Ухвала

від 24.02.2025 по справі 910/7196/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/7196/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.

розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод"

про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі судді Бенедисюка І.М., судді Ємця А.А., судді Малашенкової Т.М.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод"

до Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4"

про стягнення 4 430 788,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (далі- ТОВ "Київський склотарний завод") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2024, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 4" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі № 910/7196/22 таким, що не підлягає виконанню.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7196/22, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод", було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бенедисюк І.М., суддя - Ємець А. А., суддя - Малашенкова Т. М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.02.2025.

3. ТОВ "Київський склотарний завод" 18.02.2025 (заяву зареєстровано судом 19.02.2025) звернулося до Верховного Суду з заявою про відвід судді Бенедисюка І.М. - головуючий, судді Ємця А. А., судді Малашенкової Т. М. у розгляді справи № 910/7196/22.

4. Заява про відвід мотивована тим, що зазначений склад колегії не може брати участь у розгляді даної скарги оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для відводу; дана касаційна скарга не відповідає жодній ознаці, по якій згідно із Положенням про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради Суддів України від 02.04.2015 з послідуючими змінами і доповненнями (далі Положення) визначено виключні випадки передачі справи раніше визначеному складу суду, в яких касаційна скарга підлягала б передачі для розгляду раніше визначеному у судовій справі судді, а отже підлягала автоматичному розподілу в загальному порядку.

5. Верховний Суд ухвалою від 19.02.2025 визнав доводи ТОВ "Київський склотарний завод" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М. (головуючого судді), судді Ємця А.А., судді Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 910/7196/22 необґрунтованими та передав матеріали справи № 910/7196/22 на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ТОВ "Київський склотарний завод" про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М. (головуючого судді), Ємця А.А., Малашенкової Т.М. від розгляду справи.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 для розгляду заяви про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М. (головуючого судді), Ємця А.А., Малашенкової Т.М. від розгляду справи №910/7196/22 визначено суддю Верховного Суду Погребняка В.Я.

7. Розглянувши заяву ТОВ "Київський склотарний завод" про відвід колегії суддів у складі судді Бенедисюка І.М. (головуючого), судді Ємця А.А., судді Малашенкової Т.М. у справі № 910/7196/22, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

8. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

9. В силу положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

10. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

11. За приписами частини третьої статті 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

12. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

13. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

14. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

15. У пункті 81 рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість" у сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб`єктивною оцінкою (на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження) та об`єктивною оцінкою (чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

16. Частиною четвертою статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

17. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

18. Як вже зазначалося, відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

19. Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

20. Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

21. Частина третя статті 6 ГПК України передбачає, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

22. Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

23. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дев`ятнадцята статті 32 ГПК України).

24. Розділом VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: первісного розподілу справи; додаткового визначення суддів; передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; заміни судді в колегії або основного судді; повторного розподілу справи; передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.

25. Відповідно до підпункту 4 пункту 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

26. З метою введення в дію змін, внесених до процесуального законодавства, приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, у відповідність із нормами процесуального законодавства Пленум Верховного Суду прийняв постанову № 8 від 14.12.2017 "Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду" (далі - Засади).

27. Пунктом 1.3 Засад визначено, що збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.

28. Користуючись наданим Засадами правом, збори суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняли рішення від 31.01.2022 № 3, згідно з яким касаційні скарги, що надійшли після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів).

29. Отже, касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.

30. В силу імперативних приписів Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (стаття 15), ГПК України (стаття 32), судді не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи.

31. Під час передачі судової справи раніше визначеному складу суду враховано, що постановою Верховного Суду від 01.10.2024 (колегія суддів у складі: суддя Бенедисюк І. М. - головуючий (доповідач), судді Ємець А. А., Малашенкова Т. М.) касаційну скаргу ТОВ "Київський склотарний завод" залишено без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 910/7196/22 -без змін.

32. Відтак, касаційну скаргу ТОВ "Київський склотарний завод" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 910/7196/22 передано раніше визначеному складу суду, а саме колегії суддів у складі: суддя Бенедисюк І. М. - головуючий (доповідач), судді Ємець А. А., Малашенкова Т. М.

33. З огляду на викладене, розподіл касаційної скарги ТОВ "Київський склотарний завод" у цій справі відбувся відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суду та рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.01.2022 № 3 (які є діючими та не визнаними недійсними), а отже і у відповідності до статей 6, 32 ГПК України та статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

34. Наведене вище спростовує доводи заяви ТОВ "Київський склотарний завод" щодо наявності підстав для відводу судді Бенедисюка І.М. - головуючий, судді Ємця А. А., судді Малашенкової Т. М. у розгляді справи № 910/7196/22.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" про відвід колегії суддів у складі судді Бенедисюка І.М. (головуючого), судді Ємця А.А., судді Малашенкової Т.М. у справі № 910/7196/22 - відмовити.

2. Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я.Погребняк