно нього судового провадження, проігнорував судові процедури. За таких умов, його поведінка не може бути розцінена як добросовісна. Крім того, поновлення відповідачу строків на подання відзиву за відсутність об`єктивних причин його пропуску, поставить сторони у нерівне положення, порушить принцип рівності, змагальності та диспозитивності.

Таким чином, суд не приймає поданий відповідачем Відзив.

5.6. Позивач, через систему Електронний суд, направив на адресу суду 17.02.2025 Відповідь на відзив.

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи порушені відповідачем умови укладеного Договору? Якщо умови Договору порушені, які правові наслідки для нього настають?

- ключовим питанням у даній справі також є питання перебігу строків позовної давності.

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

Суд ухвалюючи рішення у даній справі виходить з наступного.

Доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

7.1. Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач не виконав умови Договору та прострочив виконання своїх забов`язань, що випливають з Договору та Закону, виходячи з наступного.

7.2. Передусім, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до норм закону, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ст. 712 ЦК України).

7.3. Так, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).

7.4. Відповідно до обставин справи, відповідач зобов`язався поставити позивачу товар - запірно-пломбувальний пристрій «Варта-Універсал М» з канатом довжиною 550 мм, кількістю 4000 шт. на загальну суму 388 200,00 грн, в тому числі ПДВ.

Таке зобов`язання виникло у відповідача з моменту здійснення позивачем попередньої оплати за товар в 100-відсотковому розмірі, - з 22.11.2021 (п. 2.5. цього Рішення).

7.5. З обставин справи вбачається, що відповідач зазначений товар позивачу не поставив, а отже зобов`язаний повернути сплачені кошти в сумі 388 200,00 грн позивачу.

7.6. Крім того, як вже зазначалося судом, зміст договору, що є обов`язковим для виконання його сторонами, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).

7.7. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

7.8. Так, враховуючи те, що позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату за поставлений товар 22.11.2021, відповідно до умов Договору відповідач був зобов`язаний поставити товар у строк до 29.11.2021 (упродовж 5-ти робочих днів з дати зарахування коштів на рахунок відповідача), чого відповідно зроблено не було.

Таким чином, не виконавши свої зобов`язання за Договором з поставки товару, відповідач допустив порушення Договору у вигляді прострочення виконання зобов`язання, за що настає відповідальність, яка встановлена цим Договором та Законом.

7.9. За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

7.10. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.7-7.9 постанови від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила таке: "Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

7.11. Так, відповідно до пункту 7.1. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань по цьому Договору, винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні всі зв`язані з цим збитки.

Передусім, сторони дійшли згоди, що у випадку непостачання (недопостачання) товару в терміни зазначені в пункті 5.3 Договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочки (п. 7.2. Договору).

7.12. Отже, укладаючи Договір, сторони даного спору, керуючись принципом свободи договору, врегулювали їхні взаємовідносини на майбутнє, встановивши певний вид відповідальності у вигляді пені.

7.13. Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

7.14. Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

7.15. Поряд з наведеним, слід зазначити, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).

7.16. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (Постанова ОП КГС ВС від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22).

7.17. Також, визначаючи правові підстави відповідальності відповідача, встановленої Договором, суд виходить з того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Іншого строку нарахування пені, сторони спору у Договорі не узгодили.

Таким чином, строк нарахування пені за Договором обмежується шістьма місяцями та становить з 30.11.2021 по 29.05.2022.

7.18. За наведених обставин, враховуючи порушення умов Договору відповідачем, останній зобов`язаний повернути позивачу передплату в сумі 388 200,00 грн, а також сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочки.

7.19. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

7.20. Враховуючи те, що право позивача вимагати повернення сплаченої ним передплати за товар настало з моменту допущення відповідачем прострочення поставки товару, позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати на суму передоплати починаючи з грудня 2021 року по листопад 2024 року.

7.21. При перевірці наведеного у позовній заяві розрахунку пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочки, судом встановлено, що цей розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства. Період нарахування пені позивачем визначено з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Суму пені, яка склала 70 264,20 грн, позивачем нараховано правильно.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат, які склали 185 569,45 грн, судом також встановлено його правильність та відповідність вимогам чинного законодавства.

7.22. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

8. ВИСНОКИ СУДУ ЩОДО ДОТРИМАННЯ СТРОКІВ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.

8.1. Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини сторін спору за Договором склалися більше трьох років тому.

8.2. Право позивача на належне виконання умов Договору відповідачем було порушене останнім на наступний день після спливу строку, упродовж якого відповідач був зобов`язаний поставити товар. Тобто з 30.11.2021 (п. 7.8. цього Рішення).

Отже, саме 30.11.2021, позивач мав дізнатися про порушення його права, і саме з даної дати починається відлік позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

8.3. Позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ст. 256, ч. 1 ст. 260, ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до статей 257, 258, 259 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

8.4. У даній справі до вимог позивача підлягає застосуванню як загальна позовна давність щодо стягнення суми передплати так і спеціальна, в частині стягнення пені.

8.5. Разом з тим, у пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами). В подальшому строк дії карантину постійно продовжувався до його відміни.

Так, дія карантину на території України продовжувалася до 30 червня 2023 р., та була відмінена з 01.07.2023 відповідно до Постанови КМУ від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, строки позовної давності, сплив яких припадав на період дії карантину з 12.03.2020 до 30.06.2023, були продовжені.

8.6. Проте, в подальшому перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, був зупинений на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на строк дії такого стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Враховуючи те, що зупинення перебігу позовної давності відбулося в період продовження строків позовної давності на період дії карантину, спливу позовної давності не відбулося, оскільки строки були продовжені, а наразі зупинені - дією на території України режиму воєнного стану.

8.7. Отже, позивач звернувся за захистом свого порушеного права у межах строків позовної давності.

9. СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відшкодування заявлено суму судових витрат з оплати судового збору в розмірі 7728,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. При цьому, у позовній заяві зазначено, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані пізніше, у відповідності до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України. Враховуючи це, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу буде вирішуватись судом після подання позивачем відповідних доказів.

9.2. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

9.3. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 7728,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Декорт-Хайрінг" (код ЄДРПОУ 33191070, вул. Соборності, 40/9, м. Полтава, Полтавська область, 36003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмейда Груп" (код ЄДРПОУ 34972142, пр-т Степана Бандери, 9, корп. 5А, оф. 503, м. Київ, 04073):

- 388 200 грн в рахунок повернення грошових коштів;

- 185 569,45 грн інфляційних втрат;

- 70 264,20 грн пені;

- 7728,40 витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.02.2025.

Суддя Юлія БАЙДУЖ