Рішення

від 18.02.2025 по справі 346/6081/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6081/24

Провадження № 2/346/459/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Хмельницької І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , якому належало 16/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла та єдиним спадкоємцем її майна є позивач.

З метою оформлення спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса із відповідною заявою. Однак, остання відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що документи про право власності та про реєстрацію права власності на ім`я спадкодавця на вищевказану частку житлового будинку позивач не надав. Вказує, що свідоцтво про право власності на 16/100 часток житлового будинку втрачене, у зв`язку з чим подане відповідне оголошення. Тому позивач просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на 16/100 часток вказаного житлового будинку.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Ломничук Ю.Ю. 17.02.2025 року електронною поштою надіслав до суду письмове клопотання, в якому зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати у його та позивача відсутності (а. с. 181-182).

Представник відповідачав судовезасідання нез`явився, 14.01.2025 року міськийголова Б. Станіславський звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому проситьсправу розглянутиу відсутностіпредставника вказаноїради тавідповідно донорм чинногозаконодавства (а.с.56).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

14.11.1952 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що стверджується даними копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 757 від 14.11.1952 року (а.с. 77).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , його батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчать дані свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.06.1953 року (а.с. 78).

Судом встановлено, що відповідно до копії виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП Коломийське МБТІ, виданої 11.09.2024 року за № 81869, згідно з архівними даними станом на 31.12.2012 року право власності на жилий будинок в АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано за: ОСОБА_6 ( 31/50 часток ) на підставі договору дарування, посвідченого Коломийською державною нотаріальною конторою 14.09.1978 року за №Д-375; ОСОБА_6 ( 3/50 частки ) на підставі договору дарування, посвідченого Коломийською державною нотаріальною конторою 28.04.1982 року за №Д-224; ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (по 16/100 часток) на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Коломийською державною нотаріальною конторою 31.08.1984 року за №Д-503. У виписці також вказано, що у житловому будинку ( літера А ) здійснено реконструкцію з добудовою без дозвільної документації після пожару та незакінчено будівництвом; гараж ( літера Б ), сарай ( літера В та Д ) реконструйовані та добудовані без довільної документації та незакінчені будівництвом (а.с. 11).

Судом також встановлено, що позивачем подано відповідне оголошення в газету ЗР "Інформ" № 41 (1495) від 11.10.2024 року про те, що вказане свідоцтво про право на спадщину від 31.08.1984 року втрачено (а.с. 28-33).

У відповідності до даних свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , виданих відповідно 23.05.2018 року та 27.10.2020 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Львів ( а.с. 14, 15 ).

Відповідно до даних технічного паспорту на об`єкт незавершеного будівництва, виготовленого ОКП «Коломийське МБТІ» 16.09.2024 року, в АДРЕСА_1 , нерухоме майно складається з житлового будинку - літера «А» ( незавершений, відсоток готовності 68% ) та господарських будівель і споруд: гаражу літера «Б» ( незавершений будівництвом, відсоток готовності 85% ); сараю - літера «В» ( незавершений будівництвом, відсоток готовності 84% ) та сараю - літера «Д» (незавершений будівництвом, відсоток готовності 32% ); криниці літера К»; огорожі - «№ 1-2» (а.с. 21-27).

027.12.2018 року ОСОБА_3 , від імені якої діє представник по довіреності ОСОБА_7 , звернулася до приватного нотаріуса Бориславського міського нотаріального округу Львівської області Василевич О.Р. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 ( а.с. 137 ).

Даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54402421, виданого вказаним нотаріусом 07.12.2018 року, стверджується, що до вказаного реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи № 38/2018 за номером у спадковому реєстрі 63459306, спадкодавець ОСОБА_2 (а.с.153).

14.12.2018 року вказаним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване з реєстрі за № 635, згідно з якими спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_3 . Спадщина, на яке видане це свідоцтво, складається із 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 ( а.с. 174 ).

04.02.2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лучко І.Я. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось наступне спадкове майно: частка земельної ділянки та частка житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала чоловікові померлої ОСОБА_2 , після смерті якого ОСОБА_3 спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. Спадкоємцем на майно є також її син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 64 ).

Даними витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68391234, виданого вказаним нотаріусом 04.02.2022 року, стверджується, що до вказаного реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи № 7/2022 за номером у спадковому реєстрі 69088408, спадкодавець ОСОБА_3 (а.с.71).

В матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , наявний також заповіт, посвідчений 30.11.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Якібчук О.Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 1340, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 74).

22.08.2024 року ОСОБА_7 подав до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лучко І.Я. заяву, відповідно до якої він, усвідомлюючи значення своїх дій та розуміючи обставини, що мають істотне значення, вказав, що йому відомо про відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 та про зміст заповіту, а також повідомив, що звертатися до суду за продовженням строку для прийняття спадщини не буде та на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_3 , не претендує ( а.с. 131 ).

Відповідно до даних довідки вказаного нотаріуса №83/01-16 від 12.09.2024 року згідно з матеріалами спадкової справи єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 (а.с. 16 ).

05.09.2024 року позивач звернувся до вказаного нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на 16/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали його матері ОСОБА_3 (а.с. 134 ).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказаного приватного нотаріуса від 05.09.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину вказану частку зазначеного будинку в зв`язку з не наданням ним нотаріусу документів про право власності та про реєстрацію права власності на ім`я спадкодавця на вищевказані 16/100 часток житлового будинку (а.с. 17 ).

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 328 ЦК Українивизначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Положеннями глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок), передбачено, що у разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Отже, для того аби можна було вважати доведеним, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, вичерпав можливості для нотаріального оформлення спадщини - отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач повинен довести, що він з об`єктивних причин не має можливості виконати усі вимоги нотаріуса, викладені у письмовій довідці щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.

За змістомч.1,3ст.53Закону України«Про нотаріат»у разівтрати абозіпсування документа,посвідченого абовиданого нотаріусомчи посадовоюособою органумісцевого самоврядуванняза письмовоюзаявою осіб,за дорученнямяких абощодо якихвчинялася нотаріальнадія,нотаріусом чипосадовою особоюоргану місцевогосамоврядування видаєтьсядублікат втраченогоабо зіпсованогодокумента. Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У такому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво виконавця заповіту).

Пунктом 1.1 глави 22 розділу 2 вищевказаного Порядку передбачено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Таким чином, наведені правові норми передбачають видачу дублікату разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом. Перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Проте, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Згідно із положеннями, зокрема, ст.ст. 15, 16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням цих норм, суд повинен установити чи було порушено, не визнано або оспорено права, свободи чи інтереси заявника, i залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні, в залежності від наявності для цього відповідних підстав, встановлених законом або договором.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна житловий будинок (його частку) з підстав втрати останнім правовстановлюючих документів на такий об`єкт.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності за ст. 392 ЦК України у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до зазначеної норми є саме оспорення або невизнання права, а не намір набути таке право за рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обгрунтування позовних вимог, оскільки долученими документами підтверджується право власності чоловіка спадкодавця на 16/100 часток нерухомого майно на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом. Втрата документу, посвідченого або виданого нотаріусом, може бути підставою для видачі його дублікату, а не визнання права власності в судовому порядку, яке є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, існування яких позивачем не доведено. Водночас, з матеріалів справи встановлено, що за адресою, вказаною позивачем, знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, зокрема, здійснено реконструкцію з добудовою без дозвільної документації як житлового будинку так і господарських будівель та споруд, що не закінчені будівництвом. При цьому, належних та допустимих доказів, які б свідчили про те ким та коли здійснено таку реконструкцію з добудовою, зважаючи на те, що співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є також ОСОБА_6 (в загальному на 84/100 частки), матеріали справи не містять. Останню позивачем до участі в справі в якості відповідача не залучено.

Слід зазначити,що оголошенняпро втратусвідоцтва позивачемрозміщено вгазеті тільки11.10.2024року,тобто вжепісля видачінотаріусом постановипро відмовуу видачісвідоцтва проправо наспадщину узв`язку знеподанням нотаріусудокументів про правовласності тапро реєстраціюправа власностіна ім`яспадкодавця навищезазначену часткузазначеного житловогобудинку.Позивачем такожне доведенотого,що йогомати увстановленому закономпорядку набулаправа власностіна вказанийоб`єкт незавершеногобудівництва післясмерті свогочоловіка,батька позивача, та що набув права власності на нього останній (батько позивача), оскільки до спадкоємців переходять лише ті права та обов`язки (спадщина) спадкодавця, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Тому в задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

На підставі наведеного, ст. ст. 321, 328, 392, 1216, 1218 ЦК України, та, керуючись ст. ст. 12,13,76-81,89, ч.2 ст. 247, ст.ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, а саме на 16/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м.Черніковськ, Башкирія, житель АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: Коломийська міська рада, 78203, м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 1, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054334.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року.

Суддя: Яремин М. П.