Рішення

від 12.02.2025 по справі 208/13936/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/13936/24

№ провадження 2/208/1179/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дарчука М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 208/13936/24 за позовною заявою Органу опіки та піклування Покровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

1.Позиція позивача.

25.11.2024 року представник позивача Органу опіки та піклування Покровської міської ради - Добряк С., подав до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області позов до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

17.01.2025 року в підготовчому судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до усунення причин, які перешкоджають матері належному вихованню дитини - евакуації матері за межі території активних бойових дій та створення належних умов для проживання та виховання дитини.

В обґрунтування позовної заяви зазначено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір?ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим виконкомом Новотроїцької сільської ради Красноармійського району Донецької області 23.08.2007, актовий запис №12 від 23.08.2007. Прізвище ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 було змінено у зв?язку із укладенням Відповідачем шлюбу 11.11.2023 року з громадянином ОСОБА_6 .

Сім?я проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області», с. Новотроїцьке входить до складу Покровської міської територіальної громади Донецької області.

Відповідно до наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309 (із змінами ), з 23.08.2024 Покровська міська територіальна громада Донецької області віднесена до території активних бойових дій. На засіданні Координаційного штабу з питань проведення обов?язкової евакуації населення в умовах воєнного стану 21.08.2024 прийнято рішення про обов?язкову евакуацію населення з населених пунктів Покровського району, зокрема міста Покровськ та смт. Шевченко.

Про необхідність евакуації, мешканцям громади систематично було доведено через засоби масової інформації, інтернет-ресурси, особисті зустрічі представників влади та правоохоронних органів з мешканцями.

14.11.2024 неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив за номером екстреного виклику поліції "102" , що його мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грубо поводиться із ним, відмовляється від евакуації разом із дитиною.

Відповідач обізнана, що за місцем мешкання родини є безпосередня загроза життю та здоров?ю дитини внаслідок постійних обстрілів з боку російських окупаційних військ, та відсутні умови для належного виховання і навчання дитини з причин відсутності електропостачання.

Відповідно до п.31 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №841, відмова батьків, осіб, які їх замінюють , або інших законних представників від обов?язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається.

Таким чином, Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов?язків, що призводить до загрози життю та здоров?ю власної дитини, залишення дитини з матір?ю є небезпечним для її життя та здоров`я.

Розпорядженням начальника Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 14.11.2024 року №2141г, неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було негайно відібрано від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та тимчасово влаштовано в сім?ю патронатного вихователя Авдіївської територіальної громади ОСОБА_7 .

Відповідач самоусунулась від виконання власних батьківських обов`язків, не евакуює дитину з території активних бойових дій, не створює умов для її безпечного життя, розвитку та навчання. Крім того, перебування дитини під постійними обстрілами з боку ворога, порушує психічний та емоційний стан дитини.

2. Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляд справи повідомлена належним чином, правом на подачу відзиву не скористалась.

3.Позиція третьої особи.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Покровської міської ради Донецької областів судове засідання не з`явився, про дату та час розгляд справи повідомлені належним чином, правом на подачу пояснень не скористались.

4.Процесуальні питання, заяви і клопотання.

25.11.2024 року представник позивача Органу опіки та піклування Покровської міської ради - Добряк С., звернувся до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 року цивільну справу № 208/13936/24 передано до провадження судді Гречаній В.Г.

26.11.2024 року ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження у цивільній справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

17.01.2025 року в підготовчому судовому засіданні представник позивача Органу опіки та піклування Покровської міської ради - Діма О.І., надала уточнення позовних вимог та клопотання про долучення доказів. Також надала заяву про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду, обгрунтовуючи заяву тим, що відповідачка проживає на території, яка віднесена до території активних бойових дій, зв`язок з нею відсутній та вона свідомо ухиляється від виконання батьківських обов?язків.

17.01.2025 року ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

12.02.2025 року представник позивача Органу опіки та піклування Покровської міської ради - Діма О.І., подала до суду заяву, у якій зазначила, що підтримує позовні вимоги, просить розгляд справи проводити за її відсутності, винести заочне рішення.

Відповічка в судове засідання не з`явилась.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

5. Фактичні обставини встановлені судом.

Як встановлено судом, предметом спору є - відібрання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до усунення причин, які перешкоджають матері належному вихованню дитини - евакуації матері за межі території активних бойових дій та створення належних умов для проживання та виховання дитини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про підтверджується свідоцтвом про народження, виданим виконкомом Новотроїцької сільської ради Красноармійського району Донецької області, актовий запис № 12, батьками якого зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Новотроїцької сільської ради Красноармійського району Донецької області, актовий запис № 25.

Згідно до розпорядження від 14.11.2024 року №2141рг, виданого Покровською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області, зобов`язано негайно відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Передати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування Покровської міської ради Донецької області для подальшого влаштування. Службі у справах дітей Покровської міської ради Донецької області: вжити заходи щодо соціального захисту неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; забезпечити тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; повідомити Покровську окружну прокуратуру про негайне відібрання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у семиденний термін підготувати та направити до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області позовну заяву.

Згідно до звернення ГУНП в Донецькій області від 14.11.2024 року №22389/01, начальника Покровської міської військової адміністрації Добряка С. просять розглянути питання щодо створення комісії з представників служби у справах дітей Покровської МВА для прийняття рішення про негайне відібрання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки за місцем мешкання ОСОБА_1 є безпосередня загроза життю та здоров`ю неповнолітньому ОСОБА_2 внаслідок постійних обстрілів з боку російських окупаційних військ, та відсутності умов для належного виховання та навчання дитини з причини відсутності електроенергії. Працівниками сектору ювенальної превенції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області 19.09.2024 року, 29.10.2010 року, 04.11.2024 року та 08.11.2024 року проводились профілактичні заходи щодо евакуації дитини до безпечних регіонів, однак мати від евакуації неповнолітнього сина категорично відмовляється.

Відповідно до листа Служби у справах дітей Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 15.11.2024 року №01-45/362, вони надали згоду на влаштування ОСОБА_2 до родини патронатного вихователя - ОСОБА_7 .

Згідно до відмови від обов`язкової евакуації від 16.11.2024 року, ОСОБА_1 заявила про відмову від обов`язкової евакуації з власної ініціативи, оскільки не хоче.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Покровської міської ради від 18.11.2024 року №01/26-1386, гр. ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання своєї дитини, що ставить під загрозу її життя та здоров`я, тому є доцільним відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до рапорту Покровського РУП в Донецькій області, 03.11.224 року неповнолітній ОСОБА_2 звенувся до поліції за фактом домашнього насилля з боку його матері ОСОБА_1 .

6. Правові норми законодавства застосовані судом та висновки.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.1,3 ст. 170 Сімейного Кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до ст. 171 Сімейного Кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Згідно п.п. 16,18 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

У ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів,не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав (абзац дев`ятий пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМ України від 24.09.2008 року №866).

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер.

Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

З наявних у справі письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що відповідачка належним чином не виконує батьківські обов`язків щодо належного виховання та розвитку неповнолітнього сина, а також те, що залишення дитини у відповідчки є небезпечним для життя, здоров`я і морального виховання дитини.

Більш того, суд вважає, що у даному випадку, відібрання дитини у відповідачки без позбавлення батьківських прав сприятиме захисту інтересів дитини з метою унеможливлення в подальшому залишення її без догляду.

Також судом врахована думка неповнолітнього ОСОБА_2 , який зазначив, що його мати ОСОБА_1 не бажає виїзжати з території, де ведуться постійні бойові дії, не заперечує проти відібрання його від матері без позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати неповнолітню дитину у відповідачки без позбавлення її батьківських прав.

При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у батьків це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Отже, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення їй дитини.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, враховуючи право дитини розвиватись в спокійному, стійкому, безпечному та забезпеченому середовищі, в атмосфері емоційної стабільності та піклування, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, залишення дитини у відповідача в даний час є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання,тому задовольняє позов

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Під час звернення до суду, позивач звільнений від сплати судового збору, який відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача.

Виходячи із вимоги статті 141 ЦПК України та статті 4 Закону України "Про судовий збір" з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір по сплаті судового збору за вимогу про відібрання дитини у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265ЦПК України, ст.ст.150, 170, 171, 180, 191 СК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Покровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до усунення причин, які перешкоджають матері належному вихованню дитини - евакуації матері за межі території активних бойових дій та створення належних умов для проживання та виховання дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач - Орган опіки та піклування Покровської міської ради, код ЄДРПОУ 33136444, місцезнаходження за адресою: місто Покровськ Донецької області, площа Незалежності, будинок № 11.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Служба у справах дітей Покровської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ 360915538, місцезнаходження за адресою: місто Покровськ Донецької області, площа Незалежності, будинок № 13.

Суддя В.Г. Гречана